Соціально-трудові проблеми молоді

На заброньовані місця  працевлаштовано лише 894 осіб, (тобто до роботи приступила 44,3% молоді, яка перебувала на обліку). До участі у громадських роботах було залучено 3470 особи

На сьогоднішній день в містах та районах Київської  області створено та функціонує 28 установ  підтримки молодіжного підприємництва.

2. Підтримка  творчих ініціатив молоді

Управлінням спільно  з Київським обласним молодіжним центром започатковані та проводяться  обласні конкурси, фестивалі, виставки, інші творчі змагання, участь у яких беруть переможці районних, міських відбіркових турів.

Триває робота з молоддю  в клубах за місцем проживання. На сьогодні в області діють 19 підліткових  клубів за місцем проживання, які підпорядковані відділам у справах сім’ї та молоді райдержадміністрацій, міськвиконкомів. Роботою 19 гуртків охоплено 734 дитини. Ведеться підготовча робота до відкриття сьомого підліткового клубу. У Київській області активно діє обласна студентська рада при голові облдержадміністрації. Члени ради беруть участь у плануванні і проведенні заходів із студентством Київщини. Так за звітний період були проведені робочі засідання обласної студентської ради. В ході засідань підводилися підсумки роботи студентської ради за попередній період, були затверджені плани роботи на майбутнє, внесені зміни до складу ради, розглянуті питання щодо участі представників студентства у Всеукраїнських заходах (конгресах, форумах, зустрічах та ін.).

Для ознайомлення з різними  моделями студентського самоуправління проходять виїзні засідання Ради у ВНЗ  області. 12 лютого відбулося  виїзне засідання Київської обласної студентської ради на базі Білоцерківського національного аграрного університету. У рамках відзначення 10-річчя з дня створення органу студентського самоврядування БНАУ студенти ознайомились з його структурою, результатами впровадження успішних проектів

3. Державна  програма забезпечення молоді  житлом

В черзі на отримання  кредиту на придбання житла в  області перебувають 13166 молодих  людей. Протягом 2007 року обсяги фінансування  регіонального відділення Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву становили 22697843 тис. грн. З них, з Державного бюджету виділено – 2461993тис. грн., з місцевих бюджетів – 235850 тис. грн. Житлові умови покращили 119 молодих сімей.

За рахунок позабюджетних  джерел (банківські кредити з частковою компенсацією відсотків) у-2007 році було надано 36 кредитів молодим сім’ям на будівництво (реконструкцію) і придбання житла.

Комплексна  програма підтримки  молоді  Київської  області на 2009-2014 роки.

Розроблена на виконання  Указу Президента України від 03.07.2008 № 616/2003 «Про проведення у 2009 році в Україні Року молоді»,  відповідно  до Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді  в  Україні» та з метою підвищення ролі молоді  в  розбудові демократичного громадянського суспільства, створення належних умов для інтелектуального, культурного та фізичного розвитку молодих громадян.

Становище та розвиток молодіжної громади – є важливим показником рівня розвитку регіону. Але, незважаючи на це, рівень реалізації державної молодіжної політики в Київській області вкрай потребує зміни стратегічних напрямків та концепцій, як зі сторони  органів  виконавчої влади, так і зі сторони  молоді . У 2008 році бюджет на реалізацію молодіжних програм, а саме проведення конкретних цільових заходів, становив 0,01 відсоток від загального бюджету області. Наведені цифри свідчать лише про відсутність коштів на проведення цільової систематичної роботи серед молоді, призводить до неможливості створення умов для повноцінного розвитку молодих людей та оперативного реагування на виникнення та вирішення їх проблем. Ситуативні заходи, практика проведення яких стала для нас вже звичною, не дають можливості представникам молодіжної громади визначитися в різних питаннях, у виборі професії, громадській позиції, творчій самореалізації тощо та відповідно не створюють умов для їх повноцінного розвитку.

Системність роботи держави  з молоддю повинна враховувати  всі аспекти її самореалізації та спрямовувати їх у позитивному руслі.

