Організація впровадження у практику досягнень науки й перспективного досвіду

• метод експертного оцінювання, який полягає в широкому обговоренні й оцінюванні досвіду експертними носіями в складі вчителів, психологів, методистів, вчених-практиків тощо;
• метод експерименту, який полягає в перевірці всього досвіду або його елементів загальноприйнятими в сучасній педагогіці правилами. Наприклад, в одному класі працює вчитель, який пройшов навчання в автора досвіду, в другому – вчитель, який вивчив досвід за друкованими матеріалами, третій клас – контрольний, який працює за загальноприйнятою методикою. Висновки про результативність досвіду та можливість його використання в масовій педагогічній практиці необхідно робити, порівнюючи результативність навчально-виховного процесу цих класах.

Після отримання позитивної оцінки передовий педагогічний досвід затверджується на засіданні методичної ради школи, видається наказ про його впровадження в практику роботи педагогічного колективу, автор отримує диплом відповідного змісту. 
Варто звернути увагу на те, що на практиці досить рідко використовується така форма роботи, як цілеспрямоване “вирощування” передового педагогічного досвіду за наперед складеним планом. 
Палким прихильником активної позиції в цій справі був В.О. Сухомлинський. У статті “Вивчення, узагальнення й поширення передового педагогічного досвіду” (8,19) директор Павлиської школи висловив актуальні й на сьогодні думки: “Іноді керівники скаржаться: кращий досвід з певного питання не вивчається та не поширюється через те. Що його в школі немає. Такі міркування є результатом неправильного розуміння кращого досвіду як чогось стихійного. Що виникає само по собі, завдяки щасливому збігу обставин. Чекати, поки в школі виникне кращий досвід, – це значить прирікати педагогічний колектив на застій. Позитивного досвіду можна досягти в кожному педагогічному колективі. 
Завдання директора школи – всіма засобами сприяти створенню кращого досвіду в кожного вчителя з усіх питань навчально-виховної роботи й упроваджувати цей досвід в життя школи”. 
Перший етап роботи керівників навчальних закладів у процесі вирощення власного педагогічного досвіду – дбати про своєчасне одержання вчителями необхідної інформації про сучасні досягнення педагогічної науки та практики з актуальних проблем навчально-виховного процесу. Як відомо, роль первинної наукової інформації полягає в усвідомленні вчителем неминучості відмови від застарілого в практиці та необхідності впровадження сучасних передових ідей. На цьому ґрунті слід підштовхнути вчителя до самоосвітньої роботи. Колективу пропонується бібліографія для ознайомлення з висвітленням обраної проблеми в літературі. 
Другий етап – створення творчої групи за добровільної участі кращих учителів (3 – 5 осіб) з метою “пророщування” , конструювання, створення власного, оригінального педагогічного досвіду на основі рекомендацій науки або передового досвіду, відомого з описів. 
Своєчасно передбачити оригінальне й нове в роботі вчителя, допомогти йому словом і ділом, дати можливість теоретично осмислити й виростити власний педагогічний досвід – один з найголовніших напрямів роботи керівника школи. 
Варто зауважити, що В.Л. Сухомлинський ніколи не вбачав суті передового досвіду лише в оволодінні технічною стороною справи, в запозиченні для себе нових прийомів праці. Зрозуміло, такий однобічний підхід завдає шкоди справі, бо це може нав’язати вчителеві не властиві для його системи роботи педагогічні ідеї. “Досвід не можна передавати, якщо свідомістю того, хто хоче запозичити досвід, не оволоділа ідея, яка стала джерелом натхнення до творчої праці... З самого початку використання чужого досвіду є творчою справою”. 

 
Технологія впровадження перспективного педагогічного досвіду 
 
Треба сказати, що впровадження передового педагогічного досвіду в практику – найбільш недосконала ланка методичної роботи. Часто керівники шкіл, організовуючи роботу з упровадження досвіду, відносно переконливо розповідають, кому й що треба зробити, рідше – цілеспрямовано показують, що саме зробити, зовсім рідко – навчають учнів, як це зробити. Таким чином, упровадження передового педагогічного досвіду обривається на вирішальному етапі практичного навчання вчителів технології упровадження нових методів роботи. 
Загальна технологія впровадження передового педагогічного досвіду в практику може бути стисло виражена в такій послідовності:

• ознайомлення вчителів з передовим досвідом, розв’язання його переваг порівняно з традиційними методами;
• створення сприятливих умов для розвитку творчості вчителів, показ прийомів роботи на практиці;
• організація практичної роботи із застосуванням інтегративних методик ;
• організація педагогічного спрямування запроваджених раціональних методів роботи;
• моральне й матеріальне заохочення носія передового педагогічного досвіду.

