Світова організація торгівлі, її роль у Міжнародних економічних відносинах

Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Февраля 2013 в 11:03, курсовая работа

Краткое описание

Актуальність роботи: торгівля в наш час має велике значення і на сьогоднішній день ми без неї ніяк не можемо обійтися. СОТ – це сукупність міжнародних правил, яких мають дотримуватися країни в торговельних відносинах між собою. Правила спрямовані на всебічне сприяння відкритій і ліберальній торгівлі.
Завдання я роботи:
1.дослідити світову організацію торгівлі, її роль у Міжнародних економічних відносинах;
2.Дослідити форми передачі технологій в міжнародній торговельній практиці;
3.Дослідити функціонування офшорних зон;
4.Дослідит південний спільний ринок (МЕРКОСУР)
5.Дослідити проблеми розвитку зовнішньоекономічної діяльності України.

Оглавление

Вступ
Світова організація торгівлі, її роль у Міжнародних економічних відносинах……………………………………………………………………….2
Форми передачі технологій в міжнародній торговельній практиці……5
Особливості функціонування офшорних зон…………………………….12
Південний спільний ринок (МЕРКОСУР)………………………………..23
Проблеми розвитку зовнішньоекономічної діяльності України………32
Висновки……………………………………………………………………..36
Список використаних джерел ………………………………………………43
Додатки

Файлы: 1 файл

курсова кд.doc

— 276.00 Кб (Скачать)

 

Зміст

Вступ

  1. Світова організація торгівлі, її роль у Міжнародних економічних відносинах……………………………………………………………………….2
  2. Форми передачі технологій в міжнародній торговельній практиці……5
  3. Особливості функціонування офшорних зон…………………………….12
  4. Південний спільний ринок (МЕРКОСУР)………………………………..23
  5. Проблеми розвитку зовнішньоекономічної діяльності України………32

Висновки……………………………………………………………………..36

Список використаних джерел ………………………………………………43

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

  Багатосторонню  міжнародну торговельну систему, у центрі якої знаходиться СОТ, у широкому розумінні можна визначити як сукупність міжнародних правил, яких мають дотримуватися країни в торговельних відносинах між собою. Правила ці спрямовані на всебічне сприяння відкритій і ліберальній торгівлі. СОТ служить як форумом для переговорів, так і арбітром у врегулюванні торговельних суперечок між країнами-членами.  За понад 60 років існування система ГАТТ/СОТ довела свою ефективність і досягла значного прогресу в лібералізації міжнародної торгівлі шляхом низки міжнародних переговорів, відомих за назвою "раунди багатосторонніх торговельних переговорів". Передостанній восьмий, або Уругвайський раунд переговорів завершився в 1994 р. підписанням Марракеської угоди про заснування СОТ. Нині триває дев’ятий, так званий "раунд розвитку".            СОТ сьогодні - це 151 країна світу, понад 95 % обсягу світової торгівлі, понад 90 % світового ВВП і понад 85 % населення світу. Майже тридцять держав мають у СОТ статус спостерігача і знаходяться на різних етапах процесу вступу. З країн СНД до СОТ увійшли Вірменія, Естонія, Латвія, Литва, Грузія, Киргизія і Молдова.

В України дослідженням окремих питань сутності офшорних центрів, тенденцій їх розвитку та впливу міжнародного співтовариства присвячені праці таких  вчених, як О. Бондарева, В. Кравченка, Н. Кучерявенка, С. Квасова, Н. Сулік, В. Бабаніна, С. Гриценка та інших. Проте, незважаючи на значну кількість вітчизняних і зарубіжних праць, подальший аналіз міжнародного досвіду ведення і регулювання офшорного бізнесу сприяє пошуку легальних способів мінімізації податків.

 Боротьбу  зі злочинним використанням офшорів  та відмиванням грошей здійснюють  такі міжнародні організації,  як FATF та OECD. Перша організація була створена у 1989 р. на зустрічі "великої сімки" в Парижі. Вона отримала назву Групи фінансової протидії "відмиванню" грошей (Financial Action Task Force on Money Laundering -FATF). Друга організація - OECD - Організація економічного співробітництва та розвитку, яка об'єднує країн-однодумців для боротьби з корупцією та фінансовими махінаціями.

Економічна  інтеграція в південноамериканському регіоні у другій половині XX століття проходила в декілька етапів. У 60—70 роках регіональні об'єднання характеризувались закритістю структур, а також їх прагненням захистити себе високими тарифами від конкуренції високорозвинутих індустріальних країн. Уже тоді актуальним було завдання створення окремого латиноамериканського ринку. До угруповань такого типу слід віднести Центральноамериканський спільний ринок (САСМ), Латиноамериканську асоціацію вільної торгівлі (LААFТ), яка пізніше перетворилася в Латиноамериканську асоціацію інтеграції (LАIА), Карибську асоціацію вільної торгівлі, пізніше переформовану в Карибський спільний ринок (CARICOM), Андську групу і найбільшу — Американську економічну систему (LAES), яка охоплює 26 країн Латинської Америки.

