Економіко – статистичний аналіз прибутку від реалізації та рентабельності продукції зернових культур в ПАТ «Агрофірма «Колос» м.Ладижин

Параметр лінійного тренду а0 знайдемо в ряду „ у- пересечение”

а0 = 326,8

Параметр а1 знаходиться в ряду „переменная х1”: а1= 15,2 

Лінійна модель динаміки матиме вигляд: Yt = 326,8+ 15,2*t

Приклад лінійної регресії наведений у додатку А.

Статистичні критерії, наведені в таблиці „Вывод итогов”, зокрема параметр значимості F= 0,365, свідчить що рівень надійності побудованої моделі становить 63,5% ((1-0,365)*100%). Отже дану модель не можна вважати адекватною.

Здійсню вирівнювання за допомогою параболи другого порядку (Додаток Б)

Yt=a0 + a1t + a2t2

 

В графі „коефіцієнти” знайдемо параметри моделі:

а0 = 186,9

а1 = 91,5

а2 = -7,6

Модель розвитку показника врожайності соняшника, що описується рівнянням параболи другого порядку, має вигляд:

Yt= 186,9 + 91,5*t - 7,6*t2

Рівень надійності моделі знайдемо за параметром „значимость F”. Таким чином на 61,3% ((1-0,387)*100) не можна гарантувати адекватність одержаної моделі.

Значення параметрів тлумачиться наступним чином:

а0 = 186,9 тис. грн., характеризує вирівняний рівень прибутку від реалізації продукції зернових до початку досліджуваного періоду (при t=0),

а1 = 91,5 тис грн., за один рік, що характеризує щорічне збільшення  на дану величину,

а2 = -7,6 тис. грн. за рік у квадраті, що характеризує середнє щорічне прискорення зниження прибутку.

Для того, щоб віддати перевагу одній із одержаних моделей (лінійній або параболічній), необхідно порівняти значення F – критерію обох моделей.

Для лінійної моделі Fрозр. = 0,365 (рівень надійності 63,5 %), для параболічної Fрозр. = 0,387 (рівень надійності 61,3%).

Таким чином, слід віддати перевагу лінійній моделі, яку обираємо як основну. За допомогою лінійної моделі здійснимо прогнозування. Для цього в моделі динаміки підставимо порядковий номер року, для якого здійснюється прогнозування:

Для 2015р. t =10,            для 2016р. t =11,             для 2017р. t =12

Y2015 = 326,8+ 15,2*10 = 478,8 тис. грн.

Y2016 =326,8+ 15,2*11 = 494 тис. грн.

Y2017 = 326,8+ 15,2*12 = 509,2 тис. грн.

Для наочного зображення динаміки прибутку від реалізації продукції зернових, відобразимо це на рис. 3.1

Рис. 3.1 Динаміка прибутку від реалізації продукції зернових в ПАТ «Агрофірма «Колос» за 2006 - 2014 рр.

Кореляцією називається неповний зв'язок між досліджуваними явищами. Це така залежність, коли будь - якому значенню однієї змінної величини може відповідати декілька різноманітних значень іншої змінної. Вона відображає закон множини причин і наслідків і є вільною неповною залежністю. При кореляційній залежності будь - якому значенню однієї змінної величини може відповідати декілька чи навіть безліч різноманітних, тобто варіюючих значень іншої змінної величини.

За наведеними в додатку Д даними для побудови рівняння залежності здійснимо кореляційно – регресіний аналіз. В якості результативної ознаки «У» обираємо показик прибутку від реалізації 1 ц. продукції зернових культур, в якості факторної ознаки «Х» - середня урожайність з 1 га. площі.

Застосовуємо функцію «Регрессия» програми Excel та за допомогою неї створюємо таблицю «Вывод итогов» (Додаток Е).

Загальний вигляд рівняння залежності :

У= а0 + а1Х.

Доопрацювання

Параметри рівняння знайдемо в рядках У – пересечение и переменная Х1. Параметр а0 = 28,901 параметр а1= -0,284. Рівняння залежності має вигляд:

У=28,901 - 0,284Х.

З надійністю 95% можна стверджувати, що параметр а0 знаходитиметься в межах від 4,06789 до 53,73451, а параметр а1 – в межах від -1,00579 до 0,43877.

Параметр рівняння а1 (коефіцієнт регресії) свідчить, що між факторною ознакою (середня урожайність ) і результативною ознакою (прибуток від реалізації 1 ц) існує обернений зв'язок (значення параметра від’ємне): із підвищенням середньої урожайності зернових культур на 1 ц. з 1га. прибуток від реалізації в середньому зменшується на 0.284 грн. за 1 ц.

