Дитячий оздоровчий табір і виховання у ньому

Автор: Пользователь скрыл имя, 08 Декабря 2011 в 20:14, курсовая работа

Краткое описание

Проблема дослідження: які особливості вмісту виховання, спілкування, управлінні і організації виховання як компонентів виховної системи дитячого оздоровчого табору.
Об'єкт дослідження: дитячий оздоровчий комплекс і особливості його діяльності.
Предмет дослідження: організація виховного процесу в дитячому оздоровчому таборі.
Мета дослідження: проаналізувати і узагальнити теоретичний і практичний досвід з проблеми розвитку виховних систем і показати значення цього досвіду для сучасних дитячих оздоровчих таборів.

Файлы: 1 файл

курсова пед нов.doc

— 149.50 Кб (Скачать)

 

Висновок

     Літній дитячий оздоровчий заклад – унікальна позашкільна установа, що водночас лікує, виховує та сприяє соціалізації дитини.

     Літній тимчасовий дитячий оздоровчий табір має певні переваги у вирішенні проблеми розвитку якостей творчої особистості :

• в  центрі діяльності таких закладів знаходяться  не навчальна робота, а інша системотворча  робота (спорт, праця, мистецька діяльність тощо);

• оздоровчий табір надає широкі можливості для  роботи різновікових колективів школярів;

• в  умовах табору змінюються міжособистісні стосунки, а саме: вихователь виступає не як контролер, дії якого обмежені вимогами уроку, а як активний учасник  творчої діяльності, радник чи просто рівнозначний член творчого колективу;

• організація  діяльності дитячого колективу в  умовах табору набуває надзвичайної інтенсивності, наповненості ( звичайний  день роботи табору може включати 8-10 різних форм виховної діяльності ).

     Існують педагогічні умови розвитку дитини у виховному процесі дитячого оздоровчого закладу. Це перш за все:

• збереження та зміцнення здоров’я вихованців. Лише здорова дитина спроможна й  готова до активної творчої діяльності та розв’язання психологічних проблем, які виникають у житті. Здоров’я – передумова самореалізації особистості. Знання, вміння, здібності мають сенс лише тоді, коли фізичний стан дозволяє їх реалізувати.

• створення  сприятливого морально-психологічного клімату, здорових міжособистісних  стосунків в колективі, тобто  забезпечення умов захищеності кожного його представника.

     Форми -педагогічної роботи можуть бути такими: індивідуальні, групові, масові; а методи – переконання, змагання, виховання на прикладах, психологічні вправи, самовиховання. Обов’язково враховувати індивідуальність дитини, її знання, почуття, навички, звички, особливості характеру. Основою розвитку особистості дитини в таборі є свобода вибору, свобода бажань і дій, задоволення могутньої потреби пізнавальної діяльності та спілкування. Прикладом такої діяльності є організація дитячого самоврядування на рівних правах з дорослими. Тимчасовий колектив має ряд специфічних особливостей. По-перше, коротко тривалість періоду існування колективу. Він вимагає чіткого початку і завершення табірної зміни, обов’язкової оцінки діяльності кожної дитини, надання дітям можливості бачити і розуміти результати своєї праці. По-друге, всі види виховної діяльності в різновікових колективах, з різним соціальним досвідом дітей, із різних умов життя, з сільської або міської місцевості. По-третє, тимчасовий дитячий колектив має значні виховні можливості. У новому оточенні, під час активного спілкування інтенсивніше, повніше розкривається особистість дитини, в таких умовах скоріше можна помітити те, що в школі залишається прихованим, краще вивчити і зрозуміти дитину.

     У таборі діти самостійніше ніж удома. Значно менше регламентацій, що стримують прагнення до самостійності, і більше умов, що стимулюють творчий розвиток, активність дитини.

     Самоврядування є одним з найважливіших факторів формування у дітей умінь й навичок керівництва демократичними процесами. Своїм завданням дитяче самоврядування має формувати ініціативну особистість, здатну приймати нестандартні рішення, залучати вихованців до участі в управлінні загально-табірними справами.

     Виняткове значення для підвищення психоемоційного стану та розумового розвитку мають добре організовані тематичні екскурсії: краєзнавчі, до історичних пам’яток, ботанічні, зоологічні тощо. Повсякденні будні повинні чергуватися зі святами, проведення яких сприяє розрядці, передбачає появлення одноманітності, байдужості до оточуючого середовища, підвищує емоційний тонус.

     Робота педагога-вожатого, вихователя полягає в тому, що за порівняно короткий строк, вони не тільки повинні потоваришувати з дітьми, завоювати в них авторитет, але й згуртувати, об’єднати незнайомих раніше дітей, створити маленький колектив, де б панували взаєморозуміння та взаємопідтримка.

     В кінці хочу підсумувати те, що позашкільні навчально-виховні установи відіграють велику роль у розвитку виховання підростаючого покоління. А це сприяє створенню найефективніших умов для професійної орієнтації та самовизначення особистості у професійній діяльності, а також забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та реалізації змістовного дозвілля. 
 
 

Використана література

  1. Ведмеденко Б.Ф. Теоретичні основи і практика виховання молоді засобами фізичної культури. — Київ, 1993.
  2. Курпан Ю.И. Знать й уметь // Физическая культура в школе, 1994.
  3.    Петровская Е.К. Здоровий образ жизни // Физическая культура в школе, 1995.
  4.    Станкин М.И. Спорт й воспитание подростков. — М.: ФиС, 1983.

5.      Ященко Л,Б. Закаливание — путь к здоровью // Физическая культура в школе", 1985.

6.       В.В. Вербицький. Оздоровлення, фізичне загартування молоді в позашкіллі. - К.: АВЕРС, 2008. - 384 с. Гриф МОН України.

7.       В.В. Вербицький. Контурна карта виховної еколого-натуралістичної роботи.. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2008.

8. Алехина Е.В. Организационно-деятельностные особенности функционирования православного детского лагеря / Е.В. Алехина// человек и общество: история и современность: межвузовский сборник научных трудов. - Воронеж: ВГПУ, 2003.

9.       Байбородова Л.В. Воспитательная работа в детском загородном лагере / Л.В. Байбородова, М.И. Рожков. – Ярославль: Академия развития, 2003.

10. Буданова Г.С. Летняя страна детства / Г.С. Буданова// народное образование. – 2001.

11.     Лазарева А.Г. Организация жизни детей в летнем лагере/ А.Г. Лазарева, З.И. Невдахина, Г.М. Орябинская, Е.С. Туренская// воспитание школьников. – 1998.

12.     Методика воспитательной работы: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Под ред. В.А. Сластенина. – М.: Издательский центр «Академия», 2005.

13.     Новикова Л.И. «Воспитательное пространство» как открытая система / Л.И. Новикова, Соколовский М.В.// общественные науки и современность. - 1998.

14.    Сысоева М.Е. Организация летнего отдыха детей: учеб.- метод. Пособие / М.Е. Сысоева.- М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999.

15. Сысоева М.Е. Основы вожатского мастерства/ М.Е. Сысоева, С.С. Хансова. – М.: Центр гуманитарной литературы «РОН», 2002.

16. Таран Ю.В. Социально-педагогическая деятельность детского оздоровительного лагеря/ Ю.В. Таран// народное образование. - 2004.

17.   Юзефавичус Т.А. Советы бывалого вожатого: Учебно-практическое пособие для организаторов летнего отдыха детей/ Т.А. Юзефавичус. - М.: Педагогическое общество России, 2005.

Информация о работе Дитячий оздоровчий табір і виховання у ньому