Розробка жіночого костюма, який складається із куртки та спідниці з котонової тканини напівприлеглого силуету з оздобленням декоративним

Підлога в приміщеннях цехів швейного виробництва повинна бути рівною, мати тверде покриття з гладкою неслизькою поверхнею, зручною для очищення та ремонту, а також не бути джерелом утворення пилу. У приміщеннях з холодною підлогою на постійних робочих місцях повинні бути килимки, підставки, трапи або теплоізоляційне покриття.

Перед початком робіт швачка повинна застебнути свій одяг, прибрати волосся під головного убору, перевірити надійність кріплення, переконатися у справності машини та пускової педалі, перевірити наявність і справність огороджень.

Робоча місце швачки – це місце безпосереднього виконання технологічної операції. Воно повинне бути організовано в такий спосіб, щоб забезпечувати максимум комфорту та безпеки роботи виконавця. Робоче місце включає у собі стіл за встановленим у ньому устаткуванням, де перебувають інструменти та пристрої; стілець, зона зберігання напівфабрикату до і після здійснення операції.

З антропометричних даних працюючого, необхідно дотримуватися відповідності висоти столу й стільця (обов'язкове присутність спинки), забезпечуючи цим зручну працю швачки. Для зручності становища нижніх кінцівок передбачаються підставки.

Електрообладнання повинне мати надійне захисне заземлення. Стан ізоляції та надійність заземлення щороку та після капітального ремонту потрібно перевіряти контрольно-вимірювальними приладами та складати протокол або акт про відповідність стану ізоляції та заземлення. Електроприлади й електрообладнання, установлені на обладнанні (машинах) та ізольовані від його станини, повинні мати самостійне занулення, заземлення. У разі порушення або несправності заземлення електричні установки слід негайно вимкнути і вжити заходів щодо відновлення заземлення. [20]

Заради покращення умов охорони праці слід також перевіряти стан умов праці в робочих місць у відповідність із нормами та вимогами охорони праці.

3. Пожежна безпека

  Під пожежною безпекою об’єкту розуміють такий його стан, за якого виключається можливість виникнення і розвитку пожежі та впливу на людей небезпечних чинників пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

 Основними системами комплексу заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об’єкта є: система запобігання пожежі, система протипожежного захисту та система організаційно - технічних заходів.

  Всі заходи організаційно - технічного характеру на об’єкті можна підрозділити на організаційні, технічні, режимні та експлуатаційні.       

  Організаційні заходи пожежної безпеки передбачають: організацію пожежної охорони на об’єкті; проведення навчань з питань пожежної безпеки, застосування наочних засобів протипожежної пропаганди та агітації, проведення перевірок, оглядів стану пожежної безпеки приміщень, об’єкта в цілому та ін.;

  До технічних заходів відносять: суворе дотримання правил і норм, визначення чинними нормативними документами про реконструкції приміщень, будівель і об’єктів, технічному переоснащенні виробництва, експлуатації чи можливому переобладнанні електромережі та інше;

 Заходи режимного характеру передбачають заборону куріння та застосування відкритого вогню в недозволених місцях;

Експлуатаційні заходи охоплюють своєчасне проведення профілактичних оглядів, випробувань, ремонтів технологічного та допоміжного устаткування. [4]

Система протипожежного заходу - це сукупність організаційних заходів а також технічних засобів, спрямованих на запобігання впливу на людей небезпечних чинників пожежі та обмеження матеріальних збитків від неї.

Протипожежний захист об’єкта здійснюється за такими чотирма напрямками: 
       1. Обмеження розмірів та поширення пожежі: розміщення будівель та споруд на території об’єкта із дотриманням протипожежних розривів та інших вимог пожежної безпеки; дотримання обмежень стосовно кількості поверхів будівель та площі поверху; правильне планування та розміщення виробничих цехів, приміщень, дільниць у межах будівлі; розміщення пожежонебезпечних процесів та устаткування в ізольованих приміщеннях, відсіках, камерах; вибір будівельних конструкцій необхідних ступенів вогнестійкості; встановлювання протипожежних перешкод у будівлях, системах вентиляції, паливних та кабельних комунікаціях; обмеження витікання та розтікання легкозаймистих та горючих рідин при пожежі; влаштування систем автоматичної пожежної сигналізації та пожежегасіння.

2. Обмеження  розвитку пожежі: обмеження кількості горючих речовин, що одночасно знаходяться в приміщенні; використання оздоблювальних будівельних та конструкційних матеріалів з нормативними показниками вибухопожежонебезпечності; аварійне втравлювання горючих рідин та газів; своєчасне звільнення приміщень від залишків горючих матеріалів; застосування для пожежонебезпечних речовин спеціального устаткування із посиленим захистом від пошкоджень.

3. Забезпечення  безпечної евакуації людей та  майна: вибір такого об’ємно - планувального та конструктивного виконання будівлі, щоб евакуація людей була завершена до настання гранично допустимих рівнів чинників пожежі; застосування будівельних конструкцій будівель та споруд відповідних ступенів вогнестійкості, щоб вони зберігали несучі та огороджувальні функції протягом всього часу евакуації; вибір відповідних засобів колективного та індивідуального захисту; застосування аварійного вимкнення устаткування та комунікацій; влаштування систем протидимового захисту, які запобігають задимленню шляхів евакуації; влаштування необхідних шляхів евакуації (коридорів, сходових кліток, зовнішніх пожежних драбин), раціональне їх розміщення та належне утримання.

4. Створення  умов для успішного гасіння  пожежі: встановлення на підприємстві та в приміщеннях установок пожежної автоматики; забезпечення та утримання в належному стані території підприємства, під’їздів до будівельних споруд.

Первинні засоби пожежогасіння утримаються у справному технічному стані відповідно до вимог Типових норм належності вогнегасників. [13]

       Для гасіння пожежі розглянемо основні вогнегасні речовини:

         1) вода – найбільш легкодоступна та дешева вогнегасна речовина;

  2) піна – широко застосовується для гасіння легкозаймистих речовин;

  3) інертні та негорючі гази (вуглекислий газ та азот) знижують концентрацію кисню в осередку пожежі і гальмують інтенсивність горіння;

  4) вогнегасні порошки характеризуються високою вогнегасною спроможністю та універсальністю щодо сфери застосування.

Окрім вогнегасних речовин досить часто використовують вогнегасники, які характеризуються високою вогнегасною спроможністю та значною швидкодією. В залежності від вогнегасної речовини вогнегасники поділяються на: водяні; пінні; газові; порошкові; комбіновані.

У разі виявлення пожежі працівник зобов’язаний:

      1) негайно повідомити про це телефоном пожежну охорону;

       2) повідомити про неї керівника та чергового по об’єкту;

3) вжити заходів щодо евакуації людей, гасіння пожежі та збереження матеріальних цінностей;

4) у разі  необхідності викликати інші  аварійно-рятувальні служби (медичну, газоаварійну тощо). [4]

4.4. Вимоги гігієни та виробничої  санітарії

Гігієна праці - це наука, що вивчає вплив виробничого процесу та навколишнього середовища на організм людини з метою розробки санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, які направлені на створення сприятливих умов праці, забезпечення здоров'я та високого рівня працездатності людини.

Виробнича санітарія - це система організаційних і технічних заходів, які направлені на усунення потенціальних небезпечних факторів і запобігання професійних захворювань та отруєнь.

Виробничі, побутові, допоміжні та інші приміщення повинні мати штучне та природне освітлення відповідно до ДБН В.2.5-28:2006 “Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення”. При недостатній освітленості знижується активність працівника (з'являється млявість, підвищується навантаження на зір тощо). На швацькому підприємстві необхідно природне освітлення здійснювати через вікна у зовнішніх стінах будинку. Природне освітлення повинно бути максимально використане. Для захисту працівників від прямих сонячних променів застосовуються штори, жалюзі. Для місцевого освітлення, крім розрядних джерел світла, рекомендується використовувати лампи розжарювання з напругою не вище 42 В, у тому числі галогенові. Для місцевого освітлення робочих місць слід використовувати світильники з непрозорими відбивачами. Світильники повинні розташовуватися так, щоб їх елементи, які світяться, не потрапляли в поле зору працівникa на освітленому робочому місці та інших робочих місцях. Очищення від забруднення віконного скла та ліхтарів виробничих приміщень здійснюється не менше двох разів на рік (або залежно від забруднення). Роботодавець призначає наказом відповідальних працівників за утримання й експлуатацію освітлювальних приладів та забезпечує проведення контролю освітленості не рідше одного разу на рік та після кожної групової заміни ламп.

Застосування вентиляції повинно бути обґрунтоване розрахунками, які підтверджують забезпечення необхідного повітрообміну, температури та стану повітряного середовища. Рециркуляція повітря дозволяється в робочий час тільки в приміщеннях, де немає виділення шкідливих речовин. Виробничі процеси, під час виконання яких утворюються пил (розкрійні машини) або виділення шкідливих газоподібних речовин, а також променевого і конвекційного теплоутворення (прасувальні установки, преси та відпарювачі), повинні проводитися у приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією та місцевими відсмоктувачами. Пошиття виробів з матеріалів і тканин (спеціальних тканин) з використанням клеїв та інших речовин, які є джерелами виділення в повітря хімічних речовин та пилу, повинно виконуватись на робочих місцях, обладнаних системами місцевої витяжної вентиляції. Роботодавець призначає наказом відповідальних працівників за утримання й експлуатацію вентиляційних та опалювальних приладів. [20]

На операціях прасування і пресування необхідно проводити зволожування виробів водою розпилювачами. Робочі місця повинні бути обладнанні витяжними пристроями.  Контроль і регулювання процесів волого-теплової обробки повинні виконуватись за допомогою приладів (термометри, актинометри) і підтримуватись автоматично.

Робітники, котрі піддаються дії шуму (швачки, оператори швейного устаткування й ін.), мають забезпечувати засобами індивідуальної захисту органу слуху, а також стіни можливо покривати звукопоглинаючими матеріалами, штучними звукопоглиначами.  Для захисту органів слуху за рівнів шуму 80 дБ і вище працівники мають забезпечуватися протишумовими навушниками або іншими засобами індивідуального захисту. Під час виконання робіт, пов’язаних з можливістю ураження очей, а також дії ультрафіолетового випромінювання працівники повинні бути забезпечені захисними окулярами та окулярами із світлофільтрами. Працівникам, які працюють з механізованими (пневматичними) ручними інструментами, необхідно видавати засоби захисту рук від вібрації. Для запобігання вібрації також використовують гумові килимки. Працівникам, які працюють з механізованими (пневматичними) ручними інструментами, необхідно видавати засоби захисту рук від вібрації. Вибір і застосування засобів індивідуального захисту органів дихання для працівників швейного виробництва, які працюють в умовах підвищеного рівня запиленості повітря робочої зони, здійснюються відповідно до ДСТУ ГОСТ 12.4.041:2006 “Система стандартів безпеки праці Засоби індивідуального захисту органів дихання фільтрувальні. Загальні технічні вимоги”. Після закінчення роботи засоби індивідуального захисту необхідно (залежно від виду робіт) очистити, провітрити, висушити, знешкодити. Спеціальний одяг повинен зберігатись окремо від особистого одягу працівників в індивідуальних шафах у спеціально виділеному приміщенні.

        Робітники, що виконують упродовж зміни роботу у позі "стоячи" (комплектовщики матеріалу і покрою, настильщики, та інші) мають забезпечуватися профілактичним взуттям з урахуванням індивідуальних особливостей організму.

Засоби індивідуального захисту працівників мають відповідати вимогам ДСТУ 7239:2011 “Система стандартів безпеки праці. Засоби індивідуального захисту. Загальні вимоги та класифікація”. [7]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оточуюче повітря (атмосфера) є найважливішим фактором забезпечення нашого життя. Без повітря, що надходить через дихальні шляхи в наші легені, вже через кілька хвилин настає смерть. В природних умовах ця залежність не приховую загрози життю, бо повітря, як правило не забруднене отруйними речовинами. Тільки відтоді, як людина почала використовувати в своїй діяльності шкідливі речовини, з’явилась загроза її життю. При цьому з’ясувалось, що наші органи чутливості не дозволяють з достатньою точністю визначити якість повітря. Наше відчуття на нюх не здатне сигналізувати про наявність у повітрі шкідливих речовин.

Шкідлива речовина – це речовина, яка контактуючи з організмом людини, може викликати захворювання чи порушення здоров’я як під час впливу речовин, так і в подальший період життя теперішнього і наступних поколінь [Жидецький с.96].

Шкідливі речовини потрапляють в організм людини через органи дихання, травлення, через шкіру, і слизові оболонки.

В санітарно-гігієнічній практиці шкідливі речовини поділяють на хімічний та промисловий пил. Пил може здійснювати на людину фіброгенну дію, при якій у легенях відбувається розростання сполучень тканин, Шкідливість виробничого пилу зумовлена його здатністю викликати професійні захворювання. З огляду на це для робітників, які працюють у шкідливих умовах праці проводять обов’язкові попередні та періодичні медичні огляди [Жидецький с.98].

Зменшити негативний вплив на природу можна за рахунок екологізації виробництва, що передбачає:

1) перехід  на безвідходні технології;

2) економію  енергії;

3) повне  знешкодження усіх видів відходів.

 

 

 

       Ефективним методом зменшення негативного впливу на навколишнє природнє середовище та забезпечення екологічної безпеки біосфери є застосування в господарській діяльності безвідходних технологій з повним використанням усіх компонентів сировини. Крім того, використання безвідходних технологій зумовлюється ще й зростаючими світовими цінами на сировину.