Ринок праці та його роль в регулюванні ринкових відносин

 

Якщо попит  на працю збільшиться з D до D1, то ставки заробітної плати зростуть із Wp до Wn, а зайнятість збільшиться з Lp до Ln.

Попит на працю  профспілки можуть збільшувати таким  чином: введенням протекціоністських митних тарифів, збільшенням попиту на продукцію, яка виробляється за допомогою  реклами "товарів із профспілковою  етикеткою", вимогами до уряду збільшити фінансування виробництва підприємств, інтереси яких вони захищають та ін.

Профспілки  можуть впливати на зростання заробітної плати завдяки обмеженню пропозиції праці через обов'язковий вихід  на пенсію осіб пенсійного віку, скорочення робочого тижня та ін. (рис. 2.5).

Зменшення пропозиції праці з S до S1 веде до зростання заробітної плати з Wp до Wn хоча зайнятість при  цьому зменшується з Lp до Ln,

Рис. 2.5. Модель ринку праці за участю профспілок: обмеження пропозиції праці

 

Галузеві профспілки об'єднують всіх робітників певної галузі через підписання галузевих угод із встановленням мінімального рівня заробітної плати, страйки, позбавляючи при цьому фірми пропозиції праці, і таким чином впливаючи на роботодавців при встановленні ставок заробітної плати (рис. 2.6).

 

 

Рис. 2.6. Модель ринку праці за участю профспілок: встановлення мінімального рівня заробітної плати галузі

 

Профспілки  контролюють пропозицію праці, нав'язують ставки заробітної плати Wn, які вище за Wp.

Модель двосторонньої монополії характерна для монопсонічного ринку, на якому діють сильні галузеві профспілки. Фірма-монополіст прагне встановити ставку заробітної плати на мінімальному рівні, а галузеві профспілки домагаються встановлення заробітної плати на рівні Wn. У результаті заробітна плата буде наближатися до рівноважної Wp. При цьому у адміністрації фірми зникне прагнення до зменшення зайнятості, вона встановлена на рівні Lp. Таким чином ставка заробітної плати і зайнятості наближаються до умов конкурентного ринку праці. Процеси, які відбуваються на цьому ринку наведені на рис. 2.7.

 

 

Рис. 2.7. Модель ринку праці двосторонньої монополії

 

Проведений  аналіз класичних моделей ринку  праці дозволяє зрозуміти механізм визначення ціни праці і зайнятості на ринку праці за різних умов конкуренції.

 

ВИСНОВОК

 

Підсумовуючи  викладене, можна зробити наступні висновки:

Ринкові відносини  передбачають існування сукупності ринків, що охоплюють різні сфери  людської діяльності: ринок капіталу, ринок товарів та послуг, ринок  праці та ринок ресурсів. Визначальними серед факторів соціальної організації економіки є людина і її праця.

В загальному розумінні  ринок праці— це система обміну індивідуальних здібностей до праці  на фонд життєвих цінностей, необхідних для відтворення робочої сили.

На ринку  праці, як і на інших ринках, мають  місце попит, пропозиція та ціна у  вигляді заробітної плати. Попит  на робочу силу визначається потребою підприємців у кількості та якості робочої сили. Пропозиція визначається рівнями освіти, податкової системи, заробітної плати. Ринкова ціна на ринку праці визначається співвідношенням між попитом та пропозицією робочої сили.

Відміна ринку  праці від інших ринків полягає  у тому, що роботодавець і найманий працівник виступають як юридичне рівноправні  особи.

Залежність між інфляцією та безробіттям у короткостроковому періоді називають кривою Філіпса. За кривою Філіпса рівень інфляції залежить від трьох чинників:

1) очікуваної  інфляції (передбачуваної);

2) циклічного  безробіття;

3) шокових змін  пропозиції.

Формування системи ринкової економіки в Україні, в тому числі й ринку праці, є достатньо проблематичним. У ринкових умовах економіку країни можна уявити як систему ринків, серед яких функціонує і ринок праці, а систему економічних відносин – як економічні відносини між окремими ринками і всередині кожного з них. Важлива роль в соціально-економічних відносинах належить інфраструктурі цих ринків.

