Поняття і цілі менеджменту. Складові управлінської діяльності: планування, організація, мотивація, контроль

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Державний вищий навчальний заклад

„КИЇВСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА” 

Кафедра психології та педагогіки 
 
 
 

КУРСОВА

З дисципліни: „Методика викладання економіки”

Тема: „ Поняття і цілі менеджменту. Складові управлінської діяльності: 
планування, організація, мотивація, контроль” 
 
 
 

                                                Виконала: студентка

                                                Корніюк  О. В

                                                10 групи, 3 к, спец  6601/2 

                                                Науковий керівник:

                                                Варбан  Є.О 
 
 
 

Київ 2010

 

План 

Вступ

1. Навчальні цілі з вивчення даної теми
2. Психологічні особливості навчальної аудиторії
3. Методична розробка теми
4. Методи навчання теми

Висновки

Використана література

 

     Істинне (велике) вчення навчає

    людей вищому добру –  оновленню людей  та перебуванню їх у цьому стані»

Лев Толстой 

                                      Вступ

     Питання про місце економічної освіти в житті суспільства є досить актуальним. В тій чи іншій своїй інтерпретації воно поставало в працях стародавніх мудреців та середньовічних філософів ще тоді, коли економіка не являла собою такого складного суспільного явища, як сьогодні. Адже в повсякденному житті люди постійно вступають в відносини, налагоджують взаємозв’язки, які ґрунтуються на економічних мотивах поведінки. Це проявляється у прагненні людини завжди діяти раціонально, з якнайбільшою вигодою для себе. Це і є самий примітивний прояв економіки.

     Та  саме сьогодні, в епоху стрімкого  індустріального розвитку питання  про необхідність економічної освіченості  населення постало неабияк гостро. Світова економіка розвивається дуже швидкими темпами, а ще швидшими темпами людина повинна пристосовуватися до змін щоб забезпечити собі належний рівень життя.

     Саме  тому питання про те чи необхідна  сучасній людині економічна освіта вже  не виникає. Звичайно вона необхідна. На даний час економіка як навчальний предмет є обов’язковою для вивчення в середній школі. Але чи буде достатньо сучасній людині шкільних знань з економіки, щоб зорієнтуватися в економічних реаліях в майбутньому дорослому житті? Очевидно ні.

     В зв’язку з цим провідні вітчизняні вчені взялися за розробку Концепції неперервної економічної освіти в Україні. Зокрема, проект такої концепції був розроблений в 1993 р. колективом авторів-викладачів КНЕУ. В ньому обґрунтовується необхідність та важливість запровадження та розвитку економічної освіти на різних освітніх рівнях для формування світогляду, економічного мислення, економічної поведінки юних громадян України в нових умовах господарювання. Запровадження в Україні неперервної економічної освіти шляхом вивчення економіки як базової дисципліни сприятиме формуванню у широких верств населення сучасного економічного мислення – необхідної умови радикального реформування економіки, рішучого  переводу її на рейки розвинутих соціально орієнтованих ринкових відносин.

     Отже, мета моєї курсової роботи – навчитися доносити до учнів навчальний матеріал таким чином, щоб зацікавити їх у вивчені економіки.

     Курс  “Основи економічних знань”, що викладається в середній школі  містить  в собі цілий перелік тем з  економіки, які є дуже цікавими і  безперечно необхідними для розвитку учня. Але темою даної курсової роботи було обрано “Поняття і цілі менеджменту (управління). Складові управлінської діяльності: планування, організація, мотивація, контроль” і це не випадково. Адже становлення ринкових відносин в Україні неможливе без створення системи менеджменту, підготовки спеціалістів, які здатні реалізувати сучасні підходи в менеджменті. Для того, щоб бути хорошим економістом, управлінцем потрібно знати основи менеджменту – науки про управління, її основні функції. Бо саме від менеджерів в організації залежить успіх самої організації, її прибуток, престиж та рейтинг на ринку. Ця тема допоможе учням зорієнтуватися у таких поняттях, як «менеджмент», «управління», «планування», «організація», «мотивація» та «контроль». Отже, бачимо, що тема менеджменту є цікавою і необхідною для вивчення в школі.

     Враховуючи  те, що учні навіть  старших класів ще не є дорослими людьми, які повністю чітко усвідомлюють необхідність вивчення економіки, деякі теми можуть не знайти розуміння з боку учнівської аудиторії, не зацікавити. З огляду на цю обставину я намагалася підібрати для розробки у курсовій роботі таку тему, яка максимально могла б зацікавити учнів 11-го класу, для якого тема буде викладатися. Адже саме в цьому віці багато хто з підлітків мріє в недалекому майбутньому відкрити власну справу, стати незалежним в матеріальному плані, реалізувати себе. Дехто, можливо, має батьків-власників невеликих підприємств і спостерігає за їх діяльністю. Ці обставини також вплинули на вибір теми курсової роботи.

     Можливо, не кожен сьогоднішній учень в  майбутньому стане менеджером, навіть не кожен хоч якоюсь мірою пов’яже своє життя з вивченням економіки, але, безперечно, сучасна людина має бути всебічно освіченою, а знання з основ економіки обов’язково знадобляться кожному якщо не з позиції менеджера-підприємця, то з позиції споживача неодмінно.

 

 

1. Навчальні цілі з вивчення даної теми

 

     Навчитися правильно викладати економіку саме в школі не так уже й легко. Вчителеві необхідно підходити до цього з цілковитим усвідомленням важливості свого завдання. Адже саме в школі у дитини формуються і розвиваються здібності нахили та вподобання. І завдання вчителя в тому, щоб якомога більше зацікавити учнів економікою. Адже «Подобається це комусь чи ні, проте головні проблеми сучасної політики дійсно є суто економічними і не можуть бути зрозумілими без знання економічної теорії. Тільки людина, яка орієнтується в питаннях економічної теорії, здатна сформувати незалежну думку з проблем, що розглядаються» - Людвіг фон Мізес.

