Можливості ігор-драматизацій у творчому розвитку дітей дошкільного віку

Основна мета педагогічного  керівництва - будити уяву дитини, створювати умови для винахідливості, творчості дітей (Козлова С.А., КуликоваТ.А). [5, с.54]

Основні напрями  розвитку гри, що театралізується, полягають в поступовому переході дитини від гри поодинці літературному або фольклорному тексту до гри-контамінації, що має на увазі вільну побудову дитиною сюжету, в якому літературна основа поєднується з вільною її інтерпретацією дитиною або з'єднуються декілька творів; від гри, де використовуються засоби виразності для передачі особливостей персонажа, до гри як засобу самовираження через образ героя; від гри, в якій центром є «артист», до гри, в якій представлений комплекс позицій «артист», «режисер», «сценарист», «оформлювач», «костюмер», але при цьому переваги кожної дитини пов'язані з яким-небудь одним з них, залежно від індивідуальних здібностей та інтересів; від гри, що театралізується, до театрально-ігрової діяльності як засобу самовираження особи і самореалізації здібностей.

1.3 КЕРІВНИЦТВО   ІГРАМИ- ДРАМАТИЗАЦІЯМИ

В іграх-драматизаціях зміст, ролі, ігрові дії обумовлені сюжетом і змістом того чи іншого літературного твору, казки та т. п. Вони подібні до сюжетно - рольових ігор: в основі тих і інших умов невідтворення явища, дій і взаємин людей і т.д., а також є елементи творчості. Своєрідність ігор драматизації заключается в те, що за сюжетом казки чи розповіді діти виконують певні ролі, відтворюють події в точної послідовності.   Найчастіше основою ігор - драматизації є казки. У казках образи героїв окреслені найбільш яскраво, вони приваблюють дітей динамічністю і ясною вмотивованістю вчинків, дії чітко змінюють одне інше і дошкільнятам охоче відтворюють їх. Легко драматизують улюблені дітьми народні казки "Ріпка", "Колобок", "Теремок", "Три ведмеді" та ін. У іграх-драматизаціях використовуються і вірші з діалогами, завдяки яким створюється можливість відтворювати зміст за ролями.                                                                               За допомогою ігор - драматизацій діти краще засвоюють ідейний зміст твору, логіку і послідовність подій, їх розвиток і причинну обумовленість.              Для розгортання ігор - драматизації необхідні: збудження і розвиток інтересу до них у дітей, знання хлопцями змісту і тексту твору,наявність костюмів, іграшок. Костюм в іграх доповнює образ. Якщо не можна зробити костюм, потрібно використовувати окремі його елементи, що характеризують окремі ознаки того чи іншого персонажа: гребінець півника, хвіст лисиці, вуха зайчика і т.п. До виготовлення костюмів добре залучати самих дітей.

Керівництво вихователя полягає в тому, що він перш за все підбирає твори, що мають виховне значення, сюжет яких дітям неважко засвоїти і перетворити в гру - драматизацію.                                                                             З дошкільниками не слід спеціально розучувати казку. Прекрасна мова, захоплюючий сюжет, повтори в тексті, динаміка розвитку дії - все це сприяє швидкому її засвоєнню. При повторному розповіданні казки діти досить добре її запам'ятовують і починають включатися в гру, виконуючи роль окремих персонажів. Граючи, дитина безпосередньо висловлює свої почуття у слові, жестах, міміці, інтонації.                                                                                         У грі - драматизації не треба показувати дитині ті чи інші виразні прийоми: гра для нього повинна бути саме грою.                                                          Велике значення в розвитку гри-драматизації, в засвоєнні характерних рис образу та відображення їх у ролі має інтерес до неї самого педагога, його вміння користуватися засобами художньої виразності при читанні або розповіді. Правильний ритм, різноманітні інтонації, паузи, деякі жести пожвавлюють образи, роблять їх близькими дітям, збуджують у нихбажання грати. Раз по раз повторюючи гру, хлопці все менше потребують допомоги вихователя і починають діяти самостійно. У грі-драматизації одночасно можуть брати участь лише кілька людей, і педагог повинен зробити так, щоб всі діти по черзі були її учасниками.                                                                            Старші дошкільнята при розподілі ролей враховують інтереси, бажання один одного, а іноді застосовують лічилку. Але й тут необхідне деякий вплив вихователя: треба викликати доброзичливе ставлення в однолітків до боязких дітям, підказати, які ролі їм можна доручити.                       Допомагаючи дітям засвоїти зміст гри, увійти в образ, вихователь використовує розглядання ілюстрацій до літературних творів,уточнює деякі характерні риси персонажів, з'ясовує ставлення дітей до гри.

