Сутність контрабанди як суспільно небезпечного явища

У 2012 році митницею направлено на розгляд до суду 623 справи на суму 50 млн. 205 тис. грн. (2011 р. – 472 справи на суму 43 млн. 893 тис. грн.).

У 2012 році судом розглянуто 369 справ на суму 26 млн. 209 тис. грн. (у 2011 році - 393 справи на суму 45 млн. 290 тис. грн.), у яких:

• застосовано конфіскацію у 265 справах (тобто у 72 % випадках приймалося рішення про конфіскацію товарів) на суму 6 млн. 781 тис. грн., (2011 р. –279 справ на суму 6 млн. 573 тис. грн.);
• не застосовано конфіскацію у 95 справах на суму 18 млн. 423 тис. грн. - судом накладено штрафи на суму понад 290 тис. грн. (2011 р. – у 90 справах судом накладено штрафи на суму 230 тис. грн.);
• судами у 2012 році припинено 9 справ на суму 929 тис. грн., тобто 2 % від загальної кількості розглянутих справ та 4 % від загальної суми вартості розглянутих справ (у 2011 році – у 19 справах (6 %) на суму 3 млн. 516 тис. грн. (8 %).

 

 

Таблиця 4. Результати розгляду справ порушених митницею судами (2012 до 2011)

Показники	2012	З них справи 2011	2011	Різниця
1. Розглянуто справ	369	9	393	-24
на суму (грн.)	26208788	300597	45289808	-19081020
1.1. У т.ч. справ, за якими  реально вилучені предмети правопорушень	366	9	391	-25
на суму (грн.)	26129513	300597	45255590	-19126077
Застосовано:
2.1. конфіскацію, у т.ч. частково	265	7	279	-14
на суму (грн.)	6781473	213577	6572741	208732
2.2. накладено штрафів	95	1	90	5
на суму (грн.)	290305	8500	230350	59955
2.2.1. Вартість предметів ПМП в  справах, по яким застосовано стягнення у вигляді штрафу	18423154	49820	35142801	-16719647
3. Припинено справ судами	9	1	24	-10
на суму (грн.)	929023	37200	3574266	-2586619

 

Виходячи з вищенаведених  даних, варто відзначити, що у більшості  випадків при розгляді судом справ, приймалося рішення про конфіскацію предметів правопорушення:

 

Малюнок 5. Результати розгляду справ, порушених митницею в судах (2012 рік)

У 2012 році митницею розглянуто 170 справ про порушення митних правил (у 2011 році митницею розглянуто 132 справи).

За результатами розгляду митницею 2012 році справ про порушення митних правил винесено постанов про накладення стягнень у вигляді штрафів на загальну суму 642 тис.грн. (у 2011 році митницею накладено штрафів на суму 249 тис. грн.).

Таблиця 5. Результати розгляду справ митницею (2012 до 2011)

Показники	2012	З них справи 2011	2011	Різниця
1. Розглянуто справ	170	3	132	38
1.1. у зв’язку з порушенням кримінальної справи	17	3	19	-2
1.2. Припинено справ	6*	-	2	4
1.3. Застосовано попереджень	-	-	1	-1
1.4. Накладено адміністративних стягнень у вигляді штрафу	147	-	110	28
1.4.1. Сума накладених штрафів  (грн.)	641937	-	248608	393329
1.4.2. Сума стягнутих штрафів (грн.)	478477	10200	193528	284949

 

Наведена вище інформація дає підстави робити висновки, що завдяки збільшенню кількості виявлених фактів порушень митних правил, підвищивсяпевноюміроюіекономічнийефектправоохоронногонапрямуроботимитниці:

Малюнок 6. Результати розгляду справ митницею(2012 до 2011)

Підводячи підсумки роботи митниці у 2012 році в напрямі боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, варто відмітити деякі позитивні зрушення, які спостерігалися впродовж минулого року. Закріплення результатів правоохоронної роботи митниці у 2012 році дає можливість і перспективи підвищення якості та ефективності роботи і в наступних періодах.

 

 

 

3. Шляхи вдосконалення діяльності митних органів з протидії контрабанді

Аналізуючи дане питання, почну з короткої характеристики проблем виконання митного контролю та охарактеризую шляхи їх вирішення.

1. Відсутність можливості вільного вибору місця митного оформлення.

Пропозиції: Відповідно до стандартного правила Конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, митна служба дозволяє подачу декларації на товари в будь-якому уповноваженому митному органі. Необхідно скасувати вимогу щодо письмового погодження між митними органами місця здійснення митного оформлення.

2. Необхідність особистої присутності представника суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності при реєстрації підприємства у митному органі.

Пропозиції: Реєстрація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності із використанням відомчого Веб-сайту  Держмитслужби України в мережі Інтернет.

Засобами електронного зв’язку до митного органу в зоні діяльності, якого розташований суб’єкт ЗЕД, надсилається заповнена облікова картка суб’єкта ЗЕД та скан-копії документів, необхідних для поставлення на облік.

Можливий варіант розміщення на Веб-сайті Держмитслужби України  форми облікової картки та її заповнення безпосередньо на сайті з присвоєнням номеру з урахуванням митного органу за місцезнаходженням суб’єкта (механізм формування номеру повинен бути близьким до механізму формування коду EORI, який присвоюється в Євросоюзі)

3. Можливість відмови у прийнятті митним органом митної декларації для митного оформлення без оформлення карток відмови.

Пропозиції: Виключити положення Митного кодексу щодо розбіжностей між «поданням» декларації митному органу та її «прийняттям». Встановлення положень відносно того, що ВМД вважається прийнятою митним органом одночасно з поданням митному органу ВМД та її електронної копії.

4. Декларування значної кількості найменувань товарів, які надійшли в одній партії.

Пропозиції: За бажанням суб’єкта ЗЕД (декларанта) дозволити  декларувати товари різних найменувань, які надійшли в одній партії товарів, з зазначенням одного класифікаційного коду згідно з УКТЗЕД за умови, що цьому класифікаційному коду відповідає найбільша ставка мита. При цьому, якщо товарам відповідає декілька класифікаційних кодів згідно з УКТЗЕД з однаковими ставками мита, вказується той код УКТЗЕД товару, якому відповідає найбільша ставка акцизу, а при однакових ставках акцизу – найбільша ставка податку на додану вартість. Інформація стосовно найменування та кількості всіх товарів, які надійшли в одній партії товарів, надаються декларантом шляхом подання переліку товарів, в т.ч. це може бути відвантажувальна специфікація, пакувальні аркуші тощо. При цьому, до ВМД повинен бути обов’язково наданий перелік товарів. Якщо до окремих товарів, які входять до цієї партії товарів, застосовуються обмеження відповідно до митного законодавства, декларування цих товарів за одним класифікаційним кодом згідно з УКТЗЕД не звільняє декларанта від додержання вказаних обмежень. З метою перевірки додержання зазначеного вище правила митний орган має право вимагати більш детальну інформацію щодо окремих товарів, які декларуються.

5. Недосконалість законодавства в частині переміщення товарів через митні ліцензійні склади призводить до втрати Україною транзитних вантажопотоків та переорієнтування їх на країни-сусіди (Польща, Угорщина, Російська Федерація, Молдова). Так, в Україні процедура розміщення товарів на МЛС, їх зберігання та подальшого випуску товарів значно ускладнена великою кількістю необхідних документів та відомостей, які необхідно надати митниці для вчинення процедур. Крім цього, будь-які транзитні підакцизні товари заборонені для розміщення на МЛС.

Пропозиції: Запровадити порядок застосування митного режиму митний склад, в якому спростити митні процедури, пов’язані із переміщенням товарів через МЛС. Однією із умов повинно бути надання митним органам звіту про переміщення товарів через МЛС виключно в електронному вигляді. Створити однакові умови для розміщення підакцизних товарів, які ввозяться в Україну і переміщуються транзитом.

