Соціалізація і становлення особистості

yle="border-collapse:collapse">

№

Емоційне спілкування

Моральне спілкування

1

1

відвернений

1

відвернений

2

1

відвернений

1

відвернений

3

2

відвернений

2

переважний

4

5

лідер

4

лідер

5

5

лідер

3

переважний

6

4

переважний

3

переважний

7

1

відвернений

1

відвернений

8

5

лідер

3

переважний

9

4

переважний

3

переважний

10

0

ізольований

0

ізольований

11

1

відвернений

0

ізольований

12

5

лідер

5

лідер

13

3

переважний

3

переважний

14

3

переважний

3

переважний

15

3

переважний

2

переважний

16

1

відвернений

1

відвернений

17

1

відвернений

1

відвернений

18

4

переважний

2

переважний

19

0

ізольований

0

ізольований

20

1

відвернений

1

відвернений

21

5

лідер

2

переважний

22

0

ізольований

0

ізольований

23

3

переважний

3

переважний

24

4

переважний

5

лідер

25

2

відвернений

3

переважний

26

2

відвернений

2

переважний

27

2

відвернений

2

переважний

 

            Звідси видно, який соціометричний статус займає кожний з дослідних різним видам спілкування.

Підрахувавши скільки  лідерів, переважних, відвернених і  ізольованих виявилось, а також завдяки отриманим даним у яких дослідних який стиль спілкування переважає, можна заповнити наступну таблицю.

Таблиця 4.

	Д	АВ	М	К	АЛ	І
Лідер	0	0	0	0	0	0
Переважні	2	2	1	1	1	1
Відвернені	1	8	0	0	1	0
Ізольовані	0	2	0	0	0	1

           Аналізуючи отримані дані, ми робимо висновок про те, що у лідерів більше всього переважає діалогічний стиль спілкування, що свідчить про те, що діти, які складають групу лідерів, орієнтовані на рівноправність в спілкуванні, вона заснована на взаємоповазі, повазі і довір’ї, взаємопорозумінні і взаємному вираженні, відкритості, розвитку. У жодного з дітей, які займають статус лідерів не переважає якийсь інший стиль спілкування, крім діалогічного.

Також можна відзначити, що у більшості дослідних переважає  авторитарний стиль спілкування. Більшість дітей з переважним авторитарним стилем спілкування є відверненими. Підтвердженням цього можу бути те, що дослідні з переважних авторитарним стилем намагаються придушити особистість співрозмовника, не бажаючи розуміти співрозмовника, при цьому вимагаючи згоди з власною позицією. Вони не рахуються з чужою точкою зору, відкидаючи її. За допомогою критерію Ftest була підрахована кореляція 6 стилів спілкування між групами дітей, які отримали вибори лідерів і переважних, і групою дітей, які отримали вибори відвернених і ізольованих Ftest 0,35 на рівні значимості 0,05, табличне значення = 2,82. 0,35 – різниця між табличним значенням.

Склавши значення 0,35 і табличне значення, отримуємо кореляцію 3,17. При порівнянні з табличним значенням мі отримали що кореляція значима. Це говорить про те, що значення між стилями спілкування значимі.

Кореляція 3,17 свідчить про  статистичну значимість та позитивність кореляції.

Так як кореляція значима, ми можемо говорити про те, що у дітей  в групах  лідерів якісь стилі спілкування проявляються більш яскраво, інші менш яскраво. По отриманим нами результатам видно, що біль яскраво проявляється діалогічний стиль спілкування. Результати, отримані по іншим стилям спілкування у лідерів дорівнюють нулю.

Проаналізувавши результати, отримані в ході експерименту, видно, що діалогічний стиль спілкування переважає, в основному, у лідерів і переважних і лише у одного відверненого.

А тепер можна перевівши  в відсотки отримані нами дані, визначити, який із стилів спілкування переважає у дослідних не залежно від статусу.

 

 

Таблиця 5.

Д	АВ	М	К	АЛ	І
33%	44%	4%	4%	8%	8%

 

З таблиці видно, що переважним стилем спілкування у старшокласників  є авторитарний. Це дозволяє нам говорити про те, що більшість досліджених намагається в спілкуванні зайняти позицію лідера, намагаючись придушити особистість співрозмовника. Не рахуються з чужою думкою і вимагають прийняти співрозмовнику власні позиції. Але з погляду на вже отримані нами дані можна відзначити, що авторитарний стиль спілкування переважає лише у ізольованих і відвернених дослідних. Лише у двох переважних, з них жодного лідера.

Отже, для розв’язання  наших задач ми провели дослідження  за допомогою двох

методик.

Методика “Соціометрія”. За допомогою якої ми визначили соціометричний статус кожного учня в класі. Та за допомогою класифікації стилів спілкування В.С. Братченко, методика “Спрямованість особистості в спілкуванні ”. Він виділив шість основних стилів спілкування: діалогічний, авторитарний, маніпулятивний, альтероцентристський, конформний, індиферентний. Щоб мати уявлення про ці стилі, ми їх охарактеризуємо.

