Фінансові санкції за порушення податкового законодавства

Суб’єктом вчинення правопорушення та відповідальності за нього є платник податків.

За такі дії накладається штраф в розмірі 510 гривень.

Ст. 122 ПК України порушення правил застосування спрощеної системи оподаткування фізичною особою-підприємцем передбачає правопорушення, яке може вчинятися в одній формі бездіяльності:

• несплата (неперерахування) платником податків-фізичною особою сум єдиного податку в порядку та у строки, визначені законодавчим актом.

За вказане вище правопорушення накладається штраф у розмірі 50 відсотків ставок податку, встановлених для фізичних осіб – платників єдиного податку.

Податок сплачується шляхом здійснення попереднього (авансового) платежу щомісяця до 20 числа (включно), до початку місяця, за який здійснюється сплата податку. Сума податку перераховується  на окремий рахунок органів Державного казначейства України.

Під несплатою (неперерахуванням) в цьому випадку розуміється не тільки повна відсутність платежу в установлені строки, а й сплата податку за заниженими ставками, чи не в повному обсязі, чи після 20 числа до початку місяця, за який здійснюється сплата податку, тощо.

Суб’єктом, що вчинює правопорушення та притягається до фінансової відповідальності є платник податків.

Ст.123 ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання визначає підстави, які утворюють такі випадки дій та (або) бездіяльності платників податків:

1. неподання платником податків в установлені строки податкової (митної) декларації;
2. заниження або завищення суми податкових зобов’язань платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, якщо про це свідчать дані перевірок результатів діяльності платника податків;
3. порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, в тому числі податку на доходи фізичних осіб податковим агентом, якщо про це свідчать дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента;
4. заниження або завищення податкових зобов’язань, визначених платником у митних деклараціях, якщо про це свідчать результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів.

Такий склад правопорушення тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість.

Суб’єктом правопорушення та суб’єктом відповідальності є платник податків, в тому числі податковий агент (у випадку застосування даних перевірок щодо утримання податків у податковим агентом).

Ст. 124 ПК України відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди органу державної податкової служби тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна. Умовою застосування норми (накладення штрафу) є наявність таких ознак:

• відчуження платником податків майна – будь-які дії платника податків, унаслідок вчинення яких платник податку втрачає право власності на майно, що належить такому платнику податків, або право користуватися ним;
• майно, що було відчужено, перебуває у податковій заставі – будь-яке майно платника податків, який має податковий борг, з урахуванням обмежень;
• обов’язок отримання платником податків згоди органу державної податкової служби на відчуження майна;
• відчуження цього майна здійснене без узгодження з органом державної податкової служби.

Суб’єктом правопорушення і відповідальності є платник податків.

Ст. 125 ПК України порушення порядку отримання та використання торгового патенту. Суб’єктами даного правопорушення являються суб’єкти господарювання, які проводять такі види господарської діяльності:

а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;

б) діяльність з надання  платних послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;

в) торгівля готівковими  валютними цінностями у пунктах  продажу іноземної валюти;

г) діяльність у сфері  розваг (крім проведення державних  грошових лотерей).

За порушення порядку  використання торгового патенту  наступає фінансова відповідальність, вчинена такими альтернативними  формами дій та бездіяльності:

1. нерозміщення оригіналу або нотаріально засвідченої копії торгового патенту на фронтальній вітрині магазину, у пунктах обміну іноземної валюти тощо;
2. незабезпечення відкритості та доступності для огляду торгового патенту;
3. ненадання для огляду уповноваженим законом особам оригіналу торгового патенту;
4. здійснення зазначених вище видів підприємницької діяльності без отримання відповідних торгових патентів;
5. передача торгового патенту (крім патенту на діяльність у сфері розваг) іншому суб’єкту господарювання або іншому відокремленому підрозділу;
6. провадження торговельної діяльності з використанням пересувної торговельної мережі (автомагазини, розвозки тощо) без патенту, виданого для такої діяльності.

Дана стаття передбачає також  фінансову відповідальність за порушення  порядку використання пільгового торгового  патенту, вчинене такими альтернативними  формами дій:

• здійснення реалізації товарів – товари народних промислів, зубні пасти, порошки та інші без отримання пільгового торгового патенту;
• передача пільгового торгового патенту іншому суб’єкту господарювання або іншому відокремленому підрозділу;
• здійснення реалізації товарів народних промислів, зубні пасти, порошки та інші, з використанням пересувної торговельної мережі (автомагазини, розвозки тощо) з пільговим торговим патентом, виданим не для такої діяльності.

Суб’єктами правопорушення та фінансової відповідальності є суб’єкти господарювання, які здійснюють реалізацію товарів у пунктах продажу товарів.