Коефіцієнт парної кореляції r = 0,1969 свідчить про слабкий зв'язок між середньою урожайність та прибутком від реалізації 1 ц продукції. Коефіцієнт детермінації r2 = 0,0388 свідчить, що на 3,9% коливання прибутку залежить від варіації урожайності.

Вірогідність регресійної моделі перевіримо порівнянням фактичного значення F – критерію з критичним, яке знайдемо за таблицею розподілу критерію Фішера. Критичне значення, знайдемо для рівня значимості 0,05, що відповідатиме 95 відсотковому рівню ймовірності і для ступенів вільності k1 =1 (парної моделі) і k2=17 (19-2, де 19 – кількість спостережень).

Критичне значення, знайдене за таблицею, становить F0,05; 1; 17 = 4,45, що більше за розрахункове, яке знайдемо в таблиці «дисперсионный анализ» і яке становить 0,6858. Таким чином, одержане рівняння регресії не можна вважати надійним для 95 % рівня ймовірностей. Дане рівняння не можна рекомендувати для практичного застосування: прогнозування та виявлення резервів. Але з навчальною метою ми продовжимо наші розрахунки за даною моделлю.

Знайдемо прогнозне значення прибутку від реалізації для рівня середньої урожайності зернових культур 55 ц. з 1 га:

Упрогн. = 28,901 - 0,28 * 55 = 13,28 тис.грн.

Таким чином, за умови досягнення середньої урожайності зернових 55 ц з 1 га прибуток від реалізації 1 ц продукції зернових складатиме 13,28 тис.грн.

За даними одержаного рівняння регресії теоретичне значення прибутку від реалізації 1 ц продукції зернових культур для мого господарства ПАТ «Агрофірма «Колос» становить -20,19 тис.грн (Додаток Е). Фактичний прибуток в даному господарстві складає 11,25 тис.грн за 1 ц. Таким чином, дане господарство не використовує усі свої резерви для збільшення прибутку в повному обсязі. А за умови досягнення середньої урожайності зернових культур 55 ц резерв збільшення прибутку від реалізації 1 ц складатиме 6.91 тис.грн. (20,19- 13,28).

Представимо наочно залежність між прибутком від реалізації 1 ц зерна та урожайністю на графіку (рис. 3.2).

Рис. 3.2 Залежність між прибутком від реалізації 1 ц продукції зернових культур та їх урожайністю

 

 

 

 

2. Індексний аналіз прибутку від реалізації виробництва продукції зернових культур

 

По підприємству ПАТ «Агрофірма «Колос» за два роки є дані щодо кількості реалізованої продукції, її собівартості і також – виручки від реалізації продукції зернових культур.

За базисний рік візьмемо 2012 рік, а за завітний – 2014.Потрібно вивчити приріст урожайності прибутку і розкласти його за факторами.

Спочатку визначаємо урожайність прибутку від реалізації продукції за кожний рік як різницю між сумою виручки і собівартість реалізованої продукції:

М0=Σq0p0-Σz0q0=645,7 – 618,4 = 27,3 тис. грн.;

М1=Σq1p1-Σz1q1=283,7 – 292,6 = -8,9 тис. грн..

Обчислимо приріст урожайності прибутку:

• в абсолютному виразі М1-М0 = -8,9– 27,3 = -36,2 тис. грн;
• у відносному виразі (-8,9:27,3) * 100 = -32,6 %.

Розкладемо загальний приріст урожайності прибутку за факторми і встановимо при цьому вплив на її зміну обсягу реалізованої продукції, цін і  собівартості. Для цього спочатку визначаємо ціну і собівартість 1 ц реалізованої продукції, а також умовну собівартість і умовну виручку (Σz0q1 i Σq1p0).

Приріст урожайності прибутку внаслідок зміни обсягу реалізованої продукції:

ΔМq = Σ (q1-q0)(p0 – z0) = (Σq1p0 – Σq0p0) – (Σz0q1 – z0q0) = (287,3 – 645,7) – (275,1 – 618,4) = -358,4+343,3 = -15,2 тис. грн. 

Приріст урожайності прибутку внаслідок зміни цін реалізації:

ΔMp = Σ(p1- p0)q1 = Σq1p1 – Σq1p0 = 283,7 –287,3= -3,6 тис. грн. 

Приріст урожайності прибутку внаслідок зміни собівартості реалізованої продукції:

ΔМz = Σ(z0 – z1)q1 = Σ z0q1 – Σz1q1 = 275,1 – 292,6 = -17,5 тис. грн. 

Визначимо індекси зміни факторів, що розглядються (табл. 3.5).

