Інтерактивні методи роботи з морлодими вихователями

 

Чернігівський дошкільний навчальний заклад №4 «Калинонька»

Чернігівської міської  ради

Чернігівської області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Чернігів - 2012

ВСТУП

 

Новітні тенденції розвитку українського суспільства (глобалізаційні процеси, інформатизація, глибина екологічних проблем тощо) є причинами змін у сфері освіти, які ми спостерігаємо зараз. Сучасна освіта стає широкою та складною сферою з високою місією та функціями здоров’язбереження, соціального захисту, культурозбереження, культуротворчості, соціальної стабілізації тощо. Все це в повній мірі стосується і дошкілля.

Переорієнтація з предметного  змісту освіти на розвиток, саморозвиток особистості, формування її житттєвої позиції, забезпечення житттєздатності та свободоспроможності потребує не зовнішнього оновлення дошкільної освіти, яке, нажаль, ми часто можемо спостерігати, а кардинальних змін у підходах, організації життєдіяльності дітей, у позиціях того, хто виховує і навчає, у виборі форм та методів. Сучасний педагог має обстоювати прогресивні інноваційні ідеї, протистояти опору консервативно налаштованої професійної спільноти, а для цього, безумовно, потрібні соціальна активність і комунікативність, особисті мужність і твердий характер, терпіння і креативність, здатність щодня вести напружене емоційне і професійне життя.

Практика свідчить, що в  кожному закладі є такі педагоги, але їх чисельність незначна. Більшість  же мають нестійку професійну позицію, недостатньо впевнені у своїх  знаннях, у них відсутній власний  педагогічний стиль. До того ж, останнім часом збільшилась кількість  молодих кадрів, які приходять  до дошкільних закладів, на маючи відповідної  фахової (дошкільної) освіти. Все це потребує певних змін в організації  методичної роботи в ДНЗ: вона має  включати нові інтерактивні форми, зокрема, систему тренінгів, інтерактивних  семінарів, які б занурили їх у  процес професійного самовдосконалення, сприяли розвитку креативності.

Традиційні форми методичної роботи, в яких головне місце відводиться  доповідям, прямій передачі знань, втрачають  своє значення через низьку ефективність та недостатній зворотній зв’язок.

Аналіз психолого-педагогічної літератури та педагогічної періодики  з теми дозволяє зробити висновок, що цьому питанню приділяється велика увага як науковцями, так і педагогами-практиками. Зокрема, слід відзначити науково-практичні  матеріали К.Крутій, досвід роботи ДНЗ  №12 м. Куп’янська Харківської області, ДНЗ №8 м. Прилуки Чернігівської  області, ДНЗ №1 м. Чернігова. Цікавим  є і досвід російських колег з  Орловського обласного інституту  вдосконалення вчителів О.Бережнової та І.Патронової, викладачів Московського державного педагогічного університету Л.Барсукової, Л.Волобуєвої, В.Кубишкіної та М.Ємельянової з проблеми використання нетрадиційних занять та інтерактивних методів у роботі зі студентами.

Сучасні дослідження та моніторинг освітньої діяльності дошкільних закладів, з результатами яких можна ознайомитися на сторінках фахової періодики  та педвидань, свідчать про те, що зазначена проблема є актуальною, а проведення різноманітних інтерактивних форм методичної роботи з кадрами сприяють не тільки підвищенню комунікативної компетенції, але й опосередковано систематизують, конкретизують й узагальнюють професійні знання; дають можливість відпрацювати певні вміння й навички тощо.

Отже, у методичній роботі дошкільного закладу ми намагаємось  ширше використовувати безпосереднє залучення педагогів до активної навчально-пізнавальної діяльності з  використанням активних та інтерактивних  методів та прийомів, при використанні яких навчальна діяльність носить творчий  характер, формуються пізнавальний інтерес  та творче мислення.

 

 

 

 

 

 

 

 

АКТИВНІ ТА ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ В МЕТОДИЧНІЙ РОБОТІ ДНЗ

Методична робота в ДНЗ  – важлива умова підвищення якості педагогічного процесу. Проходячи  через всі форми методичної роботи, організовані у певній системі, вихователі не лише підвищують професійний рівень, для них стає потребою дізнатися  щось нове, навчитися робити те, чого вони ще не вміють.

