Соціологічний напрямок у юриспруденції

Існує  чотири  основних  напрямки  в  соціологічній  юриспруденції: марксизм, теорія  вільного  права, інструментально-прагматичний  підхід  та  концепція солідаризму.

Марксизм  є  найбільш  ортодоксальним  напрямком  в  соціологічній юриспруденції. Найвідомішими  представниками  марксистського  напрямку  був  П. Стучка, А. Вишинський та інші радянські правознавці.

Згідно їх поглядів право було нічим іншим як зведена в закон воля економічно пануючого класу.

Менш ортодоксальною виявилася теорія вільного права, основоположником якої був Є. Ерліх. У 1913 році він видав книгу „Основи соціології права”, де виклав суть теорії у наступному постулаті: „центр розвитку права в наш час, як і у всі часи, – не  в  законодавстві, не  в  юриспруденції, не  в  судовій  практиці, а  у  самому суспільстві”. І  ще: „Щоб  зрозуміти  витоки, розвиток  і  сутність  права, слід насамперед  дослідити  порядок, що  існує  у  суспільних  союзах. Причиною  невдач усіх  попередніх  спроб  пояснити  право  полягала  у  тому, що  вони  виходили  з правових приписів, а не з цього порядку.48

Інструментально-прагматичний  підхід  було  розвинуто  у  праці американського юриста Р. Паунда „Юриспруденція”. У ній дослідник стверджував, що право – це насамперед фактичний правопорядок та процес діяльності суду.

Автор концепції солідаризму Л. Дюгі вважав, що право витікає безпосередньо із соціальної солідарності.49

Отже, соціологічне праворозуміння, на відміну від нормативного,  як  право  визнає  не  сукупність  (систему)  абстрактних і  формальних  соціальних норм,  а  безпосередньо  суспільне життя,  певним  чином  упорядковану  взаємодію  соціальних суб’єктів, «живе» право як конкретне, динамічне,  фактично існуюче  явище,  що  лежить  в  основі  створення  законів  і прийняття інших юридичних рішень. Право як «нормальна» соціальна  поведінка  і  право  як  правила  цієї  поведінки,  що узагальнені  і  сформульовані  в  законі,  співвідносяться,  як форма і зміст. При цьому реально і вирішально на поведінку суб’єкта  впливають  не  приписи,  що  містяться  у нормативно-правових актах, а ті конкретні життєві обставини, в яких на даний момент цей суб’єкт функціонує.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Отже, праворозуміння є однією із найважливіших правових категорій, що характеризує як процес, так і результат цілеспрямованого пізнання та сприйняття права як специфічного соціального явища.

Тривалий період часу в юридичній літературі аналіз сутності права здійснювався фрагментарно, з точки зору юридичного позитивізму та нормативної теорії права. У сучасних наукових дослідженнях такий підхід вже є недостатнім, оскільки породжує необ’єктивність, однобокість та спрощеність отриманих результатів.

За загальним визначенням праворозуміння – це усвідомлення правової дійсності через призму правових теорій, доктрин, концепцій. Воно є формою пізнання сутності та ролі права у регулюванні суспільних відносин. Праворозуміння засноване на науковому обґрунтуванні правових явищ, належній правовій культурі та правосвідомості громадян.

Зважаючи на обумовлену вказаними обставинами на складність  права  як  соціального  явища,  можна  говорити  про  те, що кожен з існуючих підходів до розуміння права фактично робить наголос на якійсь одній або кількох його характеристиках і властивостях, висвітлює його з якогось одного боку.

Якщо  виходити  з  того, що  цілісна  характеристика  права можлива лише через всебічний аналіз і врахування його багатоманітних зв’язків з соціальною дійсністю, кожен з яких обумовлює ті або інші характеристики права, то можна дійти  висновку,  що  жоден  з  існуючих  підходів  до  розуміння  права не дає  і  не  в  змозі дати  повного  уявлення  про  нього.

Тому  для  максимально  повного  осмислення  поняття  «право»  слід враховувати положення  і висновки  практично  всіх підходів до його розуміння.