Д-СОС – орієнтація на рівноправне спілкування, засноване  на взаємній повазі і довірі, орієнтація на взаємопорозуміння, прагнення до взаємного розвитку.

АВ-СОС – прагнення  “придушити ” особистість співрозмовника, підкорити його собі, вимога згоди з власною позицією.

М-СОС – орієнтація на використання співрозмовника і всього спілкування у своїх цілях, прагнення зрозуміти співрозмовника, щоб отримати потрібну інформацію у комплексі з власною скритістю.

АЛ-СОС – орієнтація на мету, потреби співрозмовника, безкорисливе жертвування своїми інтересами.

К-СОС – орієнтація на підпорядкування сили авторитету, на некритичну “згоду ”, відсутність прагнення до розуміння і бути зрозумілим.

І-СОС – спілкування  ігнорується з усіма його проблемами, відхід від спілкування як такого, тільки “чисто ділові ” питання.

Для дослідження була взята  вибірка з 27 учнів 10-х класів. В  ході проведеного дослідження були отримані дані, які показують, що у більшості учнів переважає авторитарний стиль спілкування, але на другому – діалогічний.

По отриманим результатам  також можливо визначити, що у  дітей, займаючих статус лідера переважає тільки діалогічний стиль, авторитарний стиль спілкування, переважає лише у дітей з негативними виборами (ізольованих і непереважних).

За допомогою Ftest була зроблена кореляція зустрічаємості шести  стилів спілкування між групами дітей, які отримали позитивні вибори (лідери і переважні) і груп дітей, які отримали негативні вибори (ізольовані і непереважні) – 3,17. Це свідчить про статистичну значимість за позитивність кореляції, та про те, зо значення між стилями спілкування значущі. У дітей у групах лідерів діалогічний стиль спілкування проявляється більш яскраво, інші не проявляються зовсім.

Гіпотеза, яка полягає  у тому, що у групі людей, які  мають високий соціометричний статус, процент тих, у кого переважає діалогічний стиль більше ніж в інших групах, підтвердилась.

    

     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

На основі аналізу психолого-педагогічної література та проведеного

дослідження були сформульовані  наступні висновки.

У взаємодії між людьми, тобто у взаємодії між ними виникають суб’єктивні

міжособистісні відношення, які у психології називають спілкуванням. У

масштабах життєдіяльності  людини спілкування, тобто взаємодія  з іншими

людьми, є, по-перше, головною умовою виживання, по-друге, забезпечує

реалізацію функції навчання, виховання і розвитку особистості. Дитина,

ізольована від суспільства  людей, не може опанувати механізми  людської

поведінки, людського пізнання, сукупним досвідом людства.

Особливо важливим аспектом спілкування є те, що воно є однією складовою

гарантією розвиваючої особистості  юнака. Проблема юнацького віку, хоча

виникає вона набагато раніше – це перебудова стосунків з батьками, перехід

від дитячої залежності до стосунків, заснованих на взаємній довірі, повазі і

відносної, але неухильно  зростаючої рівності. Юність – важлива  пора

становлення особистості. Однією з самих важливих потреб юнацького  віку є

потреба у емансипації  від контролю та опіки батьків, вчителів, старших

взагалі, а також від  встановлених ними порядків і правил.

Рівень колективного життя  у старшокласників значно вищий, ніж у підлітків.

Перш за все, підвищується соціальний рівень цілей та збагачується зміст

спільної діяльності, складаючий стрижень колективного життя. Дуже важливо  для

старшокласника зайняти  стійкий соціальний статус у своєму колективі. А

дякуючи чому можна зайняти  ций статус ми побачили в дослідженнях психолога

Коломінського, який довів, що моральні якості, які невід’ємно пов’язані зі

спілкуванням є важливим критерієм, який визначає соціометричний статус;

психолога Б.Н. Волкова, який підтвердив, що більш всього цінуються  якості

особистості, які проявляються у спілкуванні (чесність, допомога в  тяжку

хвилину). Дякуючи дослідженням, стиль спілкування юнаків впливає  на те, який

соціометричний статус він  займає у колективі.

Довести це ми змогли і в  своєму експериментальному дослідженні. Провівши

методики “Соціометрія”  та “спрямованість особистості в  спілкуванні” В.С.

Братченко, який виділяє  шість основних видів спрямованості  в спілкуванні:

діалогічна комунікативна  спрямованість, авторитарна, маніпулятивна,

альтероцентристська, конформна, індиферентна. Ми отримали дані, завдяки  яким

робимо висновок, що у  групах дітей, які отримали позитивні  вибори більш за

все переважає діалогічний  стиль спілкування, що свідчить про  те, що діти, які

займають високий соціометричний статус бачать у співрозмовника особистість,

довіряють та поважають думку  співрозмовника, спілкування засноване  на

рівноправних стосунках  та взаємопорозумінні. Взаємне самовираження. У дітей,

які відносяться до групи  з негативними виборами, більш  за все переважає

авторитарний стиль спілкування. Таким чином, діти цієї групи не рахуються  з