Роль дидактической игры в экологическом воспитании старших дошкольников

      Для того щоб дидактичні ігри стимулювали різнобічну діяльність і задовольняли інтереси дітей, вихователь повинен добирати їх відповідно до програми дитячого садка для кожної вікової групи, враховуючи пізнавальний зміст, ступінь складності ігрових завдань і дій. Творче ставлення педагога до справи є передумовою постійного і поступового ускладнення, розширення варіативності ігор. Якщо у дітей згасає інтерес до гри, вихователь ініціює спільне придумування нових ігрових завдань, ускладнення правил, включення до пізнавальної діяльності різних аналізаторів і способів дій, активізацію всіх учасників гри.   Постійний розвиток самостійних дидактичних ігор неможливий без наявності достатньої кількості ігрового матеріалу. В кожній групі мають бути різних розмірів ляльки з комплектами одягу, посуд, меблі, транспорт, м´які іграшки (тварини, птахи, комахи), настільно-друковані ігри (лото, доміно, шашки, шахи), дидактичні іграшки (матрьошки, кубики, пірамідки та ін.), набори з природного матеріалу, картинки про природу, життя сім´ї, діяльність людей, предмети домашнього вжитку тощо   Дидактична гра збагачує чуттєвий досвід дитини, забезпечує розвиток сприймання. Наприклад, розбираючи і збираючи пірамідку, підбираючи парні картинки, малюк вчиться розрізняти і називати ознаки (розмір, форму, колір та ін.) предметів. Розвиток сенсорних здібностей у дидактичній грі відбувається разом із розвитком логічного мислення і вміння виражати думки словами, адже для розв´язання ігрового завдання дитині доводиться знаходити характерні ознаки предметів і явищ, порівнювати, групувати, класифікувати їх, робити висновки, узагальнення. Виконання цікавих ігрових дій і правил сприяє розвитку спостережливості, довільної уваги, швидкого і тривкого запам´ятовування.   Розв´язання дидактичного завдання формує також і волю. Добросовісне виконання правил вимагає витримки, дисциплінованості, привчає до чесності, справедливості, впливає на розвиток довільної поведінки, організованості. Зміст і правила дидактичних ігор допомагають формуванню у дітей моральних уявлень і понять (про бережне ставлення до предметів як продуктів праці дорослих, про норми поведінки, стосунки з однолітками і дорослими тощо).  

    Ігри  з дидактичними іграшками, природним  матеріалом, картинками сприяють естетичному  розвитку, оскільки, навчившись розрізняти кольори і форми, дитина починає  помічати, оцінювати їх. Цікава дидактична гра викликає позитивні емоції, поліпшує самопочуття. В ній зміцнюються м´язи рук, що сприяє підготовці дітей до письма, образотворчої діяльності тощо. 
   Особливості дидактичних ігор та їх впливу на розвиток Дитини свого часу досліджували Є. Тихеєва (ігри з дидактичною лялькою, іншими іграшками, з предметами побуту, природним матеріалом, ігри для мовленнєвого розвитку), Ф. Блехер (ігри для математичного розвитку), Л. Венгер (дидактичні ігри і вправи для сенсорного розвитку), А. Бондаренко (роль словесних дидактичних ігор у розвитку самостійності й активності мислення дитини). 
   Отже, як і всі інші види ігор, дидактичні ігри стимулюють загальний особистісний розвиток дошкільників. Поєднання в них готового навчального змісту з ігровим задумом і діями вимагає від вихователя майстерного педагогічного керівництва ними.