Серед молоді існують  субкультури (форми самореалізації молоді), які на жаль не мають позитивного  забарвлення - готи, сатаніти, емо та багато інших. Через «незрозумілість» цих течій та відсутність інформації щодо можливої роботи з ними, молодь, як правило, залишається поза увагою і це призводить до збільшення кількості молодих людей, які приєднуються до негативно налаштованих груп - сатаністів, скінхедів тощо. Негативним є ще й те, що ці рухи впливають не лише на особистість молодої людини, а й на суспільство загалом, тому що ґрунтуються на засадах руйнування, а не створення. Саме через відсутність чи недоступність умов для самореалізації, молоді люди все більше звертаються до алкоголю та наркотиків, на сьогодні 85% населення віком від 14 до 35 років спробували, а 47% систематично вживають легкі наркотики; спостерігається тенденція збільшення кількості випадків суїциду серед молоді через невідповідність потреб та можливостей молодих людей, почуття непотрібності та неуважного ставлення до них. Відсутність систематичної роботи та спрямування на проведення масових заходів, які носять переважно розважальний характер призводить до зникнення якісного результату реалізації основ державної молодіжної політики.

Виділивши хоча б два  відсотки бюджету області на реалізацію державної молодіжної політики, можна суттєво збільшити коефіцієнт корисної дії в цій галузі. Шляхом активізації молодіжної громади, зникне необхідність розширення апарату, який потребує коштів на утримання. Фінансовий ресурс повинен бути спрямований на вирішення конкретних проблем. Необхідним є впровадження механізму підтримки та залучення до процесу реалізації комплексних молодіжних програм громадських організацій та об’єднань, які мають суттєвий людський ресурс. Саме представники громадських організацій шляхом участі у конкурсі соціальних проектів та виконання державних замовлень на реалізацію програм матимуть змогу стати активними суб’єктами реалізації державної молодіжної політики. Крім того, актуальним питанням залишається відсутність професійних кадрів з числа молоді, які могли б бути залученими до роботи з різними категоріями населення. Підготовка та систематичне підвищення кваліфікації молодих людей дозволить значно розширити спектр соціальних послуг, які влада може запропонувати мешканцям Київської області, залучити молодь до вирішення соціальних питань в органах державного управління.

Обласна програма забезпечення молоді житлом на період до 2012 року

Розроблена на виконання  постанови Кабінету Міністрів України  від 29.07.2002 № 1089 «Про затвердження державної програми забезпечення молоді житлом на 2002 – 2012 роки», Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» та відповідно до п.16 ч.1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Завданням цієї Програми є вжиття заходів до розширення обсягів  будівництва житла для молоді, залучення до будівництва житла  особистих коштів громадян, розвиток довгострокового кредитування на будівництво (реконструкцію) та придбання житла  для молодих сімей та одиноких молодих громадян, залучення з цією метою додаткових позабюджетних джерел фінансування, сприяння здешевленню вартості житла за рахунок добудови незавершеного будівництва, створення відповідних умов для придбання і спорудження житла молодими сім’ями, одинокими молодими громадянами у сільській місцевості, облаштування їх домашнього господарства, а реалізація в Київській області державної молодіжної політики в частині розв’язання житлової проблеми створить сприятливі умови для розвитку молодіжного будівництва.

Одним із найболючіших питань щодо підтримки молоді є питання  забезпечення молоді житлом. Актуальність даного питання зумовлюється не лише необхідністю проживання, а й створення  та забезпечення повноцінної молодої  сім’ї.

Розв’язання проблеми забезпечення житлом молоді насамперед повинно сприяти зняттю соціальної напруги в області пов’язаної з недостатнім забезпеченням житлом, покращенню демографічної ситуації, запобіганню розвитку міграційних процесів, спонуканню молоді до легалізації та підвищенню рівня особистих доходів, підтримки будівельної галузі області та досягнення максимальної ефективності використання бюджетних коштів при забезпеченні громадян житлом.

2.2. Організація  соціальної роботи з молоддю  у сфері дозвілля

Головною метою  соціальної   роботи  з дітьми та  молоддю  є створення умов позитивно орієнтованої соціалізації особистості, що сприяє соціальній адаптації та самореалізації молодого покоління в інтересах особистості і суспільства. Соціальна  робота  передбачає взаємодію двох пріоритетних аспектів діяльності держави: соціальна опіка, надання різних видів допомоги різним категоріям молоді і діяльність соціальних інституцій, спрямована на розкриття творчого потенціалу молоді.

Соціальна робота з молоддю  у сфері дозвілля регулюється відповідною частиною державної молодіжної політики. У цьому плані досить важливі найбільш загальні підстави, що визначають позицію держави і суспільства в даній області.