На основі аналізу сутності поняття «методична робота» (за різноманітними визначеннями у педагогічній літературі) можна дати таке визначення:

Методична робота – це частина цілісної системи безперервної освіти, спрямована на поглиблення, актуалізацію знань, умінь та навичок педагогів, які ґрунтуються на досягненнях науки та передового педагогічного досвіду і сприяють підвищенню професійної майстерності кожного педагога, на формування колективу однодумців, розвиток творчого потенціалу всіх педагогів, необхідного для якісної освітньо-виховної роботи в ДНЗ.

У методичній роботі в ДНЗ  спостерігається тенденція до зменшення  частки традиційних форм роботи через  їх малоефективність та збільшення частки нетрадиційних форм, активних та інтерактивних методів та прийомів.

Активними називають методи, при використання яких навчальна  діяльність носить творчий характер, формуються пізнавальний інтерес і  творче мислення. Вони будуються переважно  на діалозі, що передбачає вільний обмін  думками про шляхи розв’язання  тієї чи іншої проблеми, на самостійному оволодінні знаннями в процесі активної пізнавальної діяльності.

Використання активних методів  сприяє розширенню кругозору, формує уміння і навички професійної діяльності, розвиває та виробляє техніку перегрупування, реорганізації, систематизації, уміння формулювати питання.

Завдання  активних методів навчання: розвиток самостійності, волі, активності; формування певного підходу, позиції, світогляду; розвиток комунікативних якостей, уміння працювати в колективі.

Мета  активних методів навчання – розвиток уваги, мовлення, творчих здібностей, рефлексії, уміння знаходити оптимальні чи найпростіші рішення, передбачати результат.

Таким чином, активні методи навчання – це навчання в діяльності.

Поняття «інтерактивні методи» зародилося з теорії проблемного навчання. Суттєвою особливістю проблемного навчання є дослідницька діяльність тих, хто навчається, яка передбачає постановку запитань і проблем, евристичне формулювання гіпотез і перевірку їх у ході розумових і практичних операцій із застосуванням діалогу. Діалог тут виступає як метод вирішення протиріч. Думка потребує висловлювання, отже, народжується діалог. Діалог – це бесіда між двома особами, обмін репліками. «Інтер» – префікс, який означає перебування поміж, періодичність дії. «Активний» – це діяльний, енергійний, посилено діючий.

Отже, інтерактивні методи – це методи спілкування на основі полілогу, в якому задіяна така формула участі (один-два-всі разом), активні методи – це методи спілкування в аудиторії на основі залучення якомога більшої кількості присутніх до розв’язання або обговорення проблеми (диспут, дискусія тощо).

Сумісна діяльність, як правило, розглядається як організаційна  система активності взаємодіючих індивідів, яка спрямована на засвоєння об’єктів матеріальної та духовної культури. Інтерактивний  бік спілкування розкривається  як вироблення учасниками стратегії  сумісних дій.

За даними Х.Є. Майхнера, при переважно пасивному сприйманні інформації, ті, що навчаються, зберігають у пам’яті:

10 % того, що читають,

20% того, що чують,

30% того, що бачать,

50% того, що чують і бачать.

За умов активного сприймання інформації збереження відбувається у  такий спосіб – 80 % того, що говорив  сам слухач, 90 % того, що сам зробив.

Інтерактивні методи навчання не тільки різко покращують запам’ятовування матеріалу, але й сприяють його ідентифікації, реалізації у повсякденному житті.

Серед найбільш використовуваних у навчанні педагогів інтерактивних  методів слід назвати:

• полілог
• інтерв’ювання
• “мозковий штурм”
• рольова гра
• педагогічний аукціон
• банк ідей
• “карусель”
• “акваріум”

• “займи позицію”

• “навчаючи - вчуся”
• робота в малих групах
• “ток-шоу”
• “ажурна пилка”
• “коло ідей”
• “суд від свого імені”

“шість капелюшків мислення”Класифікацію активних методів навчання пропонують у своїй роботі «Ділові ігри» Я.М. Бєльчиков та М.М. Бірштейн. Вони поділяють всі активні методи на два типи: неімітаційні та імітаційні.

Неімітаційні методи орієнтовані на самостійну діяльність того, хто навчається, проблемність, але в них відсутня імітація реальних обставин в умовній ситуації.

