Конфлікти в педагогічному спілкуванні

1. Поява  в класі бадьорий, упевнений, енергійний  і т. д.

2. Загальне  самопочуття в початковий період спілкування бадьорий, продуктивне,впевнене.

3. Наявність  комунікативного настрої: яскраво  виражена готовність доспілкуванню.

4. Енергійний  прояв комунікативної ініціативи, емоційнаналаштованість на діяльність, прагнення передати цей стан класу.

5. Створення  на уроці необхідного емоційного  настрою.

6. Органічне  керування власним самопочуттям  під час уроку іспілкування  з дітьми (рівне емоційний стан, здатність до управліннясамопочуттям, незважаючи на складні обставини,  збої внастрої).

7. Продуктивність  спілкування.

8. Управління  спілкуванням: оперативність, гнучкість,  відчуття власногостилю спілкування,  вміння організувати єдність  спілкування і методу впливу.

9. Мова (яскрава, образна, емоційно насичена, висококультурних).

10. Міміка  (енергійна, яскрава, педагогічно доцільна).

11. Пантоміміка  (виразна, адекватна жестикуляції, пластичнаобразність, емоційна насиченість  жестів).

12. Підсумкова, загальна характеристика спілкування.

Але всі  ці «технологічні» прийоми активно  запрацюють лише занаявності головної умови-інтересу до педагогічної професії, смаку довчительської роботи, любові до дітей, інакше кажучи-за умови професійно -педагогічної спрямованості особистості педагога. Будемо працювати над тим,щоб особистість педагога, творча особистість, відбулася.

1.2. Конлікти як бар'єри  в педагогічному  спілкуванні.

Конфлікти правомірно розглядати як чинники стресогенних порядку.

Г. В. Ушаков виділяє три аспекти профілактики прикордонних стресовихпереживань: соціальний, психологічний і медичний. Зупинимося на нихдокладніше.

Під соціальним аспектом профілактики прикордонних психічнихрозладів  розуміють створення средовых суспільних умов, якіскорочують або виключають псіхотравматізм людини. При цьому  не вартоспрощувати завдань створення  профілактірующіх умов. Їх різноманітність і ступіньрозв'язності дуже багатопланові. Что-то піддається оперативному вуст?? Анен,на что-то потрібні значні соціальні та особистісні зусилля. Якщоконфлікти на роботі та в сім'ї можуть вирішуватися швидко, то ліквідаціяматеріальних труднощів і поневірянь, принизливі житлово-побутові умови,безробіття можуть прийняти форму довгострокових і важко переборністресогенних факторів.

Психологічна  профілактика прикордонних нервових розладів означаєреалізацію заходів, де головною дійовою особою виступає сама людина.  
Активну участь індивіда в корекції способу життя і поведінки становитьоснову психологічної профілактики психотравм. До числа провіднихпрофілактичних заходів відносять а) психопрофілактики до-іпісляпологового періоду, впорядкування міжособистісних відносин, забезпеченнягрупової сумісності в сім'ї, встановлення сумісності в навчально -виховному колективі, наукову організацію праці, усуненняперенапруги, перевтоми, ліквідацію професійних шкідливих умов,психологічну підготовку до нейтралізації стресорів, дезактуалізаціюстресорів. До числа педагогічних умов можна віднести вихованняадекватного обставинами рівня домагань особистості, створенняпсихологічно здорової атмосфери в референтної групі індивіда,використання психологічних цінностей взаємозбагачення в колективнійдіяльності.

Медична профілактика прикордонних нервово-психічних  розладів, всвою чергу, може реалізуватися  завдяки таким заходам, як системапсихічного  оздоровлення та пропаганди основ медико-стрессологі  чеськихзнань серед населення і особливо серед учнів і педагогів. Розробленодосить різноманітний комплекс первинної медичної профілактикиневротичних розладів. До них відносяться проведення масового методичнопродуманого психо-гігієнічного освіти з урахуванням вікових і статевих особливостей груп населення. Медичні рекомендації зприводу вибору видів активного відпочинку та організованого дозвілля.

У число  профілактичних заходів на рівні  побажань і медичнихприписів відносяться  і такі, як ретельне спостереження  за вагітнимижінками, попередження виникнення невропатій, сприяння ліквідаціїсімейних конфліктів та інші.

