Ознайомлення дітей дошкільного віку з природою за допомогою дослідів

Складовою частиною ознайомлення дітей з природою є сенсорне виховання. Дослідження, проведені останнім часом, свідчать про ефективність здійснення сенсорного виховання в процесі змістовної діяльності дітей.

У природі можна знайти безліч кольорів, їх відтінків, гармонійних  поєднань. Навчаючи дітей визначати  кольори квіток, відтінки зелені, колір неба, вихователь розвиває їх зоровий аналізатор, формує уявлення про кольори, їх поєднання.

Під час ознайомлення з природою створюються великі можливості для розвитку дотикового аналізатора. Ось гладенька насінина квасолі і борозниста — красолі, м'яке листя молодої зелені і цупкіше — старої, гладеньке листя завжди квітучої бегонії і колюче, волосисте листя бегонії рекс. Розглядаючи і порівнюючи насіння, листочки, діти вчаться розрізняти предмети на дотик.

Під час екскурсій, прогулянок у природу діти вчаться визначати форму, величину, напрям. Збираючи з малюками восени листя, вихователь пропонує знайти великі й маленькі листочки. Під час розгляду кімнатних рослин вихователь зазначає, що в пеларгонії листя кругле, у цикламена — овальної форми, а в клівії — вузьке, на кінцях загострене. Виділення характерних ознак (величини, форми, напряму) різних природних об'єктів сприяє їх кращому розрізненню й узагальненню.

Навчаючи дітей слухати  й розрізняти шум вітру, завивання бурі, гудіння бджіл, джмелів, спів птахів, відчувати запахи квітів, листків, повітря в лузі, лісі, вихователь розвиває слухову й зорову увагу дітей.

Ознайомлення з природою впливає на розвиток усіх психічних  процесів дитини. Удосконалення здатності  диференціювати кольори, форму, величину, звуки сприяє розвитку відчуттів, сприймання, які поступово стають точнішими, повнішими.

У процесі ознайомлення дітей з природою розв'язуються й виховні завдання: прищеплення любові до рідного краю; виховання інтересу до праці; формування трудових умінь і навичок; естетичне вихованням

 

 

2. Роль нескладного експериментування природничого змісту при вихованні у дитини інтересу до природи.

 

Найголовніше у завданні пізнавального розвитку дошкільнят — формування в них активності й самостійності мислительної діяльності. Йдеться про створення розвивального середовища для пізнавальної сфери дитини, через використання проблемних ситуацій, комплекси спеціальних вправ для розвитку логічного мислення, введення нових знань про навколишній світ, проведення дослідів.

Залучаючись до пізнання, дитина спочатку має навчитися думати, розмірковувати, сперечатися, не боятися не погоджуватися з тим, що їй пропонують інші, навіть старші.

Йдеться про навчання, спрямоване на розвиток інтелектуальних  здібностей, тобто про розвиток здатності отримувати безпосередньо об’єктивне знання про дійсність. Дитина має володіти способами пошуку істини, а не бути пасивним споживачем інформації.

Добре відомо, що творче мислення забезпечується не відтворенням дитиною відомих зразків дій, а формуванням у неї здатності комбінувати, перегруповувати, розглядати щось із різних точок зору, вдаватися до асоціацій. Чим багатшими будуть асоціації, тим вільніше почуватиметься дошкільник, виконуючи практичні завдання, тим вищою буде його пізнавальна активність.

Для оптимізації пізнавальної активності дошкільнят можна використовувати різні дидактичні ігри, завдання, що сприяють розвитку їхньої діяльності відповідно до динаміки і збагачення зацікавлень та елементарні досліди, що сприяють ознайомленню дітей із навколишнім світом та явищами природи.

Психологічні особливості  дітей дошкільного віку зумовлюють необхідність використання активних форм пізнавальної діяльності. В ознайомленні зі світом природи повинне домінувати безпосередні спостереження, проведення дослідів, догляд за рослинами і тваринами. Малюки повинні самостійно сприймати явища природи, а не знайомитися з результатами чиїхось спостережень. Нехай під час спостереження будуть задіяні всі органи чуттів дитини: зір, слух, нюх, смак, дотик. Саме рівень розвитку чуттєвої уваги (вміння вдивлятися, прислухатися, принюхуватися) та чуттєвої пам’яті (вміння розрізняти кольори, форми, звуки, запахи) є основою розвитку наочно-образного, а згодом — словесно-логічного мислення.

