Залежність вибору професії підлітком від професії батьків

Психологічний словник  визначає, «професійну орієнтацію (профорієнтацію) як систему заходів, спрямовану на надання допомоги молоді у виборі професії» [21]. Вона по своїй суті являє собою систему заходів, спрямованих на формування у молоді професійного самовизначення, готовності до свідомого і обґрунтованого вибору професії відповідно до своїх інтересів, бажань, схильностей, здібностей та з урахуванням наявних суспільних потреб у фахівців різного профілю.

Існує безліч понять професійної орієнтації. Наприклад, Е.Ф. Зеєр дає кілька визначень цього поняття:

1. це система науково обґрунтованих психолого-педагогічних і медичних заходів, спрямованих на підготовку молоді до вибору професії з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей особистості та потреб суспільства;
2. це науково обґрунтований розподіл людей по різних видах професійної діяльності у зв'язку з потребами суспільства в різних професіях і здібностями індивідів до відповідних видів діяльності;
3. сукупність педагогічних і психологічних заходів та комплексу інформації різного роду спрямованих на прийняття рішення щодо придбання оптанта тієї або іншої професії (спеціальності), а також на вибір оптимального для досягнення цієї мети шляху подальшого професійної освіти. [3]

У професійній орієнтації молоді використовуються різноманітні методи: інформаційні, просвітницькі, екскурсії на підприємства, перегляд фільмів та передач, зустрічі з фахівцями, читання лекцій, профорієнтаційні уроки і т.п. Такі методи називаються інформаційно-довідкові. До методів професійної психодіагностики можна віднести: закриті та відкриті бесіди-інтерв'ю, опитувальники професійної мотивації, професійних здібностей, особистісні опитувальники, проективні особистісні тести, збір непрямої інформації, психофізіологічне обстеження, професійні проби, ігри та тренінги, що моделюють ситуації професійного спілкування або морального вибору в процесі трудової діяльності і спостереження безпосередньо в трудовій діяльності. В свою чергу до морально-емоційної підтримки відносяться тренінги спілкування, складні методи індивідуальної та групової психотерапії, ігри з елементами психотренінгу та успішні приклади самовизначення. [19]

Дуже часто фахівці, що працюють в області профорієнтації молоді використовують такий метод, як складання формули вибору професії. Як правило, дана методика використовується в індивідуальному професійному консультуванні. Формула складається за допомогою класифікації, в яку входять: типи професій ("людина - природа" (П) - головний, ведучий предмет праці - жива природа; "людина - техніка" (Т) - в цьому типі професій головний предмет праці - технічні об'єкти (машини, механізми і т.п.), матеріали, види енергії; "людина - людина" (Ч) - тут головний предмет праці - люди, "людина - знакові системи" (З) - в цьому типі професій головний предмет праці - умовні знаки, цифри, коди, природні чи штучні мови, тексти; "людина - художній образ" (Х) - провідний предмет праці - художній образ, способи його побудови), класи професій (гностичні (пізнавальні) професії (Г), що перетворюють професії (П); вишукувальні професії (І)), відділи професій (професії, пов'язані з використанням ручної праці (Р); професії, пов'язані з використанням машин з ручним керуванням (М); професії, пов'язані з використанням автоматизованих і автоматичних систем, апаратів ( А); професії, в яких переважають функціональні засоби, знаряддя праці (Ф)) і групи професій (праця в умовах звичайного (побутового) мікроклімату (Б); працю з перебуванням на відкритому повітрі з різкими перепадами температури, вологості (О); праця в незвичайних умовах: під землею, під водою, на висоті, в повітрі, в гарячих цехах, у цехах зі шкідливим виробництвом (Н); праця з підвищеною моральною відповідальністю за здоров'я, життя людей, за великі суспільні матеріальні цінності (М)). Складається 5-ярусна піраміда, у п'ятому ярусі вписуються умовні позначення обраної професії - формула з декількох букв. [4]

