Розрахунок основних параметрів технологічного і виробничого процесів, скорочення їх тривалості внаслідок впровадження організаційно-те

     Міністерство  освіти та науки України

     Національний  авіаційний університет

     Інститут  економіки та менеджменту

     Факультет менеджменту та логістики 
 
 
 
 

     Курсова робота

     на  тему:

     «Розрахунок основних параметрів технологічного і виробничого процесів, скорочення їх тривалості внаслідок впровадження організаційно-технологічних заходів, обчислення виробничої програми структурного підрозділу» 
 
 

                                                        Виконала :  

                                                                                  студентка 305 групи ФМЛ

     Перевірила:  Краковецька О.В. 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Київ  – 2010

 

      Зміст

     Вступ

     І. Теоретичні частина

    1. Виробничий цикл………………………………………………………4

    2. Структура виробничого циклу………………………………………..6

    3. Виробнича потужність……………………………………………….10

     ІІ. Практична частина

1. Розрахунок тривалості технологічної частини циклу оброблюваної партії виробів при послідовному, паралельному і послідовно-паралельному способах їх передачі з операції на операцію……………………………………..13
2. Розрахунок тривалості технологічного циклу обробки транспортної партії виробів при різних способах їх передачі…………………………………..14
3. Побудова графіків виконання технологічних операцій обробки транспортної партії виробів………………………………………………………..15
4. Обчислення скорочення тривалості обробки партії виробів внаслідок впровадження організаційно-технічних заходів……………………...16
5. Розрахунок тривалості виробничого циклу………………………...18
6. Визначення виробничої потужності і виробничої програми структурного підрозділу за різними варіантами організації виробництва……..19
7. Розрахунок середньорічної виробничої потужності………………..21

Висновок

Список  використаної літератури.

 

      Вступ

     Метою курсової роботи є закріплення теоретичних  знань з дисципліни “Операційний менеджмент”, а також оволодіти  практичними навиками визначення конкретних значень параметрів технологічного та виробничого процесів на основі аналізу можливих варіантів і вибору найбільш ефективного у відповідності з метою і умовами виробництва.

     У виробничому підрозділі обробка  виробів здійснюється партіями з  використанням послідовного, паралельного і послідовно-паралельного видів їх руху. Ми маємо вихідні показники зазначені в таблицях, і використовуючи їх я спробую розрахувати тривалість технологічного циклу виготовлення продукції при різних видах поєднання операцій. Також потім я побудую графіки технологічного циклу за умови  застосування різних видів руху предметів праці від операції до операції. Третім завданням буде обчислення скорочення тривалості обробки виробів. Потім розрахувати тривалість виробничого циклу та визначу виробничу потужність і виробничу програму структурного підрозділу. І все це я опишу у теоретичній частині роботі.

 

      І. Теоретична частина

    1. Виробничий цикл

    Під виробничим циклом розуміється календарний  проміжок часу з моменту запуску  сировини, матеріалів у виробництво до повного виготовлення готової продукції або період від початку до закінчення якогось виробничого процесу. Тривалість виробничого циклу розраховується в одиницях календарного часу (години, дні, місяці).

    Виробничий  цикл як відрізок часу починається з моменту початку виробничого процесу і закінчується моментом виходу готового виробу або партії деталей, складальної одиниці.

    Важливими складовими виробничого циклу є  технологічний і операційний  цикли, кожний з яких має свої особливості. Операційний цикл являє собою час виконання однієї операції, протягом якого виготовляється одна деталь, партія деталей або кілька різних деталей. Під технологічним циклом розуміється час виконання технологічних операцій у виробничому циклі.

    Виробничий  цикл виготовлення всіх видів продукції використовується при: розробленні виробничих програм підприємства та його підрозділів; визначенні нормальних розмірів незавершеного виробництва, побудові графіків матеріального забезпечення виробництва; оперативній підготовці виробництва; установленні термінів запуску деталей у виробництво, виходячи з термінів випуску готової продукції; випередженні в роботі цехів (дільниць), а також для здійснення контролю за діяльністю виробничих підрозділів. Таким чином, основою організації виробничого процесу в часі є виробничий цикл.

    Тривалість  виробничого циклу залежить від: трудомісткості виготовлення готового виробу, що визначається технічно обґрунтованими нормами часу; часу виконання допоміжних операцій; часу природних процесів; тривалості перерв у виробничому процесі; кількості предметів праці, які одночасно запускаються у виробництво (розміру партії); виду руху оброблюваного предмета по операціях виробничого процесу.

 

      Тривалість циклу обробки транспортної партії виробів при:

     – послідовному виді руху

     

     – паралельному виді руху

     

     – послідовно-паралельному виді руху

     

     За  умов застосування різних способів передачі виробів з операції на операцію загальна тривалість виробничого циклу обчислюється за такими формулами:

     – при послідовному поєднанні операцій

       

     – при паралельному поєднанні операцій

       

     – при послідовно-паралельному поєднанні  операцій

     

     де  К_кал – коефіцієнт календарності (відношення кількості календарних днів до числа робочих  днів у розрахунковому періоді); Т_зн – фонд робочого часу зміни, хв.; К _зн – кількість змін роботи на добу; R_t – коефіцієнт використання добового  фонду робочого часу; Т _мо – середній  міжопераційний час перерв, хв;    Т _пр – тривалість природних процесів, год.

