Соціально-трудові проблеми молоді

Необхідність аналізу становища  молоді на російському ринку праці  обумовлюється рядом обставин. По-перше, молоді люди складають близько 35% працездатного  населення України, по-друге, вони - майбутнє країни, і від стартових умов їх діяльності залежить подальший розвиток нашої держави. Молодь вже  сьогодні  багато в чому визначає політичну, економічну і соціальну структуру суспільства.  Разом  з тим вона є однією з особливо уразливих груп у нашій країні.

Ринок праці молоді є особливим соціально-демографічними сегментом російської економіки, що підкоряється власним закономірностям, які необхідно враховувати в політиці зайнятості.  Молоді  люди характеризуються нестійкістю життєвих установок, відсутністю виробничого стажу і досвіду роботи і, як наслідок, відносно низьким професійним статусом. Через перенасиченість ринку праці більш конкурентоспроможними категоріями населення молодь є досить вираженою групою ризику. У той же час, на відміну від інших соціально вразливих груп (інвалідів, жінок), молодь є найбільш перспективною категорією робочої сили. Ще повністю не сформувавшись як суб'єкт трудової діяльності, вона найбільш сприйнятлива до всіх змін, має здатність до постійної зміни трудових функцій, величезні можливості професійного зростання, найбільш тривалий період майбутньої трудової діяльності.

В  умовах  ринкових  відносин  проблема зайнятості молоді набуває  нових властивостей. З одного боку, питання працевлаштування надзвичайно  значимі для молодих людей, з  іншого - реалізувати свої потреби в професійній сфері вдається далеко не кожному.

Становище молоді в суспільстві  визначає  ряд об'єктивних і суб'єктивних факторів: рівень матеріальної забезпеченості, можливість реалізувати себе у професійній  сфері, здобути освіту, зробити кар'єру, забезпечити свої цивільні права і соціальні гарантії.  Молодіжне безробіття виділяється при розгляді проблем зайнятості населення в силу особливої ​​гостроти її негативних наслідків.

Виходять на ринок праці молоді люди (14-30 років) розрізняються за віком, статтю, освітнім рівнем, життєвим настановам. У даній соціальній групі можна виділити щонайменше три підгрупи, кожна з яких  має  свої специфічні риси.

Молодь у віці від 14 до 18 років  представляють в основному учні шкіл, училищ, коледжів та вузів. Саме в цей період людина засвоює основні життєві цінності, норми поведінки в суспільстві і прагне адаптуватися до існуючих умов. Однією з найважливіших завдань  цього  періоду є вибір майбутньої професії.

В основному вона не залучена в трудову діяльність. Однак на відміну від молоді найбільш розвинених країн, де вік вступу в трудове життя об'єктивно підвищується, російська молодь змушена починати соціально-економічні відносини значно раніше. Вже зараз майже 80% молодих людей заробили свої перші гроші до 18 років. Здавалося б, це повинно привести до позитивних результатів, тому що у підлітка виробляється установка на працю, самостійність, ініціативність. Однак це не так: рання трудова діяльність не дозволяє в повній мірі отримати належну освіту, що спочатку припускає низький рівень кваліфікації.

При цьому різні галузі економіки приймають молоді трудові ресурси вкрай нерівномірно. В основному роботодавці не зацікавлені в підлітковому працю. Більшою мірою молодь представлена ​​в сфері послуг і підприємництво; відчувається нестача кваліфікованих молодих кадрів у бюджетній сфері, на виробництві. Це може ускладнити питання кадрового забезпечення, зробити неможливим проведення державою ряду реформ і привести до кризи у певних сферах. Триває догляд молоді в сферу "тіньової" економіки, що може привести до деградації трудового потенціалу країни. Для держави це означає втрату великої кількості кваліфікованої робочої сили, здатної ефективно брати участь у розвитку країни.

Друга категорія - молоді люди 18-24 років, які завершують або  завершили професійну підготовку, а  також відслужили в армії. Дана група досить вразливою на ринку праці, так як не має належного професійного і соціального досвіду і, як наслідок, менш конкурентоспроможна.

 Працевлаштування  заважають рівень і якість  отриманої освіти і незатребуваність  випускників навчальних закладів на ринку праці. Зараз більше половини випускників не можуть знайти роботу за спеціальністю, що негативно впливає на професійне становлення людини і визначення його життєвого шляху.

