Правове регулювання переміщення через митний кордон України культурних та історичних цінностей

 

                                        Державна митна служба України

                              Академія митної служби України

                                      Юридичний факультет

 

 

                    Кафедра митного та адміністративного права

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

«Правове регулювання переміщення через митний кордон України культурних та історичних цінностей»

 

 

 

 

 

 

                                                                          Виконав:курсанта групи

                                                                          

                                                                   Перевірив:

 

 

 

Дніпропетровськ

                                                       2011

 

ПЛАН

ВСТУП……………….……………………………………….………………………3

РОЗДІЛ I. Нормативно-правове забезпечення переміщення через митний кордон України культурних та історичних цінностей...........................................5

1. Культурні цінності як об'єкт правового регулювання переміщення через митний кордон держави……………………………….……………………..5
2. Органи державної влади, уповноважені у сфері переміщення культурних та історичних цінностей через митний кордон України……………..…..11

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ I…………………………………..…………………..15

РОЗДІЛ  II. Правовий порядок переміщення через митний кордон України  культурних та історичних цінностей....................................................................16

2.1 Митний контроль  та митне оформлення культурних  та історичних цінностей, що  переміщуються через митний кордон України…………...….16

2.3 Експертиза культурних цінностей, що переміщуються через митний кордон України…………………………………………….……………………24

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ II……………………..……………………………31

ВИСНОВОК………………...…………………………………………………...33

Список використаної літератури………………………………………………35

 

ВСТУП

У буденному розумінні культура — це сукупність цінностей, духовного і матеріального багатства людства. Культура є способом і засобом саморозвитку здібностей індивіда, його матеріального і духовного світу. а культурні цінності –об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України.. Кожна нація, держава дбає про збереження та відновлення культурних цінностей, бо вони є основною спадщиною будь-якого народу, символом розвитку суспільства.

 Унікальні цінності матеріальної і духовної культури, а також культурні цінності, що мають виняткове історичне. значення для формування нації. самосвідомості українського народу, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання.

Захист і збереження культурного надбання є одним з пріоритетних напрямків діяльності усіх органів державної влади, у тому числі Державної митної служби України. Роль митних органів визначається тим, що саме вони є перепоною на шляху до незаконного вивезення культурних цінностей за межі України, тому кваліфікована робота митників під час контролю за їх переміщенням через митний кордон України – визначальний фактор у справі збереження нашого культурного спадку.

Актуальність вибраної теми полягає у тому, що значення історичної та культурної спадщини є надзвичайно вагоми. Кожна нація прагне якумога більше прикласти зусиль за для збереження культурного надбання та вчинення заходів спрямованих на повернення тих культурних та історичних цінностей, які були вивезені незаконним шляхом з території України. Таким чином, головним завданням держави, в цьому розрізі, є розроблення програм по сприянню дій спрямованих на охорону культурних цінностей, за для збереження самобутності українського народу.

Тому, відповідно до вищезазначеного, метою курсової роботи є висвітлення питань, що стосуються правового регулювання переміщення через митний кордон України культурних та історичних цінностей.

Завданням курсової роботи, яке спрямоване на досягнення мети курсової роботи, є дослідження таких питань як: культурні цінності як об'єкти правового регулювання переміщення через митний кордон держави; органи державної влади, уповноважені у сфері переміщення через митний кордон України культурних та історичних цінностей; митний контроль та митне оформлення культурних та історичних цінностей, що переміщуються через митний кордон України; експертиза культурних цінностей, що переміщуються через митний кордон України.

Об'єктом  дослідження правовий порядок переміщення через митний кордон держави культурних та історичних цінностей, який грунтується на нормах вітчизняного та іноземного права.

Предметом дослідження є нормативно правова база, наукові праці, публікації, в яких досліджуються питання культурних цінностей, як об'єкту правового регулювання переміщення через митний кордон держави;  питання, що стосуються органів державної влади, уповноважених у сфері переміщення культурних та історичних цінностей через митний кордон України та компетенції таких органів; процедури митного контролю та митного оформлення культурних та історичних цінностей, що переміщуються через митний кордон держави; а також, проведення експертизи культурних цінностей, що переміщуються через митний кордон держави.