Ринок праці  мобілізує матеріальні ресурси  суспільства в процесі виробництва, забезпечує рух товарів і послуг відповідно до руху капіталів і товарів. У той же час, маючи справу з таким специфічним товаром як робоча сила, ринок праці створює набагато більше, в першу чергу, соціальних проблем (зайнятість, рівень життя, інфляція, відтворення робочої сили та ін.).

Ринок праці  може функціонувати лише у взаємозв’язку з іншими типами ринків, які відповідно реагують на ситуацію, що склалася в економіці. Порушення, дисбаланс у будь-якому з ринків передається до інших.

В основі саморегулювання  ринку праці лежать закони попиту і пропозиції на робочу силу. Взаємодія попиту і пропозиції визначає ціну товару "робоча сила", якою є заробітна плата.

 

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Базилевич В. Д., Баластрик Л. О. Макроекономіка. Навчальний посібник. — К.: Атака, 2002. — 368 с.
2. Волкова О.В. Ринок праці – Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 624 с.
3. Грішнова О. А. Економіка праці та соціально-трудові відносини : [підручник] / О. А. Грішнова. – К. : Знання, 2004. – 535 с.
4. Колот А. М. Соціально-трудові відносини: теорія і практика регулювання : [монографія] / А. М. Колот. – К. : КНЕУ, 2005. – 230 с.
5. Економічний потенціал регіону: пріоритети використання: Монографія / I. М. Школа, Т. М. Ореховська, I. Д. Козменко та ін.; за ред. I. М. Школи. — Чернівці: «Рута», 2003. — 464 с.
6. Заяцъ Т. А. Пріоритетні напрямки регулювання попиту і пропозиції робочої сили на територіальних ринках праці // Міжвідомчий науковий збірник «Зайнятість та ринок праці». — Вип. 3. — К.: АТ «Українська видавнича група», 1995. — С. 35—42.
7. Лібанова Е. Ринок праці та соціальний захист: [навч. посіб.] / Е. Лібанова, О. Палій. – К. : Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2004. – 491 с.
8. Малиш Н. А. Макроекономіка: Навч. посіб. — 2-ге вид., випр. — К.: МАУП,2004. — 184 с.: іл.
9. Маргіналізація населення України / за заг. ред. В. В. Онікієнка. – К. : НЦ.ЗРП НАН ; Мінпраці України, 1997. – 197 с.
10. Макконел К. Р., Брю С. Л. Экономикс. — Т. 1. — М., 1992.
11. Осовсъка Г. В., Крушелънщъка О. В. Управління трудовими ресурсами: Навч.посібник. — К.: Кондор, 2003. — 224 с. ОсовськаГ. В., Крушельницька О. В. Управління трудовими ресурсами: Навч. посібник. — К.: Кондор, 2003. — 224 с.
12. Рынок труда : [учебник] / под ред. проф. В. С. Буданова и проф. Н. А. Волгина. – М. : Экономика, 2000. – 448 с
13. Социально-трудовая сфера России в переходный период: реалии и перспективы. — М., 1996.
14. Соціальне партнерство на ринку праці України: Навч. посібник / Ю. Н. Маршавин, С. В. Бакуменко, В. М. Данюк, О. С. Зінченко, А. М. Колот, Н. В. Мартиненко. — К., 1998. — 152 с.
15. Социально-экономическая сущность общенародного хозяйственного механизма / под ред. В. П. Корниенко и Л. Г. Андреева. – К. : Высш. Шк., 1985. – 343 с.
16. Хаффнер Ф. Ринок праці та державна політика щодо стимулювання зайнятості та підтримки безробітних: німецький досвід // Міжвідомчий науковий збірник «Зайнятість та ринок праці». — Вип. 3. — К: АТ «Українська видавнича група», 1995. — С. 51—59.
17. Чикуркова А. Д., Деренко М. Ринок праці. — Кам’янець-Подільський: Абетка, 2002. — 92 с
18. Шевченко Л. С. Ринок праці: сучасний економіко-теоретичний аналіз  – Х. : Видавець ФО-П Вапнярчук Н. М., 2007. – 336 с.