       Для того, щоб урок було проведено успішно, потрібно правильно та чітко поставити  цілі, як у розробці (підготовці) уроку, так і у його проведенні. Для  ефективності постановки цілей я  застосую дерево цілей. Саме з його допомогою я зможу чітко сформулювати свою основну ціль, та зумію прокласти певний шлях для її реалізації. Відомо, що існують рівні навчальних цілей:

• Загальні навчальні цілі – це опис передбачуваних результатів навчання у загальних поняттях.
• Орієнтовні навчальні цілі – це навчальні цілі нижчого рівня, на які розподіляються загальні цілі. Вони конкретизують загальні цілі, однак не містять необхідних норм.
• Конкретні навчальні цілі це докладний опис результатів навчальної діяльності, засобів і умов їх отримання, контролю і необхідних норм. Внаслідок цього їх ще називають діагностичними, зоопераціонованими, точними цілями або цілями-завданнями.

       Застосовуючи  ці рівні я склала своє дерево цілей, з деякими своїми доповненнями відповідно до особливостей власного бачення вирішення  основної цілі.

 

 
 

Схема 1: «Дерево цілей»

 

2. Психологічні  особливості навчальної аудиторії

 

     Якщо  умовно можна сказати, що підліток –  це наполовину дитина, то учень десятого класу вже  наполовину доросла  людина, і він дуже цінує в собі цю дорослість і вимагає до себе відповідного ставлення.

     Соціальна ситуація розвитку старшокласників:

1. Центром психологічного життя стає вибір професії.
2. Навчальний процес оцінюється з точки зору того, що він дає в майбутньому.
3. Погляди на життя та навчання здійснюються з точки зору позицій майбутнього.
4. Поширюється зв'язок між професійними та навчальними інтересами.
5. Знайомство з психологічними вимогами професії.
6. Закінчується початкова стадія фізичної зрілості та завершення статевого розвитку.

 

           Особливості  старшокласника: 

     

1. Формування  переконань та світогляду в зв’язку з необхідністю самовизначення з’являється потреба розібратися в навколишньому світі та в самому собі, здійснюється пошук сенсу життя взагалі і свого життя зокрема.
2. Старшокласники переходять до систематичного засвоєння різних навчальних дисциплін.
3. Світогляд старшокласника виступає і як типова особливість, і як фактор який впливає на весь психічний розвиток, і як умова яка визначає розвиток пізнавальної діяльності, самосвідомості, самовиховання і спрямованість особистості старшокласника.
4. Посилюється суцільна спрямованість  особистості старшокласника.
5. Потреба в спілкуванні (формування власних поглядів, самостійності, власної  оцінок, думок, суджень).
6. Прагнення до самостійності:

• прагнення до визнання суспільством його оригінальності;

• прагнення привернути будь-яким чином на себе увагу (часто демонстративні та показні захоплення, що засуджуються дорослими).

7. Потреба в спілкуванні з дорослими вища ніж у підлітків, але потреба в спілкуванні з однолітками залишається актуальною.

8. Зростання самосвідомості та самооцінки у старшокласника:

• вимоги до морально - етичних якостей власних та інших людей;

• підвищення самооцінки власних розумових здібностей;
• притаманний юнацький максималізм.

9. Самовиховання стикається з певними протиріччями:

• прагнення проявити вольові зусилля в самовихованні , в той же час не завжди позитивне відношення до конкретних способів, які рекомендують дорослі;
• чутливість до оцінок  зі сторони колективу і в той же час байдуже ставлення до деяких оцінок;
• прагнення до ідеалу та принциповість в великих справах та безпринципність в малих;
• бажання формувати стійкість, витривалість і в той же час проявлення дитячої безпосередності,  імпульсивності.

 

     Підсумую  вище сказане.

     Учні  у старшому  віці змінюють своє вороже ставлення до світу підлітка на філософське ставлення дорослої людини. Вони не терплять приниження своєї "дорослої" гідності. Таким приниженням може бути прийнято надто легке завдання. Воно їх просто не зацікавить, а викладач не стане авторитетом. Тому завдання повинні бути дійсно складні, які потребують застосування всіх знань, а інколи і більшого. У віці 15 - 17 років учні дуже високо цінять свій власний інтелект і намагаються всім його продемонструвати[7, 119].

     Виходячи  із цього постає ще одна особливість старшокласників: прагнення до  самостійного прояву , до виділення із загальної маси, дух суперництва, підтримуючи який, викладач може добитися значних результатів. Завдання для учнів цієї вікової групи повинні бути такими, які б давали змогу, кожному виділитися і продемонструвати свій інтелект. Звідси слідує, що в цій віковій групі повинні застосовуватися активні методи навчання: аналіз конкретної ситуації, дискусія, ділова гра, але вони, а саме ці методи, мають дати  змогу  кожному  показати все, на що він здатен, а вже потім - пошук істини.

     Виходячи  із вище сказаного можна зробити  висновок, що цей матеріал може зовсім не відрізнятись за змістом для різних вікових груп, але дуже й дуже відрізняється за методами викладання які витікають із психологічних особливостей вікових груп. При вірній постановці навчання кожен з методів максимально використовується для розвитку відповідного мислення, уявлення. Кожний метод потребує і активних дій вчителя і активних дій учня. Активність учнів в навчанні, що організується вчителем призводить до того, що вони навчаються самостійно застосовувати знання на практиці.