Використання комп’ютерних технологій у процесі вивчення зарубіжної літератури

Увага при висвітленні проблеми здорової роботи з комп'ютером повинна бути перенесена в педагогічній діяльності з технічних характеристик комп’ютерної техніки (важливість яких ніхто не ставить  під сумнів) на біологічні і соціальні  особливості користувача.[6] Проблема охорони здоров'я на заняттях з використанням комп'ютера – це не вивчення реакції пасивних організмів, що піддаються дії електростатичного поля, електромагнітних, рентгенівських і інших випромінювань з боку працюючого активного комп'ютера. Це питання формування в учнів адекватного сприйняття нових, особливих умов своєї діяльності в комп'ютерному класі.

Визнаючи  численні переваги комп'ютера для  розвитку, навчання, творчості особистості  всі сходяться в тому, що він  наносить невиправну шкоду.

Найважливіший для практичного педагога наслідок системного розуміння здоров'я полягає  у тому, що завдяки йому вдається зняти безумовно негативне сприйняття комп'ютера ( як загрози здоров'ю), яке  так заважає об'єктивному і  обґрунтованому розгляду відповідних питань з учнями. У вчителя з'являється можливість і потреба вийти за вузькі рамки нормативів техніки безпеки, оцінити комп'ютер як явище культури, спробувати разом з учнями визначити своє цілісне відношення до нього і вже на цій основі будувати взаємодію з ним.

Характеризуючи  дидактичні можливості інформаційно-комунікаційних технологій, передусім слід звернути увагу на те, що структурована інформація, яка подається за їх допомогою, прискорює  процеси сприйняття й, як наслідок, полегшує засвоєння навчального  матеріалу. Доцільність впровадження нових комп'ютерних технологій у  процес навчання зумовлюється тим, що вони є ефективним засобом закріплення  засвоєного матеріалу й тим самим  сприяють економії навчального часу.

Академік В.М. Глушков писав, що "навіть в майбутньому електрообчислювальні машини не зможуть повністю замінити вчителя". Що стосується часткової комп'ютеризації навчального процесу, то ця можливість в силу наявності великої наукової, матеріально-технічної, а також морально-психологічної бази не потребує корінної перебудови умов, що склалися, а отже стала реальною і конкретною. Більше того, впровадження комп’ютерів в навчання стало необхідністю, оскільки метою його є "не оголошувати відому і однакову для всіх схему знан ", а розвивати " різноманітність, своєрідність, індивідуальну неповторність" особистості.

Навчання  за допомогою комп’ютерів - це принципово новий тип навчального процесу, що вимагає нових форм і методів навчальної та навчаючої діяльності. Використання комп'ютерів змінює функції викладача: він повинен заздалегідь визначити шляхи та розробити алгоритми оптимального керівництва всім навчальним процесом й окремим заняттям у тому числі. Істотною дидактичною особливістю навчання за допомогою комп'ютерів є встановлення безпосередніх діалогів між учнем і машиною або діалогічного трикутника-учень-комп'ютер-викладач.

Такі  діалоги допомагають розібратися  у всіх труднощах, що виникають у  процесі вивчення предмета при самостійному розв'язанні завдань, а викладачеві - спостерігати та контролювати якісний  стан навчання.

Важливість  дотримання психолого-педагогічних вимог  до діалогу учня з комп'ютером зумовлена  тим, що в цьому діалозі моделюється  педагогічне спілкування, при якому, як підкреслював О.О. Леонтьев, повинні  створювати найкращі умови для розвитку мотивації учня і творчого характеру  учбової діяльності, для формування особистості учня, має забезпечуватися  сприятливий емоційний клімат навчання.

Специфічною вимогою до діалогу учня з комп'ютером виступає його психолого-педагогічне  спрямування. Саме воно відрізняє цей  діалог від усіх від усіх інших  видів діалогової взаємодії людини з комп'ютером. За умови недотримання цієї вимоги експертно-навчальна система  перетворюється на експертну, де моделюється  діяльність не педагога, а фахівця з певної предметної галузі.

Середні класи в школі припадають саме на підлітковий вік учнів (від 10-11 до 14-15 років), який є перехідним. На сьогодні, діти починають працювати з комп’ютером з малечку. Звичайно, кажучи про безпеку використання комп’ютера, це є шкідливим, але, як правило, багато хто з батьків не розуміють цього факту. Враховуючи те, що комп’ютер супроводжує дитину протягом всього її навчання, то безперечним лишається те, що інтерес до комп’ютера у дитини з роками не зникає.

Говорячи  про використання комп’ютера у навчанні, комп’ютеризованим школярам звичайно це є досить цікавим. Вони звикли пов’язувати  свій вільний час разом з комп’ютером, а залучаючи його ще й в шкільний процес, це пробуджує у учнів неабиякий  інтерес, саме інтерес до навчання. Той психологічний факт, що мова підлітків часом уповільнюється, сповільнюються і відповідні реакції на мову дорослих, звернену до них, іноді сердить і бентежить викладачів. Так за допомогою комп’ютера учні почувають себе більш вільними і впевненішими.

Спостерігаючи за учнями на уроках з використанням  комп’ютерної техніки, можна підкреслити  те, що учні працюють інтенсивніше, активніше, вони швидше засвоюють матеріал, адже урок стає більш яскравішим і цікавим для них. Також за допомогою сучасних технологій надається учням можливість проявити себе, виконуючи завдання, пов’язані з даним предметом. В цьому випадку вони проявляють більшу ініціативу, адже за допомогою комп’ютера, ви маєте можливість зробити більше, ніж ви зробили би без нього.

Чи може техніка замінити викладача? Жодна  машина не може взяти на себе роль педагога як суб'єкта педагогічного впливу, одна із найважливіших функцій якого - керувати пізнавальною діяльністю того, хто навчається, у взаємо-опосередкованому процесі викладання - навчання. Але  технічний пристрій, виступаючи засобом  навчання в руках педагога, може виконувати низку його функцій, передаючи  навчальну інформацію або контролюючи  її засвоєння. Час, що звільнився, викладач витрачає на здійснення таких функцій  педагогічної діяльності, які не під  силу електроніці.

Існує й інший погляд щодо марності й  навіть "хибності" застосування нових  засобів навчання без відчутних  змін в адміністративній структурі  навчальних закладів. Це твердження підкріплювалося  навіть намаганнями деяких навчальних закладів в США ввести безперервний процес навчання, при якому кожен  учень просувається вперед згідно зі своїм індивідуальним планом, закінчуючи курс у зручний для нього час.

Дійсно, досить розповсюджений серед неспеціалістів погляд про витіснення людини-викладача  з навчального процесу і повної заміни його комп’ютером може мати місце в конкретних специфічних умовах, наприклад: а) там, де немає чи не вистачає викладачів (малорозвинені країни); б) де учні розкидані географічно і не можуть бути забезпечені штатом викладачів; в) де економічно незручно створення організованого навчання (якщо підприємство невелике і учні працюють за плаваючим графіком). Низка дослідників стоять на позиціях застосування комп'ютерів для дистанційного домашнього навчання, для спеціалізованого навчання глухих, сліпих, німих, розумово відсталих, "важких", "вразливих" та деяких інших особливих категорій учнів, а також для навчання в системі відкритих університетів.

Багато  зарубіжних педагогів віддають перевагу ідеї так званого "перемежаючого" навчання, яке поєднує традиційні і нові прийоми та засоби, при  цьому більшість дослідників  схильні вважати комп'ютери засобом  розширення можливостей людини, хоч  і не заперечують того, що роль останньої  суттєво зміниться. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     1.3 Дослідження питання використання комп’ютерних технологій при вивченні зарубіжної літератури

Запровадження у навчальний процес сучасних інформаційних, зокрема, комп'ютерно-орієнтованих і  телекомунікаційних технологій, відкриває  нові способи надає широкі можливості для подальшої диференціації  загального та професійного навчання, всебічної реалізації творчих, пошукових, особистісно- орієнтованих, комунікативних форм навчання, підвищення його ефективності, мобільності й відповідності запитам практики.

Потреби сучасного життя зумовлюють пошуки нових форм організації навчально-виховного процесу, зокрема – занять із зарубіжної літератури. Використання комп'ютерних технологій та Інтернету є одним із інноваційних засобів  вивчення літератури, який дозволяє стимулювати інтерес учнів до художніх творів і вивільнити чимало часу для творчої співпраці вчителя та учня. Звичайно, варто пам'ятати, що постійними компонентами у процесі літературної освіти школярів залишається літературний текст як естетичне явище та  діалог, організований учителем: художній текст – читач, читач – автор, художній текст – автор – читач.

