Подвійне оподаткування

• забезпечення рівності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності при встановленні ставок податків;

• заохочення експорту продукції вітчизняного виробництва.

Податкові пільги надаються виключно відповідно до закону, як правило, суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності, які стабільно експортують наукову, наукомістку продукцію, їхній експорт перевищує імпорт за фінансовий рік і обсяг експорту становить не менше 5 % від обсягу реалізованих за фінансовий рік товарів. Ставки податків встановлюються та скасовуються відповідно до законів про оподаткування[7].

1.2 Види подвійного оподаткування

Виділяють кілька видів подвійного оподаткування[8], серед яких найбільш поширені:

1.Внутрішнє— подвійне оподаткування в країнах, де той самий податок стягується на рівні різних адміністративно-територіальних одиниць. Воно може бути:

вертикальне — сплата однакового податку на місцевому і державному рівнях (у Швеції, наприклад, сплачують місцевий і державний прибутковий податки);

горизонтальне — оподаткування на одному адміністративному рівні за рахунок розбіжностей у визначенні об’єкта оподаткування (у США при сплаті прибуткового податку в деяких штатах вважаються доходом тільки доходи громадян, отримані в межах цього штату; в інших — тільки доходи, отримані за межами штату; у третіх — усі види доходів).

2.Зовнішнє(міжнародне) — оподаткування, за якого зіштовхуються національні законодавства у визначенні об’єкта оподаткування чи платника, розглядаючи його як зобов’язану особу за аналогією з законодавством іншої держави[9].

Зарубіжні економісти розрізняють дві категорії подвійного оподаткування: економічне та міжнародне. Під економічним, як зазначалося вище, розуміють податок на компанію як юридичну особу плюс прибутковий податок на розподілений прибуток на рівні акціонерів. Міжнародне подвійне оподаткування — це одночасне обкладання в різних країнах ідентичними податками або такими, що мають однакову природу.

Реалізація подвійного оподатковування може здійснюватися в різних формах (оподатковування того самого об'єкта в рамках як однієї країни, різними державами, різне визначення платника й т.д.). Все це перетворило подвійне оподатковування в міжнародну проблему. Тому вже в 1921 році Ліга Націй доручила групі вчених, у числі яких були Ж. Селігмен, Л. Ейнауді, вивчити цю проблему й виробити рекомендації. Деякі з них лягли в основу способів, що сформувалися, усунення подвійного оподатковування. В основі виникнення подвійного оподатковування лежить різне законодавче регулювання платника й джерела доходу різними державами. Доповнюватися це може також неоднозначним правовим тлумаченням податкових норм і елементів податкового процесу.

Наприклад, відповідно до податкового кодексу США навмисне ухиляння від сплати податку є злочином і карається штрафом до 10 тисяч доларів або тюремним ув'язненням на строк до 5 років, або тим і іншим, з покриттям витрат судового процесу за рахунок порушника. Законодавство Швейцарії не вважає злочином неточність декларації доходів, допущену навмисне або необережно вперше. Природно, при заключенні міждержавних угод у подібних ситуаціях необхідне узгодження юридичних інтерпретацій подібних термінів[10].

1.3 Поняття усунення подвійного оподаткування

Мінімізувати подвійне оподаткування у сфері зовнішньоекономічної діяльності можна за умови документального підтвердження сплати податків за кордоном. За таких умов між країною-резидентом і країною-партнером має бути узгоджений закон про уникнення подвійного оподаткування.

Проте одностороннє звільнення від оподаткування з боку однієї країни буде безрезультатним, якщо країна, компанії якої діють поза її межами, не усуне подвійного оподаткування при ввозі прибутків цих компаній на батьківщину, адже в такому випадку втрачаються переваги від ведення бізнесу за кордоном.

Подвійне оподатковування не обов'язково означає буквальне використання однакових податкових важелів, але можливо й при частковому накладенні одного об'єкта на іншій, причому може відбуватися це як у рамках однієї держави, так і при дії різних податкових систем. Важливо відзначити, що подвійне оподатковування стосується протиріч, що складаються в однотипних податкових механізмах (наприклад, у системі прямих або в рамках непрямих податків), але не при накладенні об'єктів різних по типі податків (прямих і непрямих).