Так, природно-правовий тип праворозуміння акцентує увагу на праві як духовному феномені, на ідеалах справедливості, індивідуальної свободи, рівності, суспільної злагоди та інших цінностях, без яких право неможливе.

Юридико-позитивістський  тип  праворозуміння  зосереджує  увагу на  нормативно-інституціональних  аспектах  права,  без  яких  такі  його вимоги, як визначеність, передбачуваність, упорядкованість, стабільність тощо – недосяжні.

Соціологічний  тип  праворозуміння  зміщує  акцент  з  абстрактних ідеалів  і  нормативно-правових  текстів  у  площину  конкретного, динамічного  функціонування  права,  його  дії  в  реальному  житті, насамперед, у правовідносинах та юридичних рішеннях, без чого ідеали та  юридичні  тексти  перетворюються  на  декларації  й  перестають  бути правом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1. Алексеев С. С. Теория права / Алексеев  С. С. – М. : БЕК,  1994. – 224 с.

2. Безимян А. Теорія держави і  права: Курс лекцій. - Суми, 2009. - 689 с.

3. Біржакова С. О. Властивості права  в контексті природно-правового  праворозуміння // Часопис Київського університету права. - 2011. - № 4. - с. 60 - 63

4. Волинка К. Г. Теорія держави  і права: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2003.  240 с.

5. Грищук О. Природне право як  форма об’єктивації цінності  людини // Вісник Львівського університету. Серія юридична - 2006. - Вип. 43. - С. 3.

6. Кельман М. С. Загальна теорія держави та права : [підруч.] / Кельман М. С., Мурашин О. Г., Хома Н. М. – [3-тє вид.]. – Л. : Новий світ-2000, 2007. – 584 с

7. Кириченко І.А. Сутність права  з точки зору юридичного позитивізму // Митна справа. - №1(73). - 2011. - с. 216 - 221

8. Копейчиков В.В. Теорія  держави  і  права:  Навч.  посіб.  /  А.  М.  Колодій,  В. В. Копейчиков, С. Л. Лисенков та ін.; За заг. ред. С. Л. Лисенкова В.  В.,  КопєйчиковаІ.  -   K.;  Юрінком  Інтер,  2003. - 368 с.

9. Кравчук М. В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права: Навчальний посібник. - 3-тє вид., змін, й доп.- Тернопіль: Карт-бланш, 2002.- 247с.

10. Крестовська Н.М., Матвеева Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. Видання друге. — X.: ТОВ«Одіссей», 2008.— 432 с

11. Махочек Р. Эффективность прав человека в Австрии // Права человека в истории человечества и в современном мире: Матер. конференции, 1988 / Под ред. Е.А. Лукашевой. – М.: ИГП АН, 1989. – 146 с.

12. Мозоль Н.В. Сучасні концепції  праворозуміння: поняття, характеристика  та особливості // Науковий Вісник  Національної академії внцтрішніх  справ. - №1. - 2013. - с. 36 — 41

13. Мухаев Р.Т. Теория государства  и права: Учебник для вузов. –  М., 2001. – С. 95-96.

14.  Нерсесянц В.С. Философия права. — М., 1998. — с. 606

15. Рабінович П. М. Сутність праворозуміння // Право України. — 2007. — № 9. —  С. 3–7.

16. Рабінович  П.  Загальносоціальна  (“природна”)  правова система :  поняття і  структура  /  П.  Рабінович  //  Вісник  Академії правових наук України. – 2008. – № 4 (55). – С. 6.

17. Радько Т. Н. Теория государства и права: [учебник] / Т. Н. Радько. - [2-е изд.]. - М.: Проспект, 2009. - 752 с.

18. Скакун О.Ф. Теорія права і  держави: Підручник. – 2-ге видання. – К.: Алерта; ЦУЛ,. 2011. – 520с

19. Сташенко О. До питання про  зміст і напрями соціологічного  праворозуміння // Філософія права. - 2009. - №11. - с. 6 - 10

20. Сухонос В.В. Теорія держави і права: Навчальний посібник. - Суші: ВТД «Університетська книга», 2005. - 536 с.

