Фінансові санкції за порушення податкового законодавства

В іншому випадку така особа  не може визнаватися суб’єктом податкового  правопорушення.

Під посадовими особами контролюючих органів слід розуміти керівників, заступників керівників, інших державних службовців органів державної податкової служби та митних органів, посадові обов’язки яких передбачають здійснення відповідних владних функцій контролю.

До обов’язкових ознак  податкового правопорушення не віднесена  вина посадової особи. Це означає, що фінансові санкції застосовуються незалежно від того, чи є умисел або необережність посадової особи щодо порушення вимог податкового законодавства.

Поняття “правопорушення” і “склад правопорушення” тісно взаємозалежні, але не тотожні⁷. Ці категорії є науковими абстракціями, що відбивають реальне правове поводження суб'єкта. “Склад правопорушення” фіксує емпіричні ознаки, властивому будь-якому конкретному правопорушникові, тоді як “правопорушення” відбиває його соціальну сутність, відносини до нього з боку суспільства і держави в цілому. Склад правопорушення є системою найбільш загальних, типових, істотних ознак окремих різновидів правопорушень. Ця система ознак необхідна і достатня для залучення правопорушника до відповідальності, і без наявності хоча б одного з них особа не може бути притягнута до відповідальності. Достатність цих принципів визначається тим, що для залучення особи до відповідальності не потрібно встановлювати яких-небудь інших, додаткових ознак.

   Таким чином, юридична конструкція складу податкового правопорушення має велике значення для правозастосовної діяльності і кваліфікації порушень податкового законодавства. Тільки встановлення в поводженні особи всіх ознак складу правопорушення дозволяє кваліфікувати це поводження як правопорушення і покласти на особу відповідні міри відповідальності.

Виходячи з вищесказаного можна зробити висновок, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених Податковим кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, або вимог, установлених нормативними актами з питань оподаткування Кабінету Міністрів України, ДПА України, Державної митної служби України, і за які (протиправні діяння) передбачено застосування фінансових санкцій.

Розділ 2

Загальна  характеристика фінансових санкцій

Запобігання податковим правопорушенням  не завжди веде до очікуваних наслідків, тому особливого значення набувають  питання регулювання покарань за здійснення податкових проступків та злочинів⁸.

Фінансово-правові санкції  — це застосування уповноваженими на те державними органами і їхніми посадовими особами до платників  податків (юридичним і фізичним особам) за здійснення податкового правопорушення у встановленому адміністративними  і фінансово-правовими нормами  порядку примусових заходів, що виражаються  в грошовій формі і передаються у бюджет, з метою забезпечення суспільних і державних фінансових інтересів, відшкодування недоотриманих бюджетом і позабюджетними фондами грошових надходжень, а також покарання порушників. Таким чином, застосування фінансових санкцій до винних у вчинюваних податкових порушень передбачає настання обтяжливих наслідків майнового і морального характеру.

  До санкцій фінансово-правових норм, які застосовуються у разі порушення податкового законодавства, належать:

• стягнення донарахованих сум податків, інших обов’язкових платежів;
• штрафи;
• пеня.

Суб’єктами фінансової відповідальності (особами, які притягаються до відповідальності) за податкові правопорушення є платники податків-фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПК України або податковими законами і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів.

Встановлення фінансової відповідальності означає прийняття та набуття чинності нормативного акта, в якому міститься опис ознак податкового правопорушення, вид і розмір фінансової санкції за його вчинення.

Так з набуттям чинності ПК України встановлена фінансова відповідальність за такі правопорушення:

1. Порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) в органах державної податкової служби;
2. Порушення строку та порядку подання інформації про відкриття або закриття банківських рахунків;
3. Порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків;
4. Неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності;
5. Порушення встановлених законодавством строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
6. Порушення правил застосування спрощеної системи оподаткування фізичною особою – підприємцем;
7. Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання;
8. Відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди органу державної податкової служби;
9. Порушення порядку отримання та використання торгового патенту;
10. Порушення правил сплати (перерахування) податків;
11.   Порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати;
12. Неподання або подання з порушенням строку банками чи іншими фінансовими установами податкової інформації органам державної податкової служби.

ПК також містить ряд  норм, у яких сформульовані ознаки податкового правопорушення та передбачено  притягнення до відповідальності (застосування штрафних санкцій) – однак без  конкретизації їх виду та розміру, але  з відсиланням до інших норм ПК чи іншого законодавства.

Застосування  фінансової відповідальності означає процедуру, яка має такі етапи⁹:

• фіксування конкретного факту податкового правопорушення;
• прийняття рішення про притягнення до відповідальності (про застосування штрафної санкції);
• виконання рішення про застосування штрафної санкції – сплата штрафу.

