Вплив особистості вчителя на учнів

 

Дослідницька діяльність включає наступні етапи:

 

- Проведення діагностичної  методики з учителями з метою  виявлення найбільш виражених  якостей його особистості, 

 

- Проведення діагностичної  методики з кожною дитиною, 

 

- Виведення найбільш  часто зустрічаються якостей особистості дитини в даному класі.

 

- Співвіднесення переважаючих  якостей особистості педагога  з превалюючим кількістю певних  якостей особистості дитини, що  вивчаються в даному класі. 

 

Гіпотеза дослідження: особистість педагога має тенденцію  впливу на що формується особистість дитини, що можна спостерігати у найбільш часто зустрічаються якостях особистості учнів у даному класі. Причому найбільш часто зустрічаються якості особистості дитини в класі будуть відповідати основним рисам особистості вчителя даного класу.

 

Интерперсональная діагностика  міжособистісного поведінки 

 

Мета: Методика ДМО Л. М. Собчик може використовуватися з  мета вивчення уявлень і оцінки особистістю  як свого реального, так і ідеального соціального Я. У цьому випадку  передбачається використання методу кореляційного аналізу (метод рангової кореляції) для визначення ступеня зв'язку цих уявлень (оцінок) . Заслуговує на увагу варіант використання ДМО для діагностики узгодженості подружніх уявлень, дитячо-батьківських відносин.

 

Опис:

 

Метод діагностики міжособистісних  відносин (ДМО) Л. М. Собчик являє собою  модифікований варіант интерперсональной  діагностики Лірі, автор якої є  послідовником ідей Саллівен. Теоретичний  підхід Г.С. Саллівен до розуміння особистості  базується на уявленні про важливу роль оцінок і думки значимих для даного індивіда оточуючих, під впливом яких відбувається його персоніфікація, тобто формується особистість. У процесі взаємодії з оточуючими особистість проявляється у стилі міжособистісної поведінки. Реалізуючи потреба в спілкуванні і в здійсненні своїх бажань, людина погодить свою поведінку з оцінками значущих інших на рівні усвідомленого самоконтролю, а також (несвідомо) з символікою ідентифікації.

 

Процедура проведення: проводиться  підрахунок балів по кожній Октант за допомогою спеціального "ключа" (см.Приложение № 2) до опитувальником (см.Приложение № 1). Після того, як випробуваний оцінить себе і заповнить сітку реєстраційного листа, підраховуються бали за 8-ми Октант психограми методики. Кількість перекреслених піддослідних номерів у кожному осередку, виноситься в таблицю отриманих результатів відповідно до кожного Октант, що відбиває той чи інший варіант міжособистісних відносин і відповідний тип міжособистісної поведінки - Додаток № 3.

 

Стомлений матеріал: опитувальник, бланк відповіді, ключ відповідей.

 

Піддослідні: учні 3 "А" і 3 "Б" класів та педагоги.

 

Інструкція: "Перед  вами опитувальник, який містить різні  характеристики. Слід уважно прочитати  кожну і подумати, чи відповідає вона Вашому уявленню про себе. Якщо" так ", то перекреслимо хрестом відповідну порядковому номеру характеристики цифру в сітці реєстраційного листа. Якщо -" ні ", то не робіть ніяких позначок на реєстраційному листі. Постарайтеся проявити максимальну пильність і відвертість, щоб уникнути повторного обстеження ".

 

У процесі дослідження  спочатку методика проводилася з  вчителями піддослідних класів. Результати проведення даного дослідження спедагогамі  представлено в Додатку № 4. Потім  ця методика, але в адаптованому для учнів вигляді, була проведена з дітьми досліджуваних класів - див. Додаток № 5 і 6.

 

Інтерпретація результатів:

 

У результаті аналізу  отриманих даних можна ми прийшли  до наступних висновків.

 

Якщо розглядати результати проведення методики з вчителями, то стає чітко видно, що педагог 3 "А" класу відрізняється своєю владністю. Йому більше, ніж педагогу 3 "Б" класу притаманні лідерські якості, він нетерпимий до критики. Причому важливо зазначити, що потреба командувати іншими також переважає в особистості Куделіч Л.Г. У стилі міжособистісних взаємин явно проглядається виражене відчуття власної переваги над оточуючими.

 

Говорячи про вчителя 3 "Б" класу, можна відзначити майже  протилежні якості особистості, досліджувані Октант I - IV. Особистість Алли Леонідівни Репнікова менш схильна до прояву рис деспотизму, безумовно спостерігається вміння особистості при спілкуванні бути добрим порадником і другом. Особливо важливо звернути увагу на переважання у Репнікова А.Л. таких важливих якостей для вчителя молодших класів як щирість і врівноваженість.

 

Говорячи про гарячковість і нестриманості, можна помітити прояв даних якостей у наставника 3 "А" класу.

 

При аналізі даних  октанти № 7 можна говорити про  те, що Алла Леонідівна Репнікова прагне до тіснішої співпраці з референтною групою, до доброзичливим відносинам з оточуючими.

 

В особистості ж Куделіч  Людмила Григорівни вкрай низька виражена готовність допомагати оточуючим, у неї також більш слабко розвинене  почуття відповідальності перед  дітьми за свої вчинки.

 

Алла Леонідівна Репнікова відрізняється більшою м'якосердий і проявом альтруїзму в спілкуванні.

 

Наступний етап дослідження  проводився з учнями кожного класу  окремо. Результати дослідження дітей 3 "А" і 3 "Б" класів занесені у  зведені таблиці - див. Додаток № 5 і 6 відповідно.

 

Аналіз результатів  дослідження в середовищі учнів  дав можливість зробити висновок про те, що в 3 "А" класі найбільш часто зустрічаються такі якості особистості дитини, як переоцінка власних можливостей і нетерпимість до критики, у деяких дітей спостерігається також яскраво виражене відчуття власної переваги над оточуючими. цікавим також стало те, що в середовищі учнів 3 "А" класу найбільш часто зустрічаються діти з явним проявом нестриманості і гарячковість в своїй поведінці.

 

Діти 3 "Б" класу в порівнянні з учнями паралельного класу в своїй поведінці відрізняються більшою скромністю і сором'язливістю. Вони частіше, ніж хлопці 3 "А" класу схильні брати на себе чужі обов'язки.

 

Учні 3 "А" класу також  відрізняються від хлопців по паралелі меншим прагненням до тісної співпраці з референтною групою і доброзичливим ставленням до оточуючих.

 

Порівняння отриманих  даних серед педагогів та учнів  іспитемих класів, а також аналіз отриманих результатів дає можливість говорити про те, що наша гіпотеза повністю підтвердилася - рівень сформованості особистісних якостей дитини молодшого шкільного віку обумовлений особистісними особливостями педагога. По всій видимості, у класах, де працюють педагоги з великим нервово-психічним напруженням, пов'язаним з дратівливістю та неспокоєм, нестійкістю настрою, невпевненістю в собі, не ініціативні, здійснюють підвищений контроль над поведінкою дітей, що проявляють максималізм в підходах до виховання, існують менш сприятливі умови для формування цінних особистісних якостей у дитини молодшого шкільного віку. У той час як в класах вчителів, здатних до співпереживання, екстравертірованний, спокійних, з конструктивною тривожністю, відкритих інновацій, що вважаються з думкою дітей, доброзичливих до оточуючих, рівень формування особистості дитини буде більш високим і сприятливим.

 

5. Висновок

 

У молодшому шкільному  віці відбувається становлення дитини як особистості, закладається її суспільна  спрямованість, формуються навички  соціальної поведінки та інші загальнолюдські  цінності. У цьому полягає важливість і велике значення школи як організаційної і суспільної форми виховання і розвитку особистості молодшого школяра, включаючи процес спілкування педагога з дітьми.

 

Постійна включеність  у спілкування з дітьми протягом робочого дня вимагає від педагога великих нервово-психічних витрат, емоційної стійкості, терпіння, контролю за зовнішніми формами поведінки. Процес навчання та виховання здійснюється постійно в прямому контакті з дітьми як безперервний вибір і обгрунтування викладачем своєї шкали цінностей, своїх переконань, поглядів, настроїв.

 

У дитячому віці закладається фундамент моральних начал, формуються соціально-психологічні властивості  особистості, тому для нас представляє  особливу важливість дослідження особливостей особистості вчителя як засобу соціально-психологічного впливу на процес формування цінних особистісних якостей дитини.

 

З особою, з моральністю  пов'язані й такі поняття, як чесне  слово, кодекс честі, гідність особистості.

 

Суб'єктивно особистість  для будь-якої людини сприймається як його Я (як образ Я). Прагнути бути особистістю - означає прагнути до соціально значимої діяльності.

 

Зі вступом до школи  змінюється весь лад життя дитини, змінюється режим, складаються певні  відносини з оточуючими людьми, перш за все з учителем.

 

Якщо навчальна діяльність і життєдіяльність дитини в цілому побудовані з урахуванням мотиваційної сфери, а значить, і з урахуванням  формування спрямованості особистості, то навчальна діяльність поступово  приведе до позитивного моральному вихованню - до становлення особистості або підвищення стійкості її позитивної спрямованості. Правильно організоване виховання невіддільне від природного перебігу життєдіяльності людини. Ось чому кажуть, що гарне виховання там, де його не видно.

 

Учитель як партнер спілкування повинен бути завжди готовий до прийняття позиції дитини, розуміння її інтересів, мотивів, цінностей, дій. Він повинен уміти грати з дитиною, входити в гру сам, переживаючи задоволення від неї. Показовим у цьому плані досвід роботи Т. О. Амонашвілі з шестирічками, в якій вчитель "розчиняється" в спілкуванні з дітьми як дорослий, він стає "своїм" для хлопців. Його не бояться, йому довіряють, з ним радяться, у нього і з його допомогою навчаються, його поважають дійсно.

 

Перш за все, має бути підкреслено, що умови роботи вчителя, його особистість, безсумнівно, впливають на учнів. Слабкий, що виробився, не сильний духом, нестійкий вчитель робить учнів не сильними духом, втомленими, нестійкими, не ефективними в навчанні, неспокійними.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7. Список використаних джерел

 

Бабанський, Ю.К. Педагогіка. / Ю.К. Бабанський - М., "Думка", 1998

 

 

Баранов С. П. Сутність процесу  навчання. / С. П. Баранов - М., "Просвіта", 1991

 

 

Божович Л.І. Особистість  і її формування в дитячому віці. / Л.І. Божович - М., "Просвіта", 1998

 

 

Виховний процес: вивчення ефективності. Методичні рекомендації / За ред. Е.Н. Степанова. - М.: ТЦ "Стефа", 2000

 

 

Каган В. Е. Тоталітарна  свідомість і дитина / / Питання психології, 1992. - № 1

 

 

Каптерев П.Ф. Дидактичні нариси. Теорія освіти. Ізбр. соч. / П.Ф. Каптерев - М. "Педагогіка", 1992

 

 

Караковський В. А. Виховна  система школи: Педагогічні ідеї та досвід формування. / В.А. Караковський - М., "Просвіта" 1992.

 

 

Ковальов А. Г. Особистість  виховує себе. / О.Г. Ковальов - М., "Айріс-прес", 1993

 

 

Крутецкий В.В. Психологія навчання і виховання школярів. / В.В. Крутецкий - М.: Просвещение, 1996

 

 

Кузьміна Н.В. Методи дослідження  педагогічної діяльності. / Н.В. Кузьміна - Л.: Вид-за ЛДУ, 2000

 

 

Легенький Г. І. Мета і способи виховання. / Г.І. Легенький - М., "Просвіта" 1990

 

 

Лейтес Н.С. Розумові здібності  і вік. / Н.С. Лейтес - М., "Педагогіка", 1991

 

 

Ліпкіна Л. Я. Про морального життя школяра. / Л.Я. Ліпкіна - М., "Айріс-прес", 1998

 

 

Литвин С.Д. Психологічні закономірності формування педагогічних здібностей. / С. Д. Литвин - М., "Просвіта", 1997

 

 

Маркова А.К., Ніконова А.Я. Особливості індивідуального стилю  діяльності вчителя / / Питання психології. - 1997. - № 5

 

 

Моргун В.Ф. Орієнтація молоді на педагогічну професію. / В.Ф. Моргун - Полтава: Вид-во Полтавській. держ. пед. ін-ту, 1987

 

 

Морозкін Т.В. Формування внутрішньої відповідальності. / Т.В. Морозкін - М., "Педагогіка", 1994

 

 

Орлов О.Б. Проблеми перебудови психолого-педагогічної підготовки вчителя / / Питання психологии.-1998. - № 1

 

 

Чудновський В.Е. Моральна стійкість особистості. / В.Е. Чудновський - М., "Просвіта", 2001

 

 

Шевардина Н. І. Соціальна  психологія в освіті. / Н.І. Шевардина - М., "Дрофа", 1995

 

 

Шилова М. М. Вчителю  про вихованість школярів. / М.Н. Шилова - М., "Педагогіка", 1997