    Структура дидактичної гри

    Дидактична  гра має сталу структуру, що відрізняє  її від інших видів ігрової  діяльності. Основними елементами, які одночасно надають їй форми  навчання і гри, є дидактичні та ігрові завдання, правила, ігрові дії, результат.   Дидактичні та ігрові завдання. Кожна дидактична гра має специфічне дидактичне (навчальне) завдання, що відрізняє її від іншої. Ці завдання обумовлені передбаченим програмою навчальним і виховним впливом педагога на дітей і можуть бути різноманітними (наприклад, з розвитку мовленнєвого спілкування — розвиток мовленнєвого апарату, зв´язного мовлення, закріплення звуковимови, уточнення і розширення словникового запасу при ознайомленні з живою і неживою природою тощо). Наявність дидактичного завдання (або кількох) підкреслює спрямованість навчального змісту гри на пізнавальну діяльність дітей.   Виконуючи під час гри ігрове завдання, діти виявляють активність, бажання і потребу розв´язати його. Як і дидактичні, ігрові завдання можуть бути найрізноманітнішими. Наприклад, під час гри в лото завдання полягає в тому, щоб першому закрити всі клітинки великої картки; у грі з пірамідкою — зібрати її так, щоб ребро утворювало рівну лінію; у грі “Чарівний мішечок” дитина повинна навпомацки визначити предмети і назвати їх. Дидактичні та ігрові завдання відображають взаємозв´язок навчання і гри. 
   Правила гри. Правила кожної дидактичної гри обумовлені її змістом та ігровим задумом, вони визначають характер і способи ігрових дій дитини, організовують і спрямовують її стосунки з іншими дітьми, спонукають дошкільника керувати своєю поведінкою, оскільки йому часто доводиться діяти всупереч безпосередньому імпульсу.   Дотримання правил вимагає від дитини вольових зусиль, уміння взаємодіяти з іншими, переборювати негативні емоції у зв´язку з невдачами тощо. У дидактичній грі правила є критерієм правильності ігрових дій, їх оцінки. Вони по-різному впливають на поведінку дошкільників: одні діти беззаперечно приймають ігрові правила і стежать за їх виконанням іншими учасниками; інші підкоряються правилам лише у провідних ролях, а у звичайних — порушують їх, намагаючись виграти; ще інші за недотримання правил іншими учасниками мовчки підтримують їх. Тому підвищення дієвості ігрових правил в організації і спрямуванні поведінки дітей є важливим педагогічним завданням.   Ігрові дії. Основою, сюжетною канвою дидактичної гри є ігрові дії, завдяки яким діти реалізовують свої ігрові задуми. Без підпорядкованих певним правилам дій неможлива гра. 
   Увага дитини в грі спрямована на розгортання ігрової дії, а захопленість ігровою ситуацією є передумовою мимовільного розв´язання дидактичного завдання. Завдяки ігровим діям і правилам дидактичні ігри, що використовуються на заняттях, роблять навчання цікавішим, сприяють розвитку довільної уваги, формуванню передумов для глибокого оволодіння змістом передбаченого програмою матеріалу.   Ігрові дії малюків полягають у перестановці, збиранні предметів, їх порівнянні, доборі за кольором, розміром, імітуванні рухів, голосів тощо. Ігрові дії дітей середнього і старшого дошкільного віку виражають значно складніші стосунки між ними. Вони можуть полягати у виконанні конкретної ролі у конкретній ситуації, загадуванні і відгадуванні, своєрідному змаганні (хто скоріше закриє порожні клітинки великої картки маленькими тощо).   Захоплюючими є ігрові дії в народних іграх, завдяки яким, як стверджував К. Ушинський, дитина вчиться мислити, набуває важливі знання[5]. У кожній народній грі розум дошкільника працює жваво й енергійно, почуття напружені, дії організовані. їх зміст насичений яскравими образами, внаслідок чого дитина не просто їх наслідує, а живе у певній ігровій ситуації.   Результат гри. Результатом дидактичної гри є її фінал. Відгадування загадок, виконання доручень, ігрових завдань, вияв кмітливості є результатом гри і сприймається дитиною як досягнення. Виявляється він і в задоволенні учасників гри від участі в ній. Для вихователя результатом гри є рівень засвоєння дітьми знань, їхній успіх у розумовій діяльності, налагодженні гармонійних взаємин.   Ігровий задум, ігрові дії та правила тісно пов´язані між собою: задум визначає характер ігрових дій, а дотримання правил допомагає в їх здійсненні та розв´язанні ігрового завдання. Відсутність, ігнорування хоча б одного з цих елементів унеможливлює гру.

