Розрахунок економічних показників від природоохоронного заходу на зниження викидів забруднюючих речовин у водоймища

Вугільні підприємства можуть забруднювати поверхневі водоймища також відпрацьованими промисловими водами і звичайними каналізаційними стоками. Для них характерний високий рівень бактерійного забруднення і наявність умовно-патогенних і патогенних ентеробактерій, що представляють реальну небезпеку для здоров'я населення. Забруднення такого роду викликають появу швидко зростаючої цвілі.

Забруднення підземних водних горизонтів зазвичай відбувається із-за недосконалості гірського виробництва і пов'язане з тим, що частина забруднених шахтних або кар'єрних вод мігрує в порушений гірський масив і приносить забруднюючі елементи в підземні води.

Велику небезпеку для водних об'єктів представляють відкачувані з гірських вироблень і потрапляючі в річки кислі і мінералізовані стічні води; кислі води зазвичай несуть з собою велику кількість заліза, що окислюється, а мінералізовані води – багато сульфатів і хлоридів.

Повітряний басейн. Найбільша забруднююча дія на повітряний басейн у вугільній промисловості надають промислові і комунально-побутові котельні, сушильні установки збагачувальних фабрик, аспіраційні системи підприємств і порідні відвали, що горять. З цих джерел щорік в атмосферне повітря викидається значна кількість твердих і газоподібних шкідливих речовин. По рівню і викидів шкідливих речовин в атмосферу вугільна промисловість входить в першу десятку галузей народного господарства країни.

Сукупні викиди крупних підприємств вугільної промисловості забруднюють атмосферне повітря в радіусі декількох десятків кілометрів, пригноблюючий діючи на рослинний і тваринний світ.

Погіршення фізичних і хімічних властивостей атмосферного повітря на території, прилеглій до підприємств вугільної промисловості, негативно позначається на здоров'ї людей, їх працездатності і тривалості життя.

Сукупність метеорологічних чинників нерідко сприяє створенню умов, при яких інтенсивність повітрообміну в навколоземних шарах атмосфери вельми незначна, внаслідок чого виникає так звана температурна інверсія. В цьому випадку концентрація шкідливих домішок може досягати дуже високих значень, згубних для всього живого.

Забруднення атмосферного повітря в зоні діяльності підприємств вугільної промисловості робить також негативний вплив на будівлі, споруди і технологічне обладнання. Цей вплив виявляється в механічному абразивному зносі від дії твердих часток і корозії.

Відчутний вплив забрудненої атмосфери на стан житлового фонду. Через щілини частки пилу проникають в житлові приміщення і погіршують санітарно-гігієнічні умови мешкання людини.

Земельні ресурси. Вплив діяльності підприємств вугільної промисловості на стан земельних ресурсів надзвичайно всіляко по формах свого прояву. Окрім кількісного скорочення продуктивних земельних площ внаслідок вилучення їх із господарьского обороту при експлуатації шахт, розрізів і збагачувальних фабрик відбувається значна зміна структури і складу поверхневого шару земної кори, що приводить нерідко до повної або часткової втрати родючості земельних угідь. Найбільший збиток природі і землекористувачам завдають зовнішні і внутрішні відвали порід, вироблені простори розрізів, залишкові гірські вироблення, деформовані ділянки денної поверхні, порідні відвали шахт, хвостохранилища збагачувальних фабрик, промплощадки і транспортні комунікації. Там, де рекультивації порушених земель не додається належного значення, вони є млявими територіями, стають центрами ерозійних процесів, що виводять з ладу земельні ділянки, прилеглі до вугільних підприємств.

Неблагоприятні зміни природного ландшафту доповнюються порушеннями гідрологічного режиму і гідрогеологічних умов місцевості.

Розробка вугільних і сланцевих родовищ підземним способом вимагає значно менших територій під земельне відведення і не викликає таких значних порушень природних ландшафтів, як відкриті гірські роботи. Зміни геологічної будови надр і земної поверхні в цьому випадку пов'язані головним чином з деформацією гірських порід в надвугільній товщі. При цьому мають місце три типи явищ: деформація окремих шарів і масиву загалом, виникнення тріщин і обвали. У міру збільшення виробленого простору ці явища слідує одне за іншим і падають значні шари грунту.

