Розрахунок економічних показників від природоохоронного заходу на зниження викидів забруднюючих речовин у водоймища

По табл.6.2 [8] знаходимо значення поправочних коефіціентів к відносної агресивності викидаємих речовин в атмосферу:

-сiрчана кислота:

Н2SO4=1;                         Н2SO4=2;                   Н2SO4=1;              Н2SO4=1.

-азотна кислота:

HNO2=1;                            HNO2=2;                            HNO2=1;                            HNO2=1.

-бензин:

бенз=1;                            бенз=2;                            бенз=1;                            бенз=1.

Показник аi визначає рівень небезпеки для людини речовини і-ого по відношенню до рівня небезпеки оксиду вуглецю і визначається за формулою:

Звідси для дослідуємих речовин аі равно:

асiрчана к-та=;

аазотна к-та=;

абензин.=

Таким чином Аi равно:

Асiрчана к-та= 7,75  1  2  1  1 = 15,5;

Аазотна к-та= 9  1  2  1  1 = 18;

Абензин= 3,45  1  2  1  1 = 6,9

Тоді:

М1= 15,5  1248 + 18  131 8+ 6,9  14,58 = 43168,6мг/л = 43,2т./рiк;

4) Таким чином, еколого-економічний збиток від викидів в атмосферу забруднюючих речовин буде составляти:

Уатм1 = 2,4  3,44  0,4  43,2 = 142,66 грн/рік.

2.2. Розрахунок укрупненного еколого-економічного збитку від скидання забруднюючих речовин у водойомища

Еколого-економічний збиток від скидання підприємством забруднюючих сумішей у водоймища визначається за формулою:

1) питомий збит від вибросу у водойоми 1УТ забруднюючих речовин,

2) - показник відносної небезпеки забруднення водойомів, для річки Сіверський Донець =3,79.

3) Приведенна масса забруднюючих речовин в річном об’ємі стічних вод може бути визначена в умовних тонах за формулою:

де а) mi – маса домішок i-го виду, що надходять у водойми і визначається за формулою:

mальд.масл = 940  55 = 51700т/рiк

mалюм.оксид= 583  55 = 32065 т/рiк

m дiбутiлфт= 1234  55 = 67870 т/рiк

m СПАР=100,8  55 = 5544 т/рiк

m сульф=100,8  55 = 5544 т/рiк

б) Аi-показник відносної небезпеки агресивності і-го виду домішок визначається за формулою:

Аiвод = 1 / ГДКР.Х

ГДКр.х альд. масл. =0,01мл/л     або   Аальд. масл =1/0,01=100 ум. т/т;

ГДКр.к алюм оксид =0,5 мл/л    або   Аалюм.оксид=1/0,5=2 ум. т/т;

ГДКр.к дiбутiлфт =0,1 мл/л   або   А дiбутiлфт =1/0,1=10 ум. т/т;

ГДКр.к СПАР =0,5 мл/л    або   А СПАР =1/0,5=2 ум. т/т;

ГДКр.к сульф =500 мл/л   або   А сульф =1/500=0,002 ум. т/т.

Тоді:

М альд масл = 51700  100 = 5170,0 ум. т./рiк

М алюм оксид = 32065  2 = 64,13 ум. т./рiк

М дiбутiлфт = 67870  10 = 678,7 ум. т./рiк

М СПАР = 5544  2 = 11,09 ум. т./рiк

М сульф = 5544  0,002 = 0,011 ум. т./рiк

Таким чином, еколого-економічний збиток від скидів забруднюючих речовин в річку Сіверський Донець складає:

4)Увод1= 144  3,79   (5170 + 64,13 + 678,7 + 11,09 + 0,011) = 3233тис.грн/рік.

3 Розрахунок економічного ефекту від УПРОВАДЖЕННЯ природоохоронних ЗАХОДІВ на підприємстві

3.1 Розрахунок еколого-економічних показників упровадження природоохоронних заходів зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферу

1 Еколого-економічний збиток У2 від викидів забруднюючих речовин в атмосферу до виконання природоохоронних заходів визначаємо згідно формули:

а)

де:               - питомий збиток від викидів забруднюючих речовин в атмосферу, рівний 2.4 грн/ум.т;

              -показник відносної небезпеки забруднення реципієнтів у зоні активного забруднення (ЗАЗ);

              М – маса річного скиду забруднюючих речовин, тон/рік;

б) Зона активного забруднення неоднорідна, тому показник відносної небезпеки  розраховуємо аналогічно п.2.1.

Вийшло,що має значення:

=3,437

В) поправка f визначається аналогічно п.2.1:

f=0,4

г) Приведенна маса М2 :

де              mi – річна маса викиду забруднюючих речовин;

Ai – показник агресивності забруднюючих речовин;

д)Згідно даним завдання:

mсірчана к-та=241мг/л;

mазотна к-та=184 мг/л;

mбензин=11,9мг/л.

ж) Показник відносної небезпеки Аі забруднюючих речовин:

Асiрчана к-та=7,751211=15,5;

Аазотна к-та= 91211=18;

Абензин=3,451211= 6,9

е) Річний викид забруднюючих речовин в атмосферу:

М2 = 15,5241+18184+6,911,9 = 7,13 т/рік.

к) Таким чином, нанесений збиток від викидів забруднюючих речовин після розробленого природоохоронного заходу рівний:

Уатм2 = 2,4  3,44  0,4  7,13 = 23,55 грн/рік.

