Податкове навантаження

Труднощі податково-пільгового стимулювання в Україні викликають необхідність зниження загальної кількості податкових пільг, що сприятиме формування справедливої податкової системи за рахунок вирівнювання податкового навантаження серед суб’єктів господарювання з одночасним зменшенням податкового тиску. З іншого боку, цей важіль державної стимулювальної політики не може бути проігнорованим до кінця, так як податкові пільги є дієвим інструментом стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності. Тому для поліпшення фінансового стану суб’єктів господарювання уряд може застосовувати податкові відстрочки та розстрочки у вигляді списання нарахованих пені і штрафів для стимулювання розвитку галузей народного господарства. [6, с. 36].

ВИСНОВКИ

Аналіз податкового  навантаження в Україні свідчить, що його скорочення є однією з передумов виходу з економічної кризи, підвищення ділової активності, детінізації економіки і активізації інвестиційної діяльності. Однак для вирішення цієї проблеми потрібна клопітка робота професіоналів щодо: перекривання лазівок у податковому законодавстві, які дозволяють приховувати фактичні доходи від оподаткування; скасування необґрунтованості податкових пільг; приведення у відповідність податкового і бухгалтерського обліку та спрощення механізму розрахунку податкових зобов’язань; впорядкування складу податкової системи за рахунок скорочення дрібних платежів, надходження від яких ледве перевищують адміністративні витрати; досягнення виваженого балансу, упорядкування і усунення дублювання функцій численних контролюючих органів; надання системі фінансових санкцій стимулюючого, а не карального характеру. Зрозуміло, зробити це складно, але саме тут слід шукати головні шляхи вирішення податкових проблем [1, с. 19].

Одним із засобів зниження податкового тиску на суб’єктів підприємницької діяльності може стати податкове планування. Податкове планування – складова частина фінансово-господарської діяльності як фізичних так і юридичних осіб, основною метою якого є максимізація доходу за рахунок мінімізації податків. Під податковим планування мається на увазі використання платником податків усіх припустимих законних засобів для мінімізації податкових зобов’язань.

Суть податкового  планування полягає в тому, що, по-перше, платник податків вибирає місце для розташування як самого підприємства, так і своїх філій, представництв і дочірних компаній, орієнтуючись на розміри податкових ставок у різних регіонах; по-друге, платник податків сам обирає оптимальну організаційно-правову форму свого підприємства і її співвідношення з виникаючим при цьому податковим режимом, що впливає на порядок використання прибутку і можливість одержання пільг; по-третє, податкове планування передбачає правильне використання пільг по окремих податках [3, с. 218].

Складність  використання механізму податкового  планування полягає в тому, що з  одного боку,виникає можливість значно зменшити суму податкових платежів у  бюджет, з іншого, – небезпека сплатити в бюджет набагато більшу суму і поставити підприємство на грань банкрутства. Подібна ситуація може виникнути в тому випадку, якщо податкова інспекція знайде, що використовувані на підприємстві способи зниження податкових платежів не відповідають чинному законодавству, тобто є незаконними. У результаті до підприємства застосовуються фінансові санкції [7, с. 96].

Податкове планування, як інструмент зниження податкового  тягаря, повинно базуватися на існуючому податковому законодавстві і виключати незаконне ухилення від сплати податків, а його правильне проведення допоможе одержати у розпорядження суб’єктів підприємницької діяльності заощаджену від оподаткування частину прибутку, придатну для подальших інвестицій.

Надмірне податкове  навантаження в Україні негативно  впливає на економіку країни, спричиняючи її значну тінізацію. Податковий тягар розподілено між платниками податків дуже нерівномірно, хиби стягування податків в Україні є украй високими, а це негативно позначається на діловій активності ринкових агентів і формує атмосферу недовіри громадян до фінансових інститутів. Зниження податкового навантаження є необхідною умовою виходу України з економічної кризи, що приведе до формування цілої низки позитивних зрушень в економічній і податковій сферах. Поступове зниження податкового навантаження на фізичних осіб сприятиме збільшенню заощаджень домогосподарств, підвищенню платоспроможного попиту населення, а отже розвиткові виробництва та збільшенню реальних доходів платників податків і, як наслідок, –зростання податкової бази.

Список  використаних літературних джерел:

1. Амоша О., Вишневський В. До питання про оцінку рівня податків в Україні // Економіка України. – 2007. – № 6. – С. 11 – 19.

2.  Іванов Ю.Б., Єськов О.Л. Сучасне оподаткування: мотиваційний аспект. Монографія. – Х.: ВД “ІНЖЕК”, 2007. – 328 с.

3.  Дропа Я., Чабан І. Податкове навантаження та його вплив на економіку України // Формування ринкової економіки в Україні. 2009. Вип. 19. – С. 213-218.

4. Ковалюк О.М. Важливий крок до зменшення податкового тягаря в Україні // Фінанси України. – 2004. –№ 1. – С. 55–62.

5. Корнус В.Г. Пільги з податку на додану вартість та нерівномірність податкового навантаження // Фінанси України. – 2004. – № 11. – С. 20–25.

6. Мельник Д.М. Обмежувальна та стимулювальна роль податків Фінанси України. – 2006. – № 1. – С. 31–37.

7. Мунтян Т.В. Податкове планування – як засіб зниження податкового тиску на суб’єктів підприємницької діяльності // Економіка: проблеми теорії та практики. – 2000. – Вип. 64. – С. 92–97.

8. Опарін В.М., Іванченко А.В. Аналіз переміщення тягаря акцизів в умовах податкової системи України //Фінанси України. – 2007. – № 4. – С. 77–87.

9.  Шарікова О.В. Податкове навантаження як фактор тінізації економіки // www.rusnauka.com/19_NNM_2007/Economics/23354.doc.htm