Не менш популярною є методика «Карта інтересів», розроблена А.Є.Голомштоком. Під професійним інтересом він розуміє спрямованість особистості на професію як на соціально-психологічну роль. Необхідно розрізняти зацікавленість і стійкий професійний інтерес. Крім того, професійний інтерес характеризується спрямованістю на суттєві сторони професії: предмет і умови праці. Професійні інтереси у підлітка формуються на основі наявних пізнавальних інтересів і тісно з ними взаємопов'язані. Тому діагностика пізнавальних інтересів має істотне значення в практиці профорієнтації. Для цього і використовуються «Карти інтересів» різноманітних модифікацій, що включають різну кількість питань. Мета - вивчення пізнавальних інтересів. Методика «Карта інтересів» складається з 174 питань, що відображають спрямованість інтересів в 29 сферах діяльності, і лист відповідей. Заповнення відповідного бланка може виконуватися індивідуально або в групі [38].

Модифікований тест Голанда . Дана методика дозволяє співвіднести надання переваги учнями тому чи іншому виду професійного середовища. Таких видів згідно з Голандом шість: реалістичний чи практичний; інтелектуальний; соціальний; конвенціальний або стандартний; підприємливий; артистичний. Учням пропонується 42 пари професій, причому з кожної пари учень зобов'язаний вибрати одну: ту, яка найбільше подобається або навпаки. Методика є одночасно діагностичною та активізуючою. До неї додається словник професій, який розширює уявлення учнів про професійному світ, дає їм можливість відчути, як в рамках однієї і тієї ж професії можливе існування різних типів професіонального середовища (наприклад, професія «юрист» об'єднує в собі адвоката, слідчого, нотаріуса, юрисконсульта , інспектора карного розшуку, суддю). Однією з переваг методики є надзвичайна простота обробки, що дозволяє продовжити розмову з учнем про його професійні цілі і переваги вже з позиції одержаних результатів. [35]

Для діагностики професійної  самосвідомості та ціннісних орієнтацій використовується методика І. Кона, де підлітки пишуть твір на тему «Хто я є» і на тему «Я через 5 років». Вона дозволяє виявити важливі компоненти самосвідомості, найбільш актуальні його параметри: соціально-рольову самоідентичність; орієнтацію людини на свої специфічні ознаки та якості, які відрізняють його від інших і згідно з якими, він порівнює себе з іншими; здатність робити прогнози щодо себе, місце професії в життєвому контексті людини. [36]

Ще одним популярним методом є методика «Мотиви вибору професії». Методика дозволяє визначити, чому вибирається та чи інша професія і передбачити, наскільки успішно оптант буде нею керуватися, наскільки серйозно, захоплено буде працювати, наскільки стійким буде інтерес до обраної діяльності. Всі мотиви у цій методиці розділені на внутрішні індивідуально значущі мотиви; внутрішні соціально значущі мотиви; зовнішні позитивні мотиви; зовнішні негативні мотиви. Підліткам пропонується оцінити за 5-бальною шкалою кожне з 20 тверджень, що характеризують або внутрішні індивідуально значущі або внутрішні соціально значущі мотиви, або зовнішні позитивні або зовнішні негативні мотиви. Максимальна сума вказує на переважаючий вид мотивації. [36]

Проблема пошуку життєвого  шляху не може не хвилювати як окрему особистість, так і суспільство  в цілому. Конфлікти, що виникають  на стику самореалізації, самоактуалізації поведінки існують протягом усього життя людини особливо в підлітковому періоді. Проте, не дивлячись на все різноманіття досліджень у галузі профорієнтації, питання, пов'язані з професійним самовизначенням підлітків, залишаються до кінця не вирішеними. У першу чергу, це положення стосується проблеми визначення шляхів професійного розвитку особистості в залежності від її індивідуальних особливостей.

