Розрахунок економічних показників від природоохоронного заходу на зниження викидів забруднюючих речовин у водоймища

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

ІНСТИТУТ ХІМІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ФАКУЛЬТЕТ ХІМІЧНИХ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВА ТА ПРИКЛАДНОЇ СТАТИСТИКИ

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: ЕКОЛОГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ І АУДИТ

на тему «ОБГРУНТУВАННЯ УПРОВАДЖЕННЯ природоохороннИХ заходІВ НА вугледобувнІЙ шахтІ ім. Капустіна»

2011

ЗМICТ

ВСТУП                                                                                                                                                          4

1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД                                                                                                                6

1.1.Шахти як зони екологічної небезпеки                                                                                    6

1.2. Вплив вугільної промисловості на довкілля                                                        8

1.3 Природоохоронні заходи екологічний менеджмент на вугледобувних шахтах                                                                                                                                                                        12

2 Розрахунок укрупненого еколого-економічного збитКу від забруднення навколишнього природного середовища                                                                                                                                                          15

2.1 Розрахунок укрупненого еколого-економічного збиту від викидів забруднюючих речовин в атмосферу                                                                                                  15

2.2. Розрахунок укрупненого еколого-економічного збиту від скидання забруднюючих речовин у водоймища                                                                                                  19

3 РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЧНОГО ЕФЕКТУ ВІД УПРОВАДЖЕННЯ ПРОРОДООХОРОННИХ ЗАХОДІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ                                                        21

3.1 Розрахунок еколого-економічних показників природоохоронного заходу на зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферу                            21

3.2 Розрахунок економічних показників від природоохоронного заходу

на зниження викидів забруднюючих речовин у водоймища                                                        24

ВИСНОВКИ                                                                                                                                            28

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ                                                                      30

РЕФЕРАТ

Робота містить 30 стор., 2 таблиці,  8 літературних джерел.

Метою курсової роботи є розрахунок укрупненого еколого-економічного збиту від забруднення навколишнього природного середовища та зробити розрахунок економічного ефекту від упровадження природоохоронних заходів на вугледобувній шахті.

В даній курсовій роботі проводимо такі розрахунки:

- Розрахунок укрупненного еколого-економічного збиту від викидів забруднюючих речовин в атмосферу;

- Розрахунок укрупненного еколого-економічного збитку від скидання забруднюючих речовин у водоймища;

- Розрахунок еколого-економічних показників упровадження природоохоронних заходів направлених на зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферу;

- Розрахунок економічних показників від упровадження природоохоронних заходів, направлених на зниження скидань забруднюючих речовин у водоймища.

Результатом цієї роботи є розрахунок очікуваного економічного ефекту від упровадження природоохоронних заходів на шахті.

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ ЕФЕКТ, ЗАХОДИ, КАПІТАЛЬНІ ВКЛАДЕННЯ, ШКІДЛИВІ РЕЧОВИНИ, ВИКИД, ЗБИТКИ

ВСТУП

В даний час не представляється можливим дати порівняльну кількісну оцінку впливу на довкілля гірського виробництва і інших видів діяльності людини, оскільки відсутні научно-методичні основи для такого порівняння.

Деякими авторами зроблена спроба класифікувати дію гірського виробництва на довкілля.

Японський учений М. Накао розділяє негативну дію гірського виробництва на довкілля на наступні групи:

1 - осідання земної поверхні внаслідок утворення підземних порожнеч і порожнин, які виникають при витяганні корисних копалини і відкачуванні шахтних вод;

2 - збиток сільському господарству і рибній промисловості від дії відкачаних шахтних вод;

3 - збиток сільському господарству і лісоводству від виділень газів, що містять сірчисті оксиди;

4 - збиток живим істотам, будівлям і земельним угіддям унаслідок утворення териконів, відстійників шахтних вод і складування відходів.

Ця класифікація є дуже вузькою і не відображає всіх особливостей дії гірського виробництва на довкілля.

В процесі гірського виробництва утворюються і швидко збільшуються виробництва, порушені гірськими виробленнями, відвалами порід і відходів переробки і безплідні поверхні, що має негативний вплив при розповсюдженні на навколишні території.

У зв'язку з осушенням родовищ і скиданням дренажних і стічних вод (відходів переробки корисних копалини) в поверхневі водоймища і водотоки різко змінюються гідрогеологічні і гідрологічні умови в районі родовища, погіршується якість підземних і поверхневих вод. Атмосфера забруднюється пилогазовими організованими і неорганізованими викидами і виділеннями різних джерел, у тому числі гірських вироблень, відвалів, переробних цехів і фабрик. Внаслідок комплексної дії на вказані елементи біосфери суттєво погіршуються умови зростання рослин, проживання тварин, життя людини. Надра, будучи об'єктом і операційним базисом гірського виробництва, піддаються найбільшій дії. Оскільки надра відносяться до елементів біосфери, що не володіють здібністю до природного відновлення в осяжному майбутньому, охорона їх повинна передбачати забезпечення науково обґрунтованої і економічно виправданої повноти і комплексності використання.

Дія гірського виробництва на біосферу виявляється в різних галузях народного господарства і має велике соціальне і економічне значення. Так, непряма дія на землі, пов'язана із зміною стану і режиму ґрунтових вод, осадженням пилу і хімічних сполук з викидів в атмосферу, а також продуктів вітрової і водної ерозії, приводить до погіршення якості земель в зоні впливу гірського виробництва. Це виявляється в пригнобленні і знищенні природної рослинності, міграції і скороченні чисельності диких тварин, зниженні продуктивності сільського і лісового господарства, тваринництва і рибного господарства, здоров’я людей.

В силу вищепредставлених аргументів видно, що тема роботи актуальна.

При виконанні роботи використанні матеріали статистичних данних, література по спеціальності та методичні рекомендації.

1. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД

1.1. Шахти як зони екологічної небезпеки

Шахтарські регіони – це зони екологічного лиха, а підприємства вугільної промисловості класифікуються як екологічно небезпечні. За даними Держкомстату України, у вугледобувних районах України діє 258 вугільних шахт і 10 розрізів, видаючи на-гора на кожних 1000 т вугілля від 150 до 800 т породи, терикони якої займають величезні площі, приводячи до інтенсивної газопилової поразки повітря і хімічного отруєння поверхневих і грунтових вод, а також істотно змінюючи гідродинамічний режим і рівень підземних вод. Розробка вугільних родовищ негативно впливає і на гидрохімічний режим експлуатації поверхневих і підземних вод, підсилює забруднення повітряного простору, погіршує родючість земель.

Загальна площа землі, відведеної під промплощадки вуглевидобувних і углепереробчих підприємств, складає близько 22,5тис.га. За даними «Енергетичної стратегії України на період до 2030 року», при проведенні гірських робіт з вугільних шахт щрік, по різних оцінках, виділяється від 750 млн. м3 до 2,7 млрд. м3 метану, абсолютну більшість якого поглинає атмосфера.

Серед неорганизованных джерел викидів особливе місце займають також відвали породи, які можуть спалахувати. Об'єм шахтних і кар'єрних вод, що відкачуються при видобутку вугілля, складають майже 600 млн. м3 в рік, тоді як на господарсько-виробничі потреби підприємств галузі і для інших споживачів використовується лише 250млн.м3 (40%). У зв'язку з украй від’ємним очищенням шахтних вод в річках щорік розчиняється понад 1 млн. т мінеральних солей.

Підраховано, що для запобігання негативним наслідкам від діяльності шахт необхідно щорік впроваджувати природоохоронні роботи на суму 230-240 млн. грн.

Значний вклад в забруднення довкілля України вносять також 75 вуглезбагачувальних фабрик. Сьогодні лише на них вже накопичилося близько 180 млн. т відходів, щорічний вихід яких перевищує 5,0-6,4 млн. т. Ці відходи складують у відвали і терикони, висота яких досягає 60-100 м-кодів; кожен з них вміщає до 2000 тис. м3 породи з щорічним поповненням в 30-50 тис. м3.

Такі відвали і терикони займають розкішні площі: лише у Луганської області це 3180 га землі, а 984 га віддано шлаконакоплювачам. На кожен мільйон здобутого вугілля відчужується і руйнується 414 га угідь, а за кожен рік експлуатації однієї умовної середньої шахти, по розрахунках АТ «Северантрацит», вилучається 3,3 га. землі. Породи териконів і відвалів утримують до 2,5% сірки і від 3 до 20% вугілля, унаслідок чого вони самозаймаються і горять по 7-12 років, інтенсивно отруюючи приземний шар повітря довколишніх до них територій продуктами згорання. Всього ж в Донецькому кам'яновугільному басейні налічується 1185 відвалів, що діють і «відслужили», і териконів, з яких близько 400 горять і щорік викидають в атмосферу понад 500 тис. газоподібних речовин, а дощові води, потрапляючи на ці відвали, розчиняють значну кількість небезпечних хімічних елементів і насичують ними ґрунтові води.

Щорік з 1 га середнього по величині терикону видувається більше 35 т грунти і вимивається велика маса водорастворимих солей. Продукти вітрової ерозії впливають на довкілля на відстані до 100 км. від джерела забруднення. Зона забруднення продуктами водної ерозії менша, але, потрапляючи в грунт, водоймище і джерело водопостачання, вони «крадуть» і без того дефіцитні водні ресурси регіону. Таким чином, окрім забруднення повітря, терикони і відвали унаслідок дренажу крізь них дощових і талих вод інтенсивно псують поверхневі і підземні води токсичними елементами вугілля і породи, що вміщає його.

Для запобігання самозайманню вугільних відвалів передбачається побудувати в Донбасі до 200 плоских відвалів, які не горять. До того ж, відвали сплощень зручно використовувати під різні господарські потреби і рекультівирувати їх. Крім того, для запобігання забрудненню природного довкілля необхідно максимально витягувати з відвальних порід сірку, вугілля і рідкоземельні елементи, використовувати відвальні породи для виготовлення цеглини і інших будівельних матеріалів, а також для закладки відпрацьованого простору шахт, особливо в зонах розташування населених пунктів і підприємств.

1.2 Вплив вугільної промисловості на довкілля

Зі всіх шкідливих дій вугільної промисловості на довкілля найбільш поширені і небезпечні викиди забруднюючих речовин в атмосферу, об'єм яких перевищує 20% від загального об'єму викидів в Україні. При цьому, через очисні споруди проходить менше половини всіх «покидьків» галузі. Понад усе забруднена атмосфера в Донецьку, Макіївці, Алчевське, Єнакієво, Лісичанську і Горловці. Основними джерелами забруднення атмосфери вугільною галуззю слід назвати, перш за все, викиди метану шахтними вентиляційними установками (5,6 млрд. м3 в рік), а також продукти згорання унаслідок самозаймання вуглевмісних порід у відвалах і териконах. Площу «відвальних» земель складає більше 7 тис. га, а шламонакопичувань – 4 тис. га. В даний час саме тут «заархівувало» до 1,3 млрд. т порід, причому, щорік додається 60 млн. т, раціональне ж використання їх останніми роками складає близько 17% від щорічного об'єму видачі на поверхню, у тому числі для забутування виробленого простору в шахтах – лише 9%. Це свідчить про переважання на шахтах методу обвалення гірських порід у виробленому просторі, який обумовлює інтенсивне просідання земної поверхні (щорік на площі до 1000 км2); перевищення пятиметрового рівня супроводиться затопленням, підтопленням, вимоканням дерев і появою боліт. Унаслідок такого просідання підтоплення Донецька складає 31% площ, Макіївки – 42%, Стаханова, Первомайська і Брянки – ще більше.

До специфічних забрудників водних басейнів України підприємствами вугільної промисловості відносяться скидання високомінералізованих вод (1,9 млн. м3 на добу) в поверхневі водоймища і водостоки, а також накопичувачі, де води шахтного водовідливу і збагачувальних фабрик відстоюються. В результаті мінералізація води в річках Лугань, Велика Кам'янка і інших зростає в 2 рази і більш. Найбільший об'єм скидань доводиться на недостатньо очищені води (до 80%), що свідчить про брак очисних споруд і їх низької ефективності. Крім того, із-за інтенсивного дренажу гірського масиву виробленнями приповерхневий кам'яновугільний водоносний комплекс майже повністю осушений, як і сотні джерел, колодязів, бурових свердловин. Це значно зменшує використання підземних поверхневих прісних вод і знижує якість питної води (особливо в Донецко-Макєєвському, Центральному, Чистяково-Снежнянському і інших районах).