Штрафну санкцію (штраф) слід розуміти, як плату у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов’язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених ПК України, а також відповідно до законодавчих актів, якими надано право органам державної податкової служби застосовувати штрафні (фінансові) санкції, на підставі рішення контролюючого органу.

Фінансові санкції за порушення  податкового законодавства сплачуються  платниками податків як до державного, так і до місцевих бюджетів¹⁰.

Таким чином, поняття “фінансова санкція” рівнозначно поняттю “штраф”  та “штрафна санкція”. Пеня не визнається санкцією, а відтак не може розглядатися елементом фінансової відповідальності.

Незважаючи на те, що у  вказаних вище нормах ПК України передбачена можливість платника податків вирахувати і сплатити штраф самостійно (наприклад, при самостійному виявленні факту заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів), відповідальність за застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, покладається на контролюючий орган. Це означає, що контролюючий орган має право і зобов’язаний приймати рішення про застосування фінансових санкцій і забезпечувати їх виконання.

Розділ 3

Особливості застосування фінансових санкцій за порушення  податкового законодавства

Стаття 117 ПК України, відповідно до її назви, передбачає відповідальність за порушення у сфері встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) в органах державної податкової служби і містить склади трьох правопорушень.

Перший – загальний  склад порушення правил щодо обліку платників податків тягне за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 510 гривень. Порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) в органах державної податкової служби може вчинятися в таких альтернативних формах бездіяльності:

• неподання платниками податків у строки та у випадках, передбачених ПК, заяв та/або документів для взяття на облік у відповідному органі державної податкової служби;
• неподання платниками податків у строки та у випадках, передбачених ПК, заяв та/або документів для реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних;
• неподання виправлених документів для взяття на облік у відповідному органі державної податкової служби;
• неподання виправлених документів для внесення змін місце-знаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних;
• неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності.

Порушення встановленого  порядку взяття на облік (реєстрації) в органах державної податкової служби може вчинятися також в альтернативних формах дій:

• подання з помилками чи у неповному обсязі документів для взяття на облік у відповідному органі державної податкової служби;
• подання з помилками чи у неповному обсязі для реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних.

Другий – кваліфікований (тобто з ознаками, які обтяжують відповідальність) склад правопорушення правил щодо обліку платників податків тягне за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1020 гривень та виступає у формі бездіяльності:

• повторне протягом року неподання платниками податків у строки та у випадках, передбачених ПК, заяв та/або документів для взяття на облік у відповідному органі державної податкової служби;
• повторне протягом року неподання платниками податків у строки та у випадках, передбачених ПК, заяв та/або документів для реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних;
• повторне протягом року неподання виправлених документів для взяття на облік у відповідному органі державної податкової служби;
• повторне протягом року неподання виправлених документів для внесення змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних;
• повторне протягом року неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності.

Третій – спеціальний  склад порушення правил реєстрації платників акцизного податку. Дана норма встановлює відповідальність платників податків, що виробляють спирт етиловий (коньячний, плодовий), алкогольні напої та тютюнові вироби, за порушення вимог щодо обов’язкової реєстрації як платників акцизного податку органами державної податкової служби за місцем державної реєстрації таких суб’єктів у п’ятиденний строк з дня отримання ліцензії на виробництво.

Даний вид порушення тягне  за собою накладення штрафу у розмірі 1700 гривень.

Хочу звернути увагу на те, що у даній статті використовується така ознака як неподання у строк. Відповідно до ст. 251 ЦК строк – є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. У даному випадку зазначеною подією є факт податкового правопорушення¹¹.

Перебіг строку за загальним  правилом починається з наступного дня після відповідної календарної  дати або настання події, з якою пов’язано  його початок. В окремих нормах встановлюється інший порядок, відмінний від  цього загального.

Письмові документи, заяви  та повідомлення, здані до установи зв’язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані  своєчасно.

Неподання інформації (відомостей, документів, декларацій, звітів тощо) в строк – це або подання її вже після закінчення встановлених строків (подання із запізненням), або неподання інформації і після закінчення встановлених строків на момент фіксування цього факту контролюючим органом.

Ст.118 ПК України звучить як порушення строку та порядку подання інформації про відкриття або закриття банківських рахунків і містить в собі склади трьох самостійних правопорушень:

1. порушення строку подання інформації про відкриття або закриття банківських рахунків та тягне за собою накладення штрафу у розмірі 340 гривень за кожний випадок неподання або затримки. Ця норма передбачає відповідальність за правопорушення, що вчиняється в одній формі бездіяльності:
1. неподання банками або іншими фінансовими установами відповідним органам державної податкової служби в установлений статтею 69 ПК строк повідомлення про відкриття або закриття рахунків платників податків¹².

Фінансова установа – юридична особа, яка, відповідно до закону, надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг (ст.1 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”¹³).