Таблиця 3.5

Приріст урожайності прибутку від реалізації продукції за факторами

Фактори приросту прибутку	Індекс зміни уроайності факторів	Приріст урожайності прибутку		Відносний приріст урожайності прибутку за рахунок факторів, %(ΔМ1:ΔМ0)*100
		тис. грн	у % до підсумку
Кількість реалізованої продукції	0,445	-15,15	41,86	-55,512
Ціни реалізації продукції	0,988	-3,56	9,83	-13,04
Собівартість реалізованох продукції	1,064	-17,49	48,30	-64,05
Разом	x	-36,20	100,00	-132,60

 

Далі розрахуємо відносний вплив факторів на загальний приріст урожайності прибутку (ΔМ1:ΔМ0)*100, результати якого представлені у таблиці 3.5

Кількість реалізованої продкції:

      (3.5)

Ціни реалізації продукції:

         (3.6)

Собівартість реалізованої продукції:

        (3.7)

.

У звітному році, порівняно з базисним, урожайність прибутку в господарстві зменшилась на 36,2 тис. грн., або на 32,6%, у тому числі внаслідок зменшення кількості реалізованої продукції на 15,2 тис. грн., або на 55,5% (обсяг продукції зменшився на 44,5%) і зменшення цін реалізації на 3,6тис. грн., або на 13 % (ціни у середньому зменшились на 98,7 %) і урожайність прибутку зменшилась на 17,5 тис. грн., або на 64,1 %, внаслідок зростання собівартості реалізованої продукції на 6,36%.

 

Таблиця 3.7

Вихідні дані для аналізу приросту урожайності прибутку за факторами

Вид продукції

Вихідні дані

Розрахункові дані

Кількість реалізованої продукції,ц

собіварстість реалізованої продукції, тис. грн

виручка від реалізації продукції, тис. грн

базисний рік

умовні витрати, тис грн

умовна виручка, тис. грн

рентабельність,%

базисний рік

звітний рік

базисний рік

звітний рік

базисний рік

звітний рік

собівартість 1 ц реалізованої продукції, грн

ціна реалізації 1 ц продукції, грн

базисний рік

звітний рік

q0

q1

z0q0

z1q1

q0p0

q1p1

z0

p0

z0q1

q1p0

R0

R1

Продукція зернових культур

4064

1808

618,4

292,6

645,7

283,7

152,2

158,9

275,1

287,3

4,4

-3,0

Разом

х

х

618,4

292,6

645,7

283,7

х

х

275,1

287,3

4,4

-3,0

 

 

 

3. Аналіз впливу факторів на прибуток від реалізації  та рентабельності виробництва продукції зернових культур і шляхи їх підвищення

Статистичне групування – це розподіл сукупності на однорідні групи за істотними для них ознаками. Основними цілями групування є дослідження складу і структури сукупності, а також залежності одних явищ від інших. Відповідно до цілей групування поділяють на типологічні, структурні і аналітичні.

Середня урожайність та прибуток в підприємствах декількох областей (Вінницької та Одеської) характеризуються такими даними (Додаток В)

Використовуючи метод групування встановимо залежність середньої урожайності зернових і прибуток від реалізації 1 ц. За факторну ознаку візьмемо середню урожайність, а за результативну – прибуток від реалізації. Тепер розрахуємо значення цих двох показників:

Середня урожайність з 1 га :

      (3.8)

Прибуток від реалізації 1 ц:

     (3.9)

Підприємства у результаті своєї господарської діяльності поділяються на прибуткові та збиткові. Для виконання групування потрібні однорідні за економічним явищем ознаки, тому я виділю з усіх підприємств лише прибуткові і потім продовжу роботу  із прибутковими господарствами.

Далі ранжируємо ряд за факторною ознакою (Додаток Г). Встановлюємо число груп, оскільки вибірка невелика, то сукупність можна поділити на 3 групи.

Розмір інтервалу обчислюємо за такою формулою:

,    (3.10)

де i – розмір інтервалу;

xmax – найбільше значення факторної ознаки;

xmin – найменше значення факторної ознаки

n – число груп.

Тепер створюємо інтервальний ряд розподілу господарств району за середньою урожайністю зернових культур, який зображено в таблиці 3.6.

Табл. 3.6

Інтервальний ряд розподілу господарств району за середньою урожайністю зернових культур

Нижня межа інтервала	Верхня межа інтервала	Кількість підприємств
5,92	20,6	12
20,7	35,4	13
35,5	50,2	5

Тепер будуємо групову таблицю та обчислюємо групові підсумки (табл. 3.7)

Отже, досліджуючи дані додатку Г можемо виявити обернену залежність між показниками прибутку від реалізації та середньою урожайністю. Чим більше значення середньої урожайності, тим більшим є прибуток від реалізації продукції зернових.