Для впровадження результатів  наукових досліджень з відповідної науково-методичної проблеми або відомого в регіоні чи вирощеного в школі власного педагогічного досвіду створюються творчі групи – організовано колективи (3-5-7 осіб) кращих творчих педагогічних працівників, які вивчають запропонований педагогічною наукою чи передовою педагогічною практикою спосіб розв’язання проблеми й забезпечують його творче впровадження в практичну діяльність працівників. 
Організовують творчі групи керівників шкіл, при яких ці групи формуються, спрямовують їх роботу методичні служби. Творча група складає план роботи над проблемою в довільній формі. Розроблені творчою групою рекомендації повинні мати основні теоретичні положення, ідеї, висновки, сформульовані у зрозумілій для педагогів формі. До впровадження рекомендацій у практику вони проходять апробацію, коригуються. Уточнюють. Велике значення має поширення досвіду. Члени творчої групи демонструють особистий досвід застосування на практиці положень, рекомендацій, висновків науки та передової практики з проблеми, виступають з доповідями, повідомленнями на засіданнях методичних об’єднань, педагогічної ради школи, нарадах при директорові тощо. Звернімо увагу на такі форми впровадження досвіду, як постійно діючі семінари-практикуми, відкриті навчальні заняття тощо. 
І на закінчення – пропаганда, розповсюдження передового педагогічного досвіду. Це може здійснюватись різними способами, зокрема:

• на засіданнях методичних об’єднань, семінарах, нарадах, засіданнях педагогічної ради, науково-практичних конференціях, педагогічних читаннях заслуховуються повідомлення про наслідки впровадження досвіду того чи іншого вчителя, вихователя;
• безпосереднє ознайомлення з передовим досвідом, що пропагується шляхом відвідування навчальних занять під час проведення проблемних, творчих семінарів тощо;
• створення шкіл передового досвіду, якими керують носії передового досвіду;
• друкована (рукописна) пропаганда через випуск методичних бюлетенів, буклетів, альбомів, плакатів, інформаційно-методичних листів, так званих естафет передового педагогічного досвіду, підготовки та публікації статей відповідного змісту в газетах. Журналах тощо;
• наочна пропаганда передового педагогічного досвіду методом експонування матеріалів цього досвіду на шкільній, районній, обласній педагогічних виставках;
• пропаганда за допомогою технічних засобів навчання – створення діафільмів, серії діапозитивів, фонотеки магнітофонних записів, відео- та кінофільмів, організації радіо- й телепередач тощо.

Отже, систематична, цілеспрямована робота з упровадження нового в педагогічну  практику може бути орієнтовно представлена таким чином:

• виявлення, вивчення й оцінювання кращого досвіду вчителів школи;
• “вирощування” власного педагогічного досвіду;
• узагальнення результатів вивченого “вирощеного” досвіду;
• організація пропаганди та впровадження ідей передового досвіду в практику роботи вчителів школи;
• організація внутрішньошкільного контролю за станом упровадження передового досвіду, аналіз творчого використання ідей передового досвіду в практичній діяльності педагогічного колективу школи.

Саме від чіткої організації цієї справи залежить досягнення стійких високих результатів навчально-виховної роботи педагогічних колективів за мінімальної затрати зусиль. Своєчасно побачити й належним чином оцінити оригінальне, нове й перспективне в роботі вчителя, створити сприятливі умови для впровадження його в практику – основне в діяльності сучасного керівника школи. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Отже, що ж таке перспективний педагогічний досвід? Перспективний педагогічний досвід – це результат творчої діяльності педагога з елементами новизни, спрямований на реалізацію актуальних завдань навчання і виховання. Передовий педагогічний досвід має оцінюватися за такими основними критеріями:

