Роль податків у фіскальній політиці та соціально-економічному розвитку держави

Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Октября 2011 в 13:58, реферат

Краткое описание


Застосування податків є одним з економічних методів управління і забезпечення взаємозв'язку загальнодержавних інтересів з комерційними інтересами підприємців, підприємств незалежно від форм власності й організаційно-правової форми підприємства. За допомогою податків визначаються взаємини підприємців, підприємств усіх форм власності з державними і місцевими бюджетами, з банками, а також з вищестоящими організаціями. За допомогою податків регулюється зовнішньоекономічна діяльність, включаючи залучення іноземних інвестицій, формування прибутку підприємства.

Оглавление


Вступ
1.Роль податків у фіскальній політиці держави.
2.Роль податків у соціально-економічному розвитку держави.
Висновок
Список використаної літератури

Файлы: 1 файл

податки.docx

— 25.17 Кб (Скачать)

ПВНЗ  «Європейський університет» 
 
 
 
 

Реферат

на тему:

« Роль податків у фіскальній політиці та соціально-економічному розвитку держави  » 
 
 
 

Студентки IV курсу

групи 143\1

Штефан  Дар’ї 
 
 

Київ 2011

План: 

Вступ

1.Роль  податків у фіскальній політиці  держави.

2.Роль  податків у соціально-економічному  розвитку держави.

Висновок

Список  використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

       Серед економічних важелів, за допомогою  яких держава впливає на ринкову  економіку, важливе місце належить податкам. В умовах ринкової економіки  будь-яка держава широко використовує податкову політику як певний регулятор  впливу на негативні явища ринку. Податки, як і вся податкова система, є могутнім інструментом управління економікою в умовах ринку.

       З отриманням незалежності Україна почала формувати свою власну податкову  політику, і нині економіка нашої  держави знаходиться на надзвичайно  відповідальному етапі розвитку податкової системи.

       Україна, як і інші цивілізовані держави, згідно з її Конституцією, є гарантом соціально-економічного розвитку суспільства, забезпечення належного  рівня життя громадян і соціального  захисту певних груп населення. Для  вирішення і фінансування загальнодержавних  завдань використовуються засоби державного і місцевого бюджетів, з яких фінансується утримання державних службових рівнів армії, освіти, охорони здоров'я, культури.

       Застосування  податків є одним з економічних  методів управління і забезпечення взаємозв'язку загальнодержавних інтересів  з комерційними інтересами підприємців, підприємств незалежно від форм власності й організаційно-правової форми підприємства. За допомогою  податків визначаються взаємини підприємців, підприємств усіх форм власності  з державними і місцевими бюджетами, з банками, а також з вищестоящими організаціями. За допомогою податків регулюється зовнішньоекономічна  діяльність, включаючи залучення  іноземних інвестицій, формування прибутку підприємства.

  1. Роль податків у фіскальній політиці держави
 

       Фіскальна політика зумовлює використання можливостей  уряду формувати податки і  витрачати кошти державного бюджету  для регулювання рівня ділової  активності і розв'язання різноманітних  соціальних проблем, тобто це система  регулювання, пов'язана з урядовими  видатками і податками. Основним важелем фіскальної політики держави  є зміна структури податків і, насамперед зміна податкових ставок згідно з метою уряду. Проведення фіскальної політики - прерогатива  законодавчих органів влади країни, оскільки якраз вони контролюють  оподаткування і витрати коштів з нього.

       Вважається, і практика підтверджує, що вплив  податків на попит відчувається швидше. У короткостроковому періоді  зниження податків одночасно призводить до зростання сукупного попиту і  зменшення податкових надходжень в  бюджет. А вплив податків на сукупну  пропозицію за своєю специфікою має  довгостроковий характер.

       Фіскальна політика складається з так званої дискреційної фіскальної політики і  автоматичної. Під дискреційною політикою  розуміють    свідоме    регулювання    державою    оподаткування    і державних  витрат з метою впливу на реальний обсяг ВВП, зайнятість, інфляцію, економічний  ріст.

       У період спаду стимулююча дискреційна  політика складається із:

       1)  збільшення державних витрат;

       2)  зниження податків;

       3) поєднання росту державних витрат  із зниженням податків .

       Така  фіскальна політика призводить фактично до дефіциту бюджету, але забезпечує скорочення падіння виробництва.

