Дослідження якості та порядок проведення експертизи какао-бобів та продуктів їх переробки

Дозволи інших державних органів України при переміщенні вантажів через митний кордон України.

Санітарно-епідеміологічний конт­роль. Підприємства, установи, організації та громадяни можуть ввозити з-за кордону сировину, продукцію і реалізовувати чи використовувати їх в Ук­раїні лише за наявності даних щодо їх безпеки для здоров'я насе­лення при наявності гігієнічного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи. Зазначений гігієнічний висновок видається органами, установами та закладами державної санітарно-епідеміоло­гічної служби. Перелік товарів (предметів), які підлягають санітарно-епідеміо­логічному контролю, визначається державною санітарно-епідеміоло­гічною службою України. Під дію санітарно-епідеміологічного контролю підпадають такі товари, як продукти харчу­вання, лакофарбові вироби, будівельні матеріали, побутові прилади та вироби, обчислювальна техніка, транспортні засоби та інше, Закон України від 24.02.94 N 4004-XII "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"

Гігієнічний висновок містить у собі такі відомості: повне найменування; використання, застосування; термін дії виснов­ку; обсяг дозволеної до використання партії. У ВМД гігієнічний висновок зазначається в графі 44 під кодом 6.1. -  6852, (Додаток Й).

Карантин рослин, фіто-санітарний контроль. Загальні правові, організаційні та фінансово-економічні основи ка­рантину рослин, діяльність державних органів, підприємств, уста­нов, організацій, посадових осіб та громадян, спрямовану на запобі­гання завезенню та поширенню відсутніх на території України не­безпечних шкідників, хвороб рослин і бур'янів, визначено Законом України від 30.06.93 N 3348-XII "Про карантин рослин". Взагалі такий контроль поширюється на всі продукти рослин­ного походження. Центральним спеціальним органом у галузі карантину рослин визначено Головну державну інспекцію з карантину рослин, а безпо­середньо в пунктах пропуску на державному кордоні пункти ка­рантину рослин. Безпосереднє здійснення державного контролю з карантину рослин покладено на державних інспекторів з карантину рослин. Карантинний дозвіл містить у собі інформацію про найменуван­ня організації, якій він виданий, країну, з якої буде ввезено рослин­ний вантаж, його найменування та якість, перелік речовин, рослин, хвороб, які не повиьпіі міститись у рослинах, особливі вимоги, пункт пропуску на кордоні України, через який вводитимуться вантажі, маршрут перевезення, заходи, які будуть застосовані при доставленій вантажу, дату видачі та термін дії, печатка установи, що видала сертифікат, та підпис керівника. У ВМД карантинний сертифікат за­значається в графі 44 під кодом 6.1.-6841.

Загальні правові, організаційні та фінансово-економічні основи фітосанітарного контролю на державному кордоні України, спрямо­вані на охорону території України від проникнення із-за кордону карантинних та інших небезпечних шкідників, хвороб рослин, ви­значаються правилами фітосанітарного контролю на державному кор­доні України Державною інспекцією з карантину рослин Мінсіль­госппроду України. Підставою для пропуску через митний кордон України вантажів є фітосанітарний сертифікат установленої форми. У ВМД фітосанітарний сертифікат (дозвіл) зазначається в графі 44 під ко­дом 6.1.- 6851, (Додаток  Ї ).

Реєстрація й облік зовнішньоекономічних до­говорів (контрактів)

Митне оформлення здійснюється лише за наявності картки реєстрації-обліку зовнішньоекономічного дого­вору (контракту), яка видається Міністерством економіки України у визначеному порядку, й уповноваженіми ним органами.  Відповідно до Положення про порядок реєстрації окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів) для реєстрації зовніш­ньоекономічного договору (контракту) суб'єкт зовнішньоекономіч­ної діяльності України, який є стороною контракту, подає такі доку­менти: інформаційну карту зовнішньоекономічного договору (кон­тракту) за формою, встановленою Міністерством економіки України; оригінал зовнішньоекономічного договору (контракту) та його ко­пію, завірену в установленому порядку керівником суб'єкта зовніш­ньоекономічної діяльності.  Документом, що підтверджує реєстрацію зовнішньоекономічно­го договору (контракту), є картка реєстрації-обліку зовнішньоеконо­мічного договору (Додаток Е,Ж). Картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору (кон­тракту) видається суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності України у двох примірниках. Перший примірник такої картки суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності - підприємство ДП “Укрпромінвест-кондитер”- залишає у митних орга­нах після митного оформлення вантажу какао-бобів або продуктів їх переробки, другий  примірник картки реєстрації-обліку ЗЕД зали­шається у ДП “Укрпромінвест-кондитер”.

Контракт - картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору  дійсна для митного оформлення товарів, які є предметом відповідного договору - контракту, до кінця поточного календарного року і втрачає чинність після здійснення митного оформлення то­варів, що експортуються, в повному обсязі, передбаченому договором. Внесення змін і доповнень до картки реєстрації-обліку зовніш­ньоекономічного договору (контракту) не допускається. Картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору, яку одержав суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, додається до ван­тажної митної декларації і є підставою для митного оформлення товарів, зазначених у цій обліковій картці. Номер і дата картки реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору зазначається в товаросупровідних документах і вантажній митній декларації. Пе­реміщення товарів через митний кордон України здійснюється тільки через митниці, зазначені в картці реєстрації-обліку. Після закінчення терміну дії облікової картки пропуск товарів за нею припиняється.

3.4. Порядок нарахування платежів при митному оформлення

какао-бобів та  продуктів їх переробки

Митно-тарифне регулювання - особливість сучасних національних систем регулюван­ня зовнішньоекономічної діяльності, носить комплексний характер, що виявляється у використанні різноманітних інструментів регулювання, які взаємодіють і взаємодоповнюють один одного, а саме: економічного та адміністративного регулювання, а також валютно-фінансових заходів.

Зовнішньоекономічна політика держави — це комп­лекс заходів, що мають на меті досягнення економікою країни пев­них переваг на світовому ринку і водночас захист внутрішнього рин­ку від конкуренції іноземних товарів. Можна сказати, що вона спря­мована на стимулювання або обмеження імпорту та експорту товарів.

Головним інструментом такої політики є метод тарифного регу­лювання, який займає одне з центральних місць у системі державно­го регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Мито збільшує ціну конкретного імпортного товару при його надходженні на внутрішній ринок країни. Дає змогу національним товаровиробникам підвищувати загальний рівень цін вітчизняних товарів та одержувати додатковий прибуток. Прямо захищає внутрішні ціни і прибутки національних підприємств.

Законом України «Про Єдиний митний тариф» визначено по­рядок формування і застосування митного тарифу України при вве­зенні або вивезенні товарів та обкладання їх митом. Систематизова­ний звід ставок мита єдиний для всіх суб'єктів зовнішньоекономіч­ної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та територіального розташування, за ви­нятком випадків, передбачених законами України та її міжнарод­ними договорами.

Ставки митного тарифу встановлюються Законами України і Постановами Кабінету Міністрів України. Зараз діють понад п'ятде­сят таких актів законодавства.

З метою розробки пропозицій з питань митно-тарифного регу­лювання та врахування при цьому інтересів суб'єктів зовнішньоеко­номічної діяльності і держави в цілому в 1994 р. створено Митно-тарифну раду. До її складу входять представники Міністерства еко­номіки, Державної митної служби, Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, Міністерства закордонних справ, Міністерства промисловості, Міністерства сільського господарства, Кабінету Міністрів України.

За своєю структурою митний тариф ділиться на експортний та імпортний.

Експортний - інструмент регулювання експорту. Його за­стосовують окремі країни з метою одержання додаткових бюджет­них надходжень і регулювання експорту окремих видів товарів.

Імпортний - головний інструмент митно-тарифного регу­лювання зовнішньоекономічної діяльності, виконує такі основні функції:

— формує оптимальну товарну структуру імпорту шляхом ди­ференціації ставок на ввезення різноманітних товарів;

— впливає на господарську діяльність підприємств і соціальні умови в суспільстві, виступаючи складовою частиною механізму ціно­утворення;

— захищає окремі галузі національної економіки (протекціонізм) від можливого заподіяння їм суттєвих збитків іноземною конкуренцією;

— дозволяє проводити активну зовнішньоторговельну політику та впливати на партнерів у ході торговельних переговорів, формува­ти митні союзи;

— сприяє оптимізації співвідношення експорту й імпорту дер­жави, валютних витрат і надходжень, досягненню сприятливого тор­говельного балансу.

У загальному плані мито являє собою податок на товари, що пе­реміщуються через митний кордон України. Застосовуючи його, дер­жава може регулювати (стимулювати) розвиток певних галузей на­ціональної економіки .