1.4 ГРА-ДРАМАТИЗАЦІЯ  ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ  ЗДІБНОСТЕЙ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО  ВІКУ

З раннього дитинства життя вимагає досить сформованого рівня уяви. Вже до школи дитина повинна вміти орієнтуватися в ситуаціях, в яких відбуваються різні перетворення образів предметів, знаків і символів, і бути готовим до передбачення можливих змін. Найбільш успішно становлення уяви відбувається в грі і образотворчої діяльності, а також в тих видах предметно - практичної діяльності, де дитина починає «складати», «уявляти», поєднуючи реальне з уявним. Важливо відзначити, що це становлення відбувається не саме по собі, а в процесі цілеспрямованого навчання і виховання.

У старшому дошкільному віці закладаються основні риси особистості та характеру, форми поведінки в різних соціальних ситуаціях, здатність співвідносити власні бажання і потреби з потребами інших людей. У процесі створення і реалізації ігрового задуму знаходять своє відображення і уявлення дітей про навколишній світ, і їх відношення до тієї чи іншої проблемної ситуації. Оволодіння навичками мімічної, пантомімічній, мовної виразності сприяє розвитку творчого потенціалу дітей та підвищенню рівня їх соціальної адаптації. 
Разом з ігровим дією розвиваються і зачатки уяви дитини, можливості якого пов'язані з входженням в елементарну ігрову ситуацію з варіативним використанням спочатку окремих предметів, а потім ланцюжків ролевих дій.

Граючи роль, дитина може не тільки представляти, але і емоційно переживати вчинки свого персонажа. Це, безумовно, впливає на розвиток сфери почуттів дошкільника. Естетичні переживання допомагають дитині випробувати захоплення тими проявами життя, які він раніше не помічав, і передати їх з допомогу рухів, жестів, міміки та інших засобів виразності. Гра - драматизація являє собою різновид театралізованої сюжетно-рольової, режисерської гри. Зберігає типові ознаки сюжетно - рольової гри: зміст, творчий задум, роль, сюжет, рольові та організаційні дії і відносини.

Організація роботи з дітьми 
Робота з дітьми проводиться в двох основних формах: 
-     Спеціально організована робота педагога з дітьми; 
- Нерегламентований вид діяльності за бажанням дитини. 
Час проведення спеціально організованої роботи педагога з дітьми - п'ятниця - друга половина дня. Нерегламентована діяльність може здійснюватися дошкільниками щодня (у ранкові або вечірні години) у процесі їх вільної самостійної діяльності.

Велике  значення має співтворчість дитини і дорослого. Це важливо не тільки для надання дитині допомоги та спонукання до роботи, але і для розвитку його уяви, яка активізується в спільній діяльності. Спочатку дитині показують, як треба виконувати роботу, як можна створювати новий образ, потім йде спільна дія, і тільки після цього він діє самостійно. Обов'язкове актуалізація минулого досвіду дитини за допомогою питань, опорних слів, наочних засобів. Дорослий повинен управляти цим процесом. 
Пропоновані нами завдання згруповані по блоках, кожний з яких має переважно свою спрямованість і відповідає певному етапу навчання. Ми виділяємо п'ять етапів навчання і, відповідно, п'ять блоків ігор. 
На всіх заняттях ми навчали дітей прийомів творчої діяльності. Проводилась робота, що допомагає виникненню задуму; складання плану його реалізації; виділенню головного; процесу створення образу або образної ситуації; аналізу результатів. Обов'язковим етапом була оцінка своїх робіт і робіт своїх товаришів. Для створення позитивного емоційного стану дітей ми намагалися забезпечити кожному ситуацію успіху, тому в процесі гри надавали різні види допомоги. Враховували індивідуальні можливості і особливості кожної дитини.

Розробляючи дані блоки завдань, ми вважали, що основною умовою формування уяви має бути цілеспрямоване поетапне навчання. Передбачалося надання адекватної допомоги з боку дорослого при одночасному оволодінні дитиною необхідними структурними компонентами уяви і поступовий перехід його діяльності із зовнішнього плану у внутрішній. Етапи навчання включали систему ігор, в яких пропонували завдання як на що відтворює, так і на творчу уяву. 
При розробці системи нами враховувалися принципи вітчизняних і зарубіжних психологів про єдність свідомості і діяльності, розвитку психіки в діяльності, про потенційні можливості дитини, "зоні найближчого розвитку".

Етапи навчання: 
На першому етапі(перший блок) головною метою є створення в групі атмосфери доброзичливості, відкритості і взаєморозуміння, психологічної захищеності та самореалізації. 
Провідне місце в роботі з дітьми з розвитку уяви на цьому етапі займають ігри зі співом (хороводи). Вони дозволяють звикнути до товаришів по заняттях, до колективних вимогам, так як від дітей у цих іграх не потрібно активної поведінки

На другому етапі(другий блок) основною метою стає розвиток відтворює уява. Головне місце на даному етапі займають ігри-драматизації віршів. 
Завдання, які вирішуються в процесі цих ігор: 
Розширювати знання дітей про навколишній світ; вчити передавати свій емоційний стан у міміці, жестах, рухах, вчити розуміти особливості поведінки тварин, відтворювати їх; розвивати вміння співпереживати, уяву, координацію мови та рухів.