2 Відвернений еколого-економічний збиток У:

У=У1-У2

У=143,66 - 23,55 = 120,11грн./рік.

3 Приведенні затрати Зп на проведення природоохоронних заходів розраховуємо за формулою:

Зп = С+ ЕН* К

Зп=2000+180000,12 = 4160 грн/рік = 4,16тис.грн.

4 Екологічні затрати Зекол:

а) до проведення заходу: У1+Зп = 143,66 + 4160= 4303,66 грн/рік;

б) після проведення заходу: У2+Зп = 23,55 + 4160 = 4183,55 грн/рік

5 Чистий економічний ефект від втілення заходу визначаємо за формулою:

Еч=З1 – З2

Еч= 4303,66 – 4183,55 = 120,11грн./рік.

6 Ефективність капітальних вкладень:

Ек=У - С/К = 120,11 - 2000/18000 = - 0,1

Таким чином отримані результати зведемо в таблицю 3.1

Таблиця 3.1 - Еколого-економічні показники від упровадження природоохоронного заходу у виробництво

Висновок: упровадження природоохоронного заходу є економічно не вигідним, оскільки Ек < ЕН, т.п. -0,1 < 0,12

3.2 Розрахунок еколого-економічних показників природоохоронного заходу на зниження скидів забруднюючих речовин у водойомища

1 Розрахунки проводимо аналогічно п.2.2.

а) маса забруднюючих речовин після впровадження природоохоронного заходу складає:

mальд.масл = 98  55 = 5390т/рiк

mалюм.оксид= 58,3  55 = 3206,5 т/рiк

m дiбутiлфт= 87,1  55 = 4790,5 т/рiк

m СПАР= 24,3  55 = 1336,5 т/рiк

m сульф=10,2  55 = 561 т/рiк

б) Аi-показник відносної небезпеки агресивності і-го виду домішок визначається за формулою:

Аальд. масл =1/0,01=100 ум. т/т;

Аалюм.оксид=1/0,5=2 ум. т/т;

А дiбутiлфт =1/0,1=10 ум. т/т;

А СПАР =1/0,5=2 ум. т/т;

А сульф =1/500=0,002 ум. т/т.

Тоді:

в) М альд масл = 5390  100 = 539 ум. т./рiк

М алюм оксид = 3206,5  2 = 6413 ум. т./рiк

М дiбутiлфт = 4790,5  10 = 47905 ум. т./рiк

М СПАР = 1336,5  2 = 2673 ум. т./рiк

М сульф = 561  0,002 = 0,001 ум. т./рiк

Таким чином, еколого-економічний збиток від скидів забруднюючих речовин в річку Сіверський Донець складає:

г)Увод2= 144  3,79  57,5 = 31,4тис.грн/рік.

2 Відверненний еколого-економічний збиток:

= 3233 - 31,4 = 3201,6 тис.грн.

Таким чином отримані результати зведемо в таблицю 3.2

Таблиця 3.2 - Еколого-економічні показники від упровадження природоохоронного заходу на шахті

Висновок: упровадження природоохоронного заходу є економічно вигідним, оскільки Ек > ЕН, або 0,12 < 17,7

ВИСНОВКИ

Великий вплив на ефективність роботи галузі надає стан виробничих фондів шахт. Об'єм інвестицій в розвиток вугільної промисловості України знижується з 1975 року. Це визначило різке гальмування процесу оновлення виробничих потужностей і погіршення структури шахтного фонду в Україні. Промислово-виробничі фонди вуглевидобувних підприємств зношені, в середньому, на 65%. Чверть основного стаціонарного устаткування повністю вичерпала свій нормативний експлуатаційний ресурс.

Роль економічних проблем ще більш зросла з реформуванням галузі, яке було, в основному, направлено на закриття і ліквідацію нерентабельних шахт. Внаслідок цього виявилася негативна тенденція звуження виробничих потужностей, що, у свою чергу, викликало різкий спад об'ємів видобутку вугілля – від 164,9 млн. т в 1990 році до 78,3 млн. т в 2005-м (у 2,1 разу). При цьому, останніми роками робота вугільної галузі характеризується відносно стабільними результатами, що свідчить про граничну рівновагу можливостей наявного шахтного фонду, організаційних і інвестиційних ресурсів.

Виходячи із специфіки впливу вуглевидобування і вуглепереробки на довкілля, основними природоохоронними заходами можуть бути:

                   збільшення кількості і потужностей очисних споруд і підвищення їх ефективності як для водного, так і повітря басейнів у вуглевидобувних регіонах;

                   значне розширення об'ємів видобутку вугілля з подальшим забудовою порожньою породою виробленого простору;

                   інтенсивне використання у вугільній промисловості порідних відвалів і шлаконакопичувачів для виробництва будівельних матеріалів, вилучення рідкоземельних елементів і т.п.;

                   своєчасна рекультивація земель під сільгоспугіддя і лісонасадження.

Так, проведене дослідження сучасного стану ресурсної бази вугільної промисловості показало, що не дивлячись на значні запаси вугілля в Україні стан їх розвіданої і міра використання свідчать про неможливість значного збільшення його видобутку в перспективі. Із загального об'єму балансових запасів вугілля лише 20% належать до перспективних запасів. Тому підтримувати видобуток на досягнутому рівні або декілька збільшити її можна за рахунок будівництва нових підприємств і реконструкції резервних частин шахтних полів, запаси яких враховуються на вільних ділянках і складають 1,4 млрд. т, що діють з прирізанням, або 3,2% від всіх запасів.