Імітаційні  методи поділяються на неігрові та ігрові. До неігрових відносяться ті, в яких є моделювання реальних об’єктів та ситуацій, але відсутня вільна гра з рольовими функціями. Ігрові методи навчання передбачають моделювання конкретних ситуацій з розподілом ролей.

 

 

 

 

 

форми методичної роботи в днз

Зміст методичної роботи ДНЗ  реалізується в різних формах.

Масові  форми методичної роботи сприяють виробленню єдиної педагогічної позиції і підходів до важливих педагогічних проблем. До них відносяться: педради, педчитання, конференції, виставки.

Групові форми роботи об’єднують педагогів за інтересами, однією проблемою чи напрямком роботи. Це: проблемні семінари, семінари-практикуми, консиліуми, ШПД, творчі групи, наставництво, методоб’єднання, методичні години, колективний перегляд, консультації, психолого-педагогічна діагностика.

Індивідуальні форми спрямовані на методичне самовдосконалення, підвищення культурно-професійного рівня вихователя. Серед них: самоосвіта, атестація, наставництво, моделювання передового педагогічного досвіду, консультації, курсова перепідготовка, стажування, участь у конкурсах.

З метою активізації педагогів-дошкільників складовою частиною проведення цих  трьох груп форм методичної роботи можуть бути:

• методичний міст
• круглий стіл
• методичний ринг
• методичні посиденьки
• педагогічна вітальня
• педагогічний турнір
• педагогічний аукціон
• педагогічний проект
• “Що? Де? Коли?”
• “Сильна ланка”
• “Морський бій”
• “Щасливий випадок”
• “Поле чудес”
• “Дама збирає багаж”
• “КВК”
• “Брейн-ринг”

 

 

Розглянемо деякі з  активних та інтерактивних форм методичної роботи, які доцільно використовувати  з молодими кадрами.

Методичний  міст – різновид дискусії, одна з інтерактивних форм методичної роботи. Проводиться з метою розвитку практичних навичок. Темою, як правило, обираються проблеми розвитку, навчання й виховання дітей. Під час проведення «методичного моста» вихователі вдосконалюють свої аналітичні вміння. Для участі в цій роботі залучають молодих педагогів та педагогів-наставників, батьків, педагогів інших дошкільних закладів. Роль ведучого виконує методист або завідувач дошкільного навчального закладу.

Проблемний  стіл – це активна форма методичної роботи, яка сприяє розвитку у вихователів прагнення до самоосвіти, до роботи, до розширення й поглиблення знань. Заздалегідь готуються питання до обговорення, списки рекомендованої літератури, комплектуються творчі мікрогрупи у складі яких є і молоді і досвідчені педагоги, створюється прес-центр, який по закінченні підбиває підсумки, пропонує рекомендації і випускає методичний бюлетень «Досвід. Проблеми. Пропозиції».

Дискусія – це колективне обговорення якого-небудь складного питання. Заздалегідь готується література відповідно до теми, оформлюється приміщення. До дискусії готуються всі її учасники.

Під час підготовки до цієї форми роботи можуть бути створені творчі мікрогрупи, які пропонують свою програму, позицію. Важливо правильно  обрати тему, яка б відповідала  вимогам сьогодення й торкалася  б гострої проблеми.

Питань необхідно пропонувати  не більше ніж п’ять, прагнучи вичерпати  головну проблему дискусії, формулювати  їх так, щоб була можливість висловити  різні погляди щодо висунутої  проблеми. Задля організації дискусії або диспуту створюється ініціативна  група, оформлюється приміщення плакатами, малюнками, іноді готується спеціальний  випуск стінгазети. Дуже важлива в  дискусії роль ведучого: йому необхідно  вміти ясно й чітко обґрунтувати вибір теми, що обговорюється, зацікавити аудиторію, примусити її думати.

Мозкова атака (штурм) – одна з інтерактивних форм методичної роботи, яка сприяє розвиткові творчості вихователів. Цю форму  зручно використовувати під час обговорення складних проблем функціонування дошкільного навчального закладу.

«Круглий  стіл» визнано науковцями однією з ефективних інтерактивних форм роботи з дорослими. Це колективне обговорення заданої теми рівноправними учасниками.

Мета – проаналізувати  та виявити причини виявлених недоліків, виробити оптимальні шляхи розв’язання проблеми.