Статистичне дослідження ринку праці України

Автор: Пользователь скрыл имя, 15 Февраля 2012 в 15:10, курсовая работа

Краткое описание

Метою статистичного дослідження є вивчення ринку праці держави, дослідження динаміки та структури попиту та пропозиції робочої сили, розрахунок рівня зайнятості та безробіття, винаходження залежності між основними показниками ринку праці.

Оглавление

ВСТУП…………………………………………………………………………….3
1. ХАРАКТЕРИСТИКА РИНКУ ПРАЦІ. ПОКАЗНИКИ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ РИНОК ПРАЦІ………………………………………….. 5
1.1. Ринок праці в системі ринкової економіки України………………………5
1.2. Особливості робочої сили як товару………………………………………… 7
1.3. Функції і види ринку праціє…………………………………………………11
1.4. Показники, що характеризують ринок праці:…………………………… 16
1.4.1. Вивчення рівня та структури попиту та пропозиції на робочу силу в Україні за 2007-2009рр……………………………………………………………16
1.4.2. Статистичні ряди динаміки……………..……………………….…… 21
2. СТАТИСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ ПРАЦІ УКРАЇНИ ЗА 2007-2009рр……………………………………….…….24
2.1. Розрахунок основних показників, що характеризують ринок праці України за 2007-2009рр………………………………………………………………...…….24
2.2. Динаміка рівня та структури попиту та пропозиції робочої сили України за 2007-2009рр………………………………………………………………………….28
2.3. Кореляційно-регресійна модель взаємозв’язку показників ринку праці України за 2007-2009рр…………………………………………………………….31
ВИСНОВОК……………………………………………. 35
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….. 40

Файлы: 1 файл

РИНОК ПРАЦІ УКРАЇНИ-.doc

— 409.50 Кб (Скачать)
 

         Розрахунок динаміки абсолютного базисного відхилення пропозиції показав, що пропозиція  на робочу силу в звітному році порівняно із базисним зменшилась на 1197,4тис.осіб, у т.ч.  пропозиція робітників 1-5 категорії зменшилась на 198,13, 222,34, 484,67, 141,92 та 150,34 тис.осіб відповідно. Темп росту базисний склав 105,27%, тобто пропозиція робочої силу в звітному році порівняно із базисним збільшилась на 5,27%, у т.ч. пропозиція 1-5 категорії робітників збільшилась на 6,36%, 2,63%, 7,38%, 7,08% та 5,87% відповідно. Темп приросту ланцюговий показав також збільшення  на 0,81% порівняно із попереднім роком, у т.ч. пропозиція 1-5 категорії робітників збільшилась на 1,79%, 0,79%, 0,55%, 0,72% та 0,42% відповідно. Показники структури свідчать про те, що доля 1-5 категорії робітників складають 13,86%, 36,32%,29,50%, 8,98% та 11,34% в загальній чисельності пропозиції робочої сили. 

      2.3. Кореляційно-регресійна  модель взаємозв’язку  показників ринку  праці України  за 2007-2009рр.

Параметри лінійного рівняння регресії:

.

Для цього  використовується метод найменших  квадратів та розв'язується система  рівнянь відносно а0 і а1 :                                              

 

З наведеної  системи параметри рівняння регресії розраховуються різними способами, в тому числі за формулами:                         

   

Параметри а0 і а1 мають певний економічний  зміст, зокрема, а1 називається коефіцієнтом регресії, що показує, на скільки одиниць змінюється Y при збільшенні Х на одну одиницю. Якщо цей коефіцієнт додатний – зв'язок прямий, а якщо від'ємний – зв'язок між показниками обернений.

На третьому етапі за одержаним рівнянням  регресії розраховуються теоретичні значення результативної ознаки Yх та показники рівня апроксимації (наближення), які показують розбіжність між фактичними і теоретичними значеннями Y :

середня квадратична (стандартна) помилка:                                      

                                                      (11)

коефіцієнт  апроксимації:    

                                            .                                                     (12)

Чим меншими  є значення S та V, тим краще рівняння регресії описує (апроксимує) взаємозв'язок між Х та Y .

На четвертому етапі оцінюється тіснота зв'язку за допомогою лінійного коефіцієнта кореляції (r):                    

                      

   .        (13) 

Значення  коефіцієнта кореляції r знаходиться  в межах від -1 до +1. При r>0 зв'язок між показниками прямий, а при  r<0 – обернений. Якщо :  вважається, що зв'язок між Х та Y практично відсутній; - зв'язок слабкий; - зв'язок середній; - зв'язок сильний; - зв'язок дуже сильний.

Коефіцієнт  детермінації D=r2 показує, на скільки  відсотків варіація Y обумовлюється  варіацією Х.

Часто також визначається коефіцієнт еластичності (Е) за формулою:                                                                                                                    

 Е=  .                                            (14) 

Цей коефіцієнт показує, на скільки процентів змінюється Y при збільшенні Х на 1%.

На п'ятому  етапі здійснюється перевірка суттєвості (невипадковості) взаємозв'язку між  показниками за допомогою F-критерія Фішера:                                                             

F= ,                                   (15)

де К1=m-1; K2=n-m; n – кількість одиниць у  сукупності; m - кількість параметрів у рівнянні регресії.

Застосуємо  вищезазначену методику розрахунків для визначення залежності показників ринку праці, як «Економічно активне населення» та «Зайняті».

(див.Таблицю 6).

Таблиця 6.

Розрахунок  показників

Роки Економічно  
активне населення, тис. осіб (Х)
Зайняті,  
тис. осіб (Y)
         
ХY  Х2 Y2 Yх  (Y –Yх )2
2007 22701,7 20400,7 463130571,19 515367182,89 416188560,49 20565,94 27305,49
2008 22171,3 19163,3 424875273,29 491566543,69 367232066,89 18479,14 468077,39
2009 22002,4 17295,7 380546909,68 484105605,76 299141238,49 17814,62 269275,99
УСЬОГО 66875,4 56859,7 1268552754,16 1491039332,34 1082561865,87 56859,70 764658,87
а0= -68751,62
а1= 3,93

Тобто, наше рівняння регресії має вигляд:

Yx=3.93X-68751.62

При збільшенні показника «Економічно активне населення» на 1, результуючій показник «Зайняті» збільшується на 3,93, тобто 4 особи.

Середня квадратична (стандартна) помилка:

S=1.73 (за формулою 11)

коефіцієнт  апроксимації:

V=913% (за формулою 12)

Розраховане значення S достатньо невелике, тому рівняння регресії добре описує (апроксимує) взаємозв'язок між Х та Y.                                          

Для оцінки тісноти взаємозв'язку між ознаками підрахуємо лінійний коефіцієнт кореляції:

r=0.92 (за формулою 13)                     

Таким чином, між ознаками існує дуже тісний кореляційний зв'язок.

Коефіцієнт детермінації (D=0.8464) показує, що варіація Y на 84,64% зумовлена варіацією Х.

Коефіцієнт  еластичності                                

 Е=  4.63%.  

Отже, при  збільшенні Економічно активного населення на 1% показник Зайняті збільшується на 3,2%.

Далі  здійснюється перевірка суттєвості зв'язку за допомогою F-критерія Фішера:  

F=0,85/(1-0,85)*8= 45,14 

Табличне  значення  F-критерія при рівні значимості 0,05 та числі ступенів волі 8 і 1 дорівнює 5,3. Таким чином, F>Fтабл (45,14>5,3), а зв'язок між ознаками невипадковий (суттєвий).        

 

      ВИСНОВОК 

         Отже, проведене статистичне  дослідження ринку праці України  дало нам наступну інформацію. Рівень зайнятості у 2009р. скоротився на 7% у порівнянні із минулим роком, та на 11%-у порівнянні із 2007р, та становив 79%. Якщо ж аналізувати рівень безробіття, то у 2009р. він становив 13%, що на 1% більше попереднього року, та на 3%-2007р. Спостерігається тенденція зменшення кількості економічно активного населення. У 2007 році економічно активного населення було 22701,7тис. осіб, а в 2009 році – 22002,4тис. осіб. Абсолютне відхилення склало:

2008р-зменшення  на 530,4 тис.осіб у порівнянні із 2007р

2009р-  зменшення на 699,3 тис.осіб у порівнянні із 2007р, що менше на 168,9тис.осіб у порівнянні із 2008р.

Якщо  розглядати зміну цього показника  у відносному плані, то спостерігаємо  наступну картину:

2008р.-темп  зростання склав 97,66%, що показує  зменшення показника на 2,34% у порівнянні  із 2007р.

2009р.- темп зростання склав 96,92%, що показує зменшення показника на 3,08% у порівнянні із 2007р., та на 0,76% у порівнянні із попереднім роком.

         Це відбувається з цілого ряду економічних та соціальних причин. Однією з яких є нестабільний ріст економіки та міжнародна криза 2008 року.

Розрахунок  динамики абсолютного базисного відхилення показав, що попит на робочу силу в звітному році порівняно із базисним зменшився на 3105тис.осіб, у т.ч. попит на 1-5 категорії робітників зменшився на 549,46 , 840,06, 723,91, 351,75 та 639,59 тис.осіб відповідно.

Темп  росту базисний склав 84,78%, тобто попит на робочу силу в звітному році порівняно із базисним зменшився на 15,22%, у т.ч. попит на 1-5 категорії робітників зменшився на 19,64%, 11,05%, 12,27%, 19,54% та 27,80% відповідно.

Темп  приросту ланцюговий показав також зменшення на 9,75% порівняно із попереднім роком, в т.ч. у т.ч. попит на 1-5 категорії робітників зменшився на 10%, 9,99%, 10%, 9,50% та 7,78% відповідно.

 Показники структури свідчать про те, що доля 1-5 категорії робітників складають 13%, 39,09%,29,93%, 8,38% та 9,60% в загальній чисельності попиту.

Розрахунок  динамики абсолютного базисного  відхилення пропозиції показав, що пропозиція  на робочу силу в звітному році порівняно із базисним зменшилась на 1197,4тис.осіб, у т.ч.  пропозиція робітників 1-5 категорії зменшилась на 198,13, 222,34, 484,67, 141,92 та 150,34 тис.осіб відповідно.

Темп  росту базисний склав 105,27%, тобто  пропозиція робочої силу в звітному році порівняно із базисним збільшилась на 5,27%, у т.ч. пропозиція 1-5 категорії робітників збільшилась на 6,36%, 2,63%, 7,38%, 7,08% та 5,87% відповідно.

Темп  приросту ланцюговий показав також  збільшення  на 0,81% порівняно із попереднім роком, у т.ч. пропозиція 1-5 категорії  робітників збільшилась на 1,79%, 0,79%, 0,55%, 0,72% та 0,42% відповідно.

 Показники  структури свідчать про те, що  доля 1-5 категорії робітників складають  13,86%, 36,32%,29,50%, 8,98% та 11,34% в загальній  чисельності пропозиції робочої  сили.

При побудові кореляційно-регресійної моделі взаємозв’язку показників “Економічно активне населення» та «Зайняті», було виявлено, що при збільшенні показника «Економічно активне населення» на 1, результуючій показник «Зайняті» збільшується на 3,93, тобто 4 особи, і цей взаємозв’язок є дуже суттєвим.

      Тверезий  аналіз стану економіки України  свідчить про те, що виконання цих  умов неможливе протягом короткого  відрізку часу. Процес  переходу до ринку в Україні за тих умов, що склалися з самого початку внаслідок  неправильних дій владних структур за минулі більш як 5 років, триватиме щонайменше 10 – 15 років. Протягом цього періоду мають виникнути класичні умови створення вільного ринку, зокрема, як і товарного виробництва загалом: суспільний поділ праці, завдяки якому здійснюється спеціалізація виробників на виробництві тих чи інших конкретних товарів; економічна відокремленість виробників на основі приватної власності на засоби виробництва, що забезпечує еквівалентність товарного обміну; самостійність виробника та свобода підприємництва; наявність попиту на товар, що виробляється, з боку покупців.

      Тільки  після цього можливо створити умови виникнення повноцінного ринку  праці.

      Створення та функціонування ринку праці в  Україні може принести ряд позитивних моментів. Зокрема, він:

  • полегшить і прискорить процес узгодження особистих, колективних та загальнонародних інтересів при розміщенні працівників у системі суспільного поділу праці;
  • надасть необхідної гнучкості процесу підготовки та розподілу робітників і спеціалістів;
  • сприятиме підвищенню ефективності праці за рахунок раціонального розміщення працівників за соціальними сферами виробництва;
  • виконуватиме функцію зв’язуючої ланки між професійної підготовкою працівників та їхнім використанням;
  • поліпшить вибір людьми професій відповідно до їхніх здібностей і бажань, з урахуванням суспільних потреб;
  • буде сильним важелем регулювання індивідуальних доходів, наближення їх до суспільно необхідного рівня з урахуванням кваліфікації та дефіцитності професій;
  • у результаті конкуренції роботодавців за залучення кращих працівників  поліпшить умови праці та індивідуального відтворення робочої сили;
  • З іншого боку, як свідчить зарубіжний досвід, ринок праці має ряд недоліків:
  • розвиток ринку праці, як правило, супроводжується відродженням і поглибленням товарно-грошового фетишизму;
  • групові та особисті інтереси відособлених групових та індивідуальних виробників, як правило ,  переважатимуть над загальнонародними цілями та завданнями. Цей недолік ринку праці пом’якшується, якщо в країні підтримується прагнення державних органів, роботодавців та найманих працівників досягти загального блага в суспільстві. Останнє визначається чотирма показниками: зростанням продуктивності праці, що має перевищувати зростання середньої заробітної плати; збільшенням валового національного продукту; вдосконаленням техніки та технології виробництва (науково-технічний прогрес); зростанням рівня життя населення. Представники держави, підприємців і найманих працівників мають бути зацікавленими учасниками регулювання соціально-трудових відносин , однаковою мірою відповідати за розробку взаємоприйнятних рішень;
  • ринку праці притаманна стихійність, яка загострює проблеми працевлаштування населення і ускладнює реалізацію права на працю і доходи. Більш жорсткими стануть вимоги до професіоналізмі, посилиться динамічність структурних змін у виробництві, виникне безробіття, знизиться життєвий рівень частини населення. Як наслідок, може виникнути соціальна напруженість.

Информация о работе Статистичне дослідження ринку праці України