Статистичне вивчення зайнятості населення

Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Декабря 2012 в 15:55, курсовая работа

Краткое описание

Виходячи з дослідженого теоретичного аспекту державного регулювання зайнятості населення дослідити сучасний стан та запропонувати перспективи розвитку державної політики зайнятості населення.
Для досягнення визначеної мети необхідно виконати наступні завдання:
- дослідити соціально-економічний зміст зайнятості;
- виявити взаємозв’язок зайнятості населення та ринку праці в системі ринкової економіки;
- визначити інструменти регулювання зайнятості населення;
- дослідити динаміку чисельності та розподілу зайнятого населення в Україні;
- виявити фактори та наслідки змін зайнятості населення в Україні;
- з’ясувати позитивні моменти та проблеми у практиці регулювання зайнятості населення України;
- визначити напрямки вдосконалення державного регулювання зайнятості в Україні.

Оглавление

Вступ………………………………………………………………………….3
Розділ 1.Статистичне вивчення державного регулювання зайнятості населення
1.1 Соціально-економічна сутність зайнятості та її особливості в умовах ринку……………………………4
1.2 Механізм та інструменти регулювання зайнятості населення……….7

Розділ 2. Аналіз практики державного регулювання зайнятості населення в Україні
2.1 Статистичний аналіз правового регулювання ринку зайнятості України……………………………………………………………………………9
2.2 Оцінка державного регулювання зайнятості населення……………..14
Розділ 3. Шляхи удосконалення державного регулювання зайнятості в України

3.1 Напрями та шляхи реалізації державної політики зайнятості в Україні…………………………22
Висновки…………………………………………………………….............26
Список використаної літератури……………......................................28

Файлы: 1 файл

курсовая по статистике.docx

— 764.24 Кб (Скачать)

Рис.1.4 Методи впливу на рівень зайнятості

 

 

Практикою доведено, якщо заходи активної політики ретельно сплановані, добре організовані, а  за їх впровадженням здійснено ефективний нагляд, вони можуть допомогти безробітним  у пошуку підходящої роботи, підвищити продуктивність праці, призводячи до покращення функціонування ринку праці.

Формування інформаційного суспільства та підвищення інтелектуального змісту праці зумовлюють зростання вимог до якості робочої сили. Тому в державному регулюванні зайнятості розвинутих країн набирають ваги заходи довготривалого характеру, спрямовані на розвиток якісних параметрів трудових ресурсів.

 

 

 

РОЗДІЛ 2. СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРАКТИКИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ 

2.1 Статистичний аналіз динаміки чисельності та розподілу зайнятого населення

     За даними вибіркових обстежень населення з питань економічної активності протягом 2011 року спостерігається збільшення чисельності зайнятого населення віком 15–70 років та зменшення рівня безробіття.

За даними Держкомстату,статистика чисельності зайнятого населення віком 15-70 років у середньому за 9 місяців 2009 року становила 20,4 млн осіб, тоді як у І півріччі 2009 р. – 20,2 млн осіб, а у І кварталі 2009 р. – 20,0 млн осіб. Рівень зайнятості населення віком 15-70 років склав 58,2% (у І півріччі 2010 р. – 57,7%, у І кварталі 2011 р. – 57,2%). Чисельність безробітних у середньому за 9 місяців 2011 року становила 1,9 млн осіб, що на 82,8 тис. менше, ніж у І півріччі 2009 р., та на 169,3 тис. менше, ніж у І кварталі 2011 р. Рівень безробіття за 9 місяців 2011 року становив 8,6%, проти 9,1% у І півріччі 2010р. та 9,5% – у І кварталі 2011 року.

Поліпшення ситуації щодо зайнятості та безробіття спостерігалось в усіх регіонах. Слід зазначити, що в середньому по країнах Євросоюзу за 9 місяців 2009 року рівень безробіття, порівняно з І півріччям, не змінився і становив 8,8%. Рівень безробіття в Україні був нижчим, ніж у середньому по таких країнах Євросоюзу, як Франція і Португалія (9,4%), Угорщина (9,6%), Словаччина (11,1%), Ірландія (11,7%), Естонія (13,2%), Латвія (16,2%) та Іспанія (17,7%).

Кількість зайнятого  населення віком 15–70 років у 2011р., порівняно з 2010р., зменшилась на 780,8 тис. осіб, або на 3,7% та становила 20,2 млн. осіб, з яких особи працездатного віку складали 18,4 млн., або 91,0%. Рівень зайнятості населення віком 15–70 років відповідно знизився за означений період в цілому по Україні з 59,3% до 57,7%, а у населення працездатного віку з 67,3% до 64,7%, рис.2.1

 

 

 

Рис.2.1. Рівень зайнятості населення у % до населення відповідної демографічної групи, 2010 – 2011 рр.