Податковий кодекс визначає ряд альтернативних дій, за які наступає фінансова відповідальність за порушення порядку використання короткотермінового патенту:

• здійснення торговельної діяльності без придбання короткотермінового патенту;
• передача короткотермінового патенту іншому суб’єкту господарювання або іншому відокремленому підрозділу;
• здійснення торговельної діяльності з використанням пересувної торговельної мережі (автомагазини, розвозки тощо) з короткотерміновим патентом, виданим не для такої діяльності.

Суб’єктами правопорушення та фінансової відповідальності є суб’єкти господарювання, які здійснюють торговельну діяльність.

Ст. 126 ПК України  порушення правил сплати (перерахування) податків передбачає відповідальність за правопорушення, що характеризується одним видом бездіяльності:

• несплата платником податків суми самостійно визначеного грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПК.

Платник податків за таке правопорушення притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

• при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
• при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Грошове зобов’язання –  це самостійно визначена сума коштів, яку платник податків повинен  сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або самостійно визначена фінансова санкція.

Під несплатою в цьому  випадку розуміється не тільки повна  відсутність платежу, а й сплата самостійно визначеної суми податку  та/або штрафу в установлені строки, але не в повному обсязі грошового  зобов’язання.

Суми самостійно визначеного  податкового зобов’язання мають  бути сплачені протягом 10 календарних  днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації.

Суб’єктом, що вчинює правопорушення та притягується до фінансової відповідальності, є платник податків.

Ст. 127 ПК України порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати передбачає відповідальність за правопорушення, що характеризується такими формами бездіяльності:

1. не нарахування податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків;
2. не нарахування та несплата (неперерахування) податків платником, у тому числі податковим агентом, податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків;
3. несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.

Вказані вище порушення  тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Суб’єктом, що вчинює правопорушення, є платник податків або податковий агент. Оскільки наявність обов’язку та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків є ознакою податкового агенту, фактично суб’єктом цього правопорушення є саме податкові агенти.

Дана стаття також передбачає відповідальність за “ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів”. Повторність утворюють будь-які варіанти послідовності форм бездіяльності, зазначені вище. Відлік строку для визначення повторності починається з дня уплати штрафу за попереднє правопорушення і закінчується в останній 1095 включно день.

Ст. 128 ПК України неподання або подання з порушенням строку банками чи іншими фінансовими установами податкової інформації органам державної податкової служби передбачає відповідальність за такі форми бездіяльності та дії:

1. неподання в строк, визначений ПК, банками та іншими фінансовими установами органам державної податкової служби податкової інформації (за виключенням випадків неподання повідомлення про відкриття або закриття рахунків платників податків);
2. подання з порушенням строку, визначеного ПК, банками та іншими фінансовими установами органам державної податкової служби податкової інформації (за виключенням випадків неподання повідомлення про відкриття або закриття рахунків платників податків).

За даний вид правопорушення встановлюється відповідальність у  вигляді накладення штрафу в розмірі 170 гривень.

Неподання інформації – це відсутність документів, що містять необхідну податкову інформацію, по- перше, після закінчення встановленого для подання строку і, по-друге, на момент прийняття рішення про накладення штрафу за це порушення.

Несвоєчасне подання  інформації – це її подання, по-перше, після закінчення встановленого строку і, по-друге, до отримання повідомлення про накладення штрафу за неподання інформації.

Суб’єктами, що вчинюють правопорушення та притягуються до фінансової відповідальності, є банки, інші фінансові установи.

Дана стаття встановлює відповідальність за кваліфіковані (за ознакою повторності) дії:

• повторне протягом року після застосування штрафу подання з порушенням строку, визначеного ПК, банками та іншими фінансовими установами органам державної податкової служби податкової інформації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Однією з умов успішного  рішення економічних і соціальних задач, що стоять перед суспільством і державою є проведення єдиної фінансової і податкової політики. Для виконання  цієї умови необхідна збалансованість  права, обов'язків і відповідальності, з одного боку, фізичних і юридичних  осіб, а з іншої – органів держави, що здійснюють контроль за використанням фінансових коштів.

Діяльність контролюючих органів також пов'язана з наглядом з боку держави за виконанням платником  податків своїх зобов'язань перед державою з повного і своєчасного внесення податкових платежів у відповідні бюджети чи фонди.

Процес формування норм податкового  законодавства виявив особливу актуальність установлення відповідальності за податкові  порушення. Пряма залежність державного бюджету від податкових надходжень зробила такого роду відповідальність однією з головних складових системи  податкових правовідносин і зажадала її глибокої правової регламентації. В  умовах формування в Україні ринкових відносин, різноманіття форм власності, становлення захисту економічних  прав людини правова відповідальність ґрунтується на нових принципах. Подальший розвиток податкового  законодавства неможливо без  виділення такого важливого питання  як податкові порушення.

Податкове правопорушення –  противоправне, винне діяння, в вигляді  навмисної або ненавмисної дії  або бездіяльності суб'єкта податкових відносин, який порушує права і  інтереси учасників даного виду суспільних відносин, за яке законодавством встановлена  певна відповідальність  фінансового, адміністративного або кримінального  характеру.