    Педагогічне керівництво дидактичними іграми

    Організація і керівництво дидактичними іграми передбачають роботу вихователя щодо підготовки до гри, проведення її, аналізу гри та її результатів. 
   Готуючись до проведення дидактичної гри, вихователь повинен підібрати її відповідно до програмних вимог виховання і навчання дітей певної вікової групи; визначити оптимальний час її проведення; підготувати необхідний дидактичний матеріал; вивчити й осмислити гру; продумати методи і прийоми керівництва нею; збагатити дітей знаннями й уявленнями, необхідними для розв´язання ігрового завдання.   Ознайомленню дітей зі змістом дидактичної гри сприяють демонстрування предметів, картинок, короткі бесіди, під час яких уточнюються їхні знання й уявлення. Розкриваючи хід і правила гри, вихователь повинен налаштувати дітей на дотримання її правил, спільно з ними з´ясувати найраціональніші способи досягнення передбачуваного результату. Безпосередня його участь залежить від віку, рівня підготовки дітей, складності дидактичного завдання, ігрових правил. Головне при цьому для педагога — спрямувати дії гравців порадою, запитанням, нагадуванням.   Вихователю найчастіше доводиться пояснювати ігрові правила, показувати способи дій дітям раннього і молодшого дошкільного віку. У повторних іграх він контролює виконання правил кожною дитиною. Із засвоєнням змісту і правил гри дошкільнята починають діяти самостійно, а педагог спостерігає і втручається лише для подолання труднощів, які можуть виникнути. 
   При ознайомленні з новою дидактичною грою дітей середнього і старшого дошкільного віку вихователь враховує їхній досвід, актуальні для них навчально-виховні завдання. Здебільшого він пояснює кілька суттєвих правил, а решту правил і окремих ігрових дій уточнює під час гри. Дітей підготовчої групи педагог знайомить зі змістом до початку гри, разом з ними аналізує ігрові правила і роз´яснює їх значення.   Під час підведення підсумків гри важливо, щоб вихователь правильно і справедливо оцінив дотримання дітьми встановлених правил. Об´єктивна, обов´язково доброзичлива оцінка є необхідною умовою ефективності дидактичних ігор як методу формування пізнавальної, рухової, комунікативної активності дошкільника, виховання моральної поведінки.   Аналіз гри передбачає з´ясування ефективності її підготовки і проведення, індивідуальних особливостей дітей, збагачення майбутніх ігрових задумів новим матеріалом.   Цілком доречною й ефективною є самостійна участь Дошкільників у дидактичних іграх. Важливо тільки, щоб їх завдання і правила були доступними для дітей. Спочатку їх доцільно залучати до простих ігор. Здебільшого такі ігри мають прості правила, у них може брати участь будь-яка кількість дітей, легко можуть включитися всі бажаючі. Під час ознайомлення з грою вихователь повинен розглянути всі ігрові елементи, уточнити назви предметів, правила, порядок гри. Пропонуючи нову гру (того самого типу, але іншого змісту), слід спиратися на набуті знання і вміння дітей. Це скорочує час ознайомлення з грою, сприяє засвоєнню правил, привчає до раціональних способів вивчення нової гри. Поступово діти запам´ятовуватимуть і усвідомлюватимуть умови освоєння будь-якої нової гри. Такими умовами є знання її змісту і обладнання, ігрових завдань і дій, правил, порядку дій гравців.   Керівництво вихователя самостійними дидактичними іграми залежить від освоєння дітьми їх правил, знання й усвідомлення завдань. Педагог повинен продумано добирати ігри, враховуючи зміст виховної роботи в групі на конкретний період, інтерес дошкільників до ігор, їхнє особисте прагнення до взаємодії, створювати ігровий настрій, замінювати окремі ігри новими, урізноманітнювати ігрові дії тощо. Водночас слід уникати прямого навчання і керівництва ігровою діяльністю дітей. 
 