Усунення подвійного оподаткування:

1. Сума доходу або прибутку, одержана юридичними особами, їх філіями, відділеннями за кордоном, включається до загальної суми доходу (прибутку), що підлягає оподаткуванню в Україні, і враховується при визначенні розміру податку.

Суми податку на доход (прибуток), одержані за межами території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, сплачені юридичними особами, їх філіями, відділеннями за кордоном відповідно до законодавства іноземних держав, зараховуються під час сплати ними податку з доходів (прибутку) в Україні. При цьому розмір зараховуваних сум не може перевищувати суми податку з доходів (прибутку), що підлягає сплаті в Україні, стосовно доходу (прибутку), одержаного за кордоном.

2. Доходи, одержані за межами України фізичними особами з постійним місцем проживання в Україні, включаються до складу сукупного доходу, що підлягає оподаткуванню в Україні.

Суми податку з доходів фізичних осіб, сплачені за кордоном відповідно до законодавства іноземних держав громадянами з постійним місцем проживання в Україні, зараховуються під час сплати ними податку з доходів фізичних осіб в Україні. При цьому розмір зараховуваних сум податку з доходів, сплачених за межами України, не може перевищувати суми податку з доходів фізичних осіб, що підлягає сплаті цими особами в Україні.

3. Суми податку на нерухоме майно (нерухомість), сплачені за кордоном відповідно до законодавства іноземних держав фізичними особами, які постійно проживають в Україні, за об'єкти, що знаходяться за її межами, зараховуються під час сплати ними податку на об'єкти в Україні. При цьому розмір зарахованих сум податку, сплачених за межами України, не може перевищувати суми, що підлягає сплаті цими особами в Україні.

4. Зарахування сплачених за межами України сум податків, зазначених у частинах першій - третій, провадиться за умови письмового підтвердження податкового органу відповідної іноземної держави щодо факту сплати податку та наявності міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та запобігання ухиленням від сплати податку[11].

Розділ 3. Способи усунення подвійного оподаткування за законодавством України

3.1. Питання усунення подвійного оподаткування доходів за українським податковим законодавством

Під час здійснення зовнішньоторговельної діяльності важливого значення набуває питання уникнення подвійного оподаткування доходів. Українське податкове законодавство передбачає узгодження цих проблем лише на основі підписання двосторонніх міжнародних угод. На сьогодні такі договори укладено із 54 урядами країн світу,однак частина з них ще не ратифікована.

Так у Конвенція між Урядом України і Урядом Грецької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно, має на меті, по-перше, уникнення подвійного оподаткування, по-друге, запобігання ухиленню від сплати податків і, по-третє, взаємне зменшення податкових перешкод для закордонних інвестицій у торгівлі.

Чинне законодавство дає узагальнене визначення терміну "постійне представництво", у Конвенції цей термін розглядається більш детально, обумовлюються випадки, коли діяльність нерезидента в Україні не буде утворювати постійне представництво. Так, згідно з Конвенцією термін "постійне представництво" не включає в себе будівельний майданчик або монтажний чи складальний об'єкт, якщо він існує менше 12 місяців. Не розглядається як така, що створює постійне представництво, діяльність, що має підготовчий або допоміжний характер, а також підприємницька діяльність, здійснювана в іншій Державі через брокера, комісіонера чи будь-якого іншого агента з незалежним статусом. Факт, що компанія,яка є резидентом Договірної Держави, контролює чи контролюється компанією,що є резидентом другої Договірної Держави або яка здійснює підприємницьку діяльність у цій другій Державі (або через постійне представництво,або будь-яким іншим чином),сам по собі не перетворює одну з цих компаній у постійне представництво другої компанії.

Доходи, одержані резидентом Греції від нерухомого майна,що знаходиться в Україні, можуть оподатковуватись в Україні. Принцип,що лежить в основі визначення правила оподаткування доходів від нерухомого майна: держава місцезнаходження нерухомого майна має пріоритетне, необмежене право оподаткування нерухомого майна. При цьому треба брати до уваги, що вищезазначене положення буде застосовуватися до доходів, отриманих від прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якій іншій формі нерухомого майна[38].

На відміну від чинного законодавства України прибутки, одержані від експлуатації морських суден, зайнятих у міжнародних перевезеннях,згідно з положеннями Конвенції оподатковуються тільки в Договірній Державі, в якій морські судна зареєстровані або яка забезпечила їх документами. З урахуванням вищевикладених положень, прибуток, одержаний підприємством Договірної Держави від експлуатації морського судна у міжнародних перевезеннях, оподатковується тільки в цій Договірній Державі.

