Педагогічні погляди німецького педагога А.Райхвайна

Міністерство освіти і науки України, молоді і спорту

Мелітопольський державний  педагогічний університет

імені Богдана Хмельницького

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

для вступу в аспірантуру

зі спеціальності 13.00.01 – загальна педагогіка та  історія  педагогіки

здобувача

Торбунової Надїї Вїталїївни

на тему: «Педагогічні погляди німецького педагога А.Райхвайна»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мелітополь - 2011

 

Зміст

Вступ		3
Розділ 1	Розділ 1. Педагогічні  погляди Адольфа  Райхвайна як вияв гуманістичних  ідей	4
1.1.	Життєвий шлях А. Райхвайна та усвідомлення змін в суспільстві	4
1.2.	А.Райхвайн –  представник німецьких педагогів  першої половини ХХ століття	11
1.3	Генеза педагогічних поглядів А.Райхвайна	12
Розділ ІІ	Упровадження ідей А.Райхвайна  в сучасну німецьку школу	17
2.1.	Будинок для  дітей і молоді в Pretzsch – як втілення ідей А.Райхвайна	17
Висновки		20
Література		22

 

 

Вступ

 

Наміри України щодо співпраці  з Європейським Союзом та приєднання до Болонського процесу вимагають  переосмислення попереднього досвіду  виховання та навчання молоді, створення умов для саморозвитку особистості. Для того, щоб створювати нове, треба досконально вивчати все те, що є історично цінним, аналізувати, робити висновки. Тому останнім часом підвищився інтерес як до вітчизняного,  так і до зарубіжного досвіду.

Пріоритетною сферою соціального, економічного, культурного розвитку суспільства є освіта. Життя вимагає  розглядати проблеми виховання і  навчання молоді у векторі гуманізації  та індивідуалізації. Сьогодні позитивним може бути педагогічний досвід систем освіти Західної Європи, а саме: вальдорфські школи Рудольфа Штайнера, експериментальні підходи Петера Петерсена, педагогічні погляди Густава Вінекена, школи гуманізму Пауля Гехеба, ідеї Адольфа Райхвайна. Тож останнім часом тенденція до більш активного зацікавлення зарубіжними освітніми технологіями є закономірним явищем, що вимагає визначення сутності, ролі, місця, механізмів, особливостей їх функціонування. Актуальною є потреба об'єктивного дослідження освітнього досвіду Західної Європи як частки європейської та світової культури.

Актуальність  проблеми. Результати нашого наукового пошуку засвідчують, що визначені питання досліджували зарубіжні і вітчизняні вчені. Певним чином в практиці знайшли упровадження ідеї вальдорфської педагогіки, спадщина М.Монтессорі, але потребують осмислення педагогічні ідеї А.Райхвайна. У вітчизняній науці не вивчався його життєвий шлях,  досвід і педагогічні погляди. Адже слід відзначити, що для розуміння сучасних інновацій необхідним є дослідження історичного доробку закордонного досвіду, використання позитивного досвіду є нагальною вимогою часу, мірилом становлення і функціонування освітніх систем.

Об'єктом дослідження є педагогічні погляди А.Райхвайна.

Предмет дослідження – генеза зародження, розвитку та упровадження ідей  А. Райхвайна в процес навчання та виховання.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні педагогічних поглядів і виховання німецького педагога  А.Райхвайна.

Гіпотезою дослідження є припущення про те, що вивчення та упровадження гуманістичних ідей німецького педагога А.Райхвайна є актуальним для сучасної науки і практики.

Відповідно до мети і були поставлені наступні завдання дослідження:

• вивчити основні етапи життєвого шляху А.Райхвайна;
• розгянути нові концепції навчання і виховання в німецькій педагогіці як передумови реформаторських ідей А.Райхвайна;
• проаналізувати генезу розвитку педагогічної спадщини  А.Райхвайна;
• виявити можливості використання досвіду А.Райхвайна для  сучасної науки і практики.

Концепція дослідження. В дослідженні ми виходимо з концептуальних засад, визначених педагогами-гуманістами, а саме: віра в творчі сили кожної людини, атмосфера емоційного комфорту, гуманізація взаємодії «вчитель - учень», проголошення ідей педоцентирзму, гуманізму.

Методологічною і теоретичною основою дослідження є Закон «Про освіту», Державна національна програма «Освіта: Україна XXI століття», положення гуманістичної психології про сутність особистості та активізації особистісного потенціалу (А. Маслоу), концептуальні підходи щодо формування особистості та теоретичні засади виховання (Б. Ананьєв, Л. Виготський, О. Киричук, О. Леонтьєв, Б. Ломов, І. Підласий), психологічні теорії про особистість як суб'єкт життєдіяльності (Г. Бех, М. Борщевський, Г. Балл, Г. Костюк), філософські праці давньоруських мислителів, філософів середньовіччя та твори класичної філософії, педагогіки, психології.