 

      2. Структура виробничого циклу.

     Структура виробничого циклу виготовлення будь-якої продукції складається  з часу виробництва й часу перерв.

     Затрати часу, що входять до складу виробничого циклу, відображені на рис. 1.

     

     Рис. 1. Структура виробничого циклу

     Час виробництва складається з тривалості виконання технологічних операцій (Т_тех); допоміжних операцій: підготовчо-завершальних (t_пз), транспортно-складських (t_т), контрольних (t_к); природних операцій (t_пр).

     Час перерв ділиться на перерви в робочий час і в неробочий час. Останні так звані регламентовані перерви (між змінами, на обід, святкові та вихідні дні). Перерви в робочий час складаються з перерв партіонності, міжопераційного (t_мо), міжцехового (t_мц) і міжзмінного очікування.

     Перерви партіонності виникають під час оброблення деталей партіями, коли кожна деталь, що надходить на робоче місце у складі партії аналогічних деталей, пролежує двічі: один раз до початку оброблення, а другий раз до закінчення оброблення всієї партії перед її транспортуванням на наступну операцію. Ці перерви розраховуються разом із тривалістю технологічних операцій і складають операційний цикл (Т_о).

     Перерви міжопераційного  очікування виникають через неузгодженість тривалості суміжних операцій технологічного процесу, що зумовлює простої предметів праці до моменту звільнення робочих місць (устаткування) для проходження обробки на черговій операції.

     Перерви міжцехового очікування виникають за різночасного виготовлення деталей, що входять до одного комплекту. Їх іноді називають перервами очікування комплектації, вони можуть бути внутрішніми та міжцеховими. Як правило, такі перерви виникають під час переходу продукції від однієї стадії виробництва до іншої або з одного цеху в інший. Тривалість цих перерв багато в чому залежить від якості оперативно-виробничого планування.

     Перерви в неробочий час зумовлені режимом роботи підприємства, їх тривалість залежить від кількості вихідних, святкових днів і робочих змін, тривалості перерв між ними, а також перерв на обід.

     Перерви також бувають вимушеними з таких причин: незадовільна організація виробництва на даному підприємстві (неналежна організація робочих місць, невчасна подача матеріалів або інструменту, низька якість технічної документації або затримка її підготовки, недоліки ремонту); випадкові обставини, наприклад, затримка надходження матеріалу від постачальника, вимикання електроенергії, аварії устаткування, брак деталей і т. д.

     Структура виробничого циклу, тобто склад і співвідношення його елементів, залежить від особливостей продукції, технологічних процесів її виготовлення, типу виробництва, рівня організації виробничого процесу та інших чинників. У безперервних виробництвах (хімічне, металургійне та ін.) найбільша частка у виробничому циклі припадає на час виробництва.  
У дискретних виробництвах (наприклад, у машинобудуванні) перерви становлять 70—75 % загальної тривалості виробничого циклу. Зі збільшенням серійності виробництва частка перерв знижується.

     Тривалість  структурних складових виробничого  циклу залежить від чинників конструкторського, технологічного й організаційного  характеру (табл.1).

     На  тривалість виробничого циклу істотно  впливають розмір партій деталей  і вид руху предметів праці  в процесі їх обробки.

     Партією називається кількість деталей, які безперервно обробляються на кожній операції виробничого процесу  з однократною витратою підготовчо-завершального часу.

     Залежно від ступеня одночасності виконання  суміжних операцій існують три види руху предметів праці у виробництві: послідовний, паралельний, послідовно-паралельний. Кожний з цих видів характеризується певними умовами передачі виробів від одного робочого місця до іншого, роботи устаткування і пролежування деталей в очікуванні подальшої обробки.

     Послідовний вид руху партії деталей. Сутність цього виду руху характеризується такими умовами: вироби передаються на кожну наступну операцію всією партією після обробки її на попередній; устаткування в межах обробки партії виробів працює без простоїв. Тривалість операційного циклу обробки партії деталей визначається за формулою на основі графіка (рис. 7.2):

     

     де  п — кількість деталей у партії;

     m — кількість операцій, на яких обробляється партія деталей  
(i = 1, ..., т);

       — штучний час обробки  однієї деталі на і-й операції, хв;

     РМ_і — кількість робочих місць на і-й операції.

     Паралельний вид руху партій деталей. Сутність паралельного виду руху полягає в тому, що деталі (поштучно або транспортними партіями) передаються на наступну операцію негайно після закінчення обробки на попередній операції, незалежно від часу виконання суміжних операцій та готовності всієї партії. Таким чином, обробка деталей партії здійснюється одночасно на багатьох операціях. Кількість деталей у транспортній партії (р) установлюється практичним шляхом. Правила передбачають таку послідовність побудови графіка паралельного виду руху:

1. Спочатку будується технологічний цикл на всіх операціях для першої деталі або транспортної партії,
2. На операції з найтривалішим операційним циклом будується цикл проведення робіт усієї партії без перерв у роботі устаткування.
3. Виходячи з закінчення або початку обробки деталей (транспортних партій) на головній операції поступово добудовуються операційні цикли цих деталей (транспортних партій) на всіх інших операціях, крім першої.