Помітно активізує пізнавальну  діяльність дітей залучення їх до простих дослідів. Досліди, власне, дуже нагадують фокуси, вони посильні для дошкільнят і цікаві їм. До структури дослідницької діяльності входять: постановка проблеми, пошук шляхів її розв’язання та побудова гіпотез; розв’язання завдання за допомогою практичних дій. Кожний етап потребує мобілізації всіх психічних зусиль особистості. 

Прості досліди. Полягають у перетворенні предмета, явища чи ситуації з метою виявлення прихованих якостей об'єктів, установлення зв'язків між ними та ін. Такі дії є пошуковими. Їх зміст залежить від навчально-пізнавальних завдань, які ставить вихователь, можливостей дитини діяти самостійно.

Пошукові дії дошкільнят можуть бути спрямовані на виявлення  властивостей предметів (важкий — легкий; плаває — тоне) та їх станів (перехід води у пару тощо). До такої діяльності, як правило, залучають старших дошкільників, а дітям молодшого і середнього дошкільного віку пропонують виконувати окремі пошукові дії. Поступово вони переходять від спроб певним способом досягти практичного результату до дій, спрямованих на пізнавальний результат, виявлення прихованих властивостей предметів та їх зв'язків.

Наприклад, навчаючи дітей установлювати зв’язок між наявністю світла і ростом рослини, вихователь демонструє   пророщену   в   підвалі цибулину   з   блідим  крученим пір'ям. Він пропонує порівняти цю рослину з вирощеною на вікні й подумати, чого бракувало цибулині, що росла в підвалі. Діти садять цю цибулину в землю , створюють для неї потрібні умови і переконуються, що завдяки світлу її листя зазеленіло й стало таким, як у цибулини, що росла на вікні. Щоб закріпити цей зв’язок, вихователь під   час   прогулянки показує дітям дерева, які ростуть близько одне від одного, і запитує, чому гілки з того боку, куди   не   доходять сонячні промені, менші і листя на них мало. Так діти навчаються встановлювати зв'язки, що має важливе значення для розвитку їх мислення і формування у них перших елементів матеріалістичного світорозуміння.

Проведення нескладних дослідів в природі дає можливість розв'язати освітні і виховні завдання в єдиному процесі. А саме:

- розширити елементарні  знання учнів про предмети  і явища природи;

- розкрити у доступній  формі зв'язки між неживою і  живою природою, трудовою діяльністю людей;

- озброїти дітей матеріальним підходом до вивчення природи і первинним знанням;

Виходячи з мети курсу, а це - комплексне пізнання природи  і суспільства, специфіка природознавства - його узагальненість, комплексність і разом з тим конкретність. Озброїти учнів знаннями - значить створити в їх свідомості чіткі уявлення, навчити узагальнювати свої знання в поняттях,  
допомогти дітям осмислити закономірні зв'язки між явищами, виробити практичні уміння і навички. Отже, вже у старших дошкільників повинно мати місце нагромадження певних знань про предмети і явища природи, причому знань нерозрізнених, а об'єднаних провідною ідеєю – ідеєю взаємозв'язку всіх явищ природи. Вивчення природи та проведення нескладних дослідів в природі має велике значення у вихованні у дошкільників суспільної активності, ініціативи, набутті навичок бережливого ставлення до природи та в психологічній підготовці до виконання корисних справ. В дітей зростає відповідальність, почуття гордості за те, що й вони брали участь у важливих для країни справах. 

 

3. Методика роботи з організації та проведення нескладних дослідів в природі як засіб виховання у дитини інтересу до природи.

 

3.1. Організація і створення умов для ознайомлення дітей з природою

 

На території дитячого садка мають бути добре озеленена ділянка, город, сад, квітники, ягідник, куточки лісу й лугу, майданчик для свійських тварин, в групових кімнатах — добре обладнаний куточок природи.

На ділянці діти проводять  влітку цілий день, а в інші пори року — половину свого часу перебування  в дитячому садку. Тут менше шуму, краще повітря. Наявність різних рослин, тварин на ділянці дає вихователеві можливість проводити спостереження, ігри тощо.

Які ж вимоги ставляться до планування й озеленення ділянок? Половина площі всієї ділянки  повинна бути зайнята під озеленення. Вона має добре освітлюватися сонцем. Тут розбивають газони, квітники, город.

Склад декоративних дерев  і кущів може бути різноманітний. Насаджуючи рослини, слід дбати про декоративний ефект, створювати яскраві композиції. Наприклад, клени краще посадити групою, щоб мати локальний колір, — дуби — поодинці, щоб краще було видно розгалуження його гілок. Гарно виглядає композиція, побудована на контрасті беріз і ялин. Вербу садять біля басейну. На ділянці обов'язково повинні бути липа, горобина, каштан, тополя, черемха.

Декоративні кущі можна поділити на дві групи: ті, що використовують для живоплоту й квітучі.