В даний  час в теорії і практиці педагогіки накопичений значнийзапас фактів і  спостережень для спроби ставити  питання про оформленнятеоретичного спрямування - педагогічної конфліктології, яксамостійної галузі досліджень науки про освіту. Проблемапедагогічних конфліктів відноситься до галузі наукових знань, що мають своємісце в усіх науках як соціальних, так і технічних. Там, де поняттяконфлікту і не обговорюється, фігурують його термінологічні аналоги:  
«Протиріччя», «антагонізм» та інші.

Виходячи  з принципу синергического розгляду проблеми конфліктів упедагогічній  праці і з огляду на всепроникаючий характер цього феноменулюдської діяльності, підійдемо до поняття конфлікту з боку йоготрактування в різних галузях знань. Як же визначається поняття  
«Конфлікту» в різних науках?

Конфлікт  за словником С. І. Ожегова - зіткнення, серйознерозбіжність, суперечку. «Радянський  енциклопедичний словник» (1984) це жпоняття визначає майже так само, тобто як зіткнення сторін, думок,сил. У «Філософському енциклопедичному словнику" (М. 1983) поняття «конфлікт»не включено до складу лексичних одиниць. Його еквівалент - «протиріччя» --визначається як взаємодія протилежних, взаємовиключних сторін ітенденцій, предметів і явищ. Термін «конфлікт» застосовується лише дляпозначення гострих зіткнень ворожих класових інтересів,протиріч

У «Логический  словарь» М. И. Кондакова (М. 1975) визначенняданого поняття майже повністю збігається з наведеними вище.  
«Конфлікт» - це зіткнення протилежних сторін, поглядів, думок,прагнень, інтересів, сил. Далі тут же говориться, що конфлікт означаєрозбіжності, серйозну суперечку з далекосяжними ускладненнями.

«Соціологічний  словник» (М., 1991) дає тлумачення соціальногоконфлікту. Автори визначають соціальний конфлікт як "граничний випадокзагострення соціальних суперечностей ». У «Короткому політичному словнику» (М.,  
1988) визначення конфлікту в буквальному словесному поєднанні повторює те,що зазначено вище. Нарешті, в словнику «Естетика» (М., 1989) інтерпретуєтьсяпоняття «художнього конфлікту». Воно визначається як пряме абоопосередковане відображення мистецтвом життєвих протиріч.

З метою  подальшого наближення до поняття «педагогічногоконфлікту  »целесоо6разно розглянути його тлумачення на наднаучном рівні.  
Інтерес представляє собою роботи, присвячені теорії конфлікту. Не вдаючись у подробиці, підкреслимо її основні положенняв тезовій формі.

Соціальний  прогрес нерозривно пов'язаний з  конфліктами і їх роздільною здатністю.  
«Конфлікт - це стимул і гальмо прогресу, розвиток і деградація, добро ізло »/ /. Якщо природа, на думку Ейнштейна, складна, але не злочинно, тоз конфліктами справа йде інакше. Конфліктуючі сили можуть бутизловмисними, доброзичливими або нейтральними. Як відзначають авторивідомої наукової монографії «Введення в теорію конфлікту»//, сучаснанаука не йде далі прагматично вузького або декларативного освітлення теоріїконфліктів. Конфлікт як соціальний або технічний феномен властивий складнимсистемам. Конфліктність і слабопредсказуемость - істотна властивістьскладних систем. Отже, розгляд конфліктів у педагогічнійсфері має сенс тільки тоді, коли вони аналізуються як атрибутщо функціонує і розвивається, педагогічної, дидактичної,управлінської н інших систем. А такі параметри систем, як слабкапередбачуваність віддалених наслідків, може бути з повною підставоювіднесена до освітньо-виховній системі, системі роботи школи,вузу, інституту підвищення кваліфікацні педагогів.

Фахівці з теорії конфліктів вважають можливою при дослідженні тауправління конфліктами їх метрізацію. Конфлікт визначається як «спосібвзаємодії складних систем ». Він може служити фактором роз'єднання іоб'єднання конфліктуючих сторін. Конфлікти двох систем можуть призводити доосвіти надсістеми, яка представляє собою нову цілісність. Ууправлінні системами, що вступають в конфлікт, суттєве значення маєдефіцит інформованості конфліктуючих про стан один одного. Найважливішимгносеологічний інструментом можуть служити системні моделі, які можутьбудуватися на рівні їх генералізації, складних конструкцій при можливостіїх експериментальної перевірки. Одним з типових соціальних явищ,соціальних конфліктів виступає зіткнення між нормативнимиприписами і реальним станом справ. Наведемо ще кілька твердженьтеоретиків конфлікту.