Упровадження  сучасних інформаційних технологій на заняттях зарубіжної літератури стає однією з актуальних проблем методики викладання предмета. У зв’язку з цим  надзвичайно вагомою є проблема підготовки  педагогів – словесників до роботи в такому режимі. Є численні факти того, що вчителі-словесники  вважають, що використання комп'ютерів – справа лише вчителя інформатики. Проте практична діяльність кращих учителів зарубіжної літератури переконує в тому, що сьогодні і вчитель-словесник   зобов’язаний вміти користуватися сучасними засобами навчання, насамперед, для того, щоб забезпечити одне з найголовніших прав  дитини  – право на  якісну   освіту.   Оснащення   навчального кабінету комп'ютерною технікою і доцільне використання її на уроці літератури стає обов'язковим атрибутом сучасної школи.

Серед головних дидактичних функцій, що мають  бути реалізовані за допомогою комп'ютерних  технологій у процесі вивчення зарубіжної літератури, методисти визначають наступні:

- пізнавальна.  Використовуючи комп'ютерні технології  та Інтернет, можна отримати будь-яку  необхідну інформацію, як ту, що  зберігається на жорсткому диску  власної комп'ютерної бази, так  і розміщену на дисках CD-ROM чи  відповідних сторінках Інтернету.  Популярними серед молоді є  мультимедійні програми, мультимедійні  енциклопедії та ін.

- розвивальна.  Під час використання ІКТ навчання  надається можливість враховувати  типологічні вікові та індивідуальні  здібності учнів, виявляти і  розвивати потенційні можливості, особисті потреби школярів, водночас  коригувати недоліки у розвитку  їхніх навичок та умінь. Робота  з різноманітними комп'ютерними  програмами, крім активізації літературних  можливостей особистості, сприяє  розвитку таких необхідних пізнавальних  процесів, як сприйняття, логічного  мислення, пам'яті, уяви;

- дослідницька. На основі широкого спектру  інформації, представленої завдяки   комп'ютерним  технологіям, сучасні  учні готують різноманітні роботи  самостійного, дослідницького  характеру  за окремими темами. У школярів  з'являється можливість взяти участь у роботі літературних пошукових груп,  Інтернет-конкурсах; виконувати творчі роботи різних видів, створювати власні творчі проекти, розробляти доповіді, реферати, учнівські презентації, публікації, web-сайти;  дослідити певні проблемні питання, представляти своє досліджувати на різноманітних Інтернет-олімпіадах, -проектах, -конференціях, - форумах;

- комунікативна.  Під час обміну інформацією  між учнями створюється певна  віртуальна єдність, у всіх  є реальна можливість увійти  на сайти популярних сучасних  митців; вони мають можливість  зіставити різні погляди, давати  їм оцінку, формувати свої позиції.

Відомо, що найефективніший вплив на людину здійснює та інформація, яка одночасно  впливає на кілька органів чуття, і запам'ятовується вона тим краще  і міцніше, чим більше каналів  сприймання було активізовано. Тому очевидною  є роль, яку ми відводимо мультимедійним засобам навчання, що виникли з  появою потужних багатофункціональних комп'ютерів, якісних навчальних програм, розвинених комп'ютерних систем навчання. Я.А.Коменський зазначав: "... Якщо будь-які  предмети відразу можна сприйняти  кількома чуттями, нехай вони відразу  сприймаються кількома чуттями... усе, що тільки можна, давати для сприймання чуттям, а саме: видиме - для  сприймання зором,  чутне - слухом,  запахи - нюхом, доступне дотикові - через дотик...."[8]

На сучасному  етапі розвитку освіти мультимедія  дозволяє об'єднувати в одній комп'ютерній  програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію (мультиплікацію). Кожен  із застосовуваних інформаційних компонентів  має власні виражальні засоби та дидактичні можливості, що спрямовані на забезпечення оптимізації процесу навчання на заняттях зарубіжної літератури. Саме тому мультимедійні програми як своєрідний засіб навчання можуть забезпечити  принципово нову якість: обмін інформацією  між учнем і технічною системою відбувається у діалоговій формі, за нерегламентованим сценарієм, який кожного разу будується учнем  по-новому, за його розсудом, а сама комп'ютерна технологія навчання органічно  вписується в класичну систему, розвиває і раціоналізує її, забезпечуючи нові можливості щодо організації паралельного навчання і контролю знань, надає  реальну можливість практичного  впровадження індивідуалізованого  навчання.