Ділянку дуже прикрашають квітучі  кущі — бузок, садовий жасмин, айва японська, гортензія, калина, таволга, форзиція, вейгела, дейція. Висаджувати їх треба групами — 3—5 на газоні.

Важливо продумати ефективне поєднання  кущів, ураховуючи послідовність цвітіння.

Альтанки й тунелі обсаджують виткими  рослинами — диким і амурським виноградом, хмелем, деревозгубником, клематісом (ломиніс).

На ділянці дитячого садка мають бути куточки лугу й лісу. Для куточку лісу досить 2—3 м² площі. На задньому плані висаджують лісові кущі (ліщину, бруслину, глід). Біля них розміщують папороть, герань лісову, іван-чай, вероніку дібровну, дзвіночки, суниці й конвалії. В куточку лісу обов'язково повинні бути ранньовесняні рослини: проліски, первоцвіт, мати-й-мачуха, медунка, пшінка весняна, гусяча цибулька. Навесні в куточку лісу можна спостерігати за пробудженням комах — перші з них завжди поспішають до весняних квітів.

Куточок лугу створюють на відкритому місці. Тут треба висадити лугові злаки: тимофіївку, тонконіг, грястицю, а також бобові й різнотрав'я: конюшину, гвоздику, зозулин цвіт, смілку, маруну лугову.

Квітник прикрашає ділянку дитячого садка, створює затишок. З ранньої весни і до пізньої осені в квітнику можна проводити багато цікавих спостережень: за появою сходів, розвитком і цвітінням рослин, визріванням насіння, за комахами. Діти садять рослини, доглядають за ними. Тому плануванню квітника слід приділити належну увагу.

Найдоцільнішою формою квітника, що забезпечує вільний доступ для огляду за квітками, є вузенькі квіткові рабатки, розташовані по периметру групової ділянки. В квітнику мають весь час цвісти рослини. А для цього треба поєднувати багаторічні й однорічні рослини.

Город, сад і ягідник  мають бути спільними для всіх груп. У цьому разі легше підвести воду, краще провести сівозміну, цікавіше проводити порівняльні спостереження за розвитком різних овочевих культур. Довжина грядки має бути 2,5—3 м, ширина — 70—80 см, відстань між грядками — 50—60 см. Це дає можливість розмістити групу дітей з обох боків грядки й контролювати їх роботу. На городі бажано зробити великі центральні доріжки (шириною 1 м), влаштувати місце для відпочинку дітей.

Для молодшої групи виділяють 1—2 грядки, для підготовчої — 5—6 грядок. У міських умовах на городі треба відвести одну грядку під зернові культури — пшеницю, гречку.

Слід подбати про добір плодових дерев і кущів для саду. У дитячих установах доцільно садити карликові плодові дерева, які потребують меншої площі, раніше починають плодоносити, дають великі плоди.

Майданчик для утримання  дрібних свійських тварин слід розміщувати  біля господарського подвір'я. Його площа 20м². На майданчику розміщуються клітки для кролів, пташник. Влітку тут можна тримати козеня.

Спостереження, досліди, праця, ігри на ділянці поєднуються з щоденною роботою в куточку природи. Щоб постійно підтримувати інтерес до нього, треба змінювати об'єкти— одні виносити на якийсь час, інші приносити. Діти порівнюватимуть їх з квітами, що залишилися на клумбі, й визначатимуть, як неоднакові умови впливають на розвиток рослин. Взимку у куточку природи можна проводити багато цікавих дослідів (висаджування цибулі, стимулювання розвитку поставлених у воду гілок тощо).

Навесні й улітку інтерес  до об'єктів куточка природи підвищується в зв'язку із спостереженнями за розвитком, цвітінням багатьох кімнатних рослин, вирощуванням розсади, кімнатних рослин із живців, спостереженнями за комахами тощо. Важливо створити атмосферу «відкриттів», заохочувати дітей, які перші помічають якісь зміни.

Перед проведенням нескладних дослідів із дошкільнятами вихователю необхідно провести велику попередню роботу: самостійно опрацювати матеріал з певної теми, ретельно спланувати проведення заняття із дослідами, підготувати всі необхідні матеріали та обладнання.

 

3.2. Методика проведення нескладних дослідів в природі.

Нежива природа

Повітря

Мета: експериментальним шляхом довести, що повітря має вагу; закріпити знання дітей про те, що повітря є скрізь навколо нас, його містять всі навколишні порожнисті предмети, такі матеріали, як пісок, земля, глина, вода; уточнити уявлення дітей про те, що повітря — складова життя людини; розвивати уважність, допитливість.