Організаційні форми розвитку біологічних, географічних, екологічних понять в учнів початкових класів в процесі вивчення природознавства

 Опосередковане сприймання реалізується через живе та друковане слово, що має свої особливості. Воно полягає у тому, що на відміну від чуттєво – предметного змісту, який одночасно сприймається кількома аналізаторами, усний чи письмовий зміст сприймається не цілісно, а фраза за фразою, одним органом чуття. Щоб сприймання було цілісним, використовують прийоми, які одночасно актуалізують чуттєвий досвід дитини: уточнення, спонукання до згадування через посилання на місце і час безпосереднього сприймання об’єктів, про які йдеться, стислого пояснення вчителя.

 При цьому особливу роль відіграватимуть знання, вміння і навички учнів, сформовані під час вивчення природознавчого курсу. Краєзнавчий зміст курсу передбачає формування уявлень не тільки про рельєф, води, клімат своєї місцевості, але й про такі компоненти як ґрунти, рослинний і тваринний світ, а також населення своєї місцевості, його побут та господарську діяльність. Об’єкти і явища природи, які охоплені змістом даного курсу. доступні безпосередньому сприйманню школярів під час програмних екскурсій, спостережень, а також життєвого досвіду учнів [17, 2].

 Усвідомленому та осмисленому формуванню географічних, біологічних та природознавчих понять передують знання про об’єкти природи, сформовані в позаурочний час. Під час прогулянок , екскурсій у природу, туристичних походів, суспільно корисної праці учні безпосередньо виділяють істотні ознаки предметів і явищ навколишньої дійсності , а також збирають найрізноманітніший природний матеріал, який слугує наочністю для формування теоретичних знань. Цей матеріал доцільно систематизувати в одному з розділів краєзнавчого куточка “Люби і знай свій рідний край. Тут знайде своє місце колекція корисних копалин, колекція місцевих ґрунтів, гербарії рослин, чучела плазунів і птахів, колекції шкідників саду, лісу, поля городу і таке інше.

 У процесі безпосереднього і опосередкованого сприймання об’єктів природи рідного краю відбувається нагромадження термінів, фактів, уявлень. Усвідомлення їх – необхідна передумова для осмислення сутності географічних, біологічних та природознавчих понять.

 

 

 

 

 

 

 

Висновки до 2 глави

1. У зв'язку з особливостями змісту курсу природознавства розрізняють наступні організаційні форми вивчення природи молодшими школярами: урок, екскурсію, позаурочну домашню й позакласну роботу.

2. На уроках учитель використовує словесні, наочні, практичні методи навчання, різноманітні наочні засоби для формування міцних, усвідомлених знань та понять про неживу й живу природу.

3. Позакласна робота із природознавства містить у собі індивідуальні, групові й масові види занять. Вони будуються на основі навчального матеріалу, але по вільно обраній тематиці з урахуванням інтересів учнів.

4. Результати досвідів, спостережень, виконаних учнями за завданням учителя, використовуються на уроках для підтвердження тих або інших теоретичних положень або як опорні знання при формуванні нових понять. Закріплення цих понять здійснюється через систему домашніх завдань.

5. Першоосновою географічних, біологічних та природознавчих  понять є уявлення про предмети та явища навколишньої дійсності, які формуються за допомогою чуттєвого сприймання об’єктів природи.

6. У процесі безпосереднього і опосередкованого сприймання об’єктів природи рідного краю відбувається нагромадження термінів, фактів, уявлень. Усвідомлення їх – необхідна передумова для осмислення сутності географічних, біологічних та природознавчих понять.

7. Краєзнавчий принцип навчання, який припускає обов’язкову роботу на місцевості чи використання місцевих матеріалів у процесі формування загальних географічних, біологічних та природознавчих понять відіграє важливу роль у навчальному процесі.

Висновки

Проведене теоретичне дослідження дає підставу стверджувати, що вдосконалення процесу формування екологічних, географічних та біологічних понять в учнів початкових класів є одним із важливих напрямів досягнення якісно нового рівня у вивченні природознавства. Воно органічно вплітається у пошук інноваційних технологій формування теоретичних знань молодших школярів, за яких особистість учня, його інтелектуальний розвиток перебувають у центрі навчально-виховного процесу.

Завдання курсу природознавства розкривають дві сторони навчального процесу, які органічно переплітаються - навчання й виховання. Тож на сьогоднішній день вивчення природознавства у початкових класах не обмежується формуванням у дітей уявлень про природу та її компоненти. Зміст цього предмета складає система взаємопов’язаних понять, засвоєння учнями кожного з яких потребує спеціальної методичної підготовки вчителя. Уроки природознавства покликані виховувати у школярів повагу до праці, людей праці, формувати в них певні трудові вміння і навички. Особлива увага приділяється вихованню в учнів відповідальності за збереження навколишнього середовища як важливого фактора існування людини.

Очевидно, що за умов, коли основна організаційна форма занять - урок - розрахована на весь клас, якість засвоєння знань та формування географічних, біологічних та природничих понять у кожної дитини значною мірою залежить від індивідуалізації навчання. Тому перед сучасною початковою школою гостро стоїть питання про таку організацію навчально-виховного процесу, який був би більш особистісно-орієнтований на всебічну підготовку школярів, їхній цілісний і гармонійний розвиток та особистісне зростання.

