Ринок і держава

Компенсаційна діяльність держави компенсує недоліки або негативні наслідки функціонування ринку шляхом проведення антимонопольних та екологічних заходів, організації системи захисту для непрацездатних та малозабезпечених верств населення, боротьби з безробіттям. Управлінська діяльність держави це управління у сфері економічних та соціальних відносин з метою реалізації певних цілей.

Держава використовує багато адміністративних та економічних регуляторів  ринкових відносин. Проте жоден із них не ідеальний, оскільки, забезпечуючи позитивний ефект в одному напрямі призводить до негативних наслідків у іншому.

Різні країни застосовують неоднакові методи регулювання суспільно-економічного розвитку. В одних із них надають  перевагу кредитуванню, в інших —  системі податків, у третіх вирішальна роль належить індикативному плануванню розвитку держави.

Між адміністративними  та економічними методами регулювання  розвитку країни немає чіткої межі, вони доповнюють один одного і за оптимального поєднання дають найбільший ефект. В умовах глобалізації суспільно-економічних процесів особливого значення набуває регулювання зовнішньоекономічних зв'язків країни.

В умовах загострення  глобальних проблем роль держави  в регулюванні соціально-економічного розвитку кожної країни представляється  по-своєму вирішальною. При домінуванні влади над суспільством роль держави завжди була, є і буде вирішальною. Отже, цілком закономірно, що суспільство пред'являє високі вимоги до держави і механізмів його економічного зросту, які воно само повинне в своїх же інтересах розвиватись.

Дослідження існуючих проблем  у нашій державі приводить  до джерел його становлення як країни з ринковою економікою. Трансформація  командно-адміністративної економіки  торкнулася всієї системи господарювання і призвела до незворотних наслідків. Розгляд питання розвитку нашої держави, з точки зору ідеології ринкових відносин, дозволив визначити ступінь розвитку основних економічних процесів та їх вплив на практичну діяльність суб'єктів господарювання.

Позитивним на даний  час для України в ситуації кризи світового господарства є, як би парадоксально це не звучало, - нерозвиненість економіки і слабка інтеграція на світові товарний і фінансовий ринок. Крім того, на тлі погіршення кон'юнктури на світовому ринку і зниження ділової активності в розвинутих країнах, ситуація в державі, що розвивається, Україна, для інвесторів, буде більш привабливою. Ці обставини є дуже слабкою втіхою для згладжування негативних факторів, що впливають на економіку України, однак це показує неоднозначність кризоутворюючих факторів і як наслідок антикризового управління як одного з методів державного регулювання ринковою економікою.

У нашій країні за роки реформ не вдалося створити ефективну  систему державного управління та регулювання. Організація і стан фінансового  контролю перебувають на низькому рівні, що негативно впливає на економіку України. Для виходу з цієї ситуації серед пріоритетів політичних і соціально-економічних реформ найголовнішими слід визнати зміцнення та розвиток інститутів державного управління і правопорядку. Одна із складових цього завдання пов'язана з комплексом проблем організації механізму управління у фінансовій сфері та сфері бюджетного регулювання.

Тому сьогодні дуже важливо  отримати відповіді на реальні життєві  питання, які, на жаль, ще залишаються без відповіді: які цілі, межі та можливості Української держави в галузі управління економікою? Вибір цілей завжди передує будь-якій людській діяльності. Ще Аристотель говорив, що успіх тієї чи іншої справи завжди і повсюди залежить від дотримання двох умов: правильного встановлення кінцевої мети та відшукання відповідних засобів, які ведуть до цієї мети. У такій ситуації першочерговим завданням є вибір цілей та системи заходів щодо удосконалення державного управління економікою, на розробку і реалізацію якої потім слід направити всі наявні ресурси. Проблеми вибору вирішуються шляхом аналітичної роботи, обов'язкового застосування методів прогнозування, системного аналізу. Причому суть не в тому, збуваються прогнози чи не збуваються, а в тому, що вони організують мислення, примушують людей думати (а значить, і діяти) про завтрашній день.

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1. Feigenbaum H, Yenig J, Hanunet Ch. Shrinking the State. The Political Underpinning of Privatization. - Cambridge, 1998. - 268 p.
2. Financial Globalization and the Emerging Economics.- ECLAC, 2000.-248 p.
3. Базилевич В. Економічна теорія: Політекономія: підручник / за ред. Базилевича В. – 7-ме видання., стер. – К.: Знання – Прес, 2008. – 719 с.
4. Ватаманюк З., Панчишин С., Ватаманюк О., Пікулик О.Вступ до економічної теорії. Курс лекцій. – Львів: «Новий світ», видання третє, стереотипне, 2006. – 408 с.
5. Вишнівський В. Розвиток ринкової економіки на постсоціалістичному просторі /Вишнівський Віктор, Пампуха Ігор, Словінський Олександр // «Економічний вісник університету». – 2008. - № 5. – 319-323 с.
6. Галиця І.О. Державне регулювання в умовах ринкових відносин / Ігор Олександрович Галиця // «Економіка України». – 2002. - № 6. – 52-58 с.
7. Гош О. Ринок як засіб відродження перехідної економіки України / Гош О. // «Економіка України». – 2005. - № 9. – 75-82 с.
8. Григорук А.А., Палюх М.С., Литвин Л.М., Літвінова Т.Д.. Основи економічної теорії. Навч. посібник. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://optikomt.narod.ru/Kurs_lekcij/Economics/00.html
9. Іващенко А.В. Роль і функції держави у формуванні ринкової економіки // «Проблеми науки». №6. – 2008. – 41-46 с.
10. Політична економія. Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів / за ред.. В. Рибалкіна, В. Бодрова. – К.: Академ.видав., 2007. – 672 с.
11. Симоненко В. Держава і ринок: шляхи партнерства / В. Симоненко // «Економіка України». – 2007. – № 1. – 71 – 76 с.
12. Чухно А.А. Ринок: Підручник. – К.: Україна, 2005. – 446 с.
13. Шляхом радикальних економічних реформ про основні засади економічної та соціальної політики (Доповідь Президента України 19 жовтня 1994 року N216/94-ВР) [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ukraine.usaid.gov/ukr/ukraine_economic.shtml

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2012. _______________________

              (Підпис)