Для досягнення поставленої мети і  розв'язання визначених завдань використовувався комплекс методів дослідження: аналіз літературних джерел з проблеми дослідження,  вивчення іноземних та вітчизняних видань, методи порівняння, аналізу, систематизації і узагальнення отриманої інформації.

Наукова новизна дослідження полягає у вивченні поглядів німецького педагога А. Райхвайна, спираючись на видання Німеччини. Практична значущість дослідження полягає у створенні хронологічної таблиці щодо життєвого шляху та систематизації поглядів великого педагога А.Райхвайна.                                                                                            

Особистий внесок полягає в дослідженні передових педагогічних ідей німецької педагогіки, використовуючи літературні першоджерела (видання Німеччини мовою оригіналу).

 

Розділ 1. Педагогічні погляди Адольфа Райхвайна як вияв гуманістичних ідей

1.1.Життєвий шлях А. Райхвайна та усвідомлення змін в суспільстві

 

В світі науки  немає однозначної оцінки педагогічних поглядів А.Райхвайна. На думку одних - педагогічні концепції А.Райхвайна  є утопічними, тому що відродження  дружньої праці в сучасному шкільному  колективі, в основі якого – рівноправність та порядок в демократичному суспільстві не є реальними. Інші так формулюють своє відношення до концепції А.Райхвайна «Шкільний колектив, що трудиться - перспектива народу, що трудиться». Це означає можливість перебудови суспільства через школу.

Отже, в сучасному суспільстві  ще не склалось єдиного відношення до діяльності А. Райхвайна, але всі  дослідники  згодні з одним - сучасна  школа повинна будуватись на ідеях  гуманізму, демократії і справедливості. Це обов'язкові умови, без яких неможливо побудувати демократичне суспільство. За 23 роки педагогічної діяльності А.Райхвайн виконував декілька функцій: директор школи, інструктор туристичної групи, музейний педагог, і в усіх цих напрямках він виявлявся як реформатор. Погляди практика-реформатора розкриті в його творах, його листах, в спогадах співвітчизників.

Зараз спадщину А. Райхвайна досліджує Йорн Каппман (м. Франкфурт-на-Майні). Його дослідження  охоплюють: дитячі роки педагога, діяльність туристичної групи, навчання в Франкфурті-на-Майні, задуми щодо реформування освіти, написання книги «Думки про виховання», робота директором сільської школи Обер Росбах в провінції Бранденбург, створення трудового табору в Бодендорфі, керівництво народним університетом в Йені, створення шкільної республіки, музейна практика педагога.

Серед основних ідей, які  також постійно домінували в поглядах педагога – виховний характер навчання, залежність навчання від умов середовища, поєднання навчання і праці, організація дозвілля молоді тощо.

Адольф Райхвайн (1898-1944)  був одним з видатних німецьких педагогів, який працював в першій половині XX ст., його діяльність охоплювала різні сторони суспільства, починаючи з «молодіжного руху» в Кайзеррайхі, реформаційної педагогіки в Веймарській республіці і закінчуючи активною боротьбою проти німецького фашизму. А.Райхвайн був небезпечним фашистському режиму, тому життя його було складним. Місце зустрічі соціалістів, до складу яких він входив, було розкрито, тому всі, хто брав участь в ній, були заарештовані гестаповцями, а пізніше страчені. Як борця проти фашизму, суспільного діяча, А.Райхвайна поважали і визнавали в обох частинах Німеччини. Крім того, він був видатним педагогом, який 23 роки працював в чотирьох різних галузях: в народній школі і освіті дорослих (1921-1929); в народній вищій школі вчительської освіти (1929-1933); вчителем народної школі в селі Тіфензеє (1933-1939); педагогом в Берлінському музеї (1939-1944), де він керував роботою музею та народної школи, успішно працюючи на двох посадах. Крім того, в усіх чотирьох галузях він був професіоналом. Довгий час твори А.Райхвайна на його батьківщині були заборонені, і хоча роботи Адольфа Райхвайна зараз визнані, деякі з них потребують аналізу.

Адольф Райхвайн народився 3 жовтня 1898 року в місті  Баденє в сім'ї вчителя Карла Райхвайна і його дружини Анни Марії. В сім'ї було троє дітей, серед яких Адольф був старшим. Коли йому виповнилося два роки, народився його брат Річард, а через два роки потому  сестра Клере. Дитинство А.Райхвайна пов’язане з позитивними подіями: виховання здійснювали батьки, Карл Готтфрід Райхвайн був педагогом за освітою, сільським вчителем народної школи. Батько підтримував соціалістів і був прихильником соціал-демократів. Через конфлікт з прусським урядом переїздить в 1904 році до ліберального великого герцогства Гессен – Дармштадт. Адольфу  тоді було 6 років.