Підводячи підсумки, можна  сказати, про те, що на сьогодні професійна орієнтація підлітків розвинена на мінімальному рівні. У школах, навіть якщо і введені уроки професійного вибору, то лише створюється видимість проведення профорієнтаційних заходів. Крім того, якщо вони і проводяться, то лише тільки в основному у вигляді екскурсій та колективних бесід. Але неможливо за допомогою вищезгаданих методів з орієнтувати підлітка на правильний вибір професії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІ

 

В сучасному світі  правильний вибір молодою людиною  професії відіграє дуже велику роль. В підлітковому він ще не може зробити досить усвідомлений вибір, зважити всі за і проти, всі плюси і мінуси і співвіднести свої потреби зі своїми реальними можливостями. Від того який він вибір зробить залежить його подальша доля: чи буде він успішною особистістю, чи буде він любити свою роботу і буде він дійсно професіоналом у своїй справі.

Саме поняття «профорієнтація» має широке значення і його визначення залежить від цілей, які передбачається досягти в ході профорієнтації. В профорієнтаційній діяльності застосовується дуже багато методик. Список методів профорієнтації досить великий. Наприклад: «Карта інтересів» А.Є.Голомштока, модифікований тест Голадна, методика І.Кона та багато інших.   Більшість таких методів запозичені з психології і застосовуються для діагностики психологічних та особистісних якостей людини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

В даній роботі було розглянуто феномен вибору професії в підлітковому віці,  його етапи, мотиви та фактори, що впливають на цей процес, а також методики для успішної профорієнтації підлітків. Були приведені підходи різних дослідників, щодо професійного самовизначення підлітків. Виявлені наступні основні мотиви вибору професії: престиж, добра заробітна плата. Важливим є і престиж начального закладу, а також і близькість розташування до домівки. Для багатьох хлопців мотивом вибору професії є відстрочка від армії. Фактори (чинники), що впливають на вибір професії є наступними: соціально-економічні ( робоче місце, моральні та матеріальні стимули конкретної праці, престиж професії, важливість для суспільства тощо); соціально-психологічні (сім'я, а також друзі, школа, референтні групи і т.д.); психологічні фактори ( інтереси і схильності, здібності, рівень інтелекту, особливості пам'яті, уваги і т.д.); індивідуально-психофізіологічні особливості учня (властивості нервової системи). Також можна виділити ще такі фактори: позиція старших, родини; позиція однолітків; позиція шкільного колективу; особисті професійні та життєві плани,; здібності; домагання на суспільне визнання; інформованість про ту чи іншу професійну діяльність; схильності.

Було з’ясовано, що значний  вплив на вибір професії у підлітковому віці мають батьки. Одні прямо радять дітям, якусь конкретну спеціальність інші вказують лише певну область, в якій їх діти можуть застосувати свої сили, треті - розповідають про свою безпосередню роботу та роботу друзів, знайомих, четверті - надають дітям право самим, самостійно, вирішувати це питання і лише контролюють те, як це право використовується. Інколи батьки з усіх сил відмовляють дітей займатись тією професією, якою займаються самі.

В ході теоретичного дослідження  залежності вибору професії підлітків  від професії батьків було з’ясовано, що рідко діти вибирають професії своїх батьків. Але в деяких випадках саме так і стається. На це може вплинути: домашні розмови про робочі проблеми, часте відвідування робочого місця батьків, зовнішні атрибути їх професій. Сімейні династії артистів та музикантів, лікарів та військових, являють собою цілком звичайне явище у сучасному суспільстві. Але в цілому, небезпечно нав’язувати дітям «сімейну» (за наслідуванням) професію, так як вона не завжди приводить до успішної та повної самореалізації, а скоріше навпаки.

