Податкова система Німеччини, Франції, Швеції та США

Реферат на тему: 

ПОДАТКОВА СИСТЕМА  НІМЕЧЧИНИ, ФРАНЦІЇ, ШВЕЦІЇ ТА США 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Виконав:

студент Фік(б)-43

Фесенко Олександр 
 
 

Київ-2012

 

ВСТУП

      Сьогодні  спостерігається підвищений інтерес  науковців, громадянськості до питань побудови ефективної податкової системи. У ході широких дискусій висуваються найрізноманітніші напрямки її реформування, часто без необхідної в таких випадках глибокої аргументації. Незважаючи на те, що в українській фінансовій науці приділяється належна увага теоретичним і практичним аспектам податкових реформ, розробці науковців не завжди находять відображення у законопроектах, податковому законодавстві й діях уряду. Неврахування досвіду податкового регулювання у розвинутих країнах світу, на мій погляд, остання причина негараздів податкової системи в Україні, але поважна причина. Наша країна, якщо вона хоче стати розвиненою повинна вивчати досвід податкового регулювання у розвинутих країнах світу таких як: Німеччина, Франція, Швеція та США.

      Незважаючи  на специфічні особливості економіки і традиції кожної з вище перелічених країн в системі реформування податків в цих країнах установлені практично спільні риси побудови податкової системи: діють приблизно ті ж самі види прямих і непрямих податків.

 

       СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ У ФРАНЦІЇ.

      Особливості оподаткування у Франції пов’язані  з історичним розвитком політичної системи й економіки країни. Податкова  система відрізняє, насамперед, системність  на широкій законодавчій основі, яка  базується на положенні про те, що всі заходи щодо оподаткування перебувають у компетенції парламенту.

      Податки у Франції становлять близько 90% дохідної бази централізованого бюджету. Переважаючим податком за сумою надходжень є непрямі, і у першу чергу  – ПДВ.

      З 1982 року у Франції активно проводиться  політика децентралізації, що полягає в розширенні прав місцевих органів місцевого самоврядування і в галузі благоустрою, професійної підготовки кадрів, екології тощо.

      ПДВ є провідною ланкою бюджетної  системи Франції, яка, як відомо, стала  в 1954 році батьківщиною ПДВ.

      Сплата  податку залежить від характеру  угоди. Ставка ПДВ не пов’язана з  ціною товару. Об’єктом оподаткування  є продажні ціна товару або послуги.

      Операції, пов’язані з зовнішнім ринком, від ПДВ звільнено.

      Основна ставка податку – 18,6%. Підвищена  ставка (22%) застосовується до деяких видів товарів. (автомобілі, алкоголь, парфумерія, тощо).

      Від сплати податку звільняються:

      - державні установи, діяльність яких  пов’язана з виконанням адміністративних, соціальних, виховних, спортивних функцій;

      - сільськогосподарське виробництво;

      - деякі вільні професії: приватна  викладацька діяльність, приватні  лікарі. 

      Одним із податків на споживання є акцизи, деякі з яких стягуються на користь  державі, інші перераховуються до бюджетів місцевих органів управління.

      До  підакцизних товарів відносять алкогольні напої, тютюнові вироби, сірники, запальнички, дорогоцінні метали, цукор і кондитерські вироби, пиво тощо.

      Поряд і з ПДВ податок на компанії відносяться до податків, що дають  найбільше надходжень до державного бюджету. Об’єктом оподаткування є чистий прибуток. Цей податок сплачується п’ять разів на рік.

      До  податків на споживання слід віднести і мита. Основне завдання мита –  охорона внутрішнього ринку.

      Найважливіше  місце в групі прибуткових  податків Франції займає прибутковий податок з фізичних осіб, що стягується що року з доходу. Цей податок має прогресивний характер і ставку від 0% до 56,8%.

      Великі  доходи приносять бюджету Франції  податки на власність.

      Отже, коротко розглянувши основні  податки Франції, можна відмітити  особливості та недоліки.

      Особливість полягає в тому, що на відміну  від інших країн, у Франції  існує суворий поділ податків, що надходять до бюджетів.

      Також перевагою є те, що основна ставка ПДВ 18,6%. Це порівняно мала ставка проти  інших країн і, все одно, бюджет має найбільші надходження від цього виду податків.

      Ще  однією перевагою є те, що у Франції  не оподатковуються доходи, що не перевищують 18140 франків.

      Основні недоліки податкової системи:

      - наявність численних перехідних  видів податків;

      - нераціональна структура.

 

       ПОДАТКОВА СИСТЕМА В НІМЕЧЧИНІ.

      При утворені в 1871 році Германської імперії  установлення всіх основних прямих податків залишилося прерогативою держави, що її складали. Імперії було передано право  встановлювати лише мито і податки  на предмети споживання.

      У грудні 1919 році почалася найбільша  податкова реформа, в результаті якої одержала право стягування податків і управління ними.

      Всього  у Німеччині нараховується близько 50 видів податків. Деякі з них  я розгляну.

      Надходження прибуткового податку до бюджету становить близько 40% суми доходів. Оподаткування прибутковим податком підлягають різні доходи. Максимальна ставка прибуткового податку становить 50%.

      Майновим  податком оподатковується майно  фізичних та юридичних осіб в тому числі і на землю. Ставки майнового податку складають: 0,5% (для фізичних осіб) та 0,6% (для юридичних осіб).

      Земельним податком оподатковуються земельні ділянки підприємств, лісове господарство, тощо. Ставка податку коливається  від 0,6% до 3,1%.

      ПДВ було введено в 1973 році. Його питома вага в доході бюджету становить близько 28%. Загальна ставка ПДВ складає 15%.