Структуру курсової роботи складають: два розділи, які в свою чергу поділяються на пункти; два висновки до кожного розділу та один загальний висновок до всієї курсової роботи.

Проблемам переміщення  культурних цінностей через митний кордон України присвятили свої праці  такі вчені, як Ю. Дьомін, І. Тулянцева, О. Калашникова, О. Кравченко, І. Мартиненко, О. Процюк та деякі інші. 

 

РОЗДІЛ I. Нормативно-правове забезпечення переміщення через митний кордон України культурних та історичних цінностей

1. Культурні цінності як об'єкти правового регулювання переміщення через митний кордон держави

В усі часи існування  нашої держави важливе значення має збереження та відтворення культурних цінностей українського народу. Нині в суспільстві відбувається процес народного усвідомлення історичної пам'яті, відчувається патріотичне піднесення, зростає інтерес до національних традицій, культурних цінностей, адже вони є одним з елементів цивілізації та історії народів, які кожна держава зобов'язана охороняти [1, 87].

У преамбулі Конвенції ЮНЕСКО від 14.11.1970 року "Про заходи, спрямовані на заборону та запобігання незаконному вивезенню, ввезенню та передачі права власності на культурні цінності" [2, 211] вказано, що кожна держава зобов'язана охороняти культурне надбання від крадіжок, таємних розкопок та незаконного вивезення. Це безпосередньо стосується і України, оскільки вона має значні культурні та історичні цінності, що знаходяться, зокрема, у Софіївському соборі, Києво-Печерській лаврі, Андріївській церкві та інше, що є видатними пам'ятками історії та культури і занесені до Державного реєстру національного культурного надбання. Конвенція є чинною для України з 28.06.1988р..

Культурна спадщина в Україні охороняється законом  – так проголошено 54 статтею Конституції України [1, 141]. По-іншому і не може бути, з огляду на те, що кожна нація прагне знати історію свого народу, а одним із джерел таких знань виступають саме культурні цінності, що мають історичне значення.

Що ж можна  віднести до культурних цінностей?

Визначення  поняття "культурні цінності" у різних міжнародних актах та в Законі України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей" від 21.09.1999 року (далі – Закон України від 21.09.1999р.) [3, 405] майже збігається і лише дещо деталізує перший варіант такого визначення у Гаазькій Конвенції ЮНЕСКО "Про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту" від 14.05.1954р. [14].

Так, за Конвенцією ЮНІДРУА" Про міжнародне повернення викрадених чи нелегально вивезених культурних цінностей" від 24.06.1995 р. [15] культурними цінностями є такі цінності, що з релігійних або світських причин важливі для археології, вивчення доісторичної доби, історії, літератури, мистецтва чи науки та належать до однієї з категорій, перелічених у Додатку до цієї Конвенції (ст. 2).

ДОДАТОК

а) Рідкісні колекції та екземпляри фауни , флори, мінералів та анатомії, а також предмети палеонтологічного значення;

б) історичні  цінності, в т.ч. історія науки  і техніки, воєнна і соціальна  історія, життя національних лідерів, мислителів, учених і митців, а також події національного значення;

в) археологічні знахідки (офіційні та нелегальні) або  археологічні відкриття;

г) елементи художніх та історичних пам'яток чи археологічних  місцевостей, що були демонтовані;

г) старожитності  віком понад 100 років, такі як написи, монети і гравюри;

д) предмети етнологічного значення;

є) цінності художнього значення:

1) картини, малюнки  та ескізи, повністю виконані вручну на будь-якій основі та будь-якими матеріалами (крім промислових креслень і заводських виробів, прикрашених вручну;

2) оригінальні  твори станкового мистецтва і  скульптури з будь-якого матеріалу;

3) оригінальні  гравюри, естампи та літографії;

4) оригінальні  художні колажі та конструкції  з будь-якого матеріалу;

5) рідкісні манускрипти  та інкунабули, старі книги, документи й публікації особливого значення (історичні, художні, наукові, літературні і т.п.), окремо та в колекціях;

6) поштові марки,  погашення та подібні відбитки, окремо чи в колекціях;

