Конкуренція, монополії і антимонопольна діяльність держави

Вільна конкуренція — конкуренція, для якої характерні велика кількість конкурентів-виробників і конкурентів-покупців, вільний доступ товаровиробників до будь-якого виду діяльності.

   Методи конкурентної боротьби — це діяльність суб'єктів ринку, спрямована на поліпшення якості товарів і послуг, швидке оновлення асортименту продукції, дизайн, надання гарантій і післяпродажних послуг, тимчасове зниження цін, умов оплати тощо. На думку американського економіста М. Портера, підприємство веде конкурентну боротьбу трьома основними методами:

   1) продаж товарів за нижчою ціною, ніж конкуренти;

   2) вироблення товарів з вищими якісними характеристиками (диференціація продукту);

   3) вироблення товарів з особливими властивостями, що задовольняють потреби вузького кола споживачів (глибока спеціалізація виробництва).

   Водночас використовуються й «мирні» методи обмеження конкуренції, зокрема укладення концернами таємних угод про єдину політику.

   Конкуренція як складова господарського механізму діє через попит, пропозицію та ціни. При цьому вона відбувається між самими виробниками, споживачами (покупцями). Так, із посиленням конкуренції між виробниками зростають пропозиція товарів і послуг, їхня якість тощо, внаслідок чого знижуються ціни. Зворотний механізм діє за конкуренції покупців. Конкуренція між виробниками і споживачами формує ринкову ціну товарів і послуг, що впливає на механізм стихійного регулювання пропорцій народного господарства.

   За вільної конкуренції процес ціноутворення здійснюється внаслідок вільної (без будь-яких обмежень) і стихійної взаємодії попиту, пропозиції та цін, що означає саморегулювання економічної системи. Товаровиробники орієнтуються на задоволення потреб споживачів. Ідеальною моделлю у цій схемі є ситуація, коли споживач завжди має рацію, не має його дискримінації, що означає своєрідний диктат споживача над продавцем.

   Жодна з фірм за таких умов не може впливати на ринкову ціну. Певною мірою цим вимогам у сучасних умовах відповідають ринки сільськогосподарської продукції та деяких послуг. На тривалому проміжку часу ціни тяжіють до суспільно необхідних витрат виробництва.

   Різновидом вільної конкуренції є чиста конкуренція між багатьма продавцями і покупцями з приводу продажу-купівлі однорідних товарів без диференціації продукту (наприклад, ринок борошна).

   За капіталізму вільна конкуренція виявляється у конкурентній боротьбі як між різними формами приватного капіталу (промислового, торговельного, банківського та ін.), так і всередині кожного з них. Така конкуренція набуває форми внутрігалузевої та міжгалузевої.

   Внаслідок суспільного поділу праці виробництво товарів, надання послуг здійснюються на підприємствах окремих галузей промисловості. Так, у США налічується до 700 галузей у промисловості, а кількість випущених товарів в економіці країни сягає 1 млрд. найменувань.