У 90-ті роки зміст  і цілі інтеграції країн цього  регіону зазнали величезних змін. Це пояснюється розвитком економіки найбільших країн Південної Америки — Бразилії, Аргентини, Чилі. Інтеграція, що здійснюється на цьому етапі, проходить при значно більшій відкритості національних економік, зменшенні державного втручання і ліквідації багатьох видів бюрократичного контролю, а також в умовах більшої конкуренції. Нові підходи до здійснення інтеграції дозволили досягнути рекордних темпів зростання товарообігу за майже 40-річний період розвитку інтеграційних процесів на континентОстаннім часом, коли знято ідеологічні перешкоди щодо розвитку міжнародних відносин, наша країна прагне активізувати зовнішньоекономічну діяльність, докладає великих зусиль стосовно інтегрування у світове господарство. Необхідність розвитку та зміцнення міжнародного співробітництва обумовлена низкою чинників. Відомо, що сфера зовнішньоекономічної діяльності є однією із складових ринкової економіки незалежної держави. Без цього компонента неможливо подолати економічну кризу, здійснити структурну перебудову економіки, впровадити конвертовану валюту.

Метою роботи є: дослідити значення світової організації  торгівлі та форм передач технологій.

Актуальність  роботи: торгівля в наш час має  велике значення і на сьогоднішній день ми без неї ніяк не можемо обійтися. СОТ – це сукупність міжнародних  правил, яких мають дотримуватися  країни в торговельних відносинах між  собою. Правила спрямовані на всебічне сприяння відкритій і ліберальній торгівлі.

Завдання я  роботи:

1.дослідити  світову організацію торгівлі, її  роль у Міжнародних економічних  відносинах;

2.Дослідити  форми передачі технологій в  міжнародній торговельній практиці;

3.Дослідити  функціонування офшорних зон;

4.Дослідит південний  спільний ринок (МЕРКОСУР)

5.Дослідити  проблеми розвитку зовнішньоекономічної діяльності України.

 

 

 

 

 

1. Світова організація торгівлі, її роль у Міжнародних економічних відносинах

 

Світова організація  торгівлі (СОТ) (англ. World Trade Organization, WTO) – це провідна міжнародна економічна організація, членами якої вже є 153 країни, на долю яких припадає близько 96% обсягів світової торгівлі; її функціями є встановлення правил міжнародної системи торгівлі і вирішення спірних питань між країнами-членами, що підписані під близько 30-ма угодами організації. Після приєднання ряду країн, які зараз є кандидатами на вступ, у рамках СОТ здійснюватиметься майже весь світовий торговельний оборот товарів та послуг.

За останні роки значно розширилася сфера діяльності СОТ, яка на сьогодні далеко виходить за рамки власне торговельних стосунків. СОТ є потужною і впливовою міжнародною структурою, здатною виконувати функції міжнародного економічного регулювання. Членство у СОТ стало на сьогодні практично обов`язковою умовою для будь-якої країни, що прагне інтегруватися у світове господарство.

Процеси створення, становлення  і розширення СОТ не були простими та однозначними. Хоча за останні 30 років  масив загальних правил СОТ надзвичайно  зріс, СОТ усе ще базується на принципі двосторонніх переговорів  між членами з метою взаємного  відкриття їх ринків. Члени СОТ, формулюючи вимоги до країн-претендентів стосовно доступу до їх ринків, відстоюють інтереси власних підприємств, захищаючи таким чином власне виробництво та робочі місця. Тому переговорний процес є непростим і, як правило, тривалим.

Статус і сфера діяльності

Згідно зі статтею VIII Маракеської угоди про утворення  Світової організації торгівлі, СОТ  є міжнародною міжурядовою організацією, створеною згідно з нормами міжнародного права. СОТ може діяти незалежно  від волі кожної країни-члена цієї організації. Проте така діяльність СОТ здійснюється винятково через створені нею органи (Міністерську конференцію, Генеральну раду і Секретаріат). Діяльність СОТ може здійснюватися винятково в рамках її компетенції, визначеної Марракеською угодою і прийнятими на її основі іншими документами.

Згідно з Марракеською угодою, СОТ забезпечує загальну інституційну основу для здійснення торговельних відносин між її членами, тобто утворює  міжнародний форум з робочими органами. В його рамках можуть здійснюватися міжнародні переговори як між усіма членами СОТ, так і між окремими учасниками. Сфера регулювання СОТ може бути розширена за рахунок майбутніх угод, які будуть включені в загальну систему СОТ.