      З регулюванням економічних процесів у Франції пов’язано особливість  німецького податкового законодавства: згідно з діючим законом про програмування  економіки підприємство або група підприємств, що виявили бажання брати участь в реалізації економічної політики уряду, одержують в галузі оподаткування певні пільги.

      Тобто, платники податків Німеччини у скрутній або спірній ситуації можуть користуватися  послугами податкових консультантів, роль яких можуть виконувати адвокати.

      Також перевагою є те, що турбуючись про  збереження навколишнього середовища, в Німеччині ввели особливий екологічний податок.

      Основні недоліки податкової системи Німеччини:

      - недуже раціональна структура;

      - завищені податкові ставки.

 

ПОДАТКОВА СИСТЕМА

      До  початку 90-х років у Швеції було встановлено досить високі ставки податків , внаслідок чого знизились темпи економічного піднесення , зменшилась конкуренто-здатність швецьких товарів на світовому ринку, скоротилось надходження інвестицій

У зв’язку  з цим було вжито серйозних  заходів щодо до зниження податкових ставок : у першу чергу , ПДВ І  податок на споживання

Вищим органом  влади у сфері встановлення податків у Швеції є парламент

Основними видами податків на сьогодні у Швеції є  прибутковий податок з громадян і компаній, податок на майно, ПДВ  акцизи і збори

      Податком  на прибуток компаній обкладаються акціонерні товариства, кооперативи й іноземні компанії Сума податку на прибуток складає 28%

      Податком  на додану вартість обкладаються операції з продажу товарів і послуг , здійснювані в комерційних цілях  на території Швеції Стандартна ставка ПДВ становить 25%

      Резиденти Швеції підлягають обкладанню податком за всіма доходами з усіх джерел як у Швеції так і за її межами

      Платежі на соціальне страхування проводяться  наймачами у порядку нарахувань на з/п .Розмір таких платежів – 33% від  суми всіх виплат працівникам.

      Гербові і збори передбачено при реєстрації різного види угод та операцій.

      Національне податкове управління розробляє  загальні вказівки з виконання й  інтерпретації податкових законів. Діючи у рамках цього управління юридичний комітет може видавати , в основному за запитами платників податків.

      Особливістю реформи податкової системи Швеції є те , що ефективна податкова  система разом з іншими ринковими  механізмами відіграє позитивну  роль у стимулюванні виробництва  та інвестиційної діяльності , сприяє створенню рівних економічних умов для здорової конкуренції підприємств , фірм та корпорацій , втіленню соціально-економічних програм , спрямованих на забезпечення стабільності держави , підвищення життєвого рівня населення та економічного розвитку .

 

       ПОДАТКОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ США

     В США податкова політика як інструмент антициклічного регулювання активно  використовується з кінця 30-х років  нашого століття.

     У 50-60 роках у США склалося доскональна  система оподаткування особистих  і корпоративних доходів , як достатньою мірою могла виконувати регулюючі функції.

     Процес  розвитку податкового регулювання  у США з кінця 40-х років і  донині пройшов чотири етапи .

     В 1963 році відбулася податкова реформа, яке передбачало поетапне скорочення особистих податків , а також знижувався в середньому на 10% Рівень оподаткування корпорацій .Загальна сума зменшення податкових вилучень у 1964-1965 роках становила близько 25 млрд.$.

     Отже , ця податкова реформа мала вплив , тому що зниження податків мало значну стимулюючу дію на економіку.

     Дію негативного часового етапу при проведенні податкової політики можна прослідкувати на прикладі скасування у вересні – листопаді 1966 року 7% інвестиційного податкового кредиту.

     Податкова реформа ,затверджена “ Актом  про податки для економічного розвитку “ 1981 року , стала центральнім заходом першого уряду Р. Рейгана . Прийнятий закон передбачав такі зміни: скорочення ставок прибуткового податку на 5% , також знижувалась прогресивність шкали , та інше . Ця реформа певною мірою виправдала надії адміністрації . Після незначного спаду у 1982 році (21%ВНП) намітилася тенденція до економічного зростання у 1983 , 1984 , 1985 роках.

     Важливим  досягненням 90-х років стало значне зниження процентних ставок .

     Отже , проведенні реформи засвідчили , що податкова політика не має вирішального впливу на економічне зростання . Але зменшення податкового навантаження супроводжується загостренням проблеми державного боргу.

 

      ВИСНОВОК.

     Отже  розглянувши податкову систему  різних країн , їх реформи та принципи , можна сказати , що у системі оподаткування кожної окремої країни є свої особливості , які можна і потрібно переймати , використовуючи накопичений досвід . Адже будувати податкову систему самостійно дуже важко . тому я вважаю , що дуже доцільно використовувати досвід інших країн ; детально розглянути реформи , що були проведені та концепції їх проведення . Тобто повинно вчитися на помилках інших країн.

     Сьогодні , коли вже минуло 9 років після  проголошення незалежності України , наші науковці та фахівці підбивають певні  підсумки та розглядають шляхи подальшого розвитку податкової системи України, спираючись на накопичений досвід інших країн.

 

Список використаної літератури:

1. “ Вісник податкової служби України” №30 серпень 1999 року . О. Нідзельська: “ Податкова система в Німеччині “ (с. 46).
2. “ Вісник податкової служби України “ №33 . вересень 1999 року О. Нідзельська : “ Система оподаткування у Франції” (с. 66).
3. “ Вісник податкової служби України “ № 4, січень 2000 року О . Нідзельська “ Податкова система Швеції “ (с. 58).
4. “ Фінанси України “ № 12 , грудень 1996 року О. М. Олійник : “ Реформа податкової системи” (с. 80).
5. “ Фінанси України “№3 , березень 2000 року Вдовиченко М. І. “ Податкове регулювання : досвід США і його використання “ (с.59).