1. Конфлікт - головний іманентний чинник  прогресу.

2. Зростає  число великомасштабних конфліктів, що вимагають ефективногорішення  в стислі терміни.

3. Конфліктно  є щось виняткове. Це не конфронтація. Цеспосіб подолання протиріч, спосіб  взаємодії складних систем. Т.тобто цілком нормальне явище.

4. Понятійний  апарат К. включає такі периферійні  терміни, як  
«Якість», «ефективність ',« процес »,« сила ». До них примикають спеціальніпоняття з соціальних, психологічних, технічних наук.

5. Конфлікт може порушувати порядок, підтримувати порядок, встановлювати новий порядок.

6. Сучасна  концепція конфліктів охоплює  сфери: ноосферу,біосферу, акосферу, техносферу, живу і неживу матерію.

7. Пропонуються  два шляхи системного дослідження  конфлікту ззастосуванням математичного апарату. Перший передбачає описвзаємодії систем у загальному вигляді з урахуванням всіх істотних чинників.  
Зафіксувати характеристики конфліктуючих сторін, причини, механізми, хід,результат конфлікту. В результаті утворюються великі моделі, що даютьбагатоплановий результат. Другий шлях дослідження конфлікту являєсобою проникнення аналітика в попередньо виділені фактори конфліктуі побудова найпростішої моделі для оцінки вагомості причин і наслідківзіткнення.

8. Конфлікт  означає боротьбу за досягнення конкретних цілейконфліктуючих сторін. Існують загальні закони, на підставі якихрозвиваються процеси протиборства.

9. Проблема  конфлікту розкрита у великій  науковій літературі, однак,як підкреслюють  автори аннотіруемого джерела  з теорії конфлікту,єдиного узгодженого і загальноприйнятого визначення конфлікту не існує.

10. Конфлікти,  навіть будучи типовими, завжди  ситуаційні та унікальні.

11. Конфлікт - складна система протиборства  зі слабо передбачуванимповедінкою  конфліктуючих.

12. В  умовах науково-технічного прогресу відбувається змінаергатичних систем, ( «ергатичних» означає єдність індивіда і соціумутехніки). Деякі фахівці з конфліктології вважають, що і в людинімають місце явища ергатічності поведінки і мислення.

13. Найважливішим  фактором формування єдиної генералізованої моделіконфлікту є інформативність процесів і явищ в умовахконфліктної взаємодії. Певне значення для розуміння конфліктівв педагогічних системах мають теоретичні описи соціальнихконфліктів. Один з варіантів моделювання соціальних конфліктів дан вкоментованому монографії. Автори ставлять, як конфліктуючих системситеми дій «функціонерів», «інтелектуалів», «керівників». Основнимполем протиборства названий «бюрократизм» цих трьох категорійвзаємодіючих осіб. Соціальний конфлікт протікає в трьох сферах: індивідуальної, суспільної і технічної. Якщо між критеріями всіхтрьох сфер настає єдність, конфлікт виключається.

Такі  основні характеристики конфліктів з точки зору теоретиківконфліктології. Для того, щоб опуститися на землю  з настільки абстрактнихвисот відображення протиборства систем як природної форми їхжиттєдіяльності, можна скористатися відомими прийомами модальноїлогіки і накладення вище наведених концептуальних тверджень про сутністьконфлікту на педагогічні системи, предмети, об'єкти. В результаті можнаотримати відповідь на питання, чи є висунута модель конфліктууніверсальною і чи працює вона прі, спробі описати педагогічніконфлікти.

1.3. Типологія конфліктно-стресових  ситуацій в молодших  класах.

Вікові  особливості молодших школярів викладаються, як відомо, ввузівських курсах педагогіки і, головним чином, вікової та педагогічноїпсихології. Тому відзначимо лише ті строго встановлені істини, щонеобхідні для правильного тлумачення конфліктних ситуацій, учасниками якихє контингент молодших учнів загальноосвітньої школи. Дляшколяра молодших класів характерна недовговічність, короткочасністьемоційних переживань, якщо, звичайно, мова йде не про глибокіпотрясіння і постійних пригнічують дитину подразників. Емоційнапереключення і високий ступінь конформності сприяють захищеностіпсихіки молодшого школяра. Однак короткочасність нервових переживаньучнів цього віку не дає вчителеві підстав для необережних формтиску на нього під приводом, що все забудеться. Лише б призвестиповедінку або свідомість його в цю хвилину потрібне стан.