Карл Готтфрід Райхвайн був прихильником ідей Йогана Генріха Песталоцці, а  саме – програми навчання і виховання  «головою, серцем та рукою». Як син шкільного  вчителя, А.Райхвайн часто допомагав батькові; ймовірно, у віці з 6 до 11 років вперше виявляються його педагогічні здібності і проблеми педагогіки стають йому близькими. Справа в тому, що школа Г.Райхвайна була і культурним центром для всіх мешканців. Сільська община Обер-Росбаха знаходилась біля гори Фрід між Франкфуртом та Гіссеном і нараховувала близько 1500 жителів. Більшість людей працювали на полях та фруктових плантаціях. Також проживало приблизно 200 чоловік – робітників, що працювали в шахтах і добували марганцеву руду. Все, що відбувалось в Обер-Росбаху, А. Райхвайн сприймав усім серцем. В юності разом з братом він працював на шахті з добування бурої залізної руди. Метою такої діяльності було – дослідити умови життя робітників і заробити гроші для подальших досліджень. Адже в спогадах А.Райхвайн вказував, що бюджет сільського вчителя був незначним, сім’я економила. Члени сімї вимушені були бережливо та економно користуватися одягом.

Ще в сільській  школі Обер-Росбаха А.Райхвайн познайомився з організатором гуртка «Перелітні птахи». Коли Адольфу було 8 років, організацією керував колега його батька і проводилися екскурсії на Гору Фрід та інші. Влітку 1941 року сам А.Райхвайн повів групу в Гамбург та Гельголанд. З 1916 по 1918 роки журнал «Перелітні птахи» описував ці події. А.Райхвайн вказував, що потрібно не тільки знати шляхи Батьківщини, але й дороги та вулиці всієї вітчизни на півдні та півночі, це допоможе відчувати народ та його долю. В організації «Перелітні птахи» традиційно склалось спілкування дорослих та підлітків, спосіб життя. Учасники носили обмаль одягу, варили їжу на вогнищі. Кожен міг займатись декількома справами: організовували змагання, працю, спілкування, ігри, дозвілля, і все намагалися робити всі разом як група. Саме тут зародились ідеї щодо реформ навчання і праці. Так в Фрідбергер виконували оформлення приміщення для групи і всі роботи розподіляли між собою. Керував «Перелітними птахами» друг А.Райхвайна, а після 1945 – перший організатор його архіву, який вказував, що це були на тільки подорожі,  але і проголошення високих ідей молодіжного руху, реформаторської педагогіки. Під впливом цих ідей знаходилась і гімназія Берлін Штеглітц,  де молодь також цікавилась подорожами, реформами, молодіжним рухом, який шукав нових форм: солідарності, суспільної перспективи, соціальної єдності.

Після навчання в сільській школі, де працював його батько, А Райхвайн разом з сім`єю переїхав до Фрагбурга, де продовжував своє навчання в гімназії, цікавився   роботою групи «des Wandervogel e. V». Група туристів «des Wandervogel e V» на той час нараховувала 20 членів. Саме в той час почали виявлятись його організаторські здібності. В жовтні 1913 року А.Райхвайн організував подорож околицями Фрідберга, а навесні-влітку 1914 року він повів групу з семи юнаків в Гамбург і Хельдоланд. Журнал «Wandervögel in Hessen und am Rien» називав школяра А.Райхвайна «вождем» Фрідбергзької туристичної групи. Незабаром він склав воєнний іспит на атестат зрілості. 1 квітня 1917 року він переїхав у Варшаву, де також з товаришами заснував групу «Wandervogels». В часи першої світової війни А.Райхвайн, так як і його батько знаходився в армії, але на 2 роки пізніше (1916рік). На фронті молоді гімназисти та студенти спілкувались з пролетаріатом, проявляли товариськість, взаємоповагу; війна пов’язує їх, стирає класові антагонізми. На французькому фронті А.Райхвайн з 1917 року усвідомив що війна – варварство і обирав позицію пацифіста. В Польщі відмовився брати участь в нападі і виконувати команди про розстріл. За це він був заарештований та ув’язнений. Це все призвело А.Райхвайна  до роздумів  про цінність життя, гуманізм. Згодом він згадував, що сільське життя, молодіжний рух і фронтове братство були трьома коренями, з яких згодом виникли його інші ідеї, наприклад, – ідея  перетворення суспільства на основі гуманної народної спільноти.