Порідні відвали забруднюють не лише атмосферне повітря і навколишні землі, але і річки, озера і штучні водоймища. Підкисляючі речовини вимиваються з відвалів дощовими потоками і потім переносяться ґрунтовими і підземними водами в найближчі поверхневі водоймища. Об'єми забруднень, що поступають у водоймища з багаточисельних териконів і відвалів, достатні для екологічно небезпечної дії на флору і фауну.

Геологічне середовище Підприємства вугільної промисловості викликають суттєві зміни геологічного середовища, під яким розуміється верхня частина літосфери, доступна для виробничої діяльності людини. При цьому розміри і характер цих змін у кожному конкретному випадку різні і визначаються природними і технологічними особливостями родовищ, що розробляються.

Основними змінами геологічного середовища при відкритому способі розробки родовищ є деформації гірського масиву в бортах і укосах, посилення геодінамічних і гідрохімічних процесів, формування техногенного рельєфу. Відбуваються також значні зміни гідрогеологічних умов територій, прилеглих до розрізів. Боротьба з водопритоками зі вскритих і залягаючих нижче водоносних горизонтів приводить до розвитку великих депресивних воронок, в межах яких із-за обезводнення грунтів істотно змінюється або навіть деградує видовий склад рослинності.

Порушення структури ґрунтів прискорює розвиток ерозійних процесів на прилеглих до розрізів територіях, викликаючи порушення земної поверхні далеко від їх контурів.

Утворення улоговин ґрунту, внаслідок тієї, що просіла, часто спричиняє за собою їх затоплення ґрунтовими водами. Територія заболочується і відбувається зміна рослинності вологолюбними видами.

У зонах інтенсивного утворення водопровідних тріщин, навпаки часто спостерігається зникнення водоносних горизонтів, висихання водоймищ і грунтів. Річки стають джерелом живленя підземних вод. Виникнення тріщин в поверхневих шарах приводить до зміни водного режиму ґрунтів і підстилаючих порід, що незадовільно відбивається на життєдіяльності рослин, особливо дерев.

1.3 Природоохоронні заходи екологічний менеджмент на вугледобувних шахтах

Для запобігання шкідливому впливу підприємств вуглевидобувної промисловості на природні води необхідно провести наступні водозахисні акції: припинити скидати з шахт неочищену шахтну воду з механічними домішками; здійснити повне бактерійне очищення шахтних вод унаслідок реконструкції близько 400 водоочисних споруд; освоїти технологію демінералізації високомінералізованих шахтних вод; розробити екологічно обгрунтовані норми і режими скидань слабомінералізованих шахтних вод в річки і водоймища без нанесення шкоди їх фауні і питному водопостачанню; значно понизити вжиток питної води для потреб виробництва за рахунок максимального використання для цих цілей шахтних вод. Для надійного забезпечення населення і сільського господарства вуглевидобувних регіонів чистою водою необхідно розробити і здійснити ряд організаційно-технічних заходів по прискоренню завершення будівництва каналу Дніпро-Донбасс і введенню в експлуатацію водопроводу Дніпро – Західний Донбас з фільтрувальними станціями «Добропольська» і «Західна».

Для забезпечення ефективного планування природоохоронної діяльності на об'єктах вугільної промисловості необхідно організувати постійний геологічний, гідрогеологічний і гідрохімічний моніторинг в районах їх розташування, в першу чергу, в зонах гірських робіт. Крім того, у зв'язку з наявністю в Донбасі розгалуженої мережі старих гірських вироблень, координати яких втрачені і зараз не відомі, доцільно відновити ці відомості і створити в одному із спеціалізованих інститутів вугільної промисловості комп'ютерний банк даних по виробленнях, чреватих значною екологічною небезпекою у зв'язку з деформацією земної поверхні і аваріями розташованних на них промислових, комунальних і агрооб’єктів. Комп'ютерний банк даних необхідно створити також по хімічному складу вугілля і порід, що вміщають його, на всіх вугільних покладах, що розробляються і запланованих до перспективної розробки.

Під екологічним менеджментом розуміється цілеспрямована управлінська дія на колективи працюючих і окремих виконавців для виконання природоохоронних задач виходячи з економічних і соціальних інтересів підприємства.

Необхідність дії на підрозділи підприємства при рішенні природоохоронних задач обумовлена об'єктивно існуючими суперечностями між цілями основною і природоохоронною діяльністю. Якщо ціллю функціонування підприємства в ринкових умовах є максимізація прибутку за рахунок зниження витрат економічних ресурсів, то ціллю природоохоронної діяльності є забезпечення мінімальної дії на навколишнє природне середовище в процесі виробничої діяльності.