На третьому етапі(третій блок) особлива увага приділяється іграм драматизації - (настільний театр). 
Завдання, які вирішуються на даному етапі: 
Вчити виразним рухам, звуконаслідування, вчити бути уважним до почуттів і бажань інших людей; розвивати здатність розуміти емоційний стан, виражати його, розвивати вміння подумки відтворювати образ собі подібного через власне бачення людини; розвивати уяву, мова

На четвертому етапі(четвертий блок) головне місце займаю творчі ігри - драматизації. Метою роботи стає розвиток самостійного словесної творчості дитини. В іграх відображаються враження, отримані з навколишнього життя, з улюблених книг; розвиваються взаємини з однолітками і дорослими. Ігри сприяють розвитку почуття колективізму, уяви , ініціативи, кмітливості, організованості.

На п'ятому етапі (п'ятий блок) діти знайомляться з грою-драматизацією прозою. Ігри - драматизації створюють бадьорий і радісний настрій. Характерною особливістю таких ігор є те, що в них діти мають можливість максимально висловлювати свої задуми, уявляти, фантазувати, передавати все різноманіття вражень від оточуючої їх дійсності. 
Завдання, які вирішуються в процесі ігор п'ятого блоку: 
Вчити наслідувати голоси тварин, розуміти особливості їхньої поведінки, зображати характерні рухи; розвивати мову, уяву, вміння співпереживати.

         Театралізована діяльність в  дитячому садку - це гарна можливість  розкриття творчого потенціалу  дитини, виховання творчої спрямованості особистості. Діти вчаться помічати в навколишньому світі цікаві ідеї, втілювати їх, створювати свій художній образ персонажа, у них розвивається творча уява, асоціативне мислення, вміння бачити незвичайні моменти в буденному. 
            Крім того, колективна театралізована діяльність спрямована на цілісне вплив на особистість дитини, її розкріпачення, залучення в дію, активізуючи при цьому всі наявні у нього можливості; на самостійну творчість; розвиток всіх провідних психічних процесів; сприяє самопізнання, самовираження особистості при досить високому ступені свободи; створює умови для соціалізації дитини, посилюючи при цьому його адаптаційні здібності, коригує комунікативні відхилення; допомагає усвідомленню почуття задоволення, радості, значущості, що виникають в результаті виявлення прихованих талантів.

Розглядаючи гру-драматизацію в якості засобу розвитку творчих  здібностей дітей, вказує на схожість і відмінності ігровий драматизації і сюжетно-рольові ігри. І в  тій і іншій грають беруть на себе певні ролі та діють у відповідності з тим, як розгортається зміст гри. Але в сюжетно-рольових іграх діти відображають враження, отримані безпосередньо від навколишньої дійсності, а в іграх-драматизація - враження від літературного твору, відбиваючи життя в художніх образах. У грі-драматизації ініціатива та творчість дітей направлено на краще виконання взятої на себе ролі. Важливо не тільки що зображується, але і як зображується. У драматизації дуже важливий якісний результат діяльності. Інтерес дітей до якості в ряді досліджень, у науково-методичних публікаціях доведена можливість активного і творчого участі дошкільнят в іграх-драматизація. 
Драматизувати - значить розіграти в особах який - небуть літературний твір, зберігаючи послідовність розказаних в ньому епізодів і передаючи характери його персонажів. Гра-драматизація - діяльність, що вимагає від дошкільнят необхідних для виконання її здібностей, умінь, навичок.

         Гра-драматизація займає особливе місце при вирішенні завдань художнього виховання та розвитку дітей дошкільного віку, що обумовлено її спорідненістю з театром. "У театралізованих іграх дітей можна бачити перехід від гри до драматичного мистецтва. У зв'язку з цим гра-драматизація потребує від дітей компетентності в різних сферах художньої діяльності (літературної, театральної, театралізованої, образотворчої, музичної) і діяльності самопізнання. Дії, вироблені дітьми в грі-драматизації, більш складні, ніж в сюжетно-рольовій грі при наслідуванні побаченому в житті. Тут дитині необхідно не лише відтворити який-небудь з зустрічаються в житті об'єктів, але й поставити його в умови, запропоновані автором літературного тексту. Літературний твір підказує, які дії слід виконувати, але в ньому немає вказівок про способи втілення їх - рухах, міміці, інтонаціях. Таким чином, процес гри-драматизації можливий, якщо дитина: