Проектування верстатного пристрою для встановлення та базування деталі

Конструкція ВП повинна забезпечувати вільний або примусове видалення змазувально-охолоджуючої рідини (ЗОР) і стружки, а також відсмоктування забрудненого повітря із зони обробки, якщо в робочій зоні можлива поява шкідливих аерозолів, газів, концентрація яких перевищує норми, встановлені ГОСТ 12.1.005-76 .

Повинна забезпечуватися  безпечність установки і зняття заготовок, що усуває можливість їх випадкового падіння на опори.

У ВП з механізованими затискними пристроями максимальний гарантований зазор для установки заготовок не повинен перевищувати 5 мм, щоб виключити защемлення рук робітника.

У конструкції ВП повинна передбачатися можливість періодичного змащування всіх поверхонь тертя за допомогою мастильних каналів, отворів та ін.

Затискні рукоятки не повинні  створювати небезпеку при роботі верстата, в іншому випадку вони повинні бути знімними або відкидними. Перемещення рукояток немеханізованих затискних механізмів не повинні бути спрямовані в зону обробки.

При використанні немеханізованого і механізованого приводів органи управління частинами, що переміщуються в ВП повинні мати блокувальний пристрій для автоматичного відключення немеханізованого привода при включенні механізованого привода.

Висота від рівня підлоги (робочої площадки) до органів управління ВП повинна бути 1000-1600 мм при обслуговуванні стоячи і 600-1200 мм при обслуговуванні сидячи.

До органів управління, використання яких неприпустимо при роботі обладнання, слід кріпити покажчики з попереджувальними написами, добре читається на відстані не менше 500 мм.

Пневматичні і гідравлічні  системи затискних механізмів ВП повинні забезпечувати відмінне закріплення й розкріплення заготовок, а також їх надійне утримання до повної зупинки рухомих частин верстата і пристосування при раптовому припиненні подачі згорнутого повітря або рідини.

Пневмо- та гідроприводи повинні бути обладнані пристроями для захисту робочого середовища від забруднення; від збудження тиску, перевищувати максимально допустиме значення, і від падіння тиску в робочій порожнині циліндра при припиненні подачі або миттєвому падінні тиску робочого середовища.

Пневмо- та гідроприводи повинні бути обладнані пристроями для контролю тиску робочого середовища. Відбір повітря або масла з трубопроводів до вимірювальної апаратури не допускається.

Слід передбачати огородження або теплоізоляцію пристроїв, що нагріваються в процесі експлуатації понад 45 ° С.

Після остаточної наладки  ВП слід опломбувати елементи пневмо- і гідроприводів, розрегулювання яких веде до аварійної ситуації.

Не допускається згинання трубопровода в зоні зварювання. Мінімальні допустимі радіуси по осі вигину для сталевих труб - три, а для мідних, алюмінієвих та латунних - два зовнішніх діаметра труби.

Не допускаються попадання на робочого стружки і пилу струменем відпрацьованого повітря, а також забруднення робочої зони (простір висотою до 2000 мм від рівня підлоги).

Випробування пневмо- і гідроприводів потрібно проводити в окремому приміщенні або в броньованій шафі, дотримуючись вимог безпеки. Не допускається використання пристроїв і елементів, які не мають сертифіката на відповідність експлуатаційним вимогам.

Повинна забезпечуватися  освітленість робочих поверхонь ВП у відповідності з вимогами СНиП 11-А5-71.

Напруги для живлення пристроїв і світильників місцевого освітлення, вимоги до пристроїв, штепсельних роз'ємів, вимикачам, ланцюгам місцевого освітлення пристроїв згiдно ГОСТ 12.2.009-80.

Вимоги до світлотехнічних виробів пристроїв місцевого освітлення СП згiдно ГОСТ 22758-77Е і ГОСТ 12.2.007.13-75.

Відкриті елементи ВП, що переміщуються із швидкістю більше 0,15 м / с, повинні мати огорожу (ГОСТ 12.2.009-80) або попереджувальне забарвлення (ГОСТ 12.4.026-76).

 Якщо небезпечні виконавчі органи ВП не можуть бути надійно огороджені, повинні використовуватися світлова (звукова) сигналізації (ГОСТ 16028-70, ГОСТ 12.3.001-73, ГОСТ 12.4.026-76) або блокування (ГОСТ 12.2.009 -80).

Для надійного захисту від стружки і бризок доцільно передбачати додаткові щитки.

Рівень вібрації ВП із силовим приводом до нього на робочому місці згiдно ГОСТ 12.2.009-80. Шумові характеристики ВП повинні відповідати санітарним нормам. Установка ВП не повинна підвищувати октанових рівнів звукової потужності верстата.

Конструкція ВП повинна бути безпечною при складанні та транспортуванні.

Не допускається виступання штифтів над поверхнею зєднуваних деталей, а також решт гвинтів і шпильок над гайкою на розмір, більшої половини діаметра різьби. Для попередження самовідгвинчування гвинтів і гайок повинні використовуватися контргайки, шплінти та ін.

Не допускаються ремонт і  технічне обслуговування ВП під час роботи верстатів. Пристосування повинні зберігатися на стелажах у шафах, що забезпечують дотримання всіх вимог безпеки складування й зберігання вантажів.

Контролю виконання вимог безпеки повинні піддавати знову виготовлені, модернізовані і відремонтовані ВП в ході приймальних, приймально-здавальних або періодичних випробувань (за ГОСТ 15.001-73). Види випробувань визначаються за ГОСТ 16504-81 і за кресленням на ВП. Обсяг випробувань і контролю повинен встановлюватися державними стандартами та нормативно-технічними документами на конкретне пристосування (докладніше див ГОСТ 12.2.029-77).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

 

1 Барановский Ю.В. Режимы резания. Справочник. – М.: Машиностроение, 1972. – 407 с.

2 Тимофеев Ю.В. Агрегатные станки средних и малых размеров. – М.: Машиностроение, 1985. – 247 с.

3 Вардашкин Б.Н., Шатилова А.А. Станочные приспособления. Справочник: В 2-х т. – М.: Машиностроение, 1984. – 592 с.

4 Анурьев В.И. Справочник конструктора-машиностроителя: В 3-х т. – 9-е изд., перераб. и доп. – М.: Машиностроение, 2006. – 960 с.

5 Ансеров М.А. Приспособления для металлорежущих станков. Издание 4-е, исправ. и доп. – Л.: Машиностроение, 1975. – 656 с.

6 Плашей Г.И., Марголин Н.У. Конструкции приспособлений агрегатных станков и автоматических линий. Альбом. – М.: Машиностроение, 1990. – 240 с.