21. Тарахонич Т.І. Сучасні підходи  до праворозуміння // Право України. - 2009. - № 3. - с. 149 - 153

22. Цвік  М.В. Загальна теорія  держави і права: [Підручник для  студентів юридичних вищих навчальних  закладів] / М. В. Цвік, О. В. Петришин, Л. В. Авраменко та ін.; За ред. д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України М. В. Цвіка, д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України О. В. Петришина. — Харків: Право, 2009. — 584 с.

23. Шершеневич Г.Ф. Общая теория  права.– М., 1911.– Вып. 1.– 293 с.

24. Шкуринов П.С. Позитивизм в  России XIX века.–М.: Изддво МГУ, 1980.– 416 с.

1 Мозоль Н.В. Сучасні концепції праворозуміння: поняття, характеристика та особливості // Науковий Вісник Національної академії внцтрішніх справ. - №1. - 2013. - с. 37

2 Кравчук М. В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права: Навчальний посібник. - 3-тє вид., змін, й доп.- Тернопіль: Карт-бланш, 2002.- 147с.

3 Теорія  держави  і  права:  Навч.  посіб.  /  А.  М.  Колодій, В. В. Копейчикові, С. Л. Лисенков та ін.; За заг. ред. С. Л. Ли-сенкова В.  В.,  КопєйчиковаІ.  -   K.;  Юрінком  Інтер,  2003. - 120 с.

4  Кельман М. С. Загальна теорія держави та права : [підруч.]  / Кельман М. С., Мурашин О. Г., Хома Н. М. – [3-тє вид.]. – Л. : Новий  світ-2000, 2007. – 584 с

5 Волинка К. Г. Теорія держави і права: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2003. — 90 с.

6 
 Бабкін В. Д. Право і закон: співвідношення понять / В. Д. Бабкін // Матеріали ХІІІ історико-пра- вової конференції «Право в системі соціальних норм: історико-юридичні аспекти (м. Чернівці, 20-22 травня 2005 р.). - Чернівці «Рута», 2005. - 420 с.

7 
 Радько Т. Н. Теория государства и права: [учебник] / Т. Н. Радько. - [2-е изд.]. - М.: Проспект, 2009. - 243 с.

 

8 Тарахонич Т.І. Сучасні підходи до праворозуміння // Право України. - 2009. - № 3. - с. 149

9  Рабінович  П.  Загальносоціальна  (“природна”)  правова  система  :  поняття  і  структура  /  П.  Рабінович  //  Вісник  Академії  правових наук України. – 2008. – № 4 (55). – С. 6.

10 Рабінович П. М. Сутність праворозуміння // Право України. — 2007. — № 9. — С. 3

11 Алексеев С. С. Теория права / Алексеев С. С. – М. : БЕК,  1994. – 169 с.

12 Мозоль Н.В. Сучасні концепції праворозуміння: поняття, характеристика та особливості // Науковий Вісник Національної академії внцтрішніх справ. - №1. - 2013. - с. 37

13  Кельман М. С. Загальна теорія держави та права : [підруч.]  / Кельман М. С., Мурашин О. Г., Хома Н. М. – [3-тє вид.]. – Л. : Новий  світ-2000, 2007. –  209 с

14 Крестовська Н.М., Матвеева Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. Видання друге. — X.: ТОВ«Одіссей», 2008.— 150 с

15 Волинка К. Г. Теорія держави і права: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2003. — 90 с.

16  Кельман М. С. Загальна теорія держави та права : [підруч.]  / Кельман М. С., Мурашин О. Г., Хома Н. М. – [3-тє вид.]. – Л. : Новий  світ-2000, 2007. –  209 с

17  Кельман М. С. Загальна теорія держави та права : [підруч.]  / Кельман М. С., Мурашин О. Г., Хома Н. М. – [3-тє вид.]. – Л. : Новий  світ-2000, 2007. –  209 с

18 Волинка К. Г. Теорія держави і права: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2003. — 90 с.