7) архіви, в т.  ч. звукові, фото- й кінематографічні;

8) меблі віком понад сто років і старовинні музичні інструменти. [8, 309-310]

 Законодавче визначення цього терміну міститься в статті 1 Закону України від 21.09.99р. згідно з якою культурні цінності - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України, а саме:

• оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури, художні композиції та монтажі з будь-яких матеріалів, твори декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва;
• предмети, пов'язані з історичними подіями, розвитком суспільства та держави, історією науки та культури, а також такі, що стосуються життя та діяльності видатних діячів держави, політичних партій, громадських і релігійних організацій, науки, культури та мистецтва;
• предмети музейного значення, знайдені під час археологічних розкопок;
• складові частини та фрагменти архітектурних, історичних, художніх пам'яток і пам'яток монументального мистецтва;
• старовинні книги та інші видання, що становлять історичну художню, наукову та літературну цінність, окремо чи в колекції;
• манускрипти та інкунабули, стародруки, архівні документи, включаючи кіно-, фото- і фотодокументи, окремо чи в колекції;
• унікальні та рідкісні музичні інструменти;
• різноманітні види зброї, що мають художню, історичну, етнографічну та наукову цінність;
• рідкісні поштові марки, інші філателістичні матеріали, окремо чи в колекції;
• рідкісні монети, ордени, медалі, печатки та інші предмети колекціонування;
• зоологічні колекції, що становлять наукову, культурно-освітню, навчально-виховну або естетичну цінність;
• рідкісні колекції та зразки флори і фауни, мінералогії, анатомії та палеонтології;
• родинні цінності – культурні цінності, що мають характер особистих або родинних предметів;
• колекція культурних цінностей – однорідні або підібрані за певними ознаками різнорідні предмети, що, незалежно від культурної цінності кожного з них, зібрані разом, становлять художню, історичну, етнографічну чи наукову цінність.

Поняття культурних цінностей аналогічно трактується у п.11 ст.1 Митного кодексу України [2, 288].

У статті 3 Закону України від 21.09.99р. зазначено, що відповідно до законодавства України культурними цінностями України є:

• культурні цінності, створені на території України громадянами України;
• культурні цінності, створені на території України іноземцями чи особами без громадянства, які постійно проживають або проживали на території України;
• культурні цінності, виявлені на території України;
• ввезені на територію України культурні цінності, придбані археологічними, археографічними, етнографічними, науково-природничими та іншими експедиціями за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
• ввезені на територію України культурні цінності, придбані в результаті добровільного обміну;
• ввезені на територію України культурні цінності, отримані в дарунок або законно придбані за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
• незаконно вивезені культурні цінності України, що перебувають за межами її території;
• культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
• культурні цінності, тимчасово вивезенні з території України і не повернуті в Україну;
• культурні цінності, переміщені на територію України внаслідок другої світової війни як часткова компенсація за заподіяні окупантами збитки.

Порівняння  переліку культурних цінностей , наведених  у Додатку до Конвенції ЮНІДРУА, із відповідним переліком у ст. 1 Закону України від 21.09.1999р. та в Інструкції Міністерства культури та мистецтв України "Про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контроль за їх переміщенням через державний кордон України" від 22.04.2002року №258 (далі - Інструкція) [12] свідчить про те, що існують сталі міжнародні стандарти і норми, на які спирається українська система правового регулювання переміщення культурних цінностей через державний кордон України.

В сучасному  світі, коли все більш поширеними являються випадки вивезення  і ввезення культурних цінностей з метою культурного обміну між державами, як ніколи раніше актуальним стає питання нормативного забезпечення правил переміщення таких об'єктів через митний кордон країни. Законодавче регулювання переміщення культурних цінностей визначається такими нормативними актами: Закон України від 21 вересня 1999 р."Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей ", Закон України від 8 червня 2000р. "Про охорону культурної спадщини" [4, 333],  Закон України від 24 грудня 1993р. "Про Національний архівний фонд і архівні установи" [5, 86], Інструкція "Про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України" від 22.04.2002р. № 258, Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Рішення про Положення про порядок повернення культурних цінностей, що незаконно вивозяться та ввозяться" від 24.04.1999р. № 688. [6]