Проблеми відшкодування ПДВ в Україні

ПРОБЛЕМИ ВІДШКОДУВАННЯ  ПДВ В УКРАЇНИ

Постановка проблеми. Податок на додану вартість – це непрямий податок на додану вартість, який створюється на всіх стадіях виробництва та обігу. Він входить до ціни товарів, робіт, послуг і повністю оплачується кінцевим споживачем товарів, робіт і послуг [1].

В Україні дедалі більше загострюється  проблема відшкодування ПДВ. Держава  не виконує своїх зобов’язань  у цій сфері, зростає термін заборгованості уряду перед платниками податків. За таких умов ПДВ фактично перетворюється на додатковий податок з експортерів, через який зменшуються їхні ресурси. За браком прозорого механізму погашення державної заборгованості з відшкодування ПДВ платники податків перебувають у нерівних умовах.

Головна проблема щодо відшкодування  ПДВ експортерам полягає у неповному виконанні урядових зобов’язань. Оскільки в країні зростає експорт (у 2011 році частка експорту сягнула 55% ВВП), відповідно, підвищуються зобов’язання з відшкодування ПДВ. Проблему поглиблює наявність великої простроченої заборгованості з відшкодування ПДВ (за деякими оцінками, вона становить 2 млрд. грн.). За таких умов підприємства намагаються уникати сплати ПДВ, а це ухиляння негативно позначається на надходженнях до бюджету. Оскільки українське законодавство передбачає відшкодування ПДВ експортерам коштом надходжень від ПДВ, утворюється замкнене коло. З одного боку, держава не відшкодовує ПДВ, з іншого — через брак довіри підприємства уникають сплати ПДВ, а в такому разі додатково зменшуються можливості держави повертати підприємствам сплачені суми податку [2].

Виділяють кілька головних причин проблеми невідшкодування ПДВ [2]:

• структурні диспропорції в економіці. Найбільші експортери мають матеріаломістке та енергомістке виробництво, а отже, можуть користуватися великим податковим кредитом;
• диспропорції в системі оподаткування:
• найбільшими боржниками зі сплати ПДВ стали енергетичні підприємства, 
  тому бюджет не отримує тих надходжень ПДВ, обсяг яких мав би відповідати сумі податкового кредиту експортерів;
• сільське господарство звільнено від сплати ПДВ до бюджету, а в такому разі зменшується база оподаткування і, відповідно, скорочуються надходження ПДВ;
• через списання боргу платників податків знизилися доходи бюджету, а отже, зменшилися можливості відшкодовувати ПДВ з бюджетних коштів;
• наявність тіньової інфраструктури, у межах якої зростає кількість фіктивних експортних операцій;
• неефективність механізмів відшкодування податку:
• відшкодування здійснюють лише коштом надходжень ПДВ (надходження інших податків не можна використовувати на ці потреби);
• досі не вироблено механізмів відшкодування ПДВ в одній області завдяки надходженням ПДВ в іншій області. Тому з найбільшою гостротою проблема постає в тих областях, де сконцентровано підприємства експортери. У цих областях, що мають негативне сальдо надходження ПДВ, не можливо виконати зобов’язання зі сплати ПДВ власними коштами.

Незаконне відшкодування  ПДВ створило умови для особливого різновиду кримінального бізнесу. На фіктивних фірмах формується велика частина необґрунтованого податку на додану вартість, яка ніколи не надійде в бюджет. Дана проблема поглиблюється активними і різноманітними діями учасників тіньової економіки, які будують свій бізнес на незаконному відшкодуванні ПДВ. З цією метою вони створюють заплутані схеми для штучного завищення цін реалізації і незаконного формування податкового кредиту, а також здійснення подвійного експорту.

Податок на додану вартість, вже давно багатьма експертами називається  одним із самих кримінальних податків, тому що процедура його відшкодування породила масу корупційних схем. З кожним роком отримати відшкодування ПДВ підприємствам все важче, а межа за його повернення з боку податкових органів зростає. Протистояння між бізнесом і податківцями триває: бізнес використовує двозначності у вітчизняному законодавстві і формує до відшкодування чималі суми даного податку.

В Україні обговорюють  кілька варіантів розв’язання проблеми невідшкодування ПДВ. Головні способи подолання труднощів у цій сфері такі [2]:

• проведення взаємозаліку зобов’язань з повернення ПДВ коштом податкових зобов’язань платника ПДВ;
• проведення взаємозаліку зобов’язань з повернення ПДВ коштом податкових зобов’язань кредиторів платника ПДВ;
• списання та реструктуризація боргу уряду з відшкодування ПДВ пропорційно до списання та реструктуризації боргу платників податків перед бюджетом;
• виплата заборгованості бюджету платникам податків з бюджетних коштів.

Висновки

Наявність суттєвих недоліків  у відшкодуванні податку на додану вартість вимагає здійснення заходів для стабілізації ситуації, а саме: вдосконалити законодавчу базу, зокрема усунути суперечливі норми законодавства про ПДВ та систематизувати величезну кількість нормативних актів; паралельно з удосконаленням законодавства необхідно проводити автоматизацію роботи податкових органів та впроваджувати електронний варіант подання звітності підприємствами; для прискорення процедури відшкодування ПДВ доцільно застосовувати сучасні інструменти фінансового ринку, зокрема за допомогою банківських і страхових організацій.

Література:

1. Податкова система : навч. посібник / О.Т. Замасло, І.І. Приймак, О.В. Грін. – Львів :ЛНУ імені Івана Франка, 2011. – 378 с.
2. Як розв’язати проблему відшкодування ПДВ в Україні : вісник центру // Інформаційний бюлетень Міжнародного центру перспективних досліджень. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.icps.com.ua/files/articles/30/69/nl_ukr_20020415_0147.pdf
3. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.// Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, N 13-14, N 15-16, N 17 , ст. 112 , із змінами, внесеними згідно із Законами. [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2755-17