Ринок і держава

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

 

Кафедра політичної економії обліково-економічних факультетів

 

 

Курсова робота

на тему: «Ринок і держава»

 

 

 

 

 

 

                                                                         Студентки І курсу,

                                                                         3 групи, спеціальності 6503

                                                                         факультету МЕІМ

                                                                         Харьковської О.Д.

                                                                         Науковий керівник

                                                                         ас. Горнічар М.М.

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                      Київ – 2012

Зміст

 

      Вступ

 

1. Історія виникнення ринку: функції, механізм дії та суб`єкти
2. Роль держави в ринковій економіці: зміна функцій держави в XXI столітті
3. Проблеми становлення ринку в Україні в умовах переходу до ринкової економіки

 

      Висновки

 

      Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

З виникненням держави її функції  упродовж тисячоліть зводились до двох основних суспільно-корисних дій - захист країни від зовнішніх воєнно- політичних загроз і забезпечення внутрішнього порядку. Розвиток ринкових відносин в економіці дещо розширив їх, додавши ще і функцію підтримки вітчизняних товаровиробників у боротьбі із зовнішніми конкурентами шляхом жорсткого протекціонізму, крайнім виразником якого у Європі ХVІІ ст. стала політика меркантилізму. Під впливом ідей основоположників класичної школи А.Сміта і Д. Рікардо наприкінці ХVІІІ ст. прийшло розуміння того, що ринок - найкращий інструмент регулювання структури виробництва у кожній країні з урахуванням її абсолютних і відносних переваг у міжнародному поділі праці та забезпечення оптимальних умов для економічного зростання і підвищення добробуту країни.

Проте навіть за таких умов лібералізації держава завжди відігравала важливу роль у розвитку господарства і формуванні ринку. Податки, чеканка грошей і забезпечення грошового обігу, охоронні грамоти купцям, режим вільної торгівлі на ярмарках - всі ці витрати забезпечувала держава. З періоду зародження держава виступала головним гарантом приватної власності, яка є основою розвитку товарно- грошових відносин. У період промислового капіталізму держава нерідко являла собою головний ринок для місцевих підприємців. Коли концентрація виробництва і капіталу стали підривати нормальне функціонування ринку, саме державне втручання (антитрестівське законодавство) було покликане захищати конкуренцію і нормалізувати становище.

Не менш важливу роль відігравала  держава у становленні національного  ринку, проводячи політику протекціонізму в усіх його різноманітних формах - від митних бар’єрів до державних субсидій, від всіляких норм і стандартів до антидемпінгового законодавства, від адміністративної тяганини до міжнародних угод, які зобов’язували партнерів «добровільно обмежувати» свій експорт. Численні форми протекціонізму існують і нині, в тому числі і в країнах-прихильниках ліберальної економічної політики, що суттєво впливає на господарський розвиток і на формування ринку.

Держава прямо чи побічно визначає найважливіші параметри ринку, встановлює орієнтири для діяльності окремих підприємців. Вона формує загальний юридичний і економічний простір, зміцнює національну єдність, ставить обмеження суспільно-загрозливій діяльності. «Держава необхідна для того, щоб ринки могли функціонувати, і капіталізм не знищив би сам себе, оскільки капітал здебільшого короткозорий, а ринок ірраціональний. Ринки, які не приборкані морально-політичними законами, будуть стверджувати, що, наркотики, зброя і проституція - це найцінніші товари» [2, с. 7].

Слід відзначити, що саме в рамках національного суспільства складаються  основні закономірності ринкової економіки, здатність забезпечувати розподіл і використання ресурсів, системи  господарської мотивації, стимули  до підвищення ефективності і продуктивності і тощо. Відома роль бюджетної політики і заходи щодо розподілу доходів у визначенні розмірів і структури купівельної спроможності. Навіть найбільш завзяті прихильники вільної ринкової економіки піддаються впливу державного втручання, як тільки «ремонту» вимагає їх «власний дім» [1, с. 15].

Мета курсової роботи : з’ясувати та проаналізувати роль держави як економічного суб’єкта ринку. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити ряд задач:

• охарактеризувати ринок як форму організації суспільного         виробництва;
• визначити головну мету, об’єкти, суб’єкти та головні важелі   державного регулювання ринку;
• визначити необхідність державного втручання в ринкову економіку;
• проаналізувати проблеми становлення ринкової економіки в Україні.

Об’єктом дослідження є ринок та держава, їх взаємозв’язок та ринкова економіка як похідна від цієї системи.

