Залежність вибору професії підлітком від професії батьків

1. Позиція старших, родини.

Дуже часто батьки надають дитині повну свободу  вибору, тим самим  вимагаючи від  нього самостійності, відповідальності, ініціативи. Трапляється, що батьки не згодні з вибором дитини, пропонуючи переглянути свої плани й зробити інший вибір. Але інколи правильному вибору професії заважають установки батьків, які прагнуть, щоб діти компенсували їхні недоліки в майбутньому, у тій діяльності, в якій вони не змогли себе повністю проявити. Спостереження показують, що в більшості випадків діти погоджуються з вибором батьків, розраховуючи на їхню допомогу при вступі в будь-який навчальний заклад.

2. Позиція однолітків.

Між старшокласниками складаються  міцні дружні стосунки і вплив їх на вибір професії не виключено. Саме позиції мікрогрупи можуть стати вирішенням в професійному самовизначенні.

3. Позиція шкільного педагогічного колективу (вчителя, класного керівника і т.д.).

Кожен учитель, спостерігаючи  за поведінкою учня тільки у навчальній діяльності, весь час аналізує інтереси, схильності, помисли і т.д.

4. Особисті професійні та життєві плани.

У поведінці і житті  людини уявлення про найближче і  подальше майбутнє відіграють дуже важливу  роль. Професійний план або образ, його особливості залежать від складу розуму й характеру, досвіду людини. Він включає в себе головну мету та цілі на майбутнє, шляхи і засоби їх досягнення. Але ці плани різні за змістом і вони повністю залежать від самої людини.

5. Здібності та їх прояви.

Здібності, таланти учня старших класів необхідно розглядати не тільки в навчанні, але і в усіх інших видах суспільної активності.

6. Домагання на суспільне визнання.
7. Інформованість про ту чи іншу професійну діяльність.
8. Схильності.

Вибір професії відображає певний рівень особистих домагань, заснованих на оцінці своїх здібностей і можливостей. Крім того, вибір професії, професійне самовизначення вимагають високої активності суб'єкта та залежать від рівня сформованості усвідомленої саморегуляції. [8]

Професійне самовизначення здебільшого ділять на ряд етапів, тривалість яких, звісно, варіюється.

Перший етап - дитяча гра, під час якої дитина «приміряє» на себе різноманітні професійні ролі та «програє» окремі елементи пов'язаної з ними поведінки. До речі, у деяких особистостей цей етап може залишатися поруч із іншими до пізнього юнацького віку.

Другий етап - підліткова фантазія, коли підліток бачить себе у мріях представником тієї чи іншої привабливої для нього професії.

Третій етап охоплює весь підлітковий та більшу частину юнацького віку, - попередній вибір професії. Різні види діяльності сортуються й оцінюються спершу під кутом зору інтересів підлітка («Я люблю історичні романи, мабуть, стану істориком»), потім відповідно до його здібностей («У мене добре з математикою, чи не зайнятись нею?») і, нарешті, з огляду на його систему цінностей («Я хочу допомагати хворим людям, стану лікарем»).

Четвертий етап - практичне ухвалення рішення, власне вибір професії, криє в собі два головні компоненти: визначення рівня кваліфікації майбутньої праці, обсягу й тривалості необхідної підготовки до нього; вибір конкретної спеціальності. Послідовність цих виборів може бути різною. Дівчина може спочатку визначити сферу діяльності («Хочу працювати в медицині»), а потім рівень її кваліфікації (бути лікарем, фельдшером чи медсестрою), або навпаки - спочатку вибрати рівень, а потім уже фах («Буду вступати до вузу, але ще не знаю, до якого»). Фактично, із соціологічних даних, другий шлях рішуче переважає; орієнтація на вступ до вузу формується значно скоріше, ніж визріває вибір конкретної спеціальності. [19]

 

 

1.3 Вплив батьків  та їх професії на професійне  самовизначення

Навряд чи знайдуться такі батьки, які ставилися б байдуже  до вибору дітьми їх майбутньої професії і не були б стурбовані питаннями  їх життєвого самовизначення. При цьому одні активно втручаються у справи юнаків і дівчат, радять, наполягають, вимагають, влаштовують на роботу або в навчальний заклад, інші тільки радять, але надають право остаточного вибору дітям, треті йдуть за формулою «Роби, як знаєш», «Дивись, тобі видніше », але засмучуються, якщо їхні діти вибирають майбутню професію з їхньої точки зору не зовсім вдало.