       В умовах інфляції при надлишковому попиті стримуюча дискреційна фіскальна  політика складається із:

       1) зменшення державних витрат;

       2) збільшення податків;

       3) поєднання   скорочення   державних   витрат   із   зростаючим  оподаткуванням.

       Така  політика орієнтується на позитивне  сальдо бюджету. Безумовно, це абстрактна схема поведінки парламенту й  уряду, і механізм дискреційної фіскальної політики далеко не такий простий, оскільки в реальній економіці діють паралельні і різноспрямовані фактори і  зрозуміло, що пошук оптимальної  фіскальної політики - це завдання дуже складне.

       Автоматична фіскальна політика заснована на системі вбудованих стабілізаторів. Під автоматичним, або вбудованим стабілізатором розуміють економічний  механізм, який автоматично реагує на зміну економічного стану без  необхідності прийняття певних рішень з боку уряду, здійснення ним певних проектів. До основних вбудованих стабілізаторів відноситься зміна податкових надходжень. Сума податків залежить від величини доходів. Тому в періоди активного  росту ВВП податкові надходження  автоматично зростають (при прогресивній системі оподаткування), що забезпечує зниження купівельної спроможності і стримує економічний ріст. І, навпаки,   в  періоди  спаду   податкові   надходження  автоматично  зменшується сума вилучених доходів  також зменшується, тобто поступово  збільшується купівельна спроможність в економіці, що стримує спад. По-іншому, прогресивна система оподаткування в періоди інфляційного росту приводить до втрати потенційної купівельної спроможності, і навпаки, в періоди уповільнення економічного росту вона забезпечує мінімальну втрату купівельної спроможності. І перше, і друге є бажаним з погляду економічної стабільності.

       До  вбудованих стабілізаторів відносяться  система допомог по безробіттю і різних соціальних виплат, програми з підтримки малозабезпечених верств населення тощо, які перешкоджають різкому скороченню сукупного попиту навіть в періоди економічного спаду. В періоди підйому і скорочення безробіття виплата річного роду допомог або припиняється, або зменшується, що стримує сукупний попит.

       При проведенні фіскальної політики важливу  роль відіграє удосконалення оподатковування, тому що система податків регулює  циклічність коливань економіки. Держава  фінансує свої видатки насамперед за рахунок податкових надходжень. Як відомо, податки – це частина  доходу, що сплачується фірмами та домогосподарствами у розмірі, встановленому  законом. У вузькому понятті до податків належать фіскальні вилучення, що утворюють  доход державного бюджету. В широкому розумінні податки – це всі  фіскальні вилучення, встановлені  державою, в тому числі відрахування до цільових позабюджетних фондів (наприклад, внески до державного пенсійного фонду).

       У залежності від системи оподаткування  вплив податкової політики на макроекономічні  змінні може проявлятися по-різному. В цілому зниження податків стимулює зростання приватних витрат і  сукупної пропозиції. З цією метою  інколи застосовують податкові пільги, тобто зменшення податкових ставок або повне звільнення від податків окремих підприємств чи виробництв залежно від їхнього профілю, характеру виробленої продукції  і виконаних робіт, використаної робочої сили, зони розміщення. Зростання  податків, навпаки, призводить до скорочення приватних витрат та загального обсягу виробництва.

     Отже, можна зробити висновок, що податки  відіграють дуже важливу роль у фіскальній політиці держави, тому що вони є ефективним засобом стимулювання економічного розвитку країни. Податки допомагають заохочувати або стримувати визначені види діяльності, направляти розвиток тих чи інших галузей чи регіонів, регулювати кількість грошей та грошовий обіг, діяти на інвестиційну активність підприємців, функціонування ринку цінних паперів, впливати на рівновагу між сукупним попитом та сукупною пропозицією. 

  1. Роль податків у соціально-економічному розвитку держави.
 

         Податки – дуже складна й надзвичайно впливова на всі економічні явища та процеси фінансова категорія. Можна без перебільшення сказати, що, з одного боку податки – це фінансове підґрунтя існування держави, мірило її можливостей у світовому економічному просторі щодо розвитку науки, освіти, культури, гарантування економічної безпеки, зростання суспільного добробуту народу. А з другого боку, податки – це знаряддя перерозподілу доходів юридичних і фізичних осіб у державі. Їх мобілізація й використання зачіпає інтереси кожного підприємця чи громадянина. На сьогодні податки – це найефективніший інструмент впливу держави на суспільне виробництво, його динаміку і структуру, на розвиток науки і техніки, масштаби соціальних гарантій населенню.