19 Кравчук М. В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права: Навчальний посібник. - 3-тє вид., змін, й доп.- Тернопіль: Карт-бланш, 2002.- 113с.

20 Цвік  М.В. Загальна теорія держави і права: [Підручник для студентів юридичних вищих навчальних закладів] / М. В. Цвік, О. В. Петришин, Л. В. Авраменко та ін.; За ред. д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України М. В. Цвіка, д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України О. В. Петришина. — Харків: Право, 2009. — 141 с.

21 Крестовська Н.М., Матвеева Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. Видання друге. — X.: ТОВ«Одіссей», 2008.— 155 с

22 Крестовська Н.М., Матвеева Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. Видання друге. — X.: ТОВ«Одіссей», 2008.— 155 с

23 
 Грищук О. Природне право як форма об’єктивації цінності людини // Вісник Львівського університету. Серія юридична - 2006. - Вип. 43. - С. 3.

24 Біржакова С. О. Властивості права в контексті природно-правового праворозуміння // Часопис Київського університету права. - 2011. - №4. -с. 61

25  Кельман М. С. Загальна теорія держави та права : [підруч.]  / Кельман М. С., Мурашин О. Г., Хома Н. М. – [3-тє вид.]. – Л. : Новий  світ-2000, 2007. –  209 с

26 Безимян А. Теорія держави і права: Курс лекцій. - Суми, 2009. - 289 с.

27 Кириченко І.А. Сутність права з точки зору юридичного позитивізму // Митна справа. - №1(73). - 2011. - с. 217

28 Сухонос В.В. Теорія держави і права: Навчальний посібник. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2005. - 159 с.

29 Крестовська Н.М., Матвеева Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. Видання друге. — X.: ТОВ«Одіссей», 2008.— 155 с

30  Шкуринов П.С. Позитивизм в России XIX века.–М.: Изддво МГУ, 1980.– 73 с.

31 Кириченко І.А. Сутність права з точки зору юридичного позитивізму // Митна справа. - №1(73). - 2011. - с. 217

32  Шершеневич Г.Ф. Общая теория права.– М., 1911.– Вып. 1.– 272 с.

33 Кириченко І.А. Сутність права з точки зору юридичного позитивізму // Митна справа. - №1(73). - 2011. - с. 217

34 Палиенко Н.И. Учение о существе права и правовой связанности государства. – Харьков: Типоолит. М.Зильберберга, 1908. – 282 с

35 Кириченко І.А. Сутність права з точки зору юридичного позитивізму // Митна справа. - №1(73). - 2011. - с. 218

36 Крестовська Н.М., Матвеева Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. Видання друге. — X.: ТОВ«Одіссей», 2008.— 155 с

37 Сухонос В.В. Теорія держави і права: Навчальний посібник. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2005. - 159 с.

38 Крестовська Н.М., Матвеева Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. Видання друге. — X.: ТОВ«Одіссей», 2008.— 155 с

39 Крестовська Н.М., Матвеева Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. Видання друге. — X.: ТОВ«Одіссей», 2008.— 155 с

40  Нерсесянц В.С. Философия права. — М., 1998. — С. 422

41 Кириченко І.А. Сутність права з точки зору юридичного позитивізму // Митна справа. - №1(73). - 2011. - с. 220

42 Кириченко І.А. Сутність права з точки зору юридичного позитивізму // Митна справа. - №1(73). - 2011. - с. 220

43 Махочек Р. Эффективность прав человека в Австрии // Права человека в истории челоовечества и в современном мире: Матер. конференции, 1988 / Под ред. Е.А. Лукашевой. – М.: ИГП АН, 1989. – 107 с.

44 Цвік  М.В. Загальна теорія держави і права: [Підручник для студентів юридичних вищих навчальних закладів] / М. В. Цвік, О. В. Петришин, Л. В. Авраменко та ін.; За ред. д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України М. В. Цвіка, д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України О. В. Петришина. — Харків: Право, 2009. — 142 с.