Здійснюючи процеси виробництва і реалізації продукції, підприємство об'єктивно прагне задіювати якомога більше природних ресурсів кращої якості і менше витрачати засобів на знешкодження відходів, що утворюються. В цьому випадку витрати на виробництво продукції будуть мінімальні, а значить прибуток - максимальна. Такий варіант природокористування найбільш вигідний підприємству як економічному суб'єкту, але не прийнятний в цілому для суспільства і окремих економічних суб'єктів, схильних дії з боку даного підприємства.

В результаті держава вводить механізми, регулюючі відносини підприємства в області природокористування: правові, економічні, соціально-психологічні. Ці механізми і обумовлюють появу на підприємстві особливого виду діяльності, або функції, покликаної зменшити негативну дію цих механізмів на економічні і соціальні інтереси колективу підприємства. Поява природоохоронної функції, або здійснення средозахисної діяльності, обумовлює необхідність управління нею в рамках загальної системи управління підприємством.

2 Розрахунок укрупненного еколого-економічного збиту від забруднення навколишнього природного середовища

2.1 Розрахунок укрупненного еколого-економічного збиту від викидів забруднюючих речовин в атмосферу

Еколого-економічний збиток від викидів забруднюючих речовин в атмосферу згідно формули:

де:               - питомий збиток від викидів забруднюючих речовин, рівний 2.4 грн/ум.т;

- показник відносної небезпеки забруднення реципієнтів у зоні активного забруднення (ЗАЗ);

М – масса річного викиду забруднюючих речовин, тон/рік;

а)В нашому випадку - ЗАЗ нестандартна, т.п. промвідходи підприємства впливають на декілька зон, тоді ЗАЗ ррозраховуємо за формулою:

а) Площі зони активного забруднення такі:

Sобщ - площа загальної зони забруднення, м2;

Sпром - площа промислового майданчика, м2;

Sр – площа рілля (звичайні), м2;

S л – площа лісів І-ї категорії, м2;

Sв – площа виноградників, м2;

На основаніі середньорічних даних по напрямку вітру:

південніше– в сторону ріллі – 33%;

північніше – в сторону лісів І-ї категорії – 33%;

східніше – в сторону виноградників – 34%.

Визначаємо відповідні площі цих зон.

Sр=(22890600-800)0,33=7553634 м2.

Sл=(22890600-800)0,34=7782532 м2.

Sв=(22890600-800)0,33=7553634 м2.

б) Згідно [ CH 369-74 п. 4.2] высота (h) організованого джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферу равна 75 м., т.е більше 10, тоді площа ЗАЗ (Sзаг.) визначаємо:

Sзаг = πR2

де R=

=20h                                          =2h             

Высота викидів забруднюючих речовин організованим джерелом залежить від розмірів труби й підйому факела викиду під впливом різниці температур Т у усті джерела і в навколишній атмосфері на рівні устя.Для обліку підйому факела використовується поправка:

=1+75/75=2

Звідси:

=20 2 75 = 3000м;                                          =2 2 75=300м

R=3000 – 300 = 2700м

Sзаг=3,1427002=22890600м2=22,9106м2

Sпром=800м2(дані завдання)

в) Згідно формулі:

Згідно табл. 6.3 [8]:               пром=4;                            л=0.2;

                                                        с.з.=8;                            с=0,1N;

Звідси:

=0,00014+2,64+0,067998+0,73=3,439

2) Так як промислові викиди состоять, в основному, з газоподібних і мелкодисперсних суміші з дуже малою швидкістю осідання (менше 1см/сек), то поправка f, враховуючи характер розсіювання суміші в атмосфері, визначається за формулою:

де U-модуль швидкості вітру (4м/сек за даними завдання)

f=

3) Приведенна масса М річного викиду забруднюючих речовин визначається за формулою:

де: mi – річна масса викиду забруднюючих речовин;

Ai – показник агресивності забруднюючих речовин;

а) Згідно статистичним даним :

mсiрчана к-та=1248 мг/л;

mазотна к-та=1318 мг/л;

mбензин=14,58 мг/л;

б) показник відносної агресивності  Ai забруднюючих речовин знаходимо за формулою: