Вплив екологічних умов і технологій вирощування на врожайність і якість насіння. Способи і строки вирощування насіннєвих рослин та площа

Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Марта 2014 в 23:55, реферат

Краткое описание

Високоякісне насіння – запорука отримання високої врожайності та якості товарної продукції. Встановлено, що обмін речовин, який відбувається в насінні в процесі розвитку, залежить не тільки від спадкової основи ознак, а й від тих умов, в яких воно формується. Залежно від цих умов у насінні інакше перебігають фізіологічні процеси, по-різному відбувається синтез і накопичення білків, ферментів та інших хімічних сполук, що в кінцевому результаті значною мірою визначає врожайні та якісні властивості насіння. Лише за умови оптимального поєднання факторів навколишнього середовища, застосування відповідних технологічних заходів можна виростити насіння овочевих культур з високими врожайними та якісними показниками.

Оглавление

Вступ
Вплив погодніх умов на врожайність та якість насіння.
За вимогливістю до тепла.
Вплив температури на ріст і розвиток овочевих рослин.
Способи підготовки насіння овочевих культур до посіву.
Вплив екологічних умов.
Висновок.
Список літератури.

Файлы: 1 файл

О.docx

— 64.90 Кб (Скачать)

Генетична різноякісність насіння пов’язана з генотипом розмножуваних рослин. Причому ця різноякісність проявляється на популяційному рівні, яку необхідно максимально зменшувати різними методами добору з наступним випробуванням потомств.

Найбільш досліджена форма неоднорідністі насіння – матрикальна. У межах однієї рослини формується насіння різної якості. Це пояснюється перш за все складністю будови насінних кущів більшості овочевих культур, неодночасністю цвітіння квіток і формування зав’язі, насінних плодів у межах однієї рослини. Крім того, потенційні можливості насінних рослин реалізуються неповністю. Так, репродуктивний потенціал рослин капусти у виробничих умовах реалізується на 45-47%, редиски – не більш, ніж на 50–52%, цибулі – на 60-63, помідора орієнтовно на 15% [Прохоров І.А., Потапов С.П., 1988]. Вихід насіння у цих культур знаходиться в оберненій залежності від порядку галуження.

Через неодночасне і нерівномірне формування та достигання насіння, в межах однієї насінної рослини, на період збирання знаходиться на різних етапах розвитку. Так, на насінниках редиски і капусти 60-денного віку – 30% насіння ще не закінчило формування; 70-денного – 31% не відмічено початку наливу, незважаючи що на насіннику уже близько 15% достиглого насіння.

Тип насінної рослини по-різному впливає на врожайність та якість насіння (табл. 2). У капусти білоголової сорту Слава 1305 і буряка столового Бордо 237 із збільшенням типу галуження з І до ІІІ - ІV типів зростає вихід насіння з одного насінника, проте маса 1000 насінин зменшується.

Якість насіння також знижується від верхнього до нижнього ярусу насінника в межах пагонів різних порядків галуження. Із збільшенням порядку галуження, незалежно від ярусу розміщення їх на насіннику, формується гірше за якістю насіння. Так, у моркви сортотипу Нантська на насінній рослині І типу галуження маса 1000 насінин з центрального зонтика становила 1,72 г, із зонтиків І порядку – 1,64, ІІ порядку – 0,82 г; за ІІ типу галуження – відповідно -1,56; 1,12 і 0,78 г.

Якість насіння змінюється також і в межах суцвіття чи плоду (вона вище в середній і нижній їх частинах). Таким чином, краще насіння овочевих культур формується на мало розгалужених насінниках, у верхній частині насінного куща на пагонах менших порядків галуження і, переважно, в середній і нижній частинах китиці, стручка.

Неоднорідність насіння в межах однієї насінної рослини і ділянки в цілому значно впливає на врожайність овочевих культур у потомстві. Виповнене, велике насіння забезпечує більш продуктивне потомство. Значно збільшується маса продуктового органу і в підсумку – врожайність овочів. Так, у капусти білоголової підвищується вихід товарної продукції, щільність головки порівняно з використанням дрібного насіння. Використання неоднорідного за розміром і виповненістю насіння також значний вплив справляє на біологічні особливості і морфологічні ознаки рослин. Так, у редиски із великого насіння репродуктивні пагони формуються раніше, ніж із дрібного.

Рослини, вирощені із насіння, відібраного з пагонів високих порядків, мають ознаки пізньостиглості. Таку ж закономірність встановлено і за використання насіння з пагонів одного порядку галуження, але розміщених ближче до основи головного пагона. З типом насінної рослини (архітектонікою) тісно пов’язані процеси цвітіння, формування, наливу і достигання насіння. Знання мінливості біологічних особливостей і морфологічних ознак овочевих рослин, пов’язаних з використанням неоднорідного насіння, має велике значення в насінництві, оскільки різнорідність, впливаючи на зміну спадковості, ускладнює оцінку і добір типових рослин.

Передпосівна підготовка насіння до сівби. Мінливість погодних умов за роками, недотримання технології вирощування, збирання і доробки насіння призводить до зниження польової схожості насіння. За даними В.О. Луділова (2002), польова схожість насіння, порівняно з лабораторною, може знижуватися в огірка і редиски у 2,6-2,9 та салату – в 1,8-2,2 раза. Така відмінність може бути обумовлена низькою життєздатністю насіння, неповною фізіологічною стиглістю його, недостатньою виповненістю.

З метою підвищення польової схожості насіння для передпосівної підготовки його застосовують такі способи: механічні, термічні і хімічні. Найпростіший спосіб підготовки – сортування насіння за масою і розміром на спеціальних машинах за використання великих партій насіння. Невеликі партії насіння можна калібрувати у 3-5%-ному розчині кухонної солі, занурюючи його на 5-7 хв з наступним промиванням і просушуванням. Повноваге насіння, яке осіло на дно, використовують для сівби.

Для забезпечення дружних сходів застосовують намочування насіння у воді кімнатної температури впродовж 12-24 год. Широко також пророщують насіння у теплому напівтемному місці в неглибоких ємкостях. Проросле насіння висівають у вологий ґрунт, або безпосередньо з водою при гідровисіві.

Ефективним способом підвищення якості насіння є замочування його в розчинах мікроелементів. Намочування насіння проводять у розчинах низької концентрації за температури води 40-45°С впродовж 12-24 год: марганцевокислий калій – 0,5-1,0%; борна кислота – 0,005-0,05; сірчанокислий марганець 0,05-0,1; сірчанокисла мідь – 0,005-0,001; сірчанокислий цинк – 0,03-0,05; молібденовокислий амоній – 0,03-0,05; вуглекислий натрій – 0,5-1,0; бромистий калій – 0,1; янтарна кислота - 0,001-0,002%. На борне мікродобриво краще реагує насіння капусти цвітної, редиски, помідора; на молібденові – гарбузові рослини, салат; на мідні – група коренеплідних.

Підвищенню схожості насіння сприяє також барботування, яке полягає в обробці його киснем у воді за температури 20°С. Насіння салату, помідора, редиски витримують 12-16 год., перцю, баклажана, кавуна – 24-36 год. Ефективним способом передпосівної обробки насіння огірка , кавуна, дині є прогрівання його за температури 40-60°С впродовж 4-6 год. Для насіння помідора, перцю, баклажана рекомендується дія змінних температур: 12-24 год. – 18-20°С, 12 год – 0-2°С. Тривалість цього процесу 10-15 діб. Для підвищення якості насіння застосовують також дражування та інкрустацію.

Оскільки збудники багатьох хвороб передаються через насіння, то рекомендується проводити обробку насіння фунгіцидами. Проти вірусних захворювань, чорної ніжки його обробляють 1%-ним розчином марганцевокислого калію впродовж 30 хв., або 20%-ною соляною кислотою 10-15 хв. Внутрішню інфекцію частково знезаражують термічними обробками. Насіння помідора, огірка 24-38 год витримують за температури 30-50°С, далі 48 год – 50-55°С і 24 год – 78-80°С. Для насіння капусти застосовують термічну обробку його в горячій воді за температури 48-50°С не більше 20 хв. Запропоновані способи передпосівної підготовки насіння, можуть значною мірою поліпшити його польову схожість та оздоровити від внутрішньої інфекції.