    1.3 Дидактичні ігри  в процесі ознайомлення  дітей 5-6 років   з природою

    Дидактична гра, як самостійна ігрова діяльність заснована на усвідомленості цього процесу. Самостійна ігрова діяльність здійснюється лише в тому випадку, якщо діти виявляють інтерес до гри, її правилами і діям, якщо ці правила ними засвоєні.Вихователь повинен піклуватися про ускладнення ігор, розширення їх варіативності. Якщо у хлопців згасає інтерес до гри (а це стосується більшою мірою настільно-друкованих ігор), необхідно разом з ними придумати більш складні правила.Багато різних дидактичних ігор різної варіативності пропонує Бондаренко А.К. (3).Розглянемо ускладнення на прикладі кількох ігор.Дидактична гра «Де був Петя?»Варіант 1.Вихователь каже дітям, що вони будуть грати в таку гру, яказмусить їх згадати все, що вони бачили в своєму дитячому саду: які є кімнати, хто в них знаходиться, що стоїть у кожній кімнаті, чим в ній займаються. Вихователь попереджає дітей, що треба описувати тільки те, що Петя міг побачити в приміщенні дитячого садка.         Примірний опис (даний дітьми).Петя зайшов до кімнати, де на полицях лежало багато чистої білизни. Марія Іванівна гладила його праскою. Гула пральна машина. (Пральня).Петя заглянув в кімнату, де діти співали, танцювали, хтось грав на піаніно. Кімната була велика і світла(Зал).Вихователь попереджає, що треба описувати тільки те, що Петя міг побачити в приміщенні дитячого садка.Варіант 2.Можна ускладнити гру. Вихователь при її повторенні пропонує згадати, що міг побачити Петя, вийшовши на ділянку дитячого саду. Діти описують ділянку, споруди, дерева, чагарники, виділяють ознаки, що відрізняють ділянку однієї групи від ділянки іншої. Вихователю необхідно активізувати словник дітей, пропонуючи назвати одне і те ж різними словами. Так, наприклад, дитина описує овочесховище: «Петя спустився по сходах і побачив на поличках банки з різними фруктами, соками, компотами. У мішках була морква, а у великому ящику - картопля. Там було прохолодно ». Діти відповідають: «Петя потрапив у підвал». Вихователь пропонує подумати і сказати іншими словами. Відповіді дітей можуть бути такими: «На продуктовий склад», «У комору», «У овочесховище». Вихователь підтверджує правильність відповідей дітей: «Так, приміщення, куди заглянув Петя, можна назвати по-різному».Варіант 3.Можна запропонувати більш складний варіант. 
Вихователь каже дітям:- Ми з вами добре знаємо наше місто (або сторінку). Ми ходили на екскурсію, бачили які установи, будинки, вулиці є в місті (станиці). А ось Петя тільки недавно приїхав до нас. Розкажіть, де він побував і що він побачив. А ми відгадає.Діти розповідають про бібліотеку, школу, кінотеатри, головні вулиці. Вихователь допомагає дітям виділити найбільш суттєві відмінні риси описуваного об'єкта. Наприклад, Іра дала такий опис: «Петя зайшов у будинок. Там було багато полиць з книгами. Люди стояли і розглядали їх ». З цього опису важко здогадатися, де ж був Петя: у книжковому магазині або бібліотеці. Вихователь уточнює: «Книги там продавали або видавали?» «Видавали» - відповідає дитина. «Куди ж потрапив Петя?» «У бібліотеку».Варіант 4.Наступного разу вихователь пропонує дітям подумати і сказати, що б міг побачити Петя, якщо б він був мандрівником. Діти розповідають про Африку, Арктику і так далі, використовуючи наявні в них знання, отримані в дитячому садку і вдома.Варіант 5.Вихователь каже дітям про те, що Петя дуже любить читати книги, і пропонує:- Хай він розповість, про якогось героя книги, а ми дізнаємося, яку книгу прочитав Петя.Попереджає, що розповідати можна тільки про тих героїв, про яких читали всім у дитячому садку.Приклади оповідань дітей:«Маленька дівчинка дуже любила свою бабусю. Вона ходила до неї в гості через ліс, носила пиріжки і молоко. По дорозі збирала квіти ».«Жили старики біля самого синього моря. Старий ловив рибу, а стара його весь час лаяла. Вона була зла »[7]. Дидактична гра «Хто ти».Вихователь придумує розповідь. Кожен гравець отримує в цьому оповіданні роль. Якщо розповідається, наприклад, про поїздку сім'ї, то ролі можуть бути такі: мати, батько, дідусь, бабуся, поїзд, валіза, квиток тощо. Як тільки роль в оповіданні названа, дитина встає, киває головою і сідає.Гру можна ускладнити. Якщо розповідати швидше, а одну і ту ж роль називати частіше.Гра «Відповідай швидко».Вихователь, тримаючи в руках м'яч, стає разом з дітьми в коло і пояснює правила гри- Зараз я назву який-небудь колір і кину комусь м'яч. Той, хто піймає м'яч, повинен назвати предмет цього кольору. «Зелений» - каже вихователь, робить паузу і кидає м'яч Олі. «Лист» - відповідає Оля, і сказавши «блакитний» - кидає м'яч Вані. Гра триває.Основною ознакою для класифікації може бути не колір, а якість предмета. (Дерев'яний - стіл, і т.д.)Ускладнення.При повторенні можна запропонувати, піймавши м'яч, називати не один, а два або декілька предметів. 
Таким чином, використання ігор з різними ускладненнями дозволить підтримати інтерес дітей до гри, а також розвинути пізнавальну активність старших дошкільників.

    Висновки

У теоритичному розділі було з' ясовано роль дидактичної гри у вихованні не тільки старших дошкільників,а лей взагалі свіх дітей дошкільного віку.Еколгічним вихованням треба займатися не тільки у дошкільному закладі а й у сім' ї. Було також з' ясовано шо дуже багато педагогів,психологів займається вивчення проблемою екологічного виховання.Таким чином ми переходимо до практичної частини,для з'ясування рівня екологічного обізнаності старших дошкільників. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Глава 2 Експериментальне дослідження рівня екологічних знань та емоційного ставлення до природи дітей старшого дошкільного віку

    2.1 Методика констатуючого експерименту

    Виконуючи констатуючий експеримент, ми ставили перед собою мету - виявити рівень сформованості екологічних знань емоційного ставлення до природи дітей 5-6 років.Виходячи з мети дослідження визначено такі завдання: 
1. Виявити рівень знань про неживу природу

2. Виявити рівень знань про тварин і рослини

3. Виявити рівень знань про сезонні зміни в природі і взаємодії людини з природою

4. Визначити рівень емоційного ставлення до природи через організацію практичної діяльності.

Зміст екологічних знань дітей старшого дошкільного віку включає:

1. Нежива природаВсесвіт-це кількість зірок. Сонце - це наша вогненна зірка. Навколо Сонця обертаються холодні планети: Марс,Венера, Земля та інші.Знає: вода не має форми, запаху і смаку. Вода може міняти свій стан на морозі - перетворюється на лід, при нагріванні - на пару. Вода може бути чистою, брудною, холодною, теплою, гарячою. Вода має велике значення для життя. Вона потрібна всім живим істотам - рослинам, тваринам, людям. Має уявлення про повітря і його властивості. Повітря потрібене для дихання всіх живих істот.Знає: властивості піску, землі, глини.

2. Різноманіття тваринного і рослинного світу.Сформовано поняття: чагарники, дерева, рослини, комахи, птахи, звірі, живе, неживе.Знає: рослинам потрібна земля, вода, світло, тепло, повітря.Має уявлення про склад співтовариств (водойму, луг, ліс, город, сад), про умови їхнього середовища.