Соцiокультурна складова змiсту навчання англiйськоi мови

                   Міністерство освіти і науки,  молоді та спорту України

            Луганський Національний Університет  імені Тараса Шевченка 
 

                                                                                       кафедра англійської філології 
 
 
 

     КУРСОВА РОБОТА

     НА  ТЕМУ: ”СОЦІОКУЛЬТУРНА  СКЛАДОВА ЗМІСТУ НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ  МОВИ ” 
 
 
 
 
 
 

                                                                                        Виконала: студентка групи 2 в/о

                                                                                        інституту післядипломної освіти

                                                                                        Баклушина Тетяна Сергіївна

                                                                                        Перевірила: науковий керівник,

                                                                                         кандидат педагогічних наук, доцент

                                                                                         Шехавцова Світлана Олександрівна 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                   Луганськ 2011 
 
 

     ЗМІСТ 

     ВСТУП

     Розділ  I Соціокультурна складова навчання англійської мови як головний компонент формування соціокультурної компетенції.

           1.1 Зміст соціокультурної складової навчання іноземної мови.

           1.2 Сутність соціокультурної компетенції учнів середнього звена.

           1.3 Соціокультурна складова змісту навчання як засіб підвищення мотивації вивчення англійської мови .

     Розділ  II Формування соціокультурної компетенції учнів старших классів.

           2.1 Формування соціокультурної компетенції учнів з використанням інтерактивних методів навчання.

           2.2 Рольові ігри, симуляції та ситуативні вправи для формування соціокультурної компетенції учнів старших класів.

     ВИСНОВОК

     ЛІТЕРАТУРА 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВСТУП

     Актуальність  роботи. Сьогодні перед педагогічною наукою і школою України гостро стоїть питання реформування освіти в напрямі гуманізації навчання, формування дитячої особистості, розвитку й раціонального використання потенційних можливостей освітньої системи.

     Навчання  іноземних мов на сучасному етапі  розглядається як створення умов для усвідомлення відмінностей у  рідній та іншомовній культурі, виховання  толерантного ставлення до представників  інших народів, зниження рівня етноцентризму, формування навичок іншомовної міжкультурної комунікації та готовності до діалогу культур.

     У роботі ми розглядаємо соціокультурний компонент змісту навчання іноземної мови як систему знань, умінь та навичок, що сприяють розвитку соціокультурної компетенції учнів, формуванню світогляду, моралі та поведінки, готують до життя в багатокультурному суспільстві. У більшості європейських країн цей компонент визнано істотною частиною змісту навчання будь-якої іноземної мови. Але в Україні до сьогодні він і досі належно не висвітлений у загальнометодичному аспекті.

     Об'єкт  дослідження - місце соціокультурної складової у процесі навчання іноземних мов у середніх загальноосвітніх школах .

     Предмет дослідження - розвиток соціокультурної складової змісту навчання іноземної мови в загальноосвітніх школах як основний компонент формування соціокультурної компетенції учнів середнього звена.

     Мета  дослідження - виявити соціокультурний компонент у загальному змісті навчання іноземної мови, форми його реалізації в середніх загальноосвітніх школах на сучасному етапі та вплив на гуманізацію навчально-виховного процесу.

     Виходячи  з об'єкта, предмета й мети дослідження,  ми поставили такі завдання:

1. Розкрити сутність соціокультурної складової навчання іноземної мови.
2. З’ясувати зв’язок між соціокультурною складовою навчання іноземної мови та соціокультурною компетенцією учнів середнього звена.
3. Розглянути соціокультурну складову змісту навчання як засіб підвищення мотивації вивчення англійської мови .
4. Розглянути вправи для формування соціокультурної компетенції учнів середніх навчальних закладів.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Розділ  I Соціокультурна складова навчання англійської мови як головний компонент формування соціокультурної компетенції. 

     1.1 Зміст соціокультурної складової навчання іноземної мови

     Одним з важливих завдань процесу навчання іноземної мови є проникнення в культуру народу, якому належить ця мова, у систему його світосприйняття та символів. Оскільки мова – це явище соціальне, і, як форма існування мисленнєвої діяльності людини охоплює всі сфери індивідуального та суспільного життя, то вона є результатом теоретичної та практичної діяльності як індивідуума, так і суспільства. Культура народу, соціальні та матеріальні умови життя та мова, що йому належить, – нерозривно взаємопов’язані. І тому вивчення мови будь-якого народу стає неможливим без належної уваги до цих факторів [27].

     Іноземна  мова сьогодні є найважливішим засобом міжнародного спілкування. Наш світ безперервно розвивається. Зміни в суспільстві висувають нові вимоги щодо удосконалення системи навчання іноземних мов, зокрема в частині оновлення змісту навчально-методичної роботи, запровадження новітніх технологій викладання, нових навчальних курсів, коригування навчальних програм відповідно до рекомендації Ради Європи та Міністерства освіти і науки України. Навчальні програми з іноземних мов включають знання про культуру, історію, географію, особливості побуту та державного устрою країни, мова якої вивчається, тобто всі сфери життя країни [27]. Беручи до уваги всі процеси, що відбуваються в світі, важливість соціокультурної складової на сучасному етапі

визначається  всіма без винятку фахівцями. Цей компонент є головним у процесі формування соціокультурної компетенції, хоча у визначенні цього поняття та розкритті змісту є деякі розбіжності. Наприклад, В.М. Топалова в своїй праці вказує, що основою соціокультурної компетенції на лінгвістичному рівні є соціокультурний компонент змісту навчання іноземної мови, до якої автор відносить:

     1. фонові знання носіїв мови;

     2. навички та вміння мовленнєвої і немовленнєвої поведінки;

     3. національну культуру країни  мова якої вивчається [22].

     Інше  розуміння соціокультурного компонента змісту навчання іноземної мови пропонує П. В. Сисоєв. На його думку, зміст соціокультурного компонента необхідно розподілити на такі складові елементи:

     Засоби  соціокомунікації, тобто сукупність прийомів і засобів усної та письмової  передачі інформації представниками культури.

     Національна ментальність, або спосіб мислення представників певної культури чи субкультури, який визначає їх поведінку і очікування подібного від комунікантів.

     Національні здобутки, що включають науку та мистецтво, історію та релігію, а також національні парки, історичні заповідники, але сприйняття цієї складової обмежується тим, що є заслугою кожного носія мови [21, 14].

     Автор наголошує, що всі складові тісно взаємопов’язані між собою і зазначає: “культура є живою категорією, її розвиток безпосередньо пов’язаний із розвитком суспільства, тому зміст соціокультурного компонента буде постійно змінюватися, набувати нового наповнення” [21, 15].

     Отже, культура суспільства, що функціонує як засіб комунікації, є невід’ємною від його розвитку. Розмаїттю культур і мов надається дедалі більша увага. Кожній мові властивий свій “погляд” на світ. Усі вони мають індивідуальну свідомість і цінність. Лінгвістична різноманітність мов трактується як multilingualism (наявність більш як одного носія мови в певному географічному регіоні) [9, 30] відкритості, навичок співпраці.

     Таким чином, розглянувши практику структурування соціокультурного компонента змісту навчання іноземної мови, варіанти розвитку його в європейських країнах та чинники впливу на його формування, можна виділити такі спільні ознаки із нашою системою вивчення іноземних мов:

     - використання порівняльного підходу;

     - розвиток здатності використовувати іноземну мову як для спілкування в реальних життєвих ситуаціях, так і для здобуття знань;

     - використання автентичних матеріалів, що пройшли спеціальний відбір;

     - забезпечення різноманітності у використання завдань, що мають життєву

     орієнтацію;

     - різноплановість одержуваних знань,  умінь і навичок;

     - нейтральність навчання, заперечення  як упереджено негативного, так і упереджено позитивного ставлення;

     - усвідомлення студентами власного етноцентризму та намагання його подолати;

     - спрямованість навчання як на  спілкування з носіями іноземної мови, так і на використання мови як засобу міжнаціонального спілкування;

     - вивчення соціокультурних норм поведінки, виявлених у різноманітних

     ситуаціях спілкування;

     - вміння знаходити додаткову інформацію та користуватися нею.

     Крім  того на структурування і розвиток соціокультурного компонента змісту навчання іноземної мови значно впливають:

     1. суспільно політичні чинники;

     2. культурно-історичні умови та  традиції навчання іноземних мов; місцеві умови, що охоплюють матеріальні можливості навчальних закладів: доступ до системи Інтернет, електронної пошти, супутникового телебачення, організація поїздок та обміну, рівень підготовки викладачів та навчальних матеріалів [27]. 

     1.2 Сутність соціокультурної компетенції учнів середнього звена

     Під час процесу вивчення мов міжнародного спілкування в Україні все більше поширюється комунікативний метод, який здатний підготувати студентів до спонтанного спілкування іноземною мовою. При цьому особливу роль має соціокультурний компонент змісту навчання як чинник, котрий в багато чому визначає та обумовлює використання мови в конкретних ситуаціях, а також впливає на іншомовну комунікативну компетенцію студентів. З розвитком та поширенням комунікативного методу значно більше уваги почало приділятися використанню мови в певних соціальних та культурних ситуаціях. Західні моделі комунікативної компетенції розглядають соціокультурний компонент у якості допоміжної соціолінгвістичної компетенції. Наприклад, знання норм поведінки, цінностей, правил спілкування необхідне для вибору вірного регістру мовлення. Країнознавча обізнаність необхідна для вірної інтерпретації того, що відбувається в конкретній ситуації в іншокультурному середовищу. Незнання соціокультурного контексту та відсутність стратегії з заповнення інформаційних прогалин можуть виявитися значущими чинниками при комунікації з носіями мови. 
             Соціокультурна компетенція дозволяє тим, хто спілкується іноземною мовою, відчувати себе практично рівними з носіями мови (по відношенню до культури), що є суттєвим кроком на шляху до оволодіння іноземною мовою. Фінальним етапом соціокультурної компетенції буде здатність студента оперувати необхідними знаннями-концептами та скоригувати свою поведінку ближче до поведінки, адекватної чи близької носіям мови [25]. Зміст соціокультурного компонента навчання іноземній мові розглядається як: засіб соціокомунікації, національна ментальність та національний добуток. До складу терміну «соціокомунікація» входять сукупність прийомів та засобів усної та письмової передачі інформації представниками певної культури та субкультури. До них відноситься мова, до якої ми включаємо специфічні відмінності між існуючими мовними варіантами. Ці відмінності можна побачити на лексичному, граматичному, фонетичному рівнях. Також сюди можна віднести: мова жестів, звуків та невербального спілкування, а до особливостей письмової комунікації – правила написання дат, звертань, адрес тощо. Національна ментальність – це спосіб мислення представників певної культури чи субкультури, яка й визначає її поведінку та очікування подібного з боку інших. Ментальність країни мови, що вивчається, розглядають в трьох вимірах: загальному, ситуативному та культурному самовизначенні. До загальних характеристик відносять 3 компоненти: знання, поведінку та відношення. Яскравими прикладами цих компонентів можуть бути свята, традиції та звичаї носіїв мови. Ситуативні характеристики можуть включати установку ментальності, сприйняття та вираження. Говорячи про ментальність, треба згадати ще один елемент – культурне самовизначення, до складу якого можуть входити всі загальні та ситуативні характеристики. Національний добуток, який є частиною соціокультурного компоненту, - це такі культурні напрямки, як наука та мистецтво, історія та релігія, національні парки та історичні заповідники. Метою соціокультурного навчання засобами іноземної мови буде ознайомлення студента з тою частиною національного добутку, про яку знає і якою пишається носій мови. Необхідно також продемонструвати культурну цінність національного добутку, котрий є фоном для національних та соціокультурних знань-концептів. 
Ще значну роль у формуванні уявлень про культуру країни мови, що вивчається, буде відігравати також чинники рідного соціокультурного середовища, які необхідно враховувати при розробці моделей спільного вивчення мови і культури [25].