 

Найвищий рівень зайнятості населення спостерігався у осіб віком 30 – 49 років, а найнижчий – у молоді у віці 15 - 24 років та осіб віком 60 – 70 років, табл. 2.1

Таблиця 2.1

Рівень зайнятості населення за статтю, місцем проживання та віковими групами (% до загальної кількості населення відповідної вікової групи), 2010 – 2011 рр.

 

Усього

У тому числі за віковими групами, років

Працездатного віку

15–24

25–29

30–39

40–49

50–59

60–70

2010р.

Все населення

59,3

37,3

76,4

81,5

79,8

61,0

21,8

67,3

жінки

54,0

32,5

67,5

77,2

78,7

53,4

19,5

63,9

чоловіки

65,2

41,8

85,1

85,9

81,1

70,4

25,3

70,6

міські поселення

58,2

34,8

77,7

82,4

80,4

59,2

13,7

67,2

сільська місцевість

61,8

43,1

72,7

79,3

78,6

65,5

37,3

67,8

2011р.

Все населення

57,7

34,5

72,2

77,8

77,0

59,5

23,8

64,7

жінки

53,9

31,0

65,2

74,2

77,5

54,1

21,8

62,7

чоловіки

62,1

37,8

78,9

81,6

76,5

66,3

26,9

66,6

міські поселення

55,8

31,2

72,7

77,9

76,6

56,8

15,6

63,7

сільська місцевість

62,2

42,1

70,8

77,8

78,0

66,2

40,1

67,1


Зниження рівнів зайнятості населення спостерігалось у всіх регіонах країни. Найбільше зменшення зазначеного показника зафіксовано у Сумській (на 3,9 в.п.), Донецькій (на 3,4 в.п.), Закарпатській (на 3,0 в.п.) областях. Найвищий рівень зайнятості у 2012р. був у м.Києві (63,1%) та м.Севастополі (61,1%), а найнижчий – у Івано-Франківській (51,9%) та Тернопільській (52,9%) областях, табл. 2.2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.2

Статистика зайнятого населення за регіонами України

2010 – 2011 рр.

 

2010р.

2011р.

усього, у віці 15–70 років

з них працездатного  віку

усього, у віці 15–70 років

з них працездатного  віку

 

тис. осіб

у %

тис. осіб

у %

тис. осіб

у %

тис. осіб

у %

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Україна

20972,3

59,3

19251,7

67,3

20191,5

57,7

18365,0

64,7

Автономна Республіка Крим

918,7

60,2

844,7

68,4

905,7

60,0

828,4

67,7

Вінницька

725,6

58,7

656,1

67,0

693,5

56,9

614,4

63,1

Волинська

438,6

58,8

401,8

63,9

428,0

57,4

391,8

62,3

Дніпропетровська

1580,0

59,9

1459,8

69,1

1537,1

59,3

1437,8

68,8

Донецька

2138,8

60,7

1998,0

71,2

1981,3

57,3

1832,0

66,1

Житомирська

568,2

58,9

514,6

66,4

555,2

58,3

489,6

63,6

Закарпатська

552,2

59,9

515,4

66,2

524,7

56,9

488,4

62,8

Запорізька

850,4

59,5

774,5

67,9

824,2

58,6

749,9

66,5

Івано-Франківська

541,9

53,4

498,5

58,8

526,3

51,9

483,8

57,0

Київська

796,1

60,1

733,0

68,9

755,0

57,7

689,0

65,2

Кіровоградська

459,1

58,5

418,6

68,0

432,7

56,2

388,3

63,9

Луганська

1068,8

58,0

993,4

67,4

1026,2

56,7

936,0

64,4

Львівська

1092,5

57,5

997,5

63,2

1085,0

57,2

990,0

62,8

Миколаївська

548,5

58,9

508,7

67,8

535,2

58,2

485,0

65,3

Одеська

1067,2

57,9

970,0

65,0

1040,2

56,9

950,8

64,0

Полтавська

691,6

59,6

644,1

70,2

647,1

56,7

588,2

64,7

Рівненська

478,1

57,4

444,7

63,3

461,5

55,5

424,1

60,4

Сумська

543,7

59,4

515,3

70,4

500,1

55,5

439,6

60,8

Тернопільська

424,9

53,1

386,2

58,5

422,1

52,9

379,8

57,6

Харківська

1312,9

59,8

1209,3

68,4

1265,6

58,5

1154,9

66,0

Херсонська

507,5

59,5

460,1

66,8

486,9

57,9

445,9

65,5

Хмельницька

594,4

59,4

526,7

65,7

579,0

58,5

514,9

64,6

Черкаська

583,1

58,6

527,4

67,6

561,7

57,3

511,0

66,0

Чернівецька

381,0

57,2

329,8

59,6

376,3

56,5

317,6

57,3

Чернігівська

501,4

59,8

441,8

67,1

479,8

58,3

418,2

64,2

м. Київ

1420,2

64,9

1313,7

72,7

1381,0

63,1

1252,9

69,4

м. Севастополь

186,9

62,8

168,0

70,8

180,1

61,1

162,7

69,9

                                 

 

 

Серед зайнятого  населення віком 15-70 років, кожен  п'ятий працівник був зайнятий у сільському господарстві або промисловості, шостий – в торгівлі.

Зменшення кількості зайнятих у 2011р. порівняно з 2010р. найбільше відбулося у виробничих видах діяльності: у промисловості (на 29,4%), будівництві (на 16,4%), сільському господарстві (на 16,3%). Водночас збільшення обсягів зайнятості було зафіксоване у діяльності транспорту та зв’язку, охороні здоров’я, операціях з нерухомим майном, діяльності домашніх господарств та інших видах економічної діяльності.

У структурі зайнятих зменшилась питома вага найманих працівників, водночас збільшилась частка працюючих  у секторі самостійної зайнятості, табл.2.3

Таблиця 2. 3

Кількість зайнятого населення  за статусами зайнятості та місцем проживання, 2010 – 2011рр.

 

2010р.

2011р.

усього

міські поселення

сільська місцевість

усього

міські поселення

сільська місцевість

Усього, тис.осіб

20972,3

14416,8

6555,5

20191,5

13684,8

6506,7

у тому числі  у % до підсумку

           

працюючі за наймом

82,0

92,8

58,4

81,5

91,8

59,9

самозайняті (включаючи  роботодавців та безкоштовно працюючих  членів сім’ї)

18,0

7,2

41,6

18,5

8,2

40,1


Кількість зайнятих у неформальному секторі економіки у 2011р. порівняно з попереднім роком також зменшилася і складала 4,5 млн. осіб, або 22,1% загальної кількості зайнятого населення віком 15-70 років.

Неформальний  сектор економіки, як і в попередні  роки, залишається переважаючим місцем прикладання праці майже для  кожної другої особи з числа зайнятих сільських жителів. Проте у міських  поселеннях зайнятість у цьому секторі  не набула суттєвого розповсюдження завдяки більш сприятливій кон'юнктурі на ринку праці.

Сільськогосподарське  виробництво є основним видом  діяльності неформального сектору  економіки (66,0% зайнятих у цьому секторі, або 73,0% усіх зайнятих у зазначеному  виді діяльності). Іншими розповсюдженими видами економічної діяльності населення у цьому секторі економіки були торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку; діяльність готелів та ресторанів та будівництво, табл. 2.4

Таблиця 2.4

 

Зайнятість у неформальному секторі економіки за видами економічної діяльності, 2010 – 2011рр.

 

2010р.

2011р.

Усього, тис. осіб

4563,8

4469,9

у % до загальної  кількості зайнятого населення

21,8

22,1

у тому числі за видами економічної діяльності:

   

Сільське господарство, мисливство, лісове господарство; рибальство, рибництво

65,7

66,0

Будівництво

12,1

11,9

Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів  та предметів особистого вжитку; діяльність готелів та ресторанів

12,8

12,8

Діяльність транспорту та зв'язку

1,5

1,8

Інші види економічної  діяльності

7,9

7,5

     

У неформальному  секторі економіки в основному  працюють особи працездатного віку, їх частка у 2010 р. складала 79,0%, табл.2.5

Таблиця 2.5

Зайнятість населення  у неформальному секторі економіки за статтю, місцем проживання та віковими групами у 2011 році

 

Усього

У тому числі за віковими групами (років), у % до загальної кількості зайнятого населення відповідної вікової групи

Працездатного віку, тис. осіб

тис. осіб

у % до

загальної кількості  зайнятих

2010р.

15–24

25–29

30–39

40–49

50–59

60–70

Все населення

4469,9

22,1

97,9

29,2

18,2

17,7

17,0

21,5

60,8

3531,8

жінки

2105,9

21,1

97,5

25,8

15,6

15,3

15,1

23,3

64,9

1450,9

чоловіки

2364,0

23,1

98,3

31,8

20,3

20,1

19,3

19,7

55,5

2080,9

міські поселення

1450,2

10,6

101,9

14,3

11,1

10,1

9,3

8,9

19,3

1301,2

сільська місцевість

3019,7

46,4

96,2

54,4

38,9

36,0

34,3

48,7

92,9

2230,6

Информация о работе Статистичне вивчення зайнятості населення