      Податки – це обов’язковий елемент економічної  системи держави незалежно від  того, яку модель економічного розвитку вона вибирає, які політичні сили перебувають при владі. Відсутність  податків паралізує фінансову систему  держави в цілому, робить її недієздатною і в кінцевому підсумку – позбавленою  будь-якого сенсу.

      Провідна  роль у забезпеченні виконання державою функцій щодо регулювання економічних  процесів належить податкам. Саме податково-бюджетна і кредитної-грошова політика є  ефективними методами державного регулювання  ринкової економіки.

       Призначення податків виявляється в їх функціях – фіскальної та економічної або розподільчо-регулюючої. Фіскальна функція складається у формуванні грошових доходів держави. Акумульовані через оподаткування засоби держава використовує на будування доріг, великих господарських об’єктів, об’єктів соціального призначення (лікарень, шкіл, дитячих садків, басейнів, бібліотек), на утримання науки, захист навколишнього середовища. Частина засобів йде на охорону здоров’я та розвиток медицини: удосконалення виробництва лікарської техніки, захист здоров’я матері та дитини, проведення медичних дослідів. Значна частина засобів йде на розвиток системи середньої загальної, спеціальної та вищої освіти, у тому числі на виплату заробітної плати викладачам та стипендії студентам. З цих же засобів держава утримує дома для пенсіонерів, виплачує пенсії та допомоги за інвалідністю, оказує допомогу хворим та непрацездатним членам суспільства, утримує державний апарат, армію, органи охорони порядку.

     Функції податків знаходяться у діалектичній залежності одне від іншого. Так, отримання  великої кількості податкових зборів у бюджет (фіскальна функція) сприяє стимулюванню прискорення будування  соціальних об’єктів, фундаментальних  наукових досліджень (економічна функція). У той самий час прискорення  інвестиційної активності, зріст  масштабів виробництва (економічна функція) сприяє збільшенню податкових надходжень до бюджету (фіскальна функція).

       Роль  податків в житті суспільства  характеризує підсумковий показник – податковий тягар і визначається як відношення суми податкових зборів до сукупного національного продукту. Він відображає ту частину виробленого суспільством продукту , яка перерозподіляється через бюджетні механізми. Іншими словами, рівень оподаткування (податковий тягар) в економіці вимірюється відношенням загальної суми фіскальних вилучень до суми доходів фірм і домогосподарств (ставка сумарного оподаткування доходів, або середня ставка податку). Ступінь фактичного податкового навантаження на приватний сектор визначається чистими податковими надходженнями, які утворюються різницею між величиною загальних податкових надходжень до державного бюджету і сумою трансфертів держави приватному секторові.

       У соціально орієнтованій державі  ринкового типу важлива увага повинна    приділятися   ефективності   використання    податкових надходжень.  На  макрорівні суми сплачених податків  і  податкових платежів для всіх податкоплатників обов’язково повинні відповідати сумі  фінансованих  державою благ і трансфертних  платежів.  Тобто сплата  податків повинна відповідати граничній корисності  частини вартості   валового   внутрішнього  продукту,  що   централізовано вилучається  у податкоплатників і перерозподіляється через бюджет держави.  Причому  цей перерозподіл для кожного  платника  податку повинен  проходити за умови найменшої суспільної  жертви,  яка  не підкріплена отриманою частиною суспільних благ. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       Висновок 

       Податки відіграють дуже важливу роль в умовах ринкової економіки. Вони виступають засобом  заохочення і розвитку пріоритетних галузей народного господарства, через податки держава може проводити  енергійну політику щодо розвитку наукомістких виробництв і ліквідації збиткових  підприємств.

       Таким чином, податки виражають обов'язок усіх юридичних і фізичних осіб, що одержують доходи, брати участь у формуванні державних фінансових ресурсів. Тому податки є найважливішою  ланкою фінансової політики держави  в сучасних умовах.

Информация о работе Роль податків у фіскальній політиці та соціально-економічному розвитку держави