Попри відсутність статусу  правоохоронного органу і права  на здійснення оперативно-розшукової діяльності і досудового слідства, митні органи мають значні здобутки в напрямку протидії контрабанді.

Внаслідок відсутності  права на здійснення оперативно-розшукової діяльності митні органи об’єктивно не в змозі встановити особу, що вчинила злочин.

Відтак, митні органи змушені порушувати кримінальні  справи по факту вчинення злочину, а  не відносно особи [21, 25].

Такі справи зазвичай є безперспективні (з 98 справ по товарній контрабанді, порушених у 2012 році, до суду доведено лише 3 справи на 5,3 млн. грн.).

Розслідування розтягується на довгі місяці, за які товари втрачають  свою ринкову вартість, втрачається  доказова база, й таким чином результативність роботи митних та інших органів зводиться нанівець.

Натомість, декриміналізація незаконного переміщення товарів  має забезпечити швидке і невідворотне притягнення до адміністративної відповідальності.

Митниця фіксуватиме  адміністративне правопорушення, вилучатиме незаконно переміщувані товари, й у максимально короткий строк (до 10 днів) передаватиме справу про порушення митних правил до суду.

У свою чергу суддя (правосуддя в нашій державі має здійснюватися  у суворій відповідності до закону – ми до цього маємо прийти) повинен прийняти законне й обґрунтоване рішення на користь держави, тобто конфіскувати вилучені товари.

Таким чином, у 10-денний термін держава має отримати ці товари і  реалізувати їх, отримавши додаткові  суттєві надходження до бюджету.

Аналіз практики розгляду справ судами свідчить про те, що у переважній більшості випадків рішення про конфіскацію приймається  у справах, де вартість предметів  правопорушення є порівняно невеликою (до 8 тис. грн.).

При цьому, у справах, де вартість предметів правопорушення є суттєвою (від 80 тис. грн. та більше 400 тис. грн.), судами зазвичай конфіскація не застосовується.

Тобто, чим вища вартість предмету правопорушення, тим більша імовірність винесення судом  рішення, що не відповідає суспільній небезпеці вчиненого порушення.

Тому, така ситуація потребує невідкладного втручання з боку вищого керівництва держави.

Протягом довгих років  існувала практика, коли в центральну базу даних митної служби заносилася недостовірна інформація про найменування, вартість та інші характеристики товарів на підставі документів, що подавалися суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, база даних, яка є в розпорядженні митних органів, це інформація про подані документи, а не про ввезені товари.

Виходить, до цього часу держава (в особі митних органів) не знала, що ввозиться в країну.

Тому, сьогодні митна  служба спрямовує зусилля на наповнення бази даних Держмитслужби достовірною  інформацією, для того щоб можна було бачити об’єктивну картину імпорту по всіх видах товарів і відповідно виступати ефективним регулятором.

Існує мета (добробут країни), чіткий план дій (залучення підрозділів  з метою забезпечити протидію контрабанді, достовірність декларування, реальну митну вартість), конкретні  кроки, які необхідно зробити.

Для розв'язання завдань  боротьби з контрабандою та порушенням митних правил необхідно здійснити [21, 27]:

1) декриміналізацію з  урахуванням досвіду іноземних  держав правопорушень у сфері  митної справи з одночасним  посиленням адміністративної відповідальності  шляхом встановлення адекватних  штрафних санкцій за порушення  митних правил;

2) оптимізацію адміністрування справляння ввізного мита, акцизного збору, податку на додану вартість з урахуванням забезпечення необхідного рівня захисту внутрішнього ринку в частині:

• уніфікації ставок ввізного мита на ідентичні та подібні товари з метою уникнення надмірної деталізації та запобігання зловживанням;
• створення рівних умов господарювання для імпортерів під час ввезення товарів на митну територію України;

3) запровадження митними  органами електронного декларування  товарів, електронного оформлення  книжки МДП;