Правове регулювання переміщення через митний кордон України культурних та історичних цінностей

Норми цих законів, які пов'язані з вивезенням, ввезенням та поверненням культурних цінностей , і спрямовані на охорону національної культурної спадщини та розвиток міжнародного співробітництва України у сфері культури.

2. Органи державної влади, уповноважені у сфері переміщення культурних та історичних цінностей через митний кордон держави

В нашій державі  діє ряд державних органів, діяльність яких, спрямована на охорону та збереження культурних цінностей.

ЗУ "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей" від 21.09.99р. у статті 8 вказує, що спеціально уповноваженим державним органом контролю за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей при Міністерстві культури і мистецтв України є Державна служба контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України (ДСКПКЦ). ДСКПКЦ виконує покладені на неї завдання у взаємодії з Головним архівним управлінням України, Національною комісією з питань повернення в Україну культурних цінностей, Державною митною службою України, правоохоронними органами.

Ще одним  нормативно-правовим актом, що регламентує  діяльність ДСКПКЦ є Постанова Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000р. № 983 "Про затвердження Положення про Державну службу контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України" ( далі – Постанова КМУ від 20 червня 2000р. ) [7]. Відповідно до цієї Постанови Державна служба контролю за переміщенням культурних цінностей через митний кордон України є урядовим органом державного управління у сфері контролю за вивезенням, ввезенням та поверненням культурних цінностей, який діє у складі Мінкультури і йому підпорядковується

Згідно зі статтею 10 Закону України " Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей" від 21.09.99р. ДСКПКЦ в межах своєї компетенції:

• забезпечує проведення державної експертизи культурних цінностей, заявлених до вивезення (тимчасового вивезення), та при поверненні після тимчасового вивезення;
• розглядає клопотання власників культурних цінностей або уповноважених ними осіб;
• приймає рішення про можливість вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей;
• видає свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей;
• здійснює реєстрацію ввезених (тимчасово ввезених) культурних цінностей;
• складає переліки культурних цінностей, що вивозяться (тимчасово вивозяться), і встановлює режим тимчасового вивезення;
• інформує громадськість в Україні та за її межами про факти втрати або крадіжки культурних цінностей;
• здійснює необхідні заходи для повернення викрадених, незаконно вивезених та евакуйованих і не повернутих культурних цінностей;
• розробляє та здійснює заходи, спрямовані на виконання міжнародних зобов'язань України з питань запобігання незаконним вивезенню, ввезенню та поверненню культурних цінностей.

Державна служба контролю характеризувється, як організаційно-аналітичну роботу, оскільки її діяльність пов'язана з обліком українських культурних цінностей, незалежно від того, знаходяться вони в межах території України чи за її межами. Часто робота Державної служби контролю має попереджувально-рекомендаційний характер, а саме у частині забезпечення проведення експертизи, ведення реєстру тимчасово вивезених культурних цінностей, розробки пропозицій щодо внесення змін до законодавства, розробки міжнародних програм із захисту культурних цінностей і т.д..

Для координації  роботи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади щодо управління та здійснення контролю за вивезенням, ввезенням та поверненням культурних цінностей створюється Міжвідомча рада з питань вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей [3, 405]. Міжвідомча рада з питань вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей здійснює свою діяльність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2009 року № 1304 "Про внесення змін до Положення про Міжвідомчу раду з питань вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей" [8, 360]. Відповідно до цієї Постанови Міжвідомча рада з питань вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей є постійно діючим консультативно-дорадчим органом при Кабінеті Міністрів України (далі – Міжвідомча рада).

Завданнями  Міжвідомчої ради є:

• сприяння забезпеченню координації дій органів виконавчої влади з питань вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей;
• підготовка пропозицій про формування і реалізацію державної політики щодо вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, удосконалення нормативно-правової бази з питань, що належать до її компетенції.

Міжвідомча  рада відповідно до покладених на неї  завдань:

1. проводить аналіз:

• стану справ та причин виникнення проблем у процесі реалізації державної політики щодо вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей;

• результатів діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій з питань, що належать до її компетенції;

2. вносить в установленому порядку пропозиції про удосконалення законодавства з питань вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей;

3. бере участь у розробленні нормативно-правових актів з питань, що належать до її компетенції;
4. готує на підставі висновку державної експертизи рекомендації щодо необхідності придбання для державної частини музейного, бібліотечного та архівного фондів культурних цінностей, заявлених до вивезення;
5. вирішує питання щодо безоплатної передачі вилучених митними або правоохоронними органами чи конфіскованих за рішенням суду та обернених відповідно до закону в дохід держави культурних цінностей для постійного зберігання в державну частину музейного, бібліотечного чи архівного фондів або релігійним організаціям;
6. подає Кабінетові Міністрів України розроблені за результатами своєї роботи рекомендації та пропозиції.

Міжвідомча  рада під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з  державними органами, органами місцевого  самоврядування, підприємствами, установами та організаціями [15, 360].

Можна сказати, що питання управління є одним  з центральних напрямків роботи в нашій державі, щодо контролю переміщення  за культурними ці6нностями.

ВИСНОВОК  ДО РОЗДІЛУ I

Роблячи висновок до першого розділу курсової роботи, можна сказати, що збереження національних культурних цінностей та запобігання їх незаконному вивезенню за межі держави – одне з пріоритетних завдань Державної митної служби України та держави в цілому, яке пов'язане із захистом економічної безпеки нашої країни.

Поняття культурних цінностей закріплено як в міжнародних актах, так і в актах національного законодавства. Так, відповідно до Закону України від 21.09.1999р. культурні цінності – це об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України.

Органами державної  влади, уповноваженими у сфері переміщення  культурних та історичних цінностей через митний кордон держави є Державна служба контролю за переміщенням культурних цінностей через митний кордон України та Міжвідомча рада з питань вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей. Основними нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність цих органів є Закон України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей" від 21.09.1999р., Постанова Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000р. № 983 "Про затвердження Положення про Державну службу контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України" та Постанова Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2009р. № 1304 "Про внесення змін до Положення про Міжвідомчу раду з питань вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей".

РОЗДІЛ II. Правовий порядок переміщення через митний кордон України культурних та історичних цінностей

1. Митний контроль та митне оформлення культурних та історичних цінностей, що переміщуються через митний кордон України

Одним з основних завдань, які держава поклала на митні органи є здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів , що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення (п.6 ст. 11 Митного кодексу України) [2, 288].

Митному контролю підлягають усі товари і транспортні  засоби, що переміщуються через митний кордон України.

Митний  контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи (ст. 40 Митного кодексу України).

Метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу (ст.70 Митного кодексу України).

Постановою  Кабінету Міністрів України № 748 від 15.07.1997р. "Про перелік відомостей, що оголошуються громадянами за встановленою формою у разі переміщення ними через митний кордон України товарів та інших предметів" [9] встановлено, що громадяни, які в'їжджають в Україну (або виїжджають) в обов'язковому порядку письмово повинні задекларувати предмети старовини та мистецтва. Перелік предметів, які підлягають обов'язковому декларуванню, текстуально відтворений у бланку митної декларації, затвердженому цією ж постановою Кабінету Міністрів України. Варто згадати, що письмовим декларуванням, відповідно до статті 81 Митного кодексу України є заявлення у письмовій формі точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон  України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Особа, яка є власником  культурних цінностей і має намір  вивезти їх за межі України, повинна  отримати відповідний дозвіл та свідоцтво. Законом України від 21.09.1999р. встановлено, що рішення про можливість вивезення (а також тимчасового вивезення) культурних цінностей за межі України приймає спеціально уповноважений орган контролю за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей – Державна служба контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України при Міністерстві культури і мистецтв України.

У разі прийняття цією службою  рішення про можливість вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей їх власнику видається  свідоцтво встановленого зразка на право вивезення. Свідоцтво є  підставою для пропущення культурних цінностей за межі митної території держави. Вивезення їх без цього свідоцтва забороняється.

Відповідно до ст.14 Закону України від 21.09.1999р. взагалі не підлягають вивезенню з України:

• культурні цінності, що занесені до Державного реєстру національного культурного надбання;
• культурні цінності, що включені до Національного культурного фонду;
• культурні цінності, що включені до Музейного фонду України.

  До клопотання про право на вивезення культурних цінностей додаються: документ, що підтверджує право власності на культурні цінності та висновок державної експертизи. "Інструкцією про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України" № 258 від 22.04.2002р., встановлено, що до клопотання про право на вивіз мають також бути додані по два примірники кольорових фотографій кожної культурної цінності розміром 13х18см. Відмова власника, який порушив клопотання про вивезення культурних цінностей, подати на державну експертизу заявлені до вивезення культурні цінності розглядається як відмова власника від їх вивезення. Якщо власник культурних цінностей, заявлених до вивезення, не згоден з висновком державної експертизи або з рішенням Державної служби контролю, або уповноваженого Державної служби контролю про відмову у видачі свідоцтва, він має право оскаржити ці рішення у вищій інстанції Державної служби контролю або в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України [21, 73].

Подальшим моїм завданням є визначення кола питань, які безпосередньо здійснюються митними органами при здійсненні митного контролю при переміщенні культурних цінностей через митний контроль України.

Хоча в чинному  Митному кодексі України (далі –  МК України) і з'явилася (на відміну  від МК України 1991 року) стаття з відповідною назвою - "Компетенція митних органів щодо здійснення контролю за переміщенням культурних цінностей через митний кордон України" (ст.98), вона фактично дублює норму ст.8 Закону України "Про вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей" без будь-якого роз'яснення повноважень митних органів, про те, що митні органи здійснюють контроль за переміщення культурних цінностей через митний кордон України у взаємодії зі спеціально уповноваженим державним органом контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства у порядку, встановленому законом. Це створює проблему практичного виконання завдань митних органів, оскільки забезпечення та захист національних інтересів у сфері правовідносин, що виникають під час переміщення товарів, до яких входять культурні цінності, через митний кордон України, - головне завдання митної політики, яка, в свою чергу, є складовою внутрішньої та зовнішньої політики держави. [24, 113]