Молоді люди, що належать до перших двох підгрупах, як правило, виходять на ринок праці вперше і відрізняються більш низьким освітнім і професійним рівнем, не мають стажу роботи.  Всі  ці чинники обумовлюють більш низьку їх  конкурентоспроможність.  Разом з тим саме  на  цей період припадає початковий етап кар'єри.

У віці від 25 до 30 років  молоді люди в основному вже визначили  свою професійну стратегію і мають  певний досвід роботи. У даний  період  життя у більшості з них  вже є сім'я, і ​​вони висувають високі вимоги до пропонованої (майбутньої) роботі. При цьому відсутність роботи даною категорією сприймається більш болісно, ​​що веде до тяжких соціальних та психологічних наслідків (розпаду сім'ї, кинутим дітям, догляду в кримінальне середовище, залученню до наркоманії, алкоголізму та ін.)

Особливість становища  молоді на російському ринку праці  визначається низкою факторів:

1. Збереження  стереотипів. Багато роботодавців негативно оцінюють такі якості молодих  працівників, як відсутність навичок трудової діяльності та невміння вибудовувати взаємини в робочому колективі, зайва емоційність і нестійкість поведінки, тобто все те, що свідчить про соціальну незрілість людини, недостатньому рівні її соціалізації в суспільстві. Масштабність і стійкість впливу стереотипів такого роду призводять до дискримінаційному відношенню до молоді на ринку праці.

2. Необґрунтоване уявлення молоді про шляхи адаптації у сфері праці та зайнятості. Це проявляється у виборі майбутньої професії, а в подальшому - у визначенні перспектив власного працевлаштування. Вибір напряму чи спеціальності, за якими буде здійснюватися навчання, часто робиться абітурієнтом виходячи з ідеальних уявлень про майбутню роботу, а не в результаті аналізу реальної ситуації на ринку праці, інформація про яку до цього моменту стала широко доступною для населення.

3. Падіння престижу  продуктивної праці для значної  частини молодих людей. Особливе  занепокоєння викликає те, що 25% безробітної  молоді складають випускники  вищих навчальних закладів. Найбільшим  попитом у молоді користуються  такі професії, як економіст і бухгалтер, менеджер, юрист, творчий працівник, програміст, підприємець. Сучасний російський ринок кваліфікованої праці характеризується значними складнощами працевлаштування молодих фахівців. Особливо гостро ця проблема стоїть у малих містах і сільській місцевості. Кваліфіковані молоді кадри часто змінюють спеціальність, що в подальшому може призвести до дисбалансу в професійній структурі робочої сили. Пріоритет віддається не змістовному праці на виробництві, а роботі, спрямованої на отримання значної матеріальної вигоди. Все це, звичайно, не може сприяти підйому економіки країни.

Аналіз найбільш затребуваних вакансій для молоді показав, що існує  великий попит на людей, готових  працювати в області продажів, на другому місці стоять різноманітні пропозиції про роботу в сфері інформаційних технологій, далі - необхідні молоді фахівці з економічною освітою. Інші найбільш часто зустрічаються типи вакансій, пропонованих молодим фахівцям, - це все, що пов'язано з бухгалтерією, посадами секретарів, адміністраторів. Є попит на людей з технічною освітою.

Для ринку праці молоді характерні висока мобільність, низький  рівень кваліфікації, а також досить високий рівень безробіття. Майже  п'яту частину безробітних становить  молодь, яка не має досвіду трудової діяльності. Сьогодні ще  не  можна говорити про високий рівень психологічної адаптації до реалій нашої економіки, а також про вірних уявленнях молоді про характер попиту на ринку праці.

Таким чином,  ситуація , що склалася на російському молодіжному ринку праці є досить напруженою. Проблеми зайнятості молоді багато в чому пов'язані з об'єктивними процесами - скороченням народжуваності, погіршенням фізичного та психічного стану здоров'я, зниженням рівня життя населення і впливом соціально-економічних чинників на спосіб життя молодої людини. Трудова соціалізація молоді відбувається в  умовах  суперечливих і неоднозначних структурних змін в політичній, економічній, соціальній і духовній сферах. А оскільки молодіжний контингент вкрай неоднорідний за віком, освітнім і професійним рівнем, кожен має потребу в особливому підході до вирішення проблеми зайнятості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.2.Соціальна  підтримка безробітної молоді

Безробіття - складне  соціально-економічне явище, при якому  частина економічно активного населення, яка бажає працювати на умовах найму або створення власної справи, не може реалізувати (застосувати) свою робочу силу з-за відсутності відповідних робочих місць (пропозицій) і позбавляється внаслідок цього основного доходу (заробітної плати).