Вибір професії не завжди відбувається гладко. Тут можуть бути і промахи і помилки. І тому дуже важливо перед тим, як обирати  собі професію пройти професійну орієнтацію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова Г.С. Возрастная психология. – М., 2008
2. Захаров Н. Н., Симоненко В.  Профессиональная ориентация школьников. — М.: Просвещение, 1989
3. Зеер Э.Ф. Психология профессий. Учебное пособие для вузов. М.: Фонд "Мир", 2005.
4. Зеер Э.Ф., Павлова А.М., Садовникова Н.О. Профориентология: Теория и практика: учеб. пособ. для высшей школы. - М. :Академический проект; Екатеринбург: Деловая книга. 2004.
5. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы – СПб: Издательство «Питер», 2000.
6. Казанская, В.Г.Подросток: трудности взросления: книга для психологов, педагогов, родителей – П., 2008
7. Климов Е.А. «Психология профессионального самоопределения», Ростов-на-Дону, «Феникс», 1996г.
8. Климов Е.А. Как выбирать профессию. М.: Просвещение, 1991
9. Климов Е.А. Психология: воспитание, обучение: Учеб. пособие для вузов. -М.: ЮНИТИ-ДАНА,2000
10. Кон И.С. Психология старшеклассника. М., 1980.
11. Красовский, А.С. Социальные аспекты профориентации молодежи / А.С. Красовский, Н.К. Нгуен. — Минск: Мин. гор. центр профориентации молодежи Госкомтруда СССР, 1990
12. Крутецкий В. А., Лукин Н. С. Психология подростка. - М.: Просвещение, 1965
13. Лютова С.Н. Социальная психология личности: (теория и практика) : курс лекций : учебное пособие, М., 2002
14. Маслоу А. Мотивация и личность 3-е изд. СПб.: Питер, 2003. (Серия «Мастера психологии»).
15. Мижериков В.А., Ермоленко М.Н. Введение в педагогическую деятельность Учебное пособие для студентов педагогических учебных заведений.
16. Нежиховская Е.М. К вопросу о формировании мотивов выбора вуза и факультета //Мотивация жизнедеятельности студента. , 2001
17. Павлютенков Е.М. Формирование мотивов выбора профессии. Киев: Рад. школа, 1980.
18. Пряжников Н.С. Активизирующие опросники профессионального и личностного самоопределения. М.: Изд-во "Институт практической психологии", 1997
19. Пряжников Н.С. Пространство самоопределения // Народное образование. – 2001. – № 6. – С. 106-110.
20. Психологическая служба школы. Учебное пособие для студентов: под ред. Дубровиной и.В. - М., 1995
21. Психология. Словарь / Под общ. Ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошенко. М.: Политиздат. 1990.
22. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста. - С-Пб., 1999
23. Райс Ф. Мастера психологии. Том 8. Питер, 2008
24. Рогов Е.И. Выбор профессии: Становление профессионала. — М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003.
25. Рубинштейн С.Л. Психология выбора профессии. М., 1994
26. Рубинштейн, С.Л. Теоретические вопросы психологии и проблема личности // Психология личности. / Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, А. А. Пузырея. М.: МГУ,
27. Словарь Вебстера. М., 1992,
28. Словарь Даля. М., 1991,
29. Словарь Ожегова. М., 1993,
30. Словарь Ушакова. М., 1996,
31. Столяренко Л.Д. Педагогическая психология. Серия «Учебники и учебные пособия». — 2-е изд., перераб, и доп. — Ростов н/Д: «Феникс», 2003.
32. Френкин, Р. Мотивация поведения: биологические, когнитивные и социальные аспекты / Р. Френкин. – СПб.: Питер, 2003.
33. Чебышева В.В., Галкина О.И., Зюбина Л.М. О подготовке учащихся средней школы к выбору профессии / Вопросы психологии, 1959, №5
34. Super D.E.,et al. Vocational Development: A Framework of Research. N.Y. 1957
35. Методичний матеріал: http://azps.ru/tests
36. Методичний матеріал : http://psylist.net/praktikum/
37. Центр психологической піддержки бизнеса и семьи "5 ДА!" (Морозова.М): http://www.5da.ru/art5.html
38. Методичний матеріал: http://testoteka.narod.ru/