Застосування регуляторів росту Обробка рослин біологічно активними речовинами стимулює їх ріст, підвищує продуктивність і є економічно виправданою. Так, за вирощування насіння помідора у раніші строки, або за нижчої за оптимальну температури для цвітіння погано відбувається запилення і внаслідок цього зав’язь осипається (відпадає). Для запобігання цього квітки обробляють 0,001%-ним розчином 2,4 ДУ (10 мг препарату дихлорфеноксиоцтової кислоти розчиняють в 1 л води). Використовують також препарат 2,4 Д і борну кислоту. Суцвіття обробляють розчином у першій половині дня так, щоб на поверхні квіток утворювалася роса, а не залишалися краплинки рідини, які призводять до утворення виродливих плодів без насіння. Щоб запобігти переростанню розсади, її обробляють хлорхолінхлоридом (ТУР). Обприскують 0,15-0,20%-ним розчином препарату з розрахунку 3 л/м² розсадника. Рослини обробляють тричі, починаючи з появи 2-3-го листка через кожні 7 днів. Препарат ТУР ефективний також для обробки розсади помідора один раз за 15-20 діб до її висаджування.

Препарати гідрел та дегідрел стимулюють утворення жіночих квіток у рослин огірка, дещо затримують вегетативний ріст та утворення пустоцвіту, сприяють більш ранньому достиганню плодів помідора. Гіберелін застосовують для посилення цвітіння рослин. Цю його властивість використовують у селекційній та насінницькій роботі із лініями огірка жіночого типу цвітіння. У звичайних умовах такі лінії формують лише жіночі квітки і є материнською формою для одержання насіння гетерозисних гібридів. Аналогічним чином використовують нітрат срібла або свинцю.

Впродовж вегетаційного періоду також використовують стимулятори росту рослин. Так, для посилення плодоутворення помідора застосовують спидфол (концентровану рідку суспензію) для позакореневого підживлення. Особливо ефективний цей препарат для стимулювання цвітіння і зав’язування плодів помідора в період високих температур та посухи. До його складу входять азот, фосфор, калій, мікроелементи в халатній формі, гормони росту (ауксини і цитокініни).

Для використання впродовж вегетаційного періоду на овочевих і баштанних культурах рекомендуються і дозволені такі регулятори росту (станом на 2006 р.):

  • біоглобін (д.р. – поліпептід з молекулярною масою 6000-8000Д) - на буряку столовому, капусті, моркві, перці солодкому, помідорі, огірку, картоплі; норма витрати препарату 0,25-1,25 л/га;
  • вермистим–К (д. р. – суміш фітогормонів, гумінові і фульвокислоти, вітаміни, амінокислоти, специфічні білкові речовини) - на капусті, моркві, помідорі, огірку, цибулі, баштанних та ефіроолійних культурах, картоплі – 3-8 л/га;
  • вермистим – на всіх овочевих та баштанних культурах 5-15 л/га;
  • вермісол (д.р. – комплекс гумінових кислот) – на помідорі 6,0 л/га;
  • вимпел (д.р. – гумат натрію) - на всіх овочевих культурах (0,5-1,5 л/га);
  • гібберсиб (д.р. – суміш натрієвих солей гібберелінових кислот) – на помідорі (15-30 г/га);
  • гуміам (д.р. – гумат амонію) - на всіх овочевих культурах(28 л/га);
  • гумінат (д.р. – гумінові кислоти) - на всіх овочевих культурах (5-7 л/га);
  • гумісол (д.р. – комплекс гумінових кислот, вітамінів, макро- і мікроелементів) – на всіх овочевих культурах (6-12 л/га);
  • емістим С (д.р. – екстракт ростових речовин в 60%-ному етанолі) – на помідорі, огірку, перці солодкому, цибулі, кавуні, дині, картоплі (10 мл у 300 л води на 1 га);
  • ендофіт L1 (д.р. – ауксини, гібереліни, цитокініни) – на всіх овочевих культурах (3-10 мл/га);
  • імуноцитофіт (д.р. – етиловий ефір арахідонової кислоти) – на всіх овочевих культурах (2 мл/га на 250-300 л/га робочого розчину);
  • лігногумат (д.р. – натрієві та калійні солі гумінових, фульвових та низькомолекулярних органічних кислот) – на всіх овочевих культурах відкритого й закритого ґрунту (0,01%-ний робочий розчин);
  • ліносол (д.р. – суміш солей натрію, фосфору, калію, кальцію, гумусу та органічних кислот) – на всіх овочевих культурах (12-15 л/га);
  • марс ЕЛ (д.р. – ендофіт, гумат натрію) – на всіх овочевих та баштанних культурах (0,3-0,5 л/га);
  • марс У (д.р. – гумат натрію) – на всіх овочевих культурах відкритого грунту (овочеві – 150мг/га, баштанні – 200мг/га);
  • плантафол (Хью Мікс) (д.р. - суміш солей N, P2O5, K2O) – на всіх овочевих культурах закритого ґрунту (2-3 л/га);
  • реастим (д.р. – складна суміш добрив та органічних кислот) – на всіх овочевих і баштанних культурах (90-500 г/га). Його можна використовувати і для фертигації за норми 1,5-2,0 кг/га на 300-400 л поливної води на 1 га (продається у вигляді порошку та розчину);

Слід зазначити, що деякі із наведених вище препаратів використовують і для обробки насіння перед сівбою, але норми витрат інші. Більшість з них застосовують впродовж вегетаційного періоду лише один раз. А вермистим вермісол, вимпел, ендофіт, марс У дозволено для позакореневого підживлення рослин двічі. Препарати гумат, гумісол, імуноцитофіт, реастим можна використовувати три рази. Застосування названих вище препаратів згідно із рекомендаціями стимулюють ріст рослин, цвітіння, плодоутворювання, підвищують продуктивність їх, або сприяють достиганню плодів (у помідора).

Обробка стеблових насінників овочевих культур (моркви, буряка столового, капусти білоголової) регуляторами росту змінює габітус і архітектоніку насінного куща, позитивно впливає на врожайність та якість насіння. Застосування біологічно активних речовин ССС (хлорхолінхлорид), кампазану (2-хлоретилфосфонова кислота) дозволяє оптимізувати процес перерозподілу пластичних речовин в межах насінної рослини і створити сприятливіші умови для застосування засобів механізації на збиранні насінників. За таких умов зазначені препарати гальмують ростові процеси центрального пагона, що сприяє кращому розвитку бокових пагонів (висота насінників зменшується на 10-15%). За рахунок цього посилюється формування генеративних органів на пагонах вищих порядків галуження і в результаті підвищується насіннєва продуктивність рослин.

Ефективною є дворазова обробка насінників 0,1%-ним розчином препарату ССС на початкових етапах їх розвитку (у фазі галуження за висоти центрального пагона 15-20 см і через 10 діб після першого обприскування). Насіннєва продуктивність моркви і буряка столового підвищувалась на 30%, капусти білоголової – на 40%. Позитивно впливала обробка і на посівні якості насіння.

Ефективність впливу кампозану на стеблові насінники спостерігається за використання його в передзбиральний період, коли посилюється перебіг синтезованих речовин із листків і пагонів в насіння, прискорюється процес достигання і підсушування насіння. Обробка насінників буряка столового за 8-10 діб до збирання у фазі воскової стиглості насіння 0,25%-ним розчином кампозану прискорювала достигання насінників на 7-8 діб, підвищувалась врожайність насіння з 1 га, маса 1000 суплідь та їх посівні якості.

Позитивні результати були одержані і за обробки кампозаном насінників капусти білоголової. Урожайність насіння зростала від 650 до 860 кг/га, маса 1000 насінин збільшувалась до 6,2 г (4,4 г без обробки), енергія проростання насіння становила 96% (90% без обробки), схожість його залишалася високою – 98%.

Строки сівби насіння для одержання маточників. Особливості технології вирощування дворічних овочевих культур у перший рік культури полягають в одержанні типових для сорту рослин, добре розвинених, але не перерослих маточників, не уражених хворобами і не пошкоджених шкідниками, придатних для тривалого зберігання. Такі маточні рослини можна виростити, застосовуючи пізніші строки сівби, ніж для отримання товарної продукції.

Информация о работе Вплив екологічних умов і технологій вирощування на врожайність і якість насіння. Способи і строки вирощування насіннєвих рослин та площа