Предметом дослідження є аналіз економічної природи державного регулювання ринку.

Методи дослідження: при опрацюванні вихідної інформації були використані загальнонаукові методи аналізу, синтезу, абстрагування, конкретизації, аналогії, моделювання, порівняння та узагальнення.

Структура курсової роботи обумовлена логікою розгляду теми.

Курсова робота складається з вступу, основної частини, висновку та списку використаних джерел.

Основна частина складається з трьох розділів.

У першому розділі розглядається  поняття ринку як форми організації суспільного виробництва.

У другому розділі аналізується сутність державного регулювання, його необхідність і практичне значення, характеризується головна мета, об’єкти, суб’єкти, головні важелі та методи державного регулювання ринку.

У третьому розділі розглядаються проблеми становлення ринку в Україні в умовах переходу до ринкової економіки.

Вступ до курсової роботи формує її сприйняття. У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається мета, завдання, предмет та об’єкт дослідження, окреслюється методологічна та теоретична база дослідження, методи дослідження. Висновки узагальнюють досягнуті результати дослідження.

 

 

 

 

 

Історія виникнення ринку: функції, механізм дії та суб’єкти

 

Ринок - це центральне явище економіки.

Ринок - це об'єктивний факт, який бачить кожний, і що таке ринок, знає кожна домогосподарка, яка  йде за покупками.

  Антоніо Пезенті

Точно визначити той час, коли з’явився ринок, неможливо. Це відбувалося дуже давно, тоді, коли люди зрозуміли сутність та вигоди процесу обміну, коли людство достатньо розвинулося для того, щоб почати організацію товарного виробництва. На думку вченого Рибалкіна, ринок – це сукупність економічних відносин між господарюючими суб’єктами щодо організації виробництва та обліку товарів і послуг відповідно до законів товарного виробництва [10, с.362]. Так, ринок включає в себе окрему сферу діяльності, яка пов’язана з формуванням особливих відносин між продавцем та покупцем.

Історія такого явища, як ринок, має початок, але не має  кінця. Я вважаю, що поки розвивається людство, буде розвиватися і ринок, і це є процес, який не можна зупинити.

Рис. 1.1. Стадії розвитку ринку

За вченим Ватаманюком, перша, початкова стадія розвитку ринку була визначена у простому обміні, віч-на-віч. Вона характеризується відсутністю будь-якої організації, посередників, договорів, гарантій, кредитів – реалізація обміну відбувається «тільки тут і зараз» [4, с.148]. Таку роздрібну торгівлю важко назвати ринком, але все колись мало свій початок. Якими б простими не здавались ці відносини, вони також мають здатність розвиватися. Хіба можна порівняти бартерний обмін з грошовим? Звісно, ні. Важливу роль у цьому відіграла поява грошей та їх еквівалентів, що підняло торгівлю на новий, вищий рівень і наблизило до появи ринкових відносин.

Наступною стадією розвитку ринку була організація міських  базарів. Вчений Ватаманюк вважає, що велика заслуга у цьому належить органам влади, міським адміністраціям, що виділяють певну територію під торговельні ряди та інші забудови, а також здійснюють контроль за тим, що відбувається на таких ринках.

Крок вперед стає очевидним  – стихійне явище перетворюється на систематизоване, присутній як всебічний, так і вузький контроль з боку держави – це податки на торгівельну діяльність, місце на території ринку, а також і стражі порядку, які вели безпосередній місцевий контроль за виконанням вимог законів. У розвитку ринку можна побачити і соціальну функцію: люди отримали нове місце для спілкування, обміну новинами, адже у давні часи були відсутні засоби масової інформації.

«Ринки стали набутком міст, ростуть разом із ними. Вони множаться, вибухають у міському просторі, надто тісному, щоб їх стримувати», - сказав вчений Бродель, і я повністю згодна з його думкою [4, с.149].

Третя стадія розвитку ринку  – це зростання масштабів торгівлі, перехід від міських ринків до регіональних, а у подальшому –  до світового ринку. Ця сходинка є найвідповідальнішою з усіх, тому що вона потребує ретельнішої організації. Вчений Рибалкін вважає, що загальним підґрунтям існування та функціонування систематизованого ринку є суспільний поділ праці, економічне відокремлення виробників. І це дійсно так [10, с.359].

Таким чином, за допомогою невеликого екскурсу в історію, можна побачити та зрозуміти сутність трьох основних стадій розвитку ринку, які були розглянуті за теорією вченого Ватаманюка. Я повністю згідна з цією теорією, та вважаю її найпростішою, найдоступнішою для характеристики раннього розвитку ринкового механізму. Також можна відзначити те, що еволюція такої складної сфери відносин, як ринок, спровокувала інтенсивність розвитку фінансових інститутів, змінювала напрямок державної політики, що пояснюється значущістю самого ринку як явища.

Ринковий механізм - це сукупність певних економічних законів, елементів, які повинні утворювати спосіб організації ринкової економіки  як саморегулюючої системи, а також  це механізм функціонування цін і  розподілу ресурсів , здатність продавця продати товар за вищу ціну, а споживачу купити за нижчу. Сучасний ринковий механізм можна охарактеризувати за наступними ознаками:

По-перше, сучасний ринок  є ринком покупців. Це такий стан ринку, при якому пропозиція товарів  перевищує попити на них при фіксованій ціні. Такий стан ринку визначає пріоритет покупців по відношенню до продавців. Можна сказати «диктат споживачів» на відміну від «диктату продавців», характерного для нашої сучасної економіки. В такій ситуації підприємець може досягти збільшення своїх доходів лише тоді, коли він запропонує продукцію високої якості за доступними цінами на ринку. Тому ринок покупців виступає як стимул для постійного відтворення ділових, а не спекулятивних відносин. Тобто, він примушує підприємців шукати джерела своїх прибутків у першу чергу у сфері виробництва, а не у сфері купівлі-продажу.

Другою обов’язковою ознакою сучасного ринку є  його конкурентний характер. Це означає, що в системі підприємництва кожний об’єкт виступає як конкуруюча сторона по відношенню до всіх інших суб’єктів. Можливість конкуренції між учасниками ділових відносин на ринку закладена в їх економічній самостійності (суверенітеті), базою якої є право розпоряджатися об’єктами ринкових відносин. Таке право в минулому базувалося на приватній власності підприємця. В сучасних умовах це може бути і приватна, і колективна, і державна власність. Неминучість конкуренції між підприємцями на сучасному ринку породжується пріоритетом покупців над продавцями. Намагаючись задовольнити запити споживачів, підприємці можуть реалізувати власний економічний суверенітет, лише вступаючи у взаємне суперництво за увагу споживачів. Зовсім інша картина складається на ринку продавців, ринку, характерному для нашої сучасної економіки. Тут конкурують між собою покупці за увагу продавців. Конкуренція охоплює також відносини між підприємцями й споживачами. Це конкуренція за ціни, якість товарів. Перемога тієї чи іншої сторони залежить від розвитку економіки в цілому, а також від ступеня розвинутості ринкових відносин.

Третя ознака сучасного ринку –  стабілізація відносин між суб’єктами ринку на основі інтеграції. Сучасний ринок – це арена суперництва  підприємців та інших суверенних суб’єктів економіки, кожному з  яких повинен бути гарантований власний суверенітет і збереження конкурентної потенції. А це можливо лише при умові протидії монополізації економіки й широкої інтеграції конкуруючих суб’єктів ринкових відносин. Тобто, мова йде про те, що ринок розвивається й функціонує ефективно лише тоді, коли суб’єкти ділових відносин, зберігаючи взаємне суперництво, в той же час зберігають і взаємну зацікавленість у протидії монополізації. Це досить складні процеси, і, як показує історичний досвід, тенденція до монополізації економіки все ж таки перемагає. Тому функції координації суб’єктів ринкових відносин у цьому напрямку мусить брати на себе держава, проводячи певну антимонопольну політику [12, с. 47].

Система ринку діє  цілеспрямовано, підкорюючись законам, що дають змогу робити її цілісною, повною, завершеною. Я згодна з вченим Рибалкіним у тому, що найголовнішими умовами ефективного існування ринку є п’ять законів:

• закон вартості (він визначає співвідношення між витратами на товар та його ціною у грошовому еквіваленті; ціна відображає коливання між попитом та пропозицією);
• закон попиту (у своїй основі він має обернено пропорційну залежність між ціною та попитом);
• закон пропозиції (він обумовлює прямопропорційний зв’язок між коливанням ціни на товар та зміною обсягу пропозиції);
• закон конкуренції (цей закон встановлює пряму залежність між величиною витрат капіталу і прибутком; досягнути максимального розвитку ринку можна тільки за допомогою здорової конкуренції, а якщо навпаки – це призведе до утворення монополії та зумовить занепад ринку);
• закони грошового обігу (вони контролюють баланс між кількістю грошей та сумою товарів і послуг в обігу) [10, с.364].