Цілі СОТ визначено  в преамбулі Марракеської Угоди  про утворення СОТ. Основними з них є:

  • підвищення життєвого рівня;
  • забезпечення повної зайнятості;
  • постійне зростання доходів і ефективного попиту;
  • розширення виробництва товарів і послуг та торгівлі ними;
  • оптимальне використання світових ресурсів згідно з цілями сталого розвитку;
  • захист і збереження навколишнього середовища;
  • забезпечення для країн, що розвиваються і найменш розвинених країн такої участі в міжнародній торгівлі, яка б відповідала потребам їх економічного розвитку.

Принципи СОТ

Регулювання міжнародної  торгівлі в рамках СОТ здійснюється на базі основних правил і принципів, серед яких одним з найважливіших є принцип недискримінації. Він означає, що всі контрактні сторони-члени СОТ зобов’язані надавати одна одній однаково сприятливі умови. Таким чином, жодна країна не повинна робити винятки для іншої або застосовувати щодо неї дискримінаційний підхід. Принцип недискримінації поділяється на суб-принцип режиму найбільшого сприяння, який застосовується до зовнішніх ринків, та суб-принцип національного режиму, який стосується внутрішнього ринку.

Режим найбільшого сприяння передбачає надання однакових переваг всім країнам в разі надання певної переваги одній країні. Наприклад, держава-член СОТ надає окремій країні, яка необов’язково є членом СОТ, деякі пільги в торгівлі певною послугою. Зазначена країна повинна згідно режиму найбільшого сприяння встановити щодо інших держав – членів СОТ однаковий пільговий режим. Таким чином викликається мультиплікаторний ефект, який забезпечує поширення пільг, наданих окремій країні, на всі держави – члени, що і сприяє подальшій лібералізації торгівлі. Допускаються також винятки із зазначеного принципу, термін дії яких обмежений до 10 років та які переглядаються через п’ять років після впровадження з метою перевірки існування умов, що зумовили їхню необхідність.

Національний  режим забороняє дискримінацію іноземних товарів та послуг, наприклад, якщо держава субсидіює вітчизняного оферента послуг, тоді право на субсидії повинен також отримати іноземний оферент. Оскільки такі положення стосуються, зокрема, аудіовізуальної продукції, державних університетів, дитячих садків тощо, вони вважаються проблематичними, тому що викликають примусову комерціалізацію певних сфер економіки.

Принцип взаємності, який на даний момент особливо стосується України, зазначає, що країна, яка вступає в СОТ, отримає певні переваги, але і бере на себе певні зобов’язання. В зв’язку з цим важливо також зазначити, що жодна країна "де факто" не може відступити від попередньо взятих на себе зобов’язань в зв’язку з економічними наслідками для неї.

Принцип зобов’язання - тарифні зобов’язання створені членами СОТ пронумеровані у спеціальному списку. Цей список встановлює межу зобов’язань: країна може змінити свої зобов’язання, але лише після переговорів зі своїми торговими партнерами, що може також означати відшкодування їм грошових втрат. Якщо відшкодування не надано, то країна-позивач може ініціювати процедуру обговорення і вирішення даної проблеми на рівні СОТ.

Принцип запобіжних заходів - у певних випадках уряд має право ввести обмежувальні заходи щодо торгівлі.

Переваги торгової системи СОТ

Практично всі великі держави зараз є членами СОТ. Окрім суто економічних переваг, які досягаються шляхом зниження бар'єрів у торгівлі, система СОТ  позитивно впливає на політичну  і соціальну ситуацію в країнах, а також на індивідуальний добробут громадян.

Переваги СОТ  для споживачів

Система СОТ заохочує конкуренцію і знижує торговельні  бар'єри, внаслідок чого споживачі  виграють. Найочевидніша вигода вільної  торгівлі для споживача – це зниження вартості життя. У результаті зниження протекціоністських торговельних бар'єрів дешевшають готові імпортовані товари і послуги, а також вітчизняна продукція, у виробництві якої використовуються імпортні комплектуючі.

Як правило, митні тарифи, державні виробничі субсидії і кількісні обмеження імпорту ведуть не до захисту вітчизняного ринку, а до підвищення вартості життя. Так, у Великобританії споживачі платять на 500 мільйонів фунтів у рік більше за одяг через торговельні обмеження на імпорт текстилю; для канадців ця сума складає приблизно 780 млн. канадських доларів. Показово, що лібералізація сектору телекомунікацій у Європейському Союзі призвела до зниження цін за послуги в середньому на 7-10%.

Ширший вибір товарів  і послуг – також безсумнівна  перевага вільної торгівлі. Зовнішня конкуренція стимулює ефективне вітчизняне виробництво, опосередковано знижує ціни і підвищує якість вітчизняної продукції.

У результаті активнішого  товарообміну розвиваються нові технології, як це відбулося, наприклад, з мобільним зв'язком.

Збільшення експорту вітчизняної продукції також  збільшує доходи виробників, податкові  надходження в бюджет, а отже і  доходи та добробут населення в цілому.

Информация о работе Світова організація торгівлі, її роль у Міжнародних економічних відносинах