Автор: Пользователь скрыл имя, 19 Февраля 2012 в 14:40, курсовая работа
Метою курсової роботи є закріплення теоретичних знань з дисципліни “Операційний менеджмент”, а також оволодіти практичними навиками визначення конкретних значень параметрів технологічного та виробничого процесів на основі аналізу можливих варіантів і вибору найбільш ефективного у відповідності з метою і умовами виробництва.
Вступ
І. Теоретичні частина
1. Виробничий цикл………………………………………………………4
2. Структура виробничого циклу………………………………………..6
3. Виробнича потужність……………………………………………….10
ІІ. Практична частина
1. Розрахунок тривалості технологічної частини циклу оброблюваної партії виробів при послідовному, паралельному і послідовно-паралельному способах їх передачі з операції на операцію……………………………………..13
2. Розрахунок тривалості технологічного циклу обробки транспортної партії виробів при різних способах їх передачі…………………………………..14
3. Побудова графіків виконання технологічних операцій обробки транспортної партії виробів………………………………………………………..15
4. Обчислення скорочення тривалості обробки партії виробів внаслідок впровадження організаційно-технічних заходів……………………...16
5. Розрахунок тривалості виробничого циклу………………………...18
6. Визначення виробничої потужності і виробничої програми структурного підрозділу за різними варіантами організації виробництва……..19
7. Розрахунок середньорічної виробничої потужності………………..21
Висновок
Список використаної літератури.
Вихідні дані для
розрахунку тривалості виробничого
циклу , виробничої потужності і
виробничої програми структурного підрозділу:
| Показник | Одиниця виміру | Значення |
| Режим роботи структурного підрозділу | змін | 2 |
| Тривалість зміни , Тзм | годин | 8 |
| Коефіцієнт календарності часу, Ккал. | 1,4 | |
| Коефіцієнт
використання двозмінного фонду
Робочого часу, Rt |
0, 706 | |
| Регламентовані простої устаткування, Пр | % від режимного
фонду часу |
6 |
| Очікуваний
коефіцієнт використання робочої
Потужності , К.в.п. |
0,85 |
Під час розрахунку тривалості виробничого циклу слід враховувати: середній міжопераційний час перерв та тривалість природних процесів, які визначаються відповідно за формулами : (10 + n) і (40 – n).
Тмо = ( 10 + 7 ) = 17
Тпр = ( 40 – 7) = 33
Тпр = 33 : 60 = 0,55
М = 5 ( кількість операцій)
Тц
= 1 + 2 + 1 + 4 + 3 = 11 хв.
За умов застосування різних способів передачі виробів з операції на операцію загальна тривалість виробничого циклу обчислюється за такими формулами:
– при послідовному поєднанні операцій
де Ккал – коефіцієнт календарності
(відношення кількості календарних днів
до числа робочих днів у розрахунковому
періоді); Тзн – фонд робочого часу
зміни, хв.; К зн – кількість змін
роботи на добу; Rt
– коефіцієнт використання добового
фонду робочого часу; Т мо – середній
міжопераційний час перерв, хв;
Т пр – тривалість природних процесів,
год.
0, 0020656 * ( 1320 +85)+0,0229167=
= 2, 902168
+ 0, 0229167 = 2, 9250847
– при паралельному поєднанні операцій
= 0,0020656 * 593 + 0, 0229167 = 1, 2478175
– при послідовно-паралельному поєднанні операцій
0,0020656 *[1320-(116*5)+ +85] +0,0229167= 0,0020656*825*0,0229167=
1, 7270367
6. Визначемо виробничу потужність і виробничу програми структурного підрозділу при різних варіантах організації виробництва
Виробнича потужність – це максимально можливий випуск продукції підприємством (підрозділом) за певний час (зміну, добу, місяць, рік) у встановленій номенклатурі і асортименті при повному завантаженні обладнання і виробничих площ.
Виробнича потужність визначається в натуральних одиницях при обмеженій номенклатурі виробів і у вартісному вираженні при широкому асортименті.
Виробнича потужність у натуральних одиницях ВП визначається за формулою
де
Фд – дійсний фонд роботи обладнання
за певний час; Тшт – час на одиницю
виробу, хв.
де Кр.п. – коефіцієнт регламентованих простоїв устаткування, який обчислюється:
де Пр – регламентовані простої устаткування, % від режимного фонду часу.
Виробнича програма Q підприємства (структурного підрозділу) визначається за формулою:
Дійсний фонд робочого часу визначається:
де
Фр – режимний фонд роботи обладнання
за певний час, який визначається:
Фд = 4016* 0,94 = 3775,04
Тшт. =
Тшт =
6452,8732
де Кв.п. – коефіцієнт використання виробничої потужності.
Q = 6452,8732* 0,85 = 5484,9422
Тшт =
Q = 15126,57* 0,85 = 12857,584
3. Послідовно-паралельна
організація виробництва
Тшт =
Q = 10929,241* 0,85 = 9289,8548
Вихідні
дані:
Показники |
Звітний рік |
Плановий рік |
| Виробнича потужність на початок періоду, тис. грн. | 15000 | |
Введена
виробнича потужність, тис.грн:
|
300 - - |
1000 700 |
Виведена
виробнича потужність, тис.грн:
|
100 |
300 |
Вихідна виробнича потужність у вартісному вираженні, тобто потужність на кінець розрахункового періоду (звітного року) ВПвих, обчислюється як
де ВПвх – виробнича потужність на початок періоду, грн; ВПвв – введена в плановому періоді виробнича потужність, грн; ВПвив – виведена за плановий період виробнича
Середньорічна виробнича потужність ВПсер.р. підприємства (виробничого підрозділу) обчислюється за формулою:
де
К – кількість місяців
Висновок
Отже метою цієї роботи було закріплення навичок та знань з дисципліни «Операційний менеджмент» визначення конкретних значень технологічного циклу, а також визначити який тип руху предметів праці є найдоцільнішим.
Найдоцільніший звичайно буде той, в якому тривалість циклу обробки транспортної партії виробів найкоротша, також щоб тривалість операцій була також найкоротшою і при цьому потужність повинна бути найбільшою.
Таким типом руху є паралельний, оскільки тривалість технологічного циклу становить 23, середня тривалість операцій становить 20, тривалість виробничого циклу найменша 1, 2478175 і виробнича потужність найбільша і становить 15126,57. А якщо роздивлятися інші види руху, то можна помітити постійні недоліки, такі як простоювання устаткування, або великий технологічний цикл.
Отже, тепер на цифрах та наочно видно, яка програма виробництва є найкращою, і найефективнішою.
Список
використаної літератури