Урок
сьомий. Мова політика — показник
його інтелектуального рівня
і спроможності у політиці. Відомий
іспанський філософ Хосе Ортега-і-Гассет
писав: "Коли людям неясно, що
саме вони збираються сказати,
вони не змовкають, а, навпаки,
висловлюють свої почуття в
найвищому ступені, тобто —
кричать. А крик — звукова
преамбула агресії, війни, кровопролиття"4.
Отже, однією із складових успіху
політичного лідера є мистецтво
говорити й особливо уміння
вести публічні диспути, дискусії,
зберігаючи при цьому спокій
і рівновагу. До того ж "людина
просто зобов'язана говорити правильно".
Ці слова належать Маргарет
Тетчер, чия мова завжди відповідала
загальноприйнятим правилам і
граматичним канонам. Та й не
лише це мала на увазі англійська
"королева політики". Мова, якщо
це стосується діяльності політичного
лідера, має повністю відповідати
тій, якою говорять головні
учасники політичного життя.
Урок
восьмий. "Меч" політичного
лідера має бути гостріший
за лихослів'я. На шляху будь-якого
політичного лідера неодмінно
зустрічаються не лише доброзичливі
люди, а й ті, хто весь час
намагається чутками, наклепами,
розповсюдженням анекдотів тощо
дискредитувати його особу і
практичну діяльність. Наведемо
тут розповідь давньогрецького
історика Плутарха: якось у спартанця
Феаріда, що гострив свій меч,
запитали, чи достатньо він гострий.
"Гостріший за лихослів'я", —
відповів мудрий спартанець. Отже,
ніколи не слід ображатися
на критику, а конкретними справами
розвінчувати всілякі спроби
дискредитації діяльності лідера.
Підсумком аналізу діяльності
політичного лідера можуть бути
слова І. Ільїна: "Політика вимагає
відбору кращих людей — далекоглядних,
відповідальних, здатних до служіння,
талановитих організаторів, досвідчених
консолідаторів. Кожна держава покликана
до відбору кращих людей. Народ, якому
такий відбір не вдається, йде назустріч
розбрату й лиху. Тому все те, що ускладнює,
фальсифікує або підриває політично-предметний
відбір кращих людей, шкодить державі
й губить її: будь-яка владолюбна конспірація,
всілякі честолюбно-партійні інтриги,
продажність, політичне кумівство, будь-яка
сімейна протекція, заохочення державно
нездатних елементів до голосування, усяке
приховування, партійне, племінне й ідейне
висунення непридатних елементів... Хто
бажає істинного політичного успіху, той
мусить проводити усіма силами предметний
відбір кращих людей"