Визначення митної вартості

Більшість країн світу вирішили стягувати митні пла­тежі як відсоток від вартості товару. Але для вартості товару суттє­ве значення мають різні чинники, в тому числі й умови поставки товару. Без сумніву, вартість товару, який продавець передає покуп­цю безпосередньо на складі у своїй країні, буде меншою за вартість цього ж товару за умови, що продавець доставить свій товар у країну покупця за свій рахунок, тобто товар — той самий, а вартість може дуже відрізнятися залежно від умов його передачі продавцем по­купцю.

Тому необхідність урівняти у правах покупця та продавця щодо митної оцінки незалежно від умов поставки вимагає єдиного підходу різних країн до оцінки товарів саме для митних цілей.              Зазначений підхід повинен забезпечувати єдину митну оцінку для товарів, які поставляються на різних умовах поставки, незважа­ючи на те, хто дійсно несе витрати (продавець чи покупець). Зрозуміло, що для кожного бізнесмена дуже важливо, яким спо­собом буде проведена митна оцінка, тому що прямим наслідком її є висновок про економічну доцільність угоди, розрахунок прибутку від зовнішньоекономічної операції та ін. Митна оцінка — це питан­ня розвитку зовнішньої торгівлі між країнами. Виходячи з вищевикладеного, на Конференції ООН прийнято рішення про загальні правила митної оцінки. Виходячи з необхідності справедливої, рівноцінної та прозорої (простої) митної оцінки товару за різних умовах поставку введена розрахункова величина — митна вартість.

Митна вартість встановлена міжнародною угодою як ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті на момент перетину митно­го кордону. Для визначення митної вартості встановлені єдині критерії: момент перетину митного кордону та ціна угоди (вартість, зазначена в рахунку-фактурі),однаковим навіть у випадках, коли вони поставляються за різними умовами поставки з ст. 259 Митного кодексу України. Обчислення митної вартості здійснюється насамперед на основі ціни угоди, тобто  фактурної вартості товару -  з ст. 266, 267, 268, 269 Митного кодексу України.

Подальший розрахунок митної вартості здійснюється з ураху­ванням умов поставки товару згідно з інтерпретацією Міжнародних комерційних термінів Інкотермс, виходячи з того, які витрати включені продавцем до рахунку-фактури й коли вони зроблені — до перетину митного кордону чи після (рис.16.). Тому знання Інкотермс необхідною умовою для вирішення питань визначення митної вартості, а саме — знання того, які витрати поставки включаються продавцем до рахунку фактури за різних умов поставки.Фактурна (контрактна) вартість — це ціна товару, обумовлена в контракті та відповідно в рахунку-фактурі.

При обчисленні митної вартості товарів витрати, зроблені до перетину митного кордону (якщо вони не включені до рахунку-фак­тури), додаються до фактурної вартості: за навантаження товару на транспортний засіб, по страхуванню, сплачене вивізне мито та ін. Відповідно витрати, зроблені після перетину митного кордону, віднімаються (якщо вони включені до рахунку-фактури). Ст. 16 Закону України «Про Єдиний митний тариф» дає законо­давче визначення терміна «митна вартість».

Рис. 16. Графічне відображення правил Інкотермс.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.98 р. №1598 затверджений «Порядок визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України». Виходячи з необхідності справедливої, рівноцінної та прозорої (простої) митної оцінки товару за 98 рік затверджений «Порядок визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України». Головне правило визначення митної вартості — її обчислення на основі рахунку-фактури (ціни угоди) з обов'язковим докумен­тальним  підтвердженням  усіх  її  складових  (наприклад,  транспортних витрат та ін.) з ст. 267, 268, 269, 270, 271, 272, Митного кодексу України.

При неможливості визначення митної вартості на основі пода­них документів (наприклад, відсутній рахунок-фактура та ін.) митні органи визначають її самостійно на основі цін на ідентичні або подібні товари, які діють у провідних країнах-експортерах зазначених то­варів та інших предметів з ст. 273 Митного кодексу України. Згідно з діючим законодавством України митна вартість товарів та інших предметів, які перетинають кордон України, є в  більшості випадків   основою    митного оподаткування.

Згідно листу ДМСУ №25/4-14-36/4424 про постанову КМУ від 31.03.2004 № 409,”Про внесення змін до „Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України”. У разі переміщення підприємствами через митний кордон України товарів, які підлягають обкладенню податками і зборами (обов`язковими платежами), за угодою (договором, контрактом), вартість якої перевищує суму, еквівалентну 5000 євро, разом із вантажною митною декларацією подається декларація митної вартості за формою згідно з додатком 1-3 данної постанови. Декларація митної вартості подається на паперовому та електронному насіях.