Разом з тим, ефективність навчання значною мірою залежить не лише від змісту і методів, а й від форм його організації. Форми навчання мають відповідати меті, змісту, умовам, в яких воно здійснюється (кількість дітей, їхній вік, наявність обладнання, специфіка предмета, тривалість навчання тощо).

У вивченні природничого матеріалу значну роль відіграє позакласна робота, спрямована на розширення й поглиблення знань, умінь і навичок учнів. Зміст її виходить за межі програмного матеріалу, відповідно до запитів та інтересів школярів.

Використання різних форм організації навчання природознавства в початковій школі (усіх типів уроків, усіх видів позаурочної та позакласної роботи) є ефективним засобом формування природничих знань та понять учнів молодшого шкільного віку. Така робота активізує навчально-пізнавальну діяльність учнів, задовольняє їхні запити та інтереси, доповнює й розширює зміст програмового матеріалу, сприяє його глибшому засвоєнню молодшими школярами.

Проблема формування екологічних, географічних, біологічних понять має багатоаспектний характер, тому наше дослідження не вичерпує всіх її питань. У подальшому доцільно дослідити способи формування природничих понять, процес розвитку понять, умови оперування поняттями в різних педагогічних ситуаціях, роль нових навчальних технологій у формуванні екологічних, географічних, біологічних понять та інше.

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Байбара Т.М. Методика навчання в початкових класах: навчальний посібник / Т.М. Байбара .- К.: Веселка, 1998. - 334 с.

2. Беженар Г. Формування системи безперервної екологічної освіти та виховання/ Г. Беженар  // «Директор школи». - 2005. - № 40.- C. 21- 22

3. Біда Д. Формування природничо-наукових уявлень і понять у молодших школярів засобами міжнародного природничого інтерактивного учнівського конкурсу “колосок” / Д. Біда [Електронний ресурс]. - Режим доступу:  http://kolosok.org.ua/wp-content/uploads/2013/08/formuvannja-pryrodnycho-naukovyh-ujavlen-_-ponjat-u-molodshyh-shkoljar_v-zasobamy-m_zhnarodnoho-pryrodnychoho-_nteraktyvnoho-uchn_vskoho-konkursu-_kolosok_.pdf

4. Варакута О.М. Дидактичні умови формування природничих понять в учнів початкових класів: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.09 / О.М. Варакута .-К., 2001. -23с.

5. Васів О. Міжпредметні зв’язки та їхня роль у формуванні географічних понять/О. Васів // Краєзнавство.Географія.Туризм.-2011.- №5.- С.6

6. Дубовик О.С. Післядипломна педагогічна освіта для професійного зростання:посібник для самостійної роботи слухачів курсів підвищення кваліфікації /О.С.Дубовик. - Луганськ, 2006. -52 с.

7. Землянская Е.Н.Учебные проєкты младших школьников/Е.Н.Землянская// Начальная школа.- 2005. - №9. – С. 55 – 59

8. Калашник О. П. Про організацію навчально-виховного процесу з природознавства в загальноосвітніх навчальних закладах області у 2013/2014 навчальному році: інструктивно-методичний лист /О. П. Калашник. – Миколаїв : ОІППО, 2013.- 55 с.

9. Луганський природний заповідник НАН України Державне управління екології та природних ресурсів в Луганській області. Природно-заповідний фонд Луганської області.- Луганськ. - 2005. - 116 с.

10. Лучко І.І. Готуємось до уроків природознавства. 6 кл. / І.І. Лучко - X.: Ранок , 2008. -160 с.

11. Мазур П. Дослідницька робота з молодшими школярами на ділянці / П. Мазур // Початкова школа.-1997.-№3.-C.4

12. Майхрук М.І. Уроки природознавства. 4(3) клас/ М.І. Майхрук. -Тернопіль: Навчальна книга, 1998. - 120 с.

13. Маслова В.Р. Організація неперервної освіти та виховання в умовах навчально-виховного комплексу: навчально-методичний посібник / В.Р.Маслова. – Луганськ: Альма-матер, 2012. - 220 с.

14. Навчально-виховні завдання курсу природознавства в початковій школі[Електронний ресурс]. - Режим доступу:  http://mobcifra.ru/p_e_d_a_g_o_g_i_k_a/n_a_v_ch_a_l_n_o_-v_i_x_o_v_n_i_z_a_v_d.html

15. Нарочна Л.К. Методика викладання природознавства: навч. посіб. / Нарочна Л.К.- К.: Вища школа,1990.-302с.

16. Плохій З.П. Формуємо екологічну компетентність молодших дошкільників: навчально-методичний посібник до базової програми «Я у Світі» / З.П.  Плохій .-К.: Світоч, 2010. – С.89-102

17. Пропедевтична роль краєзнавства у формуванні географічних понять[Електронний ресурс]. - Режим доступу:  http://www.br.com.ua/referats/rps/95417-2.html

18. Тетьоркіна В.А. Я і Україна. Навколишній світ: матеріали до уроків у 2 класі / В.А.Тетьоркіна. - Харків: Видавництво «Ранок», 2002. - 328 с.