Статистичне дослідження ринку праці України

1.4. Показники, що  характеризують ринок  праці:

1.4.1. Вивчення рівня  та структури попиту  та пропозиції  на робочу силу  в Україні за 2007-2009рр.

 

      Попит на ринку праці - платоспроможність  суспільства щодо задоволення потреби в робочій силі. За своїм економічним змістом попит характеризує обсяг і структуру загальної потреби на робочу силу, яка забезпечена робочими місцями, фондом оплати праці й життєвих благ. Він активно впливає на відтворювальні зв'язки економічної системи, формуючи властиву для неї організацію зайнятості на ринку праці.

      Попит на ринку праці визначається обсягом  і структурою виробництва, рівнем продуктивності праці, ціною робочої сили, кон'юнктурою ринків капіталів, товарів, послуг та правовими нормами.

      Попит на робочу силу визначається кількістю та якістю робочих місць, які існують в економіці та функціонують або потребують заповнення. При цьому розрізняють ефективний попит, який визначається кількістю економічно доцільних робочих місць, і сукупний попит, що включає також зайняті працівниками , але неефективні місця.

      Ринок праці ставить підвищені вимоги до якості робочої сили, рівня освіти, володіння технікою, до знань та вмінь робітника. Ринок праці  охоплює всі категорії працездатного  населення, яке готове працювати за наймом або в режимі само зайнятості, підприємництва. Він є механізмом розподілу трудових ресурсів за галузями народного господарства з урахуванням професійної підготовки та кваліфікації працівників. Водночас ринок є складовою системи відносин, що формуються в суспільстві з питань купівлі-продажу робочої сили. Суб'єктами, які входять до ринкових відносин, є роботодавці, наймані працівники, безробітні, різні посередники.

      Ринок праці не регулює безпосередньо  процесу купівлі-продажу, а створює  умови для задоволення попиту і пропозиції на робочу силу.

      Нерівномірний поступ реформ в Україні призвів  до серйозних наслідків до зниження рівня споживання, що негативно позначилося  на багатьох родинах. Цей вплив макроекономічного  спаду проявився в трьох головних аспектах.

        Праця: скорочення попиту на ринку праці та зниження рівня реальної заробітної плати значною мірою вплинули на купівельну спроможність багатьох сімей, для яких заробітна плата є головним джерелом прибутку.

      Зокрема, зарплата як частина доходу, як правило, є найнижчою для сімей у нижній частині розподілу доходу. Така структура означає, що навіть значне зростання реальної заробітної плати саме по собі лишить багато сімей за межею бідності. Стабілізація, лібералізація цін і торгівлі, що зумовлюють економічний ріст і  відновлення попиту на робочу силу, будуть надзвичайно важливими для пом’якшення бідності як безпосередньо через реальну заробітну плату, так і опосередковано через зростання доходу з інших джерел. Результати економічного росту мають доповнюватись реформою системи соціального захисту.

        Оскільки бідність в Україні досягла значних розмірів і глибин і лише відродження на ринку праці не зможе вилікувати бідність, не можна відкладати запровадження реформи системи соціального захисту до часів, коли поліпшиться економічний клімат.

        Участь населення в тіньовому секторі економіки (який не представлено в офіційній статистиці) швидко зростає, але збільшення прибутків тіньового сектора не впливає на зниження реальної заробітної плати в офіційній економіці.

        Звичайно, підвищення попиту на робочу силу є необхідним, оскільки це дуже важливий фактор для зменшення рівня бідності в Україні. Проте це не панацея. Навіть якщо попит на робочу силу значно зросте і сприятиме підвищенню заробітної плати, багато сімей в Україні все ж не зможуть подоли свою бідність, оскільки вони або на беруть повноцінної участі в ринку праці, або перебувають надто далеко за межею бідності. Навіть дуже велике збільшення попиту на робочу силу не відкидає потреби реформування системи соціального захисту України.

        Оскільки заробітна плата в більшості галузей економіки встановлювалась адміністративними методами, спад її не можна розцінювати лише як відповідь ринку на зміни умов, а й як адміністративно обумовлений результат посилення бюджетних обмежень і високої інфляції. Через таке зниження реальної заробітної плати дуже змінились доходи сімей.

        Ринок робочої сили є найскладнішим з усіх видів ринків за структурою, специфікою ціноутворення, зв'язками з іншими ринками. Поряд із загальними для всіх ринків рисами він має свої особливості, притаманні лише йому. Пропозиція робочої сили, на відміну від інших товарів, не може бути значно скорочена або зберігатися до кращих часів, коли підніметься ціна. Заробітна пата найманого працівника включає не тільки ціну його праці, а й витрати на утримання сім'ї. Товар "робоча сила" - неоднорідний. На його реалізацію впливає сукупність соціально-економічних, екологічних, демографічних, організаційно-технологічних факторів. Умови зайнятості, оплати праці визначається не тільки одним суб'єктом ринку, а також державою і профспілками. 
 
 
 
 
 
 
 
 

 1.4.2. Статистичні ряди динаміки 

    Для рядів динаміки економічних показників характерним є відображення динамічності економіки. Збільшення виробничих ресурсів, підвищення технічного рівня, продуктивності праці, поліпшення соціальних умов виробництва ведуть за собою нарощення виробництва, економічне зростання. Водночас ряд інших об’єктивних і суб'єктивних факторів (інфляція, затримки планшетів і т.п.) гальмують це зростання, призводить до зниження виробництва й економічного спаду. На основі рівнів ряду динаміки визначають систему показників, які дають всебічну характеристику напряму та інтенсивності змін явища у часі. Ця система включає такі показники: абсолютний приріст;  темп зростання; темп приросту; абсолютне значення 1% приросту.

    Абсолютний  приріст – це різниця між наступним і попереднім, або базисним, рівнями ряду. Він показує, на скільки одиниць наступний рівень відрізняється від попереднього, що прийнятий за базу порівняння (швидкість зміни). Абсолютний приріст може бути додатнім (динаміка зростання), від’ємним (зменшенням) або нульовим (без змін). Абсолютний приріст призначається буквою ∆, вимірюється в одиницях виміру ознаки та обчислюється за формулами:

     - базисні абсолютні прирости;

     - ланцюгові абсолютні прирости.

    Базисні та ланцюгові прирости пов'язані: сума ланцюгових приростів дорівнює загальному базисному приросту за весь період:

     .

    Коефіцієнт  зростання – це відношення наступних показників до попередніх, з якими їх порівнюють. Він збігається з поняттям, вивченим раніше, - відносною величиною динаміки і показує інтенсивність зміни рівнів ряду.

    Коефіцієнти зростання позначають буквою К і  вимірюють у коефіцієнтах або  у відсотках множенням коефіцієнта  на 100%. Якщо коефіцієнт зростання певного рівня більший за одиницю (К>1), то це свідчить про зростання рівня, якщо К< 1 – про зниження. Коефіцієнти зростання обчислюються за формулами:

     - базисні коефіцієнти зростання,

     - ланцюгові коефіцієнти зростання.

    Між ланцюговими і базисними коефіцієнтами  зростання існує мультиплікативний  зв'язок.

     , де К₁, К₂, К₃,…, К_п – ланцюгові коефіцієнти зростання.

    Отже, базисний коефіцієнт зростання  можна обчислити як добуток п ланцюгових коефіцієнтів зростання.

    Темп  приросту – це відношення абсолютного приросту до попереднього рівня ряду (або базисною), виражене у відсотках. Він є вимірником відносної швидкості зростання і показує, на скільки відсотків збільшився (зменшився) показник (наступний рівень) порівняно з попереднім чи базисним. Додатне значення темпу приросту свідчить про зростання рівня, а від’ємне – про зниження (темпи падіння). Позначається він буквою Т (темп). Згідно із визначенням, темпи приросту обчислюються за формулами:

     - базисні темпи приросту;

     - ланцюгові темпи приросту.

    Але у практиці використовують більш  зручну формулу 

     .

    Отже, темп приросту визначаємо як різницю темпу зростання “мінус” “1”, а результат множимо на 100%. А якщо коефіцієнт зростання обчислений у відсотках, то від нього віднімають 100%. Слід пам’ятати, що ланцюгові темпи приросту можна отримати лише віднімаючи 1 (чи 100%) від ланцюгових темпів зростання. Аналогічно визначаємо базисні темпи.

    Абсолютне значення 1% приросту – це відношення абсолютного приросту за певний час до темпу приросту цього самого періоду. Цей показник розкриває вагомість 1% приросту, його вираження в абсолютній величині. Він показує, що означає підвищити або знищити рівень певного суспільного явища на один відсоток. Абсолютне значення 1% приросту вимірюється в одиницях рівнів ряду, позначається |1%| і обчислюється за формулою:

     .

    Показник  абсолютного значення одного відсотка приросту (|1%|) модна також одержати, якщо поділити абсолютний рівень попереднього періоду на 100:

     .

    Обчислені показники аналізу рядів динаміки зручно подавати у вигляді таблиць. Це допомагає виявити тенденції у динаміці явища, порівняти окремі показники. Для узагальнення оцінок швидкості та інтенсивності зростання використовують середні значення показників аналізу. 
 
 
 
 
 

2. СТАТИСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ  РИНКУ ПРАЦІ УКРАЇНИ  ЗА 2007-2009рр.

2.1. Розрахунок основних показників, що характеризують ринок праці України  за 2007-2009рр.

         Ринок праці –  це соціально-економічна підсистема в  системі ринкових

відносин, що базується на збалансованості  попиту й пропозиції робочої сили, основним важелем регулювання якої є ціна робочої сили. Пропозиція праці в суспільстві формується під впливом таких умов: загальної чисельності населення, в тому числі чисельності економічно активного населення (працездатного), кількість відпрацьованого часу за рік, якісних параметрів праці. Так, незайняте населення не завжди шукає роботу через державну службу зайнятості. У сучасних умовах ефективність самостійного пошуку виявляється дещо вищою, ніж через державну службу зайнятості. Так, в Україні в 2007 р. Число зареєстрованих незайнятих громадян становило 557512 чол., а працевлаштовано було 199538, тобто 35,8 %. Самостійно влаштувались на роботу 234543 чол. Схожа картина спостерігалась і в наступні роки. Основними показниками, які характеризують тенденції ринку праці є:

         – кількість економічно активного населення (робоча сила). До цієї групи відноситься населення віком від 15 до 70 років включно, які впродовж

звітного  періоду займалися виробничою діяльністю або шукали роботу і

були  готові приступити до неї, тобто класифікувалися  як “зайняті” або

“безробітні”, визначені за методологією МОП. Відношення кількості економічно активного населення до постійного показує рівень економічної

активності, тобто відсоток робочої сили, яка  може бути зайнята у процесі

виробництва, у суспільстві.

         – рівень зайнятості. Визначається як відношення чисельності зайнятого населення віком від 15-70 років до економічно активного.

         – рівень безробіття. Визначається як відношення чисельності  безробітного населення віком від 15-70 років до економічно активного.

         Показники рівня зайнятості та безробіття наведено у таблиці нижче.

         Таблиця 2.1.

         Основні показники  розвитку ринку праці в Україні  за

         2007-2009роки.