Батьки можуть багато в чому допомогти дітям при  виборі професії. В одних випадках батьки прямо радять дітям, яку конкретну  спеціальність їм слід вибрати, в інших - вказують лише певну область, в якій їх діти можуть застосувати свої сили, в третіх - розповідають про свою безпосередню роботу та роботу друзів, знайомих, в четвертих - надають юнакові чи дівчині право самим, самостійно, вирішувати це питання і лише контролюють те, як це право використовується. [24]

Клімов Є.О. виділив  наступні різновиди дитячо-батьківських відносин:

1. Підліток має «свободу вибору» і дорослі в його рішення не вмішуються. «Нехай буде ким хоче, аби був хорошою людиною». Або: «Я сама вибирала собі професію, мене ніхто не допомагав, нехай і діти самі вибирають». Дорослі тут, по суті, переривають традицію передачі життєвого та професійного досвіду.
2. Батьки, дорослі приймають близько до серця питання про майбутнє дитини. Але в даному випадку вони згодні з її вибором професії і сприяють його реалізації. В іншому випадку, одержимі батьківським піклуванням, вони опереджають активність своєї дитини і тим самим позбавляють її самостійності: організовують кружок знайомств, самі ходять до приймальних комісій учбових закладів, для того, щоб отримати потрібну інформацію і т.д.
3. Батьки не згодні з вибором дитини. При цьому можливі два варіанти:
• Дорослі зі свого особистого досвіду знайомі з вибраною професією підлітка і активно протидіють його прагненню її обрати, пропонуючи при цьому, як альтернативу вибору, іншу, конкретну спеціальність;
• Дорослі зі свого особистого досвіду знайомі з вибраною професією підлітка і протидіють його прагненню її обрати, пропонуючи при цьому «будь-яку іншу» професію, тільки «не цю».
4. Батьки дають в деякій мірі спотворену інформацію з даної професії:
• З різних причин вони формують у дітей невірне представлення про свою або знайому професію, тим самим створюючи у підлітка невірне відношення до майбутньої професії;
• Батьки не знайомі з професією, яку пропонують дитині, але активно рекомендують її вибрати, мотивуючи це тим, що ця професія «престижна, «модна» і т.д.;
• Не обмежують дітей при виборі професії, але вважають, що головне – закінчити університет, а всі інші варіанти професійної освіти активно відкидають.

Зрозуміло, що ні один з  вище описаних варіантів позиції  батьків не сприяє правильному вибору професії їхніми дітьми.

5. Дорослі створюють умови для самостійного та активного пошуку дітьми правильних відповідей на питання: «З ким (тобто, з якою спільнотою) бути?», «Яким (якою) бути?», «Де далі навчатись?», «Де я буду більше всього корисним (корисною) людям?», «Що я зможу дати суспільству?». Ці питання і становлять ядро класичного «Ким бути?».

Для створення названих вище умов, дорослі знайомлять дітей з різноманіттям професій. Звертають увагу дитини на «сильні» та «слабкі» сторони його індивідуальності, особистості з точки зору обговорюваних професій. Турбуються про виховання поваги до праці, до суспільства, до людини. Створюють умови для випробування сил в різноманітних направленнях. Обговорюють з дітьми їхні професіональні плани та дають поради, допомагають знайти додаткові відомості про певну професію, спеціальність.

Зрозуміло, що в тільки що приведеному пункті викладений ідеалізований варіант позиції батьків. [9]

Інший автор, М.Морозова [37] говорить, що небезпечно нав’язувати дітям «сімейну» (за наслідуванням) професію, так як вона не завжди приводить до успішної та повної самореалізації, а скоріше навпаки. Деякі батьки бачать в своїй дитині втілення свої невиконаних планів: «Я хотіла стати перекладачем - не вийшло, так нехай хоч син цього досягне!» І батьки нав’язують дитині свої мрії, бажання, рішення.

