Застосування лекцiй у процесi навчання у вищих навчальних закладах
Курсовая работа, 23 Апреля 2014, автор: пользователь скрыл имя
Краткое описание
Лекція як форма організації навчального заняття використовується у вищих навчальних закладах для вивчення різних предметів. Будується вона на основі інформаційно-монологічного методу подачі та пояснення матеріалу і організації пізнавальної діяльності студентів. При цьому викладач у систематизованій, доказовій і аргументованій формі словесно подає і пояснює навчальну інформацію, використовує відповідні наочні посібники, демонстраційний експеримент і інші засоби навчання.
Оглавление
Вступ
Розділ 1. Лекції як категорія дидактики
1.1.Історія виникнення і використання лекції у вищому навчальному закладі
1.2 Мета та завдання застосування лекції у ВНЗ
1.3 Принципи професійного навчання що першочергово реалізуються при застосуванні лекції
1.4 Вимоги щодо реалізації у лекції
РОЗДІЛ 2.Реалізація лекції у ВНЗ
2.1. Виявлення ролі лекції у практичній діяльності вищих навчальних закладів
2.2. Дослідження умов ефективного застосування лекції у ВНЗ
2.3 Розробка професійно спрямованих завдань які передбачають ефективне використання лекції
Висновки
Список використаної літератур
Файлы: 1 файл
КУРСОВАЯ! Тесцов!.docx
— 93.83 Кб (Скачать)У ході лекції можна слухати, порівнювати, виділяти головне, узагальнювати, робити висновки та, крім того:
критично ставитись до отриманої інформації (будувати власну гіпотезу);
доводити (підбирати, вибудовувати аргументи);
творчо мислити (одержувати нові змісти, використовувати їх).
Психологи-педагоги довели, що ступінь продуктивності навчання багато в чому залежить від рівня активності навчально-пізнавальної діяльності студентів. Принципи активізації навчальної-пізнавальної діяльності студентів, як і вибір методів навчання, повинні визначатися з урахуванням особливостей навчального процесу в педагогічному ВНЗ, а вони в свою чергу обумовлені ціллю, завданнями і специфічністю об’єкту, змісту і суб’єкта навчання.
Як основопокладаючий потрібно розглядати принцип проблемності. Шляхом послідовного ускладнювання задач або питань створюється в мисленні студента така проблемна ситуація, для виходу із якої (для знаходження відповіді) йому не вистачає наявних знань, і він повинен сам активно формувати нові знання за допомогою викладача і за участю інших. Таким чином, нові знання студент одержує не в готових формуваннях лектора, а в результаті власної активної пізнавальної діяльності. Вони є ніби його власним відкриттям, продуктом його власних узагальнень і висновків власної пізнавальної праці. Застосування проблемного навчання призводить до більш глибокого осмислення і прискореного практичного засвоювання знань.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. АлексюкАМ. Педагогіка вищої освіти України: Історія. Теорія. — К.: Либідь, 1998.
2. Архангельский СИ. Учебный процесе в высшей школе. — М.: Высш. шк., 1980.
3. Вербицкий АА. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход. — Высш. шк., 1991.
4. Галушко Т.Є. Лекція у вищій школі. — К.: Вищашк., 1971.
5. Кобиляцъкий І.І. Методи навчально-виховної роботи у вищій школі. — Л.: Вид-во ЛДУ, 1979.
6. Мацько Л.І., Мацько ОМ. Риторика: Навч. посіб. — К.: Вища шк.,2003.
7. Навчальний процес у вищій педагогічній школі / За ред. О.Г. Мороза. — К.: НПУ ім. М. Драгоманова, 2001.
8. Основы педагогики и психологии высшей школы / Под ред. А.В. Петровского. — М.: Изд-воМГУ, 1986.
9. Володін Н.Н., Чучалін А.Г., Шухов В.С. Питання безперервного медичного утворення (проблемно-орієнтоване навчання) // лікар, що Лікує. 2000. №3.
10. Геращенко И.Г., Зубарєв Ю.А., Шамардін А.И. Роль інновацій в спортивній педагогіці // Теорія і практика фізичної культури. 1998. №4.
11. Кроль В.М. Психологія і педагогіка. - М.: Вища школа. 2001.
12. Крячко В.Б. Загальна педагогіка і теорія рішення винахідницьких завдань // Вчителям про ТРІЗ. 1999. №3.
13. Кужель С.С. Підсумки дискусії "Роль викладачів у впровадженні проблемно-пошукових засобів навчання" // Educational Technology & Society. 2002. №5.
14. Лептіна І., Семенова Н. Використання ефективних технологій навчання // Вчитель. 2003. №1.
15. Махмутов М.И. Організація проблемного навчання в школі. - М.: Педагогіка. 1977.
16. Навчання співробітників - класичні теорії навчання // Управління персоналом. 2000. №5.
17. Репкіна
Н.В. Порівняльний аналіз розвитку молодших
школярів в умовах різних систем навчання
// Сайт проекту Міжнародна асоціація розвиваючого
навчання, пряме посилання - http://maro. newmail.ru/vestnik/opit_
18. Репкіна Н.В. Що таке розвиваюче навчання? Науково-популярний нарис. Томськ: Пеленг. 1993.
19. Скосарев Ю.П. До розробки моделі системи проблемного навчання у вузі // Сайт проекту Інтернет-конференції "Актуальні проблеми медичної освіти", пряме посилання - http://vgmu. vitebsk.net/intconf/sect3/1. htm
20. Холодна
М.А. Завдання інтелектуального виховання
учнів в умовах сучасної школи // Сайт проекту
"Математика, психологія, інтелект",
пряме посилання - http://fp. nsk. fio.ru/works/022/mpi/psihol_2_
21. Хуторський А.В. Евристичне навчання: Теорія, методологія, практика. - М.: Міжнародна педагогічна академія. 1998.
ДОДАТОК А
Користуючись дидактичними принципами були складені такі питання анкети:
- Чи повинен викладач на початку кожного практичного заняття повторювати пройдений матеріал? (принцип системності і послідовності).
- На аняттях кожен студент повинен працювати за окремо чи в парі з кимось? (принцип індивідуального підходу).
- Викладач повинен підкріплювати теорію засобами наочності? (принцип наочності).
- Якщо на виробництві користуються інженерними матеріалами , потрібно їх вивчати студентам? (принцип зв'язку з життям).
- Як на вашу думку, логічно побудоване заняття має більшу ефективність того, що студенти засвоють навчальний матеріал? (принцип доступності).
ДОДАТОК Б