До безробітних  відповідно  до  законодавства  України відносять працездатних громадян, які не мають роботи і заробітку (трудового доходу), що проживають на території Росії, зареєстрованих в органах служби зайнятості за місцем проживання з метою пошуку підходящої роботи, шукають втіхи і готові приступити до неї.

На підставі російського  законодавства безробітними не можуть бути визнані громадяни, які не досягли 16-річного віку, і працездатні  громадяни,  що   проходять  очний курс навчання.

Для створення ефективних умов забезпечення зайнятості, рішення адресних проблем безробітного і членів його сім'ї були створені служби зайнятості, здійснюють комплексне регулювання питань трудової сфери. Надання допомоги у працевлаштуванні молоді - одне з пріоритетних напрямків діяльності центру  зайнятості  населення.

Для ефективної роботи в  системі зайнятості в багатьох регіонах були відкриті молодіжні біржі праці (МБТ), які сприяють підліткам та  молоді  у постійне або тимчасове  працевлаштування.

Функціонують молодіжні центри працевлаштування та інформації (МЦТІ), які є багатопрофільними соціальними установами, що здійснюють психологічну, профконсультаційної, юридичну та інформаційну допомогу.

Основною метою діяльності даних організацій є створення  сприятливих умов для інтеграції молоді на ринку праці, адаптації її до сучасних вимог професійної підготовки і кваліфікації, зниження соціальної напруженості в молодіжному середовищі регіону та суспільстві в цілому.

Для досягнення цієї мети передбачається вирішення наступних завдань:

- Створення правових  та організаційних умов для  запобігання значного зростання  безробіття серед молоді;

- Соціально-психологічна  адаптація молодих людей до  ринкових умов;

- Забезпечення зайнятості  з орієнтацією на інтереси  і здібності людини;

- Створення системи  інформації, що сприяє прийняттю  рішення про працевлаштування, навчання  та перекваліфікації;

- Правова просвіта  молоді;

- Профілактика правопорушень  серед підлітків та молоді;

- Сприяння системі  підтримки молодої сім'ї. Поставлені завдання реалізуються на основі відповідних регіональних соціальних програм.

Ефективним засобом  соціального захисту молоді в  умовах ринкової економіки є страхування  від безробіття. В Україні відповідно до чинного законодавства держава гарантує:

- Свободу вибору роду  діяльності, у тому числі з  різним режимом праці; 

- Охорону праці, правовий  захист від необґрунтованого  звільнення або необґрунтованої  відмови в прийомі на роботу  відповідно до законодавства  Російської Федерації про працю; 

- Безплатне сприяння у підборі підходящої роботи і працевлаштуванні при посередництві огранував служби зайнятості.

Безробітним громадянам у віці від 18 років гарантуються:

- Безоплатне одержання  послуг з професійної орієнтації, професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, психологічної підтримки за направленням органів служби зайнятості;

- Забезпечення соціальної  підтримки; 

- Компенсація відповідно  до законодавства України матеріальних витрат у зв'язку з направленням на роботу (навчання) в іншу місцевість за пропозицією органів служби зайнятості;

- Безкоштовне медичне  обслуговування і медичний огляд  при прийомі на роботу і  направлення на навчання;

- Можливість укладення  строкових трудових договорів  на участь в оплачуваних громадських  роботах, організованих з урахуванням вікових та інших особливостей громадян.

Важливою складовою  державної соціальної підтримки  для молоді є виплата допомог  і компенсацій внаслідок безробіття. Держава гарантує безробітним:

- Виплату допомоги  по безробіттю, у тому числі в період тимчасової непрацездатності безробітного;

- Виплату стипендії  в період професійної підготовки, підвищення кваліфікації, перепідготовки  за направленням органів служби  зайнятості;

- Можливість участі  в оплачуваних громадських роботах; 

- Відшкодування витрат  у зв'язку з добровільним переїздом  в іншу місцевість для працевлаштування  за пропозиціями органів служби  зайнятості.

Громадяни, які звернулися до служби зайнятості, мають право  проконсультуватися з питань вибору сфер діяльності, працевлаштування, професійного навчання. Працюючі молоді люди, які бажають змінити місце роботи, також можуть звернутися в службу зайнятості з метою пошуку підходящої роботи.