В. Г. Казанська говорить, що процес вибору професії тісно пов’язаний з формуванням ідентичності. Ідентичність - це відчуття власної тотожності своєму реальному життєвому шляху і своєму місці в суспільстві, вона стійка і з'являється послідовно. Для підлітка процес формування тотожності нелегкий. Він постійно звіряє свої можливості з тим, що потрібно, з тим, що виходить і як оцінюється іншими. Невідповідність між ними створює відчуття труднощів, непотрібності і призводить до депресії. [6]

Найбільш детально та точно способи впливу батьків  на вибір професії дітьми описав американський психолог і соціолог Ф. Райс:

• пряме спадкування професії (продовження династії лікарів, вчителів, військових тощо);
• батьки впливають на інтереси і заняття дітей з самого раннього віку, цілеспрямовано пропонуючи їм ігровий матеріал, заохочуючи або засуджуючи їхні інтереси, захоплення, заняття. Впливає також внутрішньо-сімейна атмосфера;
• батьки створюють рольові моделі, яким слідують діти. Навіть тоді, коли батьки і не прагнуть вплинути на вибір дітей, це відбувається, особливо якщо дитина тісно ідентифікує себе з кимось із батьків;
• батьки іноді спрямовують, зумовлюють чи обмежують вибір своїх дітей, наполягаючи або на продовженні або припиненні навчання, на певному навчальному закладі, спеціалізації, факультеті. Батьки, що чинять так незалежно від здібностей, інтересів та бажання дітей можуть приректи їх займатися справою, до якої вони зовсім не пристосовані. Найчастіше підлітки не відважуються заперечувати батькам через те, що самі не знають, чого хочуть. Деякі підлітки занадто залежні від волі батьків і невільні в прояві власної ініціативи, самостійності в певних ситуаціях. Прийняття рішень такими дітьми часто обумовлене емоціями і являється реакцією батьків. Або ж батьки не очікуючи від дитини успіхів в якійсь певній справі, дають їй невисоку освіту, обмежуючи для них таким чином можливість професійного вибору;
• непрямий вплив батьків. Батьки хочуть, щоб діти вибрали собі професію за тим статусом, що і їхній або ж за статусом вище (вибір професії за престижем і високою оплатою).
• впливає також те, як батьки відносяться до певного виду діяльності. Вплив є сильнішим тоді, коли ціннісні орієнтації батьків та дітей збігаються;
• підлітки більш схильні погоджуватись з думкою батьків, коли між ними немає розбіжностей щодо майбутньої освіти. Існують дослідження, які показали, що якщо рівень освіти та професійний статус батьків досить високі, то це сприяє згоді дітей з їхньою думку з приводу вибору професії;
• загальна атмосфера в сім’ї, що пов’язана з демократичними відносинами між батьками та дітьми має істотний вплив на цілі та надії молодих людей, пов’язаних з їхньою майбутньою освітою. А саме, коли батьки стежать за навчанням дітей у школі і виявляють великий інтерес до їх майбутнього, то підлітки ставлять перед собою завдання досягнення високого освітнього рівня, що, в свою чергу, впливає на їхні плани щодо майбутньої професії. [22]

Згідно з А. Роу на вибір професії також впливають: соціально – економічний статус, етнічна приналежність інтелект, професії батьків, а також сім’я, яка виступає як модель певного способу життя, джерело формування певних життєвих цінностей і спонукань. За результатами соціологічних досліджень, сім’я, в ієрархії найважливіших факторів, що впливають на вибір професії займає перше місце. [11]

І.С.Кон говорить про  те, що вибір професії і ступінь  реалізації життєвих планів старшокласниками сильно залежить від соціальних умов, особливо від загальноосвітнього рівня батьків. Чим вище рівень освіти батьків, тим більше вірогідності, що їхні діти продовжать навчання після школи і що ці плани будуть реалізовані. [10]

Є.М.Павлютенко говорить про те, що перше місце, за силою  впливу на професійне самовизначення старшокласників займає сфера дружніх відносин, а от вплив сім’ї знаходиться на четвертому місці. [17]

Інші автори (В.А.Крутецький та М.С.Лукін) говорять, що в числі різноманітних факторів, які впливають на вибір професії, особливе місце треба виділити батькам та сім’ї в цілому. Домашні розмови про робочі проблеми, часте відвідування робочого місця батьків, зовнішні атрибути їх професій, і взагалі сама атмосфера нерідко стають тими засобами, за допомогою яких батьки, часто ненавмисно, вводять підлітків в простір своєї професії, що в наслідок може повністю визначити його інтереси і захоплення. Сімейні династії артистів та музикантів, лікарів та військових, являють собою цілком звичайне явище у сучасному суспільстві. [12]

Таким чином, батьки мають значний вплив на вибір професії своїми дітьми. Мабуть немає таких батьків, яким було б байдуже на майбутнє своїх дітей та на їхнє професійне самовизначення. При цьому одні активно втручаються в цей процес, радять, наполягають, влаштовують в навчальний заклад, інші – тільки радять, залишаючи право на остаточний вибір дітям. В одних випадках батьки прямо радять яку професію обрати, якусь конкретну спеціальність, в інших – вказують лише на певну область, в якій їхні діти можуть себе реалізувати або ж розповідають про свою професію або професії їхніх друзів. Інколи батьки з усіх сил відмовляють дітей займатись тією професією, якою займаються самі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ І

 

Отже, можна зробити висновки, що вибір професії складний і відповідальний крок у житті кожного підлітка., його приваблюють безліч професій. Багато зарубіжних та вітчизняних вчених досліджували феномен вибору професії. За словами різних вчених існує безліч причин вибору професії: потреба в визнанні оточуючих його людей, пошук схвалення і любові, незалежності; підвищення рівня своєї самооцінки та посилення рівня своєї «Я-концепції" особистості; досягнення гармонійного поєднання зі своїм внутрішнім світом; також додають -  розширення локусу спілкування та розвиток пізнавальних процесів підлітка.

Існує декілька теорій професійного розвитку: сценарна теорія Е.Берна; теорія професійного розвитку Д.Сюпера; типологічна теорія Дж.Холанда; теорія компромісу з реальністю Е.Гінзберга.

Вибираючи професію молоді люди самостверджуються в суспільстві, вони повинні вміти реально оцінювати свої здібності і інтереси (ресурси), зрозуміти на скільки вони відповідають вимогам обраної професії, а також уміти прогнозувати своє працевлаштування. Цей вибір визначає їх майбутній стиль життя, в якій соціальній групі буде підліток і яких цілей він досягне.

Виділяють багато різних мотивів та факторів, які впливають  на вибір професії підлітками. Мотивація при виборі професії – це те, що хоче отримати підліток від вищої освіти, яких життєвих цілей досягти, які якості сучасного фахівця в собі сформувати і які цінності в його житті відіграють головну роль.

Сама людина, вибираючи  роботу, найчастіше порівнює передбачувану  заробітну плату, ступінь віддаленості роботи від будинку і рівень її престижності зі своїми можливостями і домаганнями. Далеко не всі орієнтуються на відповідність самого процесу, стилю діяльності власним індивідуальним характеристикам.

 

У числі факторів, що впливають  на вибір професії, є вплив батьків  і сім'ї в цілому.  Підлітки при виборі професії з більшою довірою ставляться до відомостей, отриманих від однолітків. Поширеним є вибір професії «за компанію», тобто підлітки обирають професію за принципом дружби. Також важливим фактором є вибір професії лише за її престижністю або можливим високим заробітком.

Чи не найбільший вплив  на підлітків мають батьки.  Вони можуть багато в чому допомогти дітям при виборі професії. В одних випадках батьки прямо радять дітям, яку конкретну спеціальність їм слід вибрати, в інших - вказують лише певну область, в якій їх діти можуть застосувати свої сили, в третіх - розповідають про свою безпосередню роботу та роботу друзів, знайомих, в четвертих - надають юнакові чи дівчині право самим, самостійно, вирішувати це питання і лише контролюють те, як це право використовується.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ. Дослідження методик та рекомендацій щодо вибору підлітками майбутньої професії

 

На даний момент професійне самовизначення старшокласників є найбільш актуальним, так як вибір професії не завжди відбувається гладко. Тут можуть бути і промахи і помилки. Про це свідчить велика кількість людей, які йдуть здобувати другу освіту, після того, як одного разу зробили помилковий вибір. Задатки, вроджені особливості особистості, що забезпечують її успішність в тому чи іншому виді діяльності, можуть бути очевидними і не дуже. Тому, дуже важливо, перш ніж вибирати свою майбутню професію пройти професійну орієнтацію.