Важливим методом регулювання  вільного часу і дозвілля молоді виступає контроль над діяльністю суб'єктів що надають молоді послуги культурно-дозвільної сфери. Головна мета такого контролю полягає в забезпеченні таких умов дозвільної діяльності, які відповідали б потребам самої молоді і сприяли формуванню більш високого рівня культури її дозвілля. Це зробить позитивний вплив на соціокультурну ситуацію у сфері дозвілля сучасної молоді.

Організацію молодіжного  дозвілля здійснюють чотири групи суб'єктів : комерційні структури, що надають  послуги у сфері вільного часу; молодіжні громадські організації і об'єднання; державні установи культури; державні органи у справах молоді. Інтереси кожної групи організаторів сфери молодіжного дозвілля істотно розрізняються.

Комітети у справах  молоді, департаменти культури, утворення  і науки суб'єктів Федерації здійснюють контроль діяльності що функціонують в просторі дозвілля молоді комп'ютерних клубів, дискотек; відроджують роботу з молоддю за місцем проживання через створення єдиної сис­теми соціоклубного простору(дворовий майданчик - клуб за місцем проживання - молодіжний центр).

Найбільш комплексним  набором функцій в організації  вільного часу молодого покоління наділені установи органів у справах молоді(молодіжні  центри, удома і палаци творчості  молоді, молодіжні клуби). Призначення  молодіжних центрів полягає, з одного боку, в задоволенні культурних інтересів і потреб різних категорій молоді у сфері вільного часу, незалежно від рівня їх підготовленості до активного дозвільного зайняття, а з іншої - в соціальному вихованні молодих робітників, що вчаться і службовців.

Економічну основу діяльності молодіжних центрів може складати господарський  механізм, що включає використання бюджетних і позабюджетних асигнувань, дотацій і надходжень від пайової  участі різних відомств, підприємств, установ, громадських організацій, доходів від надання платних послуг, колективів, що самоокуповуються, орендної плати і т. д. Структура молодіжного центру ґрунтована на взаємодії професійного або підлозі професійної праці організаторів в особі штатних соціальних працівників, педагогів, режисерів, з одного боку, а з іншої - розвиваючій, творчій, ігровій, розважальній, оздоровчій діяльності усіх учасників : дітей, підлітків, молоді, дорослих. Молодіжний центр може включати різні структури: кафе, пункт прокату, студію звукозапису, клуб, бібліотеку, парк, музей, кінотеатр і т.д.

У молодіжних центрах можуть бути реалізовані програми різного профілю: соціально-гуманітарні(у тому числі реабілітаційні і такі, що коригують); художньо-естетичні; спортивно-оздоровчі; науково-технічні. Кожен молодіжний центр - це своєрідна арена соціально-культурної діяльності як різних молодіжних груп, гак і окремих індивідів. Можливості такої діяльності існують у будь-якому молодіжному об'єднанні центру : групі любителів, сімейному клубі, дискотеці, ігротеці і т. д. Молодіжний центр надає широкий вибір "технологій дозвільних занять", створює для них відповідні умови; функціональна модель цієї установи рухлива, містить деякий набір варіантів. Центр, маючи гнучку організаційну і функціональну модель, використовує у своїй діяльності технології, орієнтовані на швидкі зміни відповідно до зміни завдань культурної політики.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ. Сприяння держави у зайнятості і  працевлаштуванні молоді.

3.1. Проблеми молоді на  ринку праці.

Перехід України до ринкових відносин істотно змінив соціально-трудову сферу. Дефіцит робочої сили змінюється дефіцитом робочих місць, що і призводить до виникнення безробіття. Виникає ситуація, коли забезпечення усіх громадян робочими місцями вже не є щось само собою зрозуміле. У зв'язку з цим актуальними стають розгляд сучасних процесів, що відбуваються на ринку праці, дослідження наслідків зростання безробіття і виявлення специфіки соціальної діяльності з певними категоріями безробітних громадян, особливо з молоддю.

Під ринком  праці  розуміється система, що включає в себе комплекс соціально-трудових відносин з приводу умов найму, використання та обміну робочої сили на життєві засоби; механізм попиту і пропозиції, який функціонує на основі інформації, що надходить у вигляді змін ціни праці (заробітної плати).