Дивіденди, сплачувані з України резиденту Греції, будуть оподатковуватися відповідно до Конвенції за ставкою5% від загальної суми дивідендів, якщо право на дивіденди фактично має компанія-резидент Греції, яка принаймні володіє 25% статутного фонду української компанії, що сплачує дивіденди. Без цього положення грецька компанія сплачувала б 30% податку на дивіденди. Оскільки такі значні капіталовкладення мають підвищений ризик, то таке зниження зроблено для вирівнювання умов оподаткування значних (прямих) та невеликих (портфельних) інвестицій. В інших випадках дивіденди оподатковуються за ставкою 10%.

На відміну від чинного законодавства України оподаткування процентів, одержаних резидентами Греції, обмежується ставкою 10% загальної суми процентів, а деякі суми процентів звільняються від оподаткування у країні-джерелі.

Оподаткування роялті,які виникають в Україні і сплачуються резиденту Греції, обмежується ставкою 10% загальної суми роялті.

Такий порядок запроваджується у зв'язку із тим, що об'єктом оподаткування в Україні будуть валові доходи без вирахування витрат, пов'язаних з одержанням цих доходів. Особливо важливо це у випадку процентів, враховуючи, що на сьогодні однією з основних форм залучення іноземного капіталу є кредити.

Декретом Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" передбачено оподаткування доходів нерезидентів тільки щодо доходів, одержаних із джерел в Україні. На відміну від норм Декрету Конвенція встановлює, що дохід, одержаний резидентом Греції щодо професійних послуг (незалежна наукова, літературна, артистична, художня тощо діяльність) чи іншої діяльності незалежного характеру, оподатковується в Україні постійну базу з метою проведення цієї діяльності[39].

Незважаючи на згадані відмінності між положеннями міжнародного договору і нормами податкового законодавства, немає необхідності їх узгоджувати, оскільки пріоритет матимуть міжнародні норми як норми спеціального, а не загального характеру.

Внаслідок укладення зазначеної Конвенції підприємці обох країн отримують гарантії, що прибутки, одержані від підприємницької діяльності на території іншої країни, а також з джерел у цій іншій країні у вигляді дивідендів, процентів та роялті, не підлягатимуть подвійному оподаткуванню. Конвенція також гарантує, що підприємці однієї держави будуть оподатковуватися в іншій державі за тих же умов, що й підприємці цієї іншої держави. Крім цього Конвенція спрямована на попередження ухилень від сплати податків. Тим самим створюються умови для поглиблення українсько-грецьких економічних стосунків.

Оскільки уникнення подвійного оподаткування вирішується шляхом розподілу прав оподаткування між обома державами, то укладення Конвенції призведе до певних фінансових наслідків,а саме до розподілу доходів бюджетів обох країн. Україна має переважне право оподаткування доходів (прибутку) підприємств,доходів громадян та майна,розташованого на території України. Таким чином, положення Конвенції не зачіпають розміру звичайних надходжень до бюджету України від цих видів доходів, одержуваних резидентами Греції з України. Конвенція також передбачає переважне право країни-джерела оподаткування дивідендів, процентів, роялті, обмежене визначеними Конвенцією ставками податків.

Звільнення від оподаткування зарубіжного доходу вимагає від системи оподаткування України і Греції певної скоординованості, яка не завжди має місце в разі відсутності між ними відповідної Конвенції, але яка гарантується у разі укладення останньої.

Конвенція також запроваджує систему обміну інформацією між податковими службами обох країн щодо уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків. Це дуже важливо для України, оскільки на сьогодні існує проблема приховування українськими підприємцями - суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності одержаних доходів,особливо у валюті.

За виконання положень цієї Конвенції відповідальність нестимуть компетентні органи обох держав. Стосовно України термін "компетентний орган" означає Державну податкову адміністрацію України або її уповноваженого представника.

Компетентні органи Договірних держав розглядають справи осіб, що є їх резидентами або громадянами, якщо останні вважають, що останні вважають, що дії однієї або обох Договірних Держав призводять до їх оподаткування всупереч положенням вказаної Конвенції. Ці органи також вирішують за взаємною згодою будь-які сумнівні і спірні питання.