1. Актуальність і перспективність. Тобто він має сприяти вирішенню завдань сучасного етапу розвитку освіти, задовольняти потреби педагогічної практики, домагати в подоланні труднощів при здійсненні навчально-виховного процесу.
2. Висока результативність, стабільність показників, оптимальність. Це означає, що застосування досвіду повинно сприяти підвищенню рівня навчальних досягнень учнів, забезпечувати постійну ефективність і стабільність результатів протягом тривалого часу за менших витрат часу й зусиль.
3. Наукова обґрунтованість, тобто відповідність основним принципам, законам педагогічної діяльності. Однак слід зазначити, що в деяких випадках досвід суперечить загальноприйнятим положенням педагогічної науки. У таких випадках необхідно здійснити ґрунтовні дослідження, забезпечити оцінювання компетентними спеціалістами, щоб мати змогу вважати цей досвід передовим.
4. Існування елементів новизни й оригінальності. Незалежно від того, чи виходять автори досвіду за межі відомих форм і методів, чи здійснюють педагогічний процес у цих самих межах, вони завжди вносять до нього щось індивідуально значуще. Елементи новизни можна сьогодні простежити в досвіді таких відомих учителів, як В.Ф. Шаталов, М.П. Гузик, Б.І. Дегтярьов, М.М. Палтишев, О.А. Захарченко та багато інших.
5. Можливість творчого наслідування досвіду іншими педагогами. Ті. Хто вивчає передовий педагогічний досвід, повинні вичленити з нього те суттєве, що може стати надбанням основної маси вчителів. Варто зауважити, що й учителі мають бути підготовленими до наслідування, сприйняття передового досвіду. З цього приводу видатний педагог П.П. Блонський писав: “Шляхом практики мистецтву виховання може навчитися лише той, хто засвоїв та заздалегідь вивчив теорію та підготовлений до тих вражень, які має дати йому досвід”. Інакше кажучи, якісне зерно, висіяне в погний грунт, не проросте.

Для вивчення результатів нових досліджень та поширення перспективного досвіду створюють групи підготовлених учителів, творчих керівників освітніх закладів.

 

 

 

Використана література

 

1.Активні форми і методи впровадження передового педагогічного досвіду: Зб. наук. ст.– К.: Рад. школа, 1989.

2.Блонський П.П. Задачи и методы новой народной школы // Избр. пед. произведения. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1961.

3.Красовицкий М.И. и др. От педагогической науки к практике. – К.: Рад.школа, 1990.

4.Крисюк С.В. Передовой педагогический опыт как способ повышения мастерства учителей (80 – 90 годы) // Постметодика. – Полтава, 1995. – № 2(9).

5.Передовий педагогічний досвід: Теорія і методика. – К.: Рад школа. 1990.

6.Про удосконалення системи вивчення і поширення передового досвіду // Збірник наказів та інструкцій Міністерства освіти України. – 1988. – № 1.

7.Сухомлинський В.О. Вибрані твори: У 5 т. – К.: Рад школа, 1977. – Т. 4.

8.Сухомлинський В.О. Вивчення, узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду // ЗОШ І ступеня Досвіду роботи директора школи. – К.: Рад.школа, 1955.

9.Терегулов Ф.Ш. Критерии передового педагогического опыта // Сов. педагогика. – 1989. – № 1.

10. Фридман П.М. Педагогический опыт глазами психолога. – М.: Просвещение, 1987.

11. Педагогічний пошук / За ред. В.Ф. Беха. — К., 1989.

12. Подымов Л. С. Подготовка учителя к инновационной деятельности. — М., 1995.

13. Юсуфбекова Н. Р. Общие основы педагогических инноваций: Опыт разработки теории инновационных процессов образования. — М., 1991.

14. Державна Національна програма «Освіта».(«Україна ХХІ століття»). –

К., 1994.

15. Бікбаєва  Л.  Про вивчення,  узагальнення  та  впровадження

прогресивного  педагогічного  досвіду: Методичні  рекомендації. –  К.,

2005. – с. 223

16. Денисюк Л. Формуємо творчу особистість. – К., Шкільний світ, 2007. –

с. – 56

17. Місюченко Н.  Впровадження  у навчально-виховний  процес

прогресивного досвіду: Методичні рекомендації. – К., 2005. – с. – 223.

18. Руснак Т. Методика вивчення та узагальнення педагогічного досвіду. –

К., Шкілький світ, 2007. – с. 5

19. Чепурна Н. Впровадження у практику досягнень науки та передового

педагогічного досвіду. – К ., Шкільний світ, 2007. – с. 26.

 

 

 

 

 

Додатки

 

Перспективний педагогічний досвід

 

Щоб вивчити перспективний педагогічний досвід,

н е о б х і д н  о:

1. Визначити мету і завдання вивчення ППД.
2. Визначити тематику.
3. Виявити об’єкт вивчення.
4. Зібрати фактичний матеріал.
5. Зробити аналіз, узагальнення, висновки: