Функції та структура спілкування

  Як  видно з визначень, ідентифікація  і емпатія дуже близькі за змістом, і часто в психологічній літературі термін «емпатія» має розширювальне тлумачення - в нього включаються процеси розуміння як думок, так і відчуттів партнера по спілкуванню. При цьому, кажучи про процес емпатії, потрібно мати на увазі і безумовне позитивне відношення до особи. Це означає два моменти: ^[11]

  а) ухвалення особи людини в цілісності;

  б) власна емоційна нейтральність, відсутність  оцінних думок про сприйманий.

  Рефлексія в проблемі розуміння один одного - це осмислення індивідом того, як він сприймається і розуміється партнером по спілкуванню. В ході взаємного віддзеркалення учасників спілкування рефлексія є своєрідним зворотним зв'язком, який сприяє формуванню і стратегії поведінки суб'єктів спілкування, і корекції їх розуміння особливостей внутрішнього світу один одного.

  Ще  одним механізмом розуміння в  спілкуванні є міжособистісна атракція. Атракція (від англ. attract - притягати, привертати) - це процес формування привабливості якоїсь людини для того, що сприймає, результатом чого є формування міжособистісних відносин. В даний час формується розширене трактування процесу атракції як формування емоційно-оцінних уявлень один про одного і про свої міжособистісні взаємини (як позитивні, так і негативні) як свого роду соціальної установки з переважанням емоційно-оцінного компоненту. ^[13]

     Розглянуті  класифікації функцій спілкування, природно, не виключають один одного. Більш  того, існують ще і інші варіанти класифікацій. Це, у свою чергу, припускає, що феномен спілкування як багатовимірне явище необхідно вивчати за допомогою методів системного аналізу. 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВОК 

       Як тільки не іменували людини: і homo sapiens (людина  розумна) і homo fuber (людина продуктивна), і homo  habilis  (людина  уміла),  і homo ludens (людина грайлива). Думається, з не меншою підставою її  можна назвати homo  communicans  -  людина  комунікативна.  Російський  мислитель Петро Чаадаєв (1794  -  1856)  дотепно відмітив:  «Позбавлені спілкування з іншими створіннями, ми щипали б траву, а не роздумували про свою природу». І  він  був прав, оскільки природним способом існування  людини  є  її зв'язок з  іншими  людьми,  а  сама  людина  стає  людиною  тільки  в спілкуванні.

      У цій роботі проведений детальний опис та аналіз таких категорій, як структура і функції спілкування. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ  

1. Леонтьев  А. А. «Спілкування як об'єкт психологічного дослідження» Методологічні проблеми соціальної психології, 1975р.;
2. А. А. Леонтьев. «Психологія спілкування», Тарту, 1973р.;
3. Андрєєва Р. М. «Соціальна психологія», 1994р.;
4. «Психологія»  /Посібник для гуманітарних вузів під ред. В. Н. Дружинина, 2001р.;
5. Ломов Б. Ф. «Методологічні та теоретичні проблеми психології», М., Наука, 1989р.;
6. А.Л. Тертель «Психологія», Курс лекцій. Навчальний посібник. 2000р.;
7. Ломов Б. Ф. «Загальна і соціальна регуляція поведінки індивіда /психологічні проблеми соціальної регуляції поведінки», М., 1976р.;
8. Р. Якобсон «Типологічні дослідження і їх внесок в порівняльно-історичне мовознавство», М., 1963р.;
9. Бюлер К., Пірсон Д. «Органічні синтези», 1973р.;
10. Э.Берна. «Теорія ролей», 2008р.;
11. Резников Е. Н. «Міжособистісні відносини. Сучасна психологія», М., 1999р.;
12. Паригін Б.Д. «Аналіз феномена і природи соціального настрою», Соціологічні дослідження, 1998р.;
13. А.А. Крилов.  «Психологія. Навчальний посібник», 2005р.;
14. Андрєєва Р. М. «Соціальна психологія», 1994р.;
15. Знаков В.В. «Психологія розуміння: проблеми і перспективи», 1994р.;
